Постанова № 62538555, 01.11.2016, Одеський окружний адміністративний суд

справа № 815/70/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2016 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стеценко О.О.,

за участю секретаря Рубан Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору директор Одеського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_2 про поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі Позивач, або ОСОБА_1А.) з адміністративним позовом до Одеського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України (далі Відповідач, або ОНДЕКЦ МВС України), третя особа без самостійних вимог на предмет спору директор Одеського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_2 (далі Третя особа, або директор ОНДЕКЦ МВС України), про поновлення на посаді головного судового експерта сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності ОНДЕКЦ МВС України з 08.12.2015 року, стягнення на користь Позивача з ОНДЕКЦ МВС України заробітної плати за час вимушеного прогулу з 08.12.2015 року до дати ухвалення судом постанови з розрахунку 3269,00 грн. за місяць.

Свої вимоги Позивач обґрунтував наступними доводами.

Наказом начальника ГУ МВС в Одеській області № 1295 о/с від 04.11.2015 року, ОСОБА_1, підполковника міліції, старшого експерта НДЕКЦ при ГУ МВС України в Одеській області, згідно п.п. 10, 11 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, звільнено з 06.11.2015 року у запас Збройних Сил за п.64 «г» (через скорочення штатів). У зв'язку з тим, що раніше ним була подана заява про призначення на посаду головного судового експерта ОНДЕКЦ МВС України, 07.11.2015 року директором ОНДЕКЦ МВС України видано наказ № 1 про призначення Позивача на зазначену посаду. Позивач зазначив, що ним були підписані документи щодо спеціальних обмежень, виконувалась робота за дорученням керівництва ОНДЕКЦ з проведення досліджень у декількох кримінальних провадженнях, здійснено виїзд у відрядження та отримана заробітна плата за грудень 2015 року. Проте, як вказав Позивач, 08.12.2015 року йому з невідомих та незрозумілих причин було запропоновано забрати трудову книжку та здати печатку експерта, при цьому, пояснень щодо підстав вчинення таких дій керівництво ОНДЕКЦ надано не було, в трудовій книжці будь-які записи відсутні. Позивач вказав на те, що КЗпП України визначений порядок припинення (розірвання) трудового договору, відсторонення від роботи, але жодних зазначених обставин не відбувалось, про них йому не відомо, з жодними наказами Позивача ознайомлено не було. В той же час, як вказав Позивач, з 08.12.2015 року він фактично звільнений з посади, не виконує своїх трудових обов'язків, заробітна плата йому не нараховується та ним не отримується.

В судовому засіданні Позивач та його представник заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд задовольнити адміністративний позов з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник Відповідача заперечував проти задоволення позову в повному обсязі з підстав, зазначених у письмових запереченнях (а.с. т.1 а.с. 56-60, 104-108). В судовому засіданні представник Відповідача зазначив, що підполковника міліції ОСОБА_1 06.11.2015 року звільнено у запас Збройних Сил України відповідно п.64 «г» Положення про порядок проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та п.п. 10, 11 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» (через скорочення штатів) згідно наказу ГУ МВС України в Одеській області № 1295 о/с від 04.11.2015 року. Представник Відповідача вказав, що у позовній заяві ОСОБА_1 посилається на раніше подану заяву про призначення на посаду головного судового експерта ОНДЕКЦ МВС України, на підставі якої директором цього центру 07.11.2015 року видано наказ № 1 про призначення його на зазначену посаду. Проте, як зазначив представник Відповідача, на підтвердження своїх вимог Позивач не надає копію зазначеної власної заяви від 07.11.2015 року з відміткою про її прийняття ОНДЕКЦ МВС України, а лише прикладає не засвідчену належним чином роздруківку фотографії поганої якості нібито вказаного вище наказу, на першій сторінці якого зазначено, що ОСОБА_1 приймається на посаду на підставі заяви від 07.11.2015 року. Представник Відповідача зазначив, що директором ОНДЕКЦ МВС України 07.11.2015 року видано наказ № 1 о/с, згідно якого прийнято на роботу ряд осіб, в тому числі, і колишніх співробітників НДЕКЦ при ГУ МВС в Одеській області на підставі поданих ними заяв, серед яких ОСОБА_1 не значиться. Заява ж від Позивача про призначення на вказану посаду надійшла до Відповідача лише 22.12.2015 року та була належним чином зареєстрована. За результатами розгляду вказаної заяви 30.12.2015 року на поштову адресу ОСОБА_1 надіслано відповідь, якою відмовлено у прийнятті на роботу у зв'язку з відсутністю вакантної посади. Таким чином, Відповідач вважає, що посилання Позивача, що він нібито подав заяву про призначення на роботу 07.11.2015 року не знаходять свого підтвердження та прямо спростовуються його діями, а саме: поданням заяви від 22.12.2015 року. Також, представник Відповідача зазначив, що за заявою Позивача було проведено службове розслідування, в ході якого встановлено факт проведення ОСОБА_1 42 оглядів транспортних засобів та видачі їх власникам висновків експертних досліджень в період з дня його звільнення з органів внутрішніх справ з 06.11.2015 року по 04.12.2015 року, тобто в період коли ОСОБА_1 не працював на посаді в ОНДЕКЦ МВС України. За результатами вказаної службової перевірки за неналежне здійснення контролю та виконання свої посадових обов'язків суворо вказано заступнику завідувача відділу завідувачу сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності ОНДЕКЦ МВС України ОСОБА_3 та попереджено, що у разі неналежного їх виконання у подальшому до нього будуть вжиті відповідні заходи стягнення. Крім того, про встановлений факт проведення ОСОБА_1 оглядів транспортних засобів було вирішено направити інформаційний лист до регіонального сервісного центру МВС в Одеській області для вирішення питання по суті. За викладених обставин, Відповідач зазначив, що допуск до проведення вказаних оглядів було здійснено особою, яка не мала на це права, без згоди та відома роботодавця та/або уповноваженого ним органу, відповідно, фактичне виконання оглядів Позивачем здійснювалось на власний розсуд та допущення до роботи ОСОБА_1 з боку ОНДЕКЦ МВС України не мало місця та не було доведено Позивачем. Також, представник Відповідача зазначив, що заробітна плата Позивачеві за грудень 2015 року не нараховувалась та не виплачувалась та ОСОБА_1, як працівник ОНДЕКЦ МВС України, до жодних відряджень не направлявся. За викладених обставин, Відповідач вважає, що підстави для задоволення вимог Позивача відсутні.

В судовому засіданні третя особа без самостійних вимог на предмет спору директор ОНДЕКЦ МВС України ОСОБА_2 просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі та навів обґрунтування проти задоволення позову, аналогічні викладеним представником Відповідача.

В судове засідання, призначене на 27.10.2016 року, Відповідач та третя особа, належним чином сповіщенні про дату судового засідання, не зявились, причини не прибуття до судового засідання не повідомили. Судом визнано неявку Відповідача та третьої особи неповажною, та, на підставі ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства в України (далі КАС України), ухвалено рішення про продовження розгляду справи за їх відсутності.

Вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши та проаналізувавши надані докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Позивач проходив службу на посаді старшого експерта сектору комплексного дослідження транспортних засобів і документів, що їх супроводжують, відділу інженерно-технічної, економічної та товарознавчої експертизи Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в області, мав звання підполковника міліції.

Наказом ГУ МВС України в Одеській області №1295 о/с від 04.11.2015 року, згідно п.п. 10, 11 Прикінцевих та перехідних положень розділу XI Закону України «Про Національну поліцію», Позивача було звільнено із займаної посади у запас Збройних Сил з 06.11.2015 року за п. 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовими і начальницьким складом органів внутрішніх справ (т. 1 а.с. 5).

