Ухвала суду № 62517758, 07.11.2016, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

07.11.16

Справа № 489/2798/15-ц

Номер провадження 4-с/489/36/16

07 листопада 2016 р. м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого - судді Тихонової Н.С.,

при секретарі - Бреженюк Н.С.,

за участю:

представника Інгульського ВДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду скаргу Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» на дії державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2016 р. ПАТ «Брокбізнесбанк» звернулось до суду зі скаргою на дії державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.

Вказували на те, що 03.08.2015 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва було постановлено заочне Рішення по справі за позовом ПАТ «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, відповідно до якого з відповідачки було стягнуто заборгованість в розмірі 10704 грн. 70 коп. та судові витрати. 14.08.2016 р. по дані справі було видано виконавчий лист, який в подальшому було направлено до Інгульського ВДВС м. Миколаєва ГТУБ у Миколаївській області для виконання. Однак 03.08.2016 р. на адресу скаржника надійшла постанова державного виконавця про повернення виконавчого листа по вказаній справі стягувачеві. Разом з тим жодних документів щодо ходу виконавчого провадження на адресу стягувача не надходило. На переконання скаржника державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження не вчиняв всіх дій передбачених діючим законодавством, а саме він не надсилав копії процесуальних документів стягувачеві та взагалі не повідомляв його про хід виконавчого провадження.

Посилаючись на вищевикладене, скаржник просить суд визнати дії державного виконавця Інгульського ВДВС м. Миколаєва ОСОБА_1 щодо примусового виконання рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва №2/489/1658/2015 про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» незаконними, скасувати постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві №49247028 від 05.07.2016 р., зобовязати державного виконавця вжити передбачених законодавством заходів для виконання вирішення Ленінського районного суду м. Миколаєва №2/489/1658/2015 про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк»; зобовязати державного виконавця направляти на адресу стягувача копії всіх документів по вчинених виконавчих діях передбачених законодавством.

Справа призначена до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача, згідно заяви, заявлені вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник Інгульського ВДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області в судовому засіданні проти задоволення заявлених вимог заперечував.

Вислухавши пояснення, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

21.07.2015 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва було постановлено рішення по справі за ПАТ «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого позовні вимоги було задоволено. А саме, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» заборгованість за Кредитним договором № 013000000038002 від 11.01.2013 р. та додатковою угодою №1 від 11.01.2013 р. в сумі 10704 грн. 70 коп., яка складається з: 6444 грн. 08 простроченої заборгованості за кредитом, 875 грн. 38 коп. простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом, 136 грн. 76 коп. строкової заборгованості за процентами за користування кредитом, 1572 грн. 08 коп. пені за прострочення сплати кредиту, 340 грн. 98 коп. пені за прострочення сплати процентів, 1035 грн. 70 коп. інфляційних витрат простроченої заборгованості по кредиту, 169 грн. 28 коп. інфляційних витрат простроченої заборгованості по нарахованим відсоткам, 130 грн. 44 коп. три відсотки річних.

24.09.2015 р. по Ленінським районним судом м. Миколаєва по вищезазначеній справі було видано виконавчий лист.

В подальшому стягувачем було предявлено даний виконавчий лист до виконання до Інгульського ВДВС м. Миколаєва ГТУЮ в Миколаївській області.

09.11.2015 р. державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 49247082 та направлено її копії сторонам. Боржнику надано строк для самостійного виконання протягом семи днів з моменту винесення даної постанови.

09.11.2015 р. державним виконавцем було зроблено запит до Державної податкової служби, на який отримано відповідь від 10.11.2015 р., що боржник не працює та не має рахунків, відкритих у банках або фінансових установах.

09.11.2015 р. державним виконавцем було зроблено запит до Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які отримують пенсії, в результаті обробки запиту інформацію не знайдено.

09.11.2015 р. державним виконавцем було зроблено запит до Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, пр. останнє місце роботи, в результаті обробки заиту інформацію не знайдено.

За результатами пошуку по НАІС та АІС «Автомобіль» транспортних засобів за боржником не зареєстровано.

Згідно інформаційної Довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна в порядку доступу державних виконавців від 06.05.2016 р. відомості відсутні.

13.05.2016 р. державним виконавцем здійснено вихід за адресою боржника: АДРЕСА_1, про що був складений акт. Встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке згідно закону можливо звернути стягнення.

02.06.2016 р. державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження.

02.07.2016 р. державним виконавцем було внесено реєстраційний запис про публічне обтяження до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до матеріалів виконавчого провадження, жодних заяв, клопотань з боку стягувача, в тому числі й про розшук боржника, обмеження його в праві виїзду за кордон та інших, на адресу державної виконавчої служби не надходило.

Знайомитись з матеріалами виконавчого провадження або надавати клопотання стягував має право, в тому числі й електронним шляхом.

З матеріалів справи вбачається, що 05.07.2016 р. державним виконавцем було винесено Постанову, відповідно до якої виконавчий лист по справі 2/489/1658/2016 виданий 24.09.2016 р. повернуто стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про в виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

В обґрунтування своїх вимог представник скаржника посилається на те, що державний виконавець взагалі не повідомляв його як стягувача про хід виконавчого провадження, не надсилав копії винесених ним постанов та не виконував обвязків з виконання виконавчого листа, покладених на нього ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до ч.2 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувану з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно предявити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст.22 цього Закону.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги надані докази, суд вважає, що державним виконавцем у межах виконавчого провадження було вчинено усі необхідні дії для виконання рішення суду, передбачені ЗУ «Про виконавче провадження», порушення прав стягувача з боку державного виконавця судом не встановлено, через що заявлені вимоги не підлягають задоволенню через їх безпідставність.

На підставі ст.ст.387, 383 ЦПК України, ст.ст. 11,17,19,25,26 ЗУ «Про виконавче провадження» суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» на дії державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається Апеляційному суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом п`яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Тихонова Н.С.