Ухвала суду № 62523554, 03.11.2016, Апеляційний суд Хмельницької області

Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 686/2784/15-ц

Провадження № 22-ц/792/2063/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2016 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого судді - Гринчука Р.С.,

суддів: Грох Л.М., Костенка А.М.,

секретар - Гриньова А.М.,

з участю ОСОБА_1, ОСОБА_2 та її представника - адвоката Саєнка П.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 3 жовтня 2016 року,

встановила:

У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, в якому просив визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право на користування квартирою АДРЕСА_1 відповідно до вимог ст. 405 ЦК України.

Обґрунтовуючи вимоги позивач зазначив, що він є власником вказаної квартири, в якій також зареєстрована, але з вересня місяця 2010 року не проживає без поважних причин відповідач.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 3 жовтня 2016 року у задоволенні позову було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

При цьому зазначив, що судом безпідставно було взято до уваги попередні рішення судів щодо правового статусу спірного житла.

В судовому засіданні апелянт підтримав доводи апеляційної скарги, відповідач та її представник проти апеляційної скарги заперечили та повністю підтримали рішення суду.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом вірно з'ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 14.08.1982 року по 27.09.2011 року.

Відповідно до свідоцтва про право особистої власності на квартиру від 06.12.1998 року, ОСОБА_1 на праві особистої власності належить двокімнатна квартира АДРЕСА_1.

В даній квартирі з 25.03.1999 року поряд з позивачем зареєстровано також місце проживання його бувшої дружини, ОСОБА_2

Відмовляючи у задоволенні позову суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили встановлено, що ОСОБА_2 є власником ? частини спірної квартири, тому вимоги позивача про визнання її такої, що втратила право користування цією квартирою не можуть бути задоволені.

Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім"ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім"ї без поважних причин по над 1 рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, власником житла або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі. що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14.07.2016 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 31.08.2016 року за ОСОБА_2 визнано право власності на ? частину спірної квартири, інша ? частина залишена за ОСОБА_1

При цьому судом було встановлено, що спірне житло було придбано під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі за їх спільні кошти і є об'єктом права спільної сумісної власності.

За таких обставин, з урахуванням вимог ст. 41 Конституції України, ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України, висновок суду про те, що задоволення позовних вимог ОСОБА_1 призведе до порушення прав власника ? частини квартири ОСОБА_2, оскільки позбавить її права користування належним їй майном, є законним та обґрунтованим.

Доводи апелянта щодо помилковості висновків суду першої інстанції та необґрунтованості посилання на вказані вище рішення судів є безпідставними.

Обов'язок суду зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства передбачений п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України. Ухвала суду з цього питання може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Справа не містить даних щодо вирішення судом першої інстанції питання про зупинення провадження у даній справі до вирішення відповідної справи судом касаційної інстанції.

Судом апеляційної інстанції правових підстав для зупинення провадження у справі відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України не встановлено.

Не спростовують висновків суду першої інстанції й інші доводи апеляційної скарги.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки ухвалою суду від 20.10.2016 року апелянту було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі апеляційним судом, тому з урахуванням вимог Закону України „Про судовий збір" з апелянта ОСОБА_1 в дохід держави підлягає стягнення 267,96 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 3 жовтня 2016 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 267,96 грн. судового збору.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду Р.С. Гринчук