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст.18 Закону України «Про міліцію» № 565-ХІІ від 20.12.1990 року, який втратив чинність 07.11.2015 року, передбачено, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пп.«г» п.64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №114 від 29.07.1991 року, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів при відсутності можливості подальшого використання на службі.

02.07.2015 року було прийнято Закон України «Про Національну поліцію» № 580-VIII, який опубліковано в газеті «Голос України» 06.08.2015 року.

У пп.1 п.1 Прикінцевих та перехідних положень наведеного Закону закріплено, що цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Відповідно до п.п. 8, 9 Прикінцевих та перехідних положень розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Згідно п.п. 10, 11 Прикінцевих та перехідних положень розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до «Прикінцевих та перехідних положень» цього Закону.

Як встановлено судом, наказом ГУ МВС України в Одеській області № 1295о/с від 04.11.2015 року, з посиланням на наведені положення п.п. 10, 11 Прикінцевих та перехідних положень розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовими і начальницьким складом органів внутрішніх справ, Позивача, підполковника міліції, старшого експерта сектору комплексного дослідження транспортних засобів і документів, що їх супроводжують відділу інженерно-технічної, економічної та товарознавчої експертизи Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в області, було звільнено у запас Збройних Сил з 06.11.2015 року за п. 64 «г» (через скорочення штатів) (т. 1 а.с. 5).

Вказаний наказ Позивачем оскаржено не було, що ним не заперечувалось, як в тексті поданого позову, так і під час судового розгляду справи.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.11.2015 року № 1343 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за № 1390/27835), з метою приведення нормативно-правового акта МВС у відповідність до законодавства, було затверджено Положення про Експертну службу Міністерства внутрішніх справ України, відповідно до п. 1 якого Експертна служба Міністерства внутрішніх справ України (далі Експертна служба МВС) є системою державних спеціалізованих установ судової експертизи, діяльність якої спрямовується і координується Міністерством внутрішніх справ України. Експертна служба МВС безпосередньо підпорядковується Міністру внутрішніх справ України.

Експертна служба МВС складається з Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (далі ДНДЕКЦ) та територіальних підрозділів науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів (далі НДЕКЦ), перелік яких наведено в додатку до цього Положення.

Згідно наведеного додатку до Положення № 1343 від 03.11.2015 року до переліку територіальних підрозділів науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Експертної служби МВС України входить Одеський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України.

Відповідно до п.п. 1, 17 Положення про Одеський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України (НДЕКЦ) (т. 1 а.с. 61-66), затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України №1359 від 05.11.2015 року, НДЕКЦ це державна спеціалізована науково-дослідна установа судової експертизи, яка є територіальним підрозділом Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, що належить до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України.

НДЕКЦ є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, реєстраційні та поточні рахунки в органах Державного казначейства України та інші рахунки в банках не заборонені діючим законодавством, печатки із зображенням малого Державного ОСОБА_4 України та своїм найменуванням, інші необхідні для здійснення діяльності печатки, штампи, бланки, реквізити.

За правилами п.8, пп.13 п.12 наведеного Положення призначає на посади та звільняє з посад працівників НДЕКЦ за погодженням з керівництвом Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України директор НДЕКЦ, який його очолює.

З досліджених судом трудової книжки Позивача (т. 1 а.с. 30) та наказу директора Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичний центру МВС України №1о/с від 07.11.2015 року «По особовому складу» (т. 1 а.с. 131-139) було встановлено, що після звільнення Позивача з посади старшого експерта сектору комплексного дослідження транспортних засобів і документів, що їх супроводжують відділу інженерно-технічної, економічної та товарознавчої експертизи Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Одеській області його не було призначено на будь-яку посаду Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичний центру МВС України.

Так, як вбачається з наявної в матеріалах справи копії трудової книжки Позивача та підтверджується самим Позивачем, останній наявний запис в трудовій книжці ОСОБА_1 про звільнення з органів внутрішніх справ наказом № 1295 о/с від 04.11.2016 року 06.11.2015 року (т. 1 а.с.30).

Записів про призначення Позивача на посаду ОНДЕКЦ МВС України трудова книжка ОСОБА_1 не містить.

Також, відсутнє прізвище Позивача і у переліку осіб, що були прийняті на роботу до Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України наказом директора цього центру № 1 о/с від 07.11.2015 року (т. 1 а.с.131-139).

Надану в якості додатку до позовної заяви копію наказу про призначення Позивача на посаду головного судового експерта сектора криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності НДЕКЦ (т. 1 а.с.6-14), суд оцінує критично, оскільки вказаний документ є лише фотокопією ніким не засвідченою. Більш того, перший аркуш вказаного документа, на якому і зазначено прізвище Позивача, як особи, що призначається на роботу в ОНДЕКЦ МВС України взагалі не містить підпису посадової особи, що його прийняла.

В свою чергу, з наданої Відповідачем належним чином засвідченої копії наказу директора Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 07.11.2015 року № 1 о/с вбачається, що кожний аркуш вказаного наказу містить підпис особи, що його прийняв директора НДЕКЦ, проте не містить прізвища Позивача серед осіб, що прийняті на роботу до Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України цим рішенням Відповідача (т. 1 а.с.131-139).

Крім того, з дослідженого наказу директора ОНДЕКЦ МВС України № 1 о/с від 07.11.2015 року судом встановлено, що підставою для призначення працівників на роботу до ОНДЕКЦ МВС України були подані ними заяви.

В заявленому позові Позивач посилається на факт подання ним заяви про прийняття на роботу до ОНДЕКЦ МВС України, проте не зазначає коли саме була подана така заява та доказів на підтвердження вказаних обставин останнім не надано. Судом встановлено, що така заява ним була подана лише 21.12.2015 року (т. 1 а.с.160), після прийняття наказу № 1 о/с від 07.11.2015 року, ця заява розглянута Відповідачем у установленому порядку, у її задоволенні відмовлено у звязку з відсутністю вакантної посади на яку претендував Позивач.

Надані Позивачем копії попередження про спеціальні обмеження, установлені Законами України «Про засади запобігання і протидії корупції» та «Про запобігання корупції», які підписані ОСОБА_1 07.11.2015 року та 06.12.2015 року відповідно ( т. 1 а.с.25-26), не містять будь-яких підписів посадових осіб Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України та не є документами, що свідчать про призначення особи на роботу.

Посилання Позивач на те, що за грудень 2015 року йому була виплачена заробітна плата за виконану ним роботу в ОНДЕКЦ МВС України спростовуються наявною в матеріалах справи довідкою, наданою головним бухгалтером ОНДЕКЦ МВС України ОСОБА_4, відповідно до якої згідно відомості № 2015-53 за листопад 2015 року 02.12.2015 року зараховано на особистий рахунок ОСОБА_1 в АБ «Укргазбанк» суму 8296,61 грн. (грошове утримання по 06.11.2015 року), згідно відомості № 2015-64 за грудень 2015 року 25.12.2015 року зараховано на особистий рахунок ОСОБА_1 в АБ «Укргазбанк» суму 38829,47 грн. (одноразова допомога при звільнені) (т. 1 а.с. 79-81).

Також, в ході судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження доводи Позивача про те, що у грудні 2015 року він керівництвом ОНДЕКЦ МВС України направлявся у відрядження, саме як працівник Відповідача, оскільки згідно виданих наказів ОНДЕКЦ МВС України та інформації журналу реєстрації відряджень за період з 07.11.2015 року по 31.12.2015 року ОСОБА_1 як працівник Відповідача до жодних відряджень не направлявся (т. 1 а.с. 167-169).

Суд погоджується з доводами Відповідача про те, що додана до позовної заяви копія квитанції до прибуткового касового ордера № 2244 від 05.12.2015 року щодо прийняття від ОСОБА_1 500 грн. та перебування останнім у будинку відпочинку «Пуща-Водиця» МВС України (т. 1 а.с. 27) не може вважатися належним доказом, що підтверджує направлення Позивача у відрядження Відповідачем, оскілки підстави та дані щодо такого факту у квитанції не значиться.

