Ухвала суду № 62525102, 24.10.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

24 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Кривенди О.В., Самсіна І.Л., -розглянувши заяву державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 липня 2016 року у справі за позовом ДПІ до товариства з обмеженою відповідальністю «Системи розвитку бізнесу» про зупинення видаткових операцій,

встановила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12 липня 2016 року залишив без змін ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від

24 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2015 року про закриття провадження у справі.

Не погодившись з ухвалою суду касаційної інстанції, ДПІ подала заяву про її перегляд Верховним Судом України з передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права, що, на думку заявника, підтверджується рішенням суду касаційної інстанції від

15 жовтня 2015 року (справа № К/800/37281/15).

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.

За статтею 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 236 КАС сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень: 1) в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку; 2) Вищого адміністративного суду України з питань, передбачених статтею 1711 цього Кодексу.

За правилами пункту 2 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.

Як видно зі змісту заяви та характеру її вимог, заявник оспорює правильність застосування норм процесуального права при прийняті судового рішення, яке за своїм видом та юридичним значенням не є тим судовим рішенням, що перешкоджає подальшому провадженню у справі чи стосуються правил підсудності або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів. У рішенні про перегляд якого подано заяву, суд касаційної інстанції з огляду на форму та зміст заявленої вимоги - подання про зупинення видаткових операцій шляхом накладення арешту на кошти платника у банківських установах, - дійшов висновку, що такі вимоги мають розглядатися не в порядку особливого провадження, встановленого статтею

1833 КАС, а за правилами загального позовного провадження, оскільки між сторонами виник спір про право.

Отже в розумінні пункту 2 частини першої статті 237 КАС такі обставини не утворюють предмет перегляду, на який поширюються повноваження Верховного Суду України.

З огляду на викладене, керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Системи розвитку бізнесу» про зупинення видаткових операцій для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 липня 2016 року.

Суддя-доповідачМ.І. Гриців

Судді:О.В. Кривенда

І.Л. Самсін