Ухвала суду № 62524066, 07.11.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 666/3541/15-к

Провадження № 11-кп/791/1010/16 Головуючий у першій інстанції Котьо І.В.

Категорія: повернення обвинувального акту Доповідач в апеляційної інстанції Батрак В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого судді - Батрака В.В.,

суддів - Литвиненко І.І., Красновського І.В.

за участю секретаря - Богданченко Д.В.,

прокурора - Горощенко М.М..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Херсонської області матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 286 КК України, за апеляційною скаргою прокурора у провадженні - прокурора відділу прокуратури Херсонської області Горощенка М.М.. на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 14 вересня 2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 14 вересня 2016 року, обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 286 КК України, повернуто прокурору Херсонської області з тих підстав, що він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а саме не містить формулювання обвинувачення, а має лише виклад фактичних обставин та кваліфікацію дій, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_3

Не погодившись з постановленою ухвалою, прокурор у провадженні подав на неї апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та призначення нового судового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована істотним порушенням судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону.

Зокрема, апелянт вказує на те, що при складанні обвинувального акту були дотримані вимоги ст. 291 КПК України, а саме викладені, як фактичні обставини кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, так і правова кваліфікація таких дій та фактично сформульоване обвинувачення.

Крім того, як зазначає апелянт, при попередньому розгляді кримінального провадження у Дніпровському районному суді м. Херсона прокурором було змінено обвинувачення там зазначено про те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України..

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити її в повному обсязі, вивчивши матеріали провадження, обговоривши та перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, підписується слідчим і прокурором та затверджується останнім.

Згідно ч. 2 п. 5 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт, крім іншого, має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статі) закону України про кримінальну відповідність та формулювання обвинувачення.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК України, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.291 КПК України.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд) у справі "Абрамян проти Росії" від 9 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті пп. "а" п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню "обвинувачення" особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (див. рішення від 19 грудня 1989 р. у справі "Камасінскі проти Австрії", №9783/82, п.79). Крім того, Суд нагадує, що положення підпункту "а" п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (див. рішення від 25 березня 1999 р. у справі "Пелісьє та Сассі проти Франції" (ВП), №25444/94, п. 52; рішення від 25 липня 2000 р. у справі "Матточіа проти Італії", №23969/94, п. 58; рішення від 20 квітня 2006 р. у справі "І.Н. та інші проти Австрії", №42780/98, п. 34).

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (див. рішення від 1 березня 2001 р. у справі "Даллос проти Угорщини", № 29082/95, п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом "b" п. 3 ст. 6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі "Пелісьє та Сассі проти Франції", п. 54, а також "Даллос проти Угорщини", п. 47).

Проте, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 від 26.06.2015 року, не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки містить не формулювання обвинувачення, а лише перелік обставин, які встановлені органами досудового розслідування, що крім того вказує на те, що ОСОБА_3., взагалі не має статусу обвинуваченого, так, як за цим процесуальним рішенням йому лише повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, що передбачає наявність у нього статусу підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться стосовно особи в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

В ході судового розгляду вказаного кримінального провадження, в силу аналізу досліджених в судовому слідстві матеріалів державний обвинувач Горощенко М.М.. дійшов переконання, що обвинувачення ОСОБА_3, необхідно змінити.

Згідно ст. 338 КПК України зміна обвинувачення передбачає наявність підстав, умов та дотримання порядку зміни обвинувачення.

Однак, згідно вимог вищевказаної статі, може бути змінене лише раніше пред'явлене особі обвинувачення, а тому зміну обвинувачення відповідно до обвинувального акту від 02.02.2016 року не можливо визнати такою, що відбулася в процесуальний спосіб.

З цього випливає, що оскаржувана ухвала Херсонського міського суду Херсонської області від 14.09.2016 року про повернення обвинувального акту відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 286 КПК України прокурору для усунення виявлених недоліків, є законною і обґрунтованою, у зв'язку з чим апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Істотних порушень вимог КПК України, які б могли стати підставами для скасування оскаржуваного рішення суду не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора у провадженні - прокурора відділу прокуратури Херсонської області Горощенка М.М, залишити без задоволення, а ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 14.09.2016 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 286 КК України, повернуто прокурору - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий : Підпис

Судді: Підпис Підпис

З оригіналом згідно.

Суддя: