Постанова № 62517462, 25.10.2016, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №487/3031/16а

Провадження№2а/487/115/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2016 року м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді ТЕМНІКОВОЇ А.О.

при секретарі ІГНАТЬЄВІ А.О.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ПАША І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі міста Миколаєва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Заводського районного суду міста Миколаєва із вказаним позовом. В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що у зв'язку з виникненням у ОСОБА_1 права на отримання пенсії державного службовця Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Миколаєва призначено позивачці з 12.02.2011 року пенсію державного службовця за віком у розмірі 89% від заробітної плати з урахуванням стажу державної служби 19 років 1 місяць. Розмір пенсії 89% від заробітної плати обчислено в порядку ст. 37 ЗУ «Про державну службу» від 16.12.1993р. №3723-ХІІ (в редакції, чинній на дату призначення мені пенсії державного службовця). При обчисленні розміру пенсії позивачки Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Миколаєва неправомірно не були враховані такі складові заробітної плати, як: матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та суми індексації грошових доходів. Постановою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 21.10.2014 року по справі №2-а/489/321/2014 зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Миколаєва провести перерахунок пенсії державного службовця, призначеної ОСОБА_1, включивши до суми заробітної плати для обчислення пенсії матеріальну допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, суми індексації грошових коштів; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Миколаєва здійснити нарахування і виплатити ОСОБА_1 недоотриману суму пенсії, починаючи з 30.03.2014 року. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2015 року №490/6785/14-а/21460/15 рішення суду першої інстанції залишено без змін. В зв'язку з переміною місця проживання ОСОБА_1 була знята з обліку в УПФ в Ленінському районі міста Миколаєва та поставлена на облік в УПФ Заводського району міста Миколаєва. На виконання рішення суду 13.08.2015 року відкрито виконавче провадження №48356119. В вересні 2015 року позивачка звернулася до Ленінського районного суду міста Миколаєва з заявою про заміну боржника. Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 28.09.2015 року в задоволені заяви про заміну боржника відмовлено. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2015 року ухвалу Ленінського районного суду міста Миколаєва від 28.09.2015 року скасовано та постановлено замінити боржника у ВП №48356119 на УПФ в Заводському районі міста Миколаєва. ОСОБА_1 29.01.2016 року звернулася з заявою до відповідача з проханням виконати рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 21.10.2014 року в межах, визначених судовим рішенням, а саме: усунути допущене порушення при обчислені пенсії та категорично заперечувала проти здійснення перерахунку пенсії за іншою нині діючою схемою перерахунку. На заяву позивачки від 29.01.2016 року відповідач листом від 12.02.2016 року за вих.№15-Н-7 повідомив, що перерахунок пенсії проведено із розрахунку 80 відсотків суми заробітної плати, тобто відповідач при відсутності правових підстав зменшив позивачці суму пенсії з 89% від заробітної плати до 80%. Відповідач не повідомив позивачку, що при перерахунку пенсії було не тільки змінено процентний розмір з 89 до 80, а й було змінено базовий місяць індексації пенсії, що призвело до зменшення розміру пенсії. Одночасно в ході виконання постанови суду пенсійним фондом було змінено базовий місяць індексації пенсії (з лютого 2011 року, як місяця первинного призначення пенсії на інший місяць - на березень 2014 року) та утримано з пенсійних виплат частину суми індексації (починаючи з березня 2014 року), що призвело до зменшення розміру пенсійних виплат. На дату виходу позивачки на пенсію, індексація грошових доходів населення вже проводилась згідно чинного законодавства за зростаючим підсумком і безперервно без зміни базового місяця. Відтак, підстави для зміни пенсійним фондом базового місяця індексації були відсутні, оскільки місяць перерахунку розміру пенсії на виконання судового рішення не є базовим місяцем, в якому відбулось підвищення розмірів заробітної плати для індексації грошових доходів населення у розумінні п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, так як індексація не залежить від відновлення права на розмір пенсії, а залежить від зміни прожиткового мінімуму. В подальшому відповідач листом від 18.05.2016 року вих.№8987/04 направив на адресу позивачки рішення про утримання надміру виплачених сум пенсії від 13.05.2016 року №35/2 в сумі 1867 гривень 66 копійок. Із змісту рішення слідує, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 працевлаштувалася з 29.09.2011 року по 29.12.2014 року утворилась переплата індексації (на підставі наданої 16.02.2015 року копії трудової книжки). Інформація про працевлаштування наявна в матеріалах справи з дати працевлаштування. Інформація щодо сум нарахованої позивачці заробітної плати та розміру сплаченого страхового внеску надавалася відповідачу щомісячно на паперових та електронних носіях у формі звітності ТОВ «ЮФ «Ровіам», тобто наявна у відомостях персоніфікованого обліку. Індексація доходів працюючого пенсіонера проводиться за сумарним принципом в межах прожиткового мінімуму для працюючої особи, відомості щодо якої про заробітну плату та нарахований розмір індексації до УПФ повинно подаватись підприємством (установою) за місцем роботи пенсіонера. За період роботи з жовтня 2011 року по лютий 2014 року індексація позивачу не нараховувалася та не виплачувалася, що підтверджується довідкою від 30.12.2015 pоку, яка була надана відповідачу разом з копією трудової книжки. Таким чином, оскільки за спірний період позивачу індексація заробітної плати не нараховувалась, а сам факт роботи позивача не може бути підставою для не нарахування індексації пенсії чи стягнення нарахованої, то постановлення рішення про утримання надміру виплачених сум пенсії від 13.05.2016 №35/2 є неправомірним. З огляду на викладене позивачка просила зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі міста Миколаєва поновити з 30.03.2014 року виплату пенсії державного службовця у розмірі 89% від заробітної плати згідно ст.37 ЗУ «Про державну службу» від 16.12.1993р. №3723-ХІІ (в редакції, чинній на дату призначення мені пенсії державного службовця), перераховану відповідно до постанови Ленінського районного суду міста Миколаєва від 12.02.2015 року у справі №2-а/489/321/2014; відновити з 30.03.2014 року базовий місяць (лютий 2011 року) індексації пенсії наростаючим підсумком відповідно до підпункту 1-1 пункту 