Ухвала суду № 62541881, 04.11.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/22613/13-ц

н/п 4-с/640/97/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2016 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді: Ніколаєнко І.В.,

при секретарі: Газіній О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за скаргою ОСОБА_1, зацікавлені особи Київський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на неправомірну бездіяльність Державної виконавчої служби України,-

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника ОСОБА_1 ОСОБА_4 звернулась до суду зі скаргою, в якій просить визнати неправомірною бездіяльність співробітників Київського ВДВС ХМУЮ, в провадженні яких перебувають виконавчі листи про звернення стягнення на предмет застави: трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 вартістю 19345 грн. у вигляді невиконання рішення Київського районного суду м. Харкова від 19.02.2014 року більш ніж півтора року всупереч приписам ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження»; зобовязати співробітників Київського ВДВС ХМУЮ, в провадження яких перебувають виконавчі листи про звернення стягнення на предмет застави: трьохкімнатну квартиру № 126 в б. № 92 по вул. Гв. Широнінців в м. Харкові вартістю 19345 грн., фактично виконати рішення Київського районного суду м. Харкова від 19.02.2014 року і невідкладно звернути стягнення на предмет застави та стягнути з Київського ВДВС ХМУЮ судові витрати на правову допомогу в розмірі 8268 грн. В обґрунтування зазначених вимог посилалась на наступне. 19.02.2014 року Київським районним судом м. Харкова ухвалено рішення за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2А, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави, на виконання якого були видані виконавчі листи. 31.03.2014 року в порядку ст. 19 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», представником стягувача до канцелярії Київського ВДВС ХМУЮ були подані заяви про відкриття виконавчих провадження та оригінали виконавчих листів. 03.04.2014 року державним виконавцем Київського ВДВС ХМУЮ були винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень. Дане рішення суду не виконано, що суперечить ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження». Представником заявника були подані скарги до Міністерства юстиції України та ГУЮ в Харківській області. Але, наразі, рішення суду залишається невиконаним, що суттєво порушує права стягувача. Крім того, заявник вимушений був звернутись до ТОВ «Харківський центр правової допомоги» для отримання відповідної правової допомоги, які він просить стягнути з Київського ВДВС ХМУЮ.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 13.01.2016 року вказану скаргу задоволено частково. Ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 05.04.2016 року ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 13.01.2016 року залишено без змін.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 14.09.2016 року скасував ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 13.01.2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 05.04.2016 року в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення витрат на правову допомогу та в цій частині справу передано на новий розгляд.

Скаржник ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, до суду надійшла зава, відповідно до якої справу просив слухати без його участі, скаргу задовольнити.

Представник зацікавленої особи Київського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області в судове засідання зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся. Відповідно до поданих до суду заперечень посилаються на те, що при розгляді вказаної категорії справ не передбачено стягнення судового збору, а також судових витрат. Скаржником не доведено заявлену суму 8268,00 грн., як судові витрати, понесені ним на правову допомогу надану в суді в звязку з розглядом скарги.

Зацікавлені особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не зявились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись, про причини неявки суд не повідомили. Заяв про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що скарга в частині стягнення витрат на правову допомогу підлягає задоволенню з наступних підстав.

10 вересня 2015 року між ТОВ «Харківський центр правової допомоги» в особі генерального директора ОСОБА_5 (далі - «Виконавець»), та громадянином ОСОБА_1 від імені та в інтересах якого діяла ОСОБА_6 на підставі довіреності, посвідченої ПН ХМНО ОСОБА_7 17 жовтня 2007 року, (далі -«Замовник»), укладений договір № 10-10/09-15 про надання правової допомоги, відповідно до якого виконавець зобов'язався надавати замовникові правову допомогу під час звернення до суду та розгляду справи у суді за скаргою на неправомірну бездіяльність Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції /а.с. 87, 88/.

Відповідно до п. 3.2 вказаного договору за домовленістю сторін вартість послуг становитиме 8 268 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 84 ЦПК України граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах не може перевищувати 40 % встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (складання позовної заяви, надання консультацій). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У матеріалах справи міститься додаток № 1 до договору № 10-10/09-15 про надання правової допомоги - калькуляція - рахунок, відповідно до якого сторони розрахували витрати /а.с. 89/.

Згідно з копією квитанції до прибуткового касового ордера № 10-10/09-15 ОСОБА_6 сплатила 8 268 грн. на підставі договору про надання правової допомоги від 09 вересня 2015 року № 10-10/09-15 /а. с. 90/.

Відповідно до довіреності від 18.11.2015 року ОСОБА_6 діяла від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності, посвідченої начальником Харківського слідчого ізолятора ОСОБА_8 19.05.2015 р. /а.с. 151/, а отже мала право укладати від його імені договір про надання правової допомоги та оплачувати вказані послуги.

Приписами ч. 1 ст. 388 ЦПК України встановлено, що судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

На підставі викладеного, у звязку з тим, що скарга заявника задоволена, ухвала Київського районного суду м. Харкова від 13.01.2016 р. та ухвала апеляційного суду Харківської області в цій частині набрали законної сили, скаржником понесені та належним чином підтверджені судові витрати, суд дійшов висновку про те, що наявні підстави для їх стягнення з органу державної виконавчої служби.

На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 2, 11, 25, 30 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст. 209-210, 383, 384, 385, 388 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1, зацікавлені особи Київський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на неправомірну бездіяльність Державної виконавчої служби України в частині стягнення витрат на правову допомогу - задовольнити.

Стягнути з Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції на користь ОСОБА_1 понесені та документально підтверджені судові витрати на правову допомогу в розмірі 8268,00 грн.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-дений строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5-ти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Суддя І.В. Ніколаєнко