Ухвала суду № 62525100, 04.11.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

4 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаПрокопенка О.Б.,

суддів:Гриціва М.І., Кривенди О.В., -

розглянувши заяву державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Інспекція) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 червня 2016 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Промбуд Плюс» до державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 15 червня 2016 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2014 року залишив без змін.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду касаційної інстанції, Інспекція подала заяву про її перегляд Верховним Судом України, посилаючись на наявність підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

У своїй заяві Інспекція посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України.

На обґрунтування заяви додано копії рішень Вищого адміністративного суду України від 26 березня, 21 травня, 3 липня 2014 року (№№ К/9991/26540/11, К/800/12819/13, К/800/57508/13 відповідно), 24 березня 2015 року (№ К/800/63735/14), 9 березня, 26 квітня 2016 року (№№ К/800/35445/15, К/800/48948/14 відповідно), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за тотожних предметів спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Як убачається зі змісту оскаржуваного рішення, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентом мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарських операції не мали, що зумовило хибність висновків податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства щодо неправомірності формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість із взаєморозрахунків із вказаним контрагентом за період, що перевірявся.

Натомість у рішеннях Вищого адміністративного суду України від 26 березня, 21 травня, 3 липня 2014 року, 24 березня 2015 року, 9 березня, 26 квітня 2016 року, наданих для порівняння, суд касаційної інстанції дійшов всиновків, зокрема, про те, що оскільки товариствами не було доведено реальність виконання господарських операцій, первинні документи на обґрунтування права на податковий кредит не відповідали вимогам статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», то, відповідно, такі документи не можуть враховавутися товариствами при формуванні податкового кредиту.

Аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду справ, перевірка правильності встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду України.

Як убачається із самої заяви, наведені в ній доводи щодо помилковості висновків касаційного суду у цій справі фактично зводяться до правової оцінки обставин у справі та дослідження доказів. Відповідно до статті 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Колегія суддів дійшла висновку, що обставини, встановлені у справі, судове рішення в якій оскаржується, не є подібними до обставин, встановлених у справах, копії судових рішень від 26 березня, 21 травня, 3 липня 2014 року, 24 березня 2015 року, 9 березня, 26 квітня 2016 року в яких додано до заяви.

Зазначене не дає підстави для висновку про обґрунтованість поданої Інспекцією заяви.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Промбуд Плюс» до державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за заявою державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 червня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.Б. Прокопенко Судді: М.І. Гриців О.В. Кривенда