Що стосується посилань Позивача на те, що ним протягом листопада грудня 2015 року фактично виконувались повноваження експерта ОНДЕКЦ МВС України та складались відповідні протоколи огляду транспортних засобів, здійснювались експертні дослідження, суд зазначає, що за заявою Позивача було проведено службове розслідування, в ході якого встановлено факт проведення ОСОБА_1 42 оглядів транспортних засобів та видачі висновків експертних досліджень їх власникам в період з дня його звільнення з органів внутрішніх справ з 06.11.2015 року по 04.12.2015 року не будучи призначеним на посаду до Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (висновок від 15.01.2016 року (т. 1 а.с.114-117).

За результатами вказаної службової перевірки за неналежне здійснення контролю та виконання свої посадових обов'язків суворо вказано заступнику завідувача відділу завідувачу сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності ОНДЕКЦ МВС України ОСОБА_3 та попереджено, що у разі неналежного їх виконання у подальшому до нього будуть вжиті відповідні заходи стягнення. Крім того, про встановлений факт проведення ОСОБА_1 оглядів транспортних засобів було вирішено направити інформаційний лист до регіонального сервісного центру МВС в Одеській області для вирішення питання по суті.

Наведені у висновку службового розслідування обставини підтвердив і допитаний в якості свідка заступник завідувача відділу - завідувач сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності ОНДЕКЦ МВС України ОСОБА_3 Так, вказаний свідок зазначив, що ним було допущено до проведення оглядів транспортних засобів Позивача з огляду на те, що, на його думку, усі працівники Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в області були прийняті на роботу до ОНДЕКЦ МВС України, проте після ознайомлення з наказом про призначення співробітників ОНДЕКЦ МВС Україи він дізнався, що Позивача не було прийнято на роботу до ОНДЕКЦ МВС України, а тому після цих обставин ним не здійснювався допуск Позивача до проведення, зокрема, оглядів транспортних засобів та будь-яких розпоряджень Позивачу не надавалось.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами Відповідача, що допуск до проведення вказаних оглядів було здійснено особою, яка не мала на це права, без згоди та відому роботодавця та/або уповноваженого ним органу, відповідно, фактичне виконання оглядів Позивачем здійснювалось на власний розсуд та допущення до роботи ОСОБА_1 з боку ОНДЕКЦ МВС України не мало місця.

За викладених обставин, враховуючи, що Позивач був звільнений з посади старшого експерта сектору комплексного дослідження транспортних засобів і документів, що їх супроводжують відділу інженерно-технічної, економічної та товарознавчої експертизи Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Одеській області у Запас Збройних Сил за скороченням штатів наказом ГУ МВС в Одеській області № 1295 о/с від 04.11.2015 року, цей наказ ним оскаржено не було, Позивача не було призначено на будь-яку посаду ОНДЕКЦ МВС України, суд вважає, що підстави для задоволення заявленого позову та поновлення Позивача на посаді головного судового експерта сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності ОНДЕКЦ МВС України з 08.12.2015 року з виплатою заробітної плати відсутні.

Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.ст. 11, 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Одеського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору директор Одеського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_2 про поновлення на посаді головного судового експерта сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності Одеського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України з 08.12.2015 року, стягнення на користь ОСОБА_1 з Одеського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України заробітної плати за час вимушеного прогулу з 08.12.2015 року до дати ухвалення судом постанови з розрахунку 3269,00 грн. за місяць відмовити.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Одеського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, третя особа директор Одеського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_2 про поновлення на посаді головного судового експерта сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності Одеського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України з 08.12.2015 року, стягнення на користь ОСОБА_1 з Одеського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України заробітної плати за час вимушеного прогулу з 08.12.2015 року до дати ухвалення судом постанови з розрахунку 3269 грн. за місяць відмовити.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

01 листопада 2016 року.