Ухвала суду № 62533709, 02.11.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.у.№ 337/2064/16 Головуючий у 1-й інстанції: Бредун Д.С.

Провадження № 22ц/778/3661/16 Суддя-доповідач: Крилова О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 листопада 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Крилової О.В.

Дзярука М.П.

Трофимової Д.А.

при секретарі: Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 04 липня 2016 року по справі за скаргою АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на дії державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, -

ВСТАНОВИЛА :

АТ «Банк «Фінанси та Кредит». звернувся до суду із скаргою, в якій після уточнення просили суд:

- визнати неправомірною і скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві №49458648 від 30.05.2016 року;

- зобов'язати державного виконавця Хортицького ВДВС ЗМУЮ Баранова Є.В. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №11-108-017И від 17 січня 2007 року в сумі 1157207,27 гривень, на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернути стягнення на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_4, у спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів на підставі виконавчого листа №2/825/4/2012 виданого 29.10.2015 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя в межах виконавчого провадження №49458648.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 04 липня 2016 року скаргу задоволено частково.

Визнано неправомірною та скасовано постанову державного виконавця Баранова Є.В. від 30.05.2016 року за виконавчим провадженням №49458648, якою виконавчий лист №2/825/4/2012 повернуто стягувачу, припинено чинність арешту майна боржника та скасовані інші заходи примусового виконання рішення.

В задоволенні іншої частини скарги - відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

За ст. 312 ЦПК розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Задовольняючи частково скаргу на дії державного виконавця, суд першої інстанції виходив того, що згідно ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом було встановлено, що на виконанні в ВДВС знаходився виданий 29 жовтня 2015 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя виконавчий лист у справі ЄУН №2-454/11, провадження №2/825/4/2012 яким: - стягнуто з ОСОБА_4 на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит» суму заборгованості за кредитним договором №11-108-017И від 17 січня 2007 року в сумі 1157207,27 гривень; - в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №11-108-017И від 17 січня 2007 року, яка станом на 06 червня 2012 року становить 1157207,27 гривень, звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_4, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності /незалежним експертом, на стан оцінки майна під час проведення виконавчих дій; - обмежено суму стягнення (звернення стягнення) за кредитним договором №11-108-017И від 17 січня 2007 року, загальною сумою боргу в 1157207,27 гривень.

В ході здійснення виконавчих дій було встановлено, що відповідно до довідки від 09 лютого 2016 року, за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_4 не зареєстрований, а 26 лютого 2016 року було складено акт опису і арешту майна - зазначеної трикімнатної квартири.

30 травня 2016 року державним виконавцем Барановим Є.В. винесена постанова якою виконавчий лист №2/825/4/2012 повернуто стягувачу, припинено чинність арешту майна боржника та скасовані інші заходи примусового виконання рішення. В мотивувальній частині постанови виконавець зазначив, що оскільки квартира за адресою: АДРЕСА_2, є місцем фактичного проживання боржника, а також є єдиною житловою нерухомістю, якою володіє боржник, квартира, на яку має бути звернено стягнення, підпадає під дію п.1 ст. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого для забезпечення кредитів у іноземній валюті».

З посиланням на ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідно до цієї норми, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Статтею 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого для забезпечення кредитів у іноземній валюті» передбачено, що протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із ст. 4 ЗУ «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із ст. 5 ЗУ «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: - таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; - загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Відтак судом було встановлено, що державним виконавцем не було вчинено жодних дій, які були б спрямовані на встановлення того, що квартира використовується як місце постійного проживання позичальника, і що у боржника не знаходиться у власності чи користуванні інше житлове приміщення, призначене для постійного проживання.

Отже суд правильно вважав передчасним повернення стягувачеві виконавчого документа без з'ясування обставин, які мають суттєве значення.

Посилання ОСОБА_4 в апеляційній скарзі на те, що він не має іншого житла мали бути досліджені та перевірені в ході здійснення виконавчих дій.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції в частині того, що дії ВДВС по поверненню виконавчого документа були здійснені без належної перевірки наявності чи відсутності іншого житла боржника.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 -відхилити.

Ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 04 липня 2016 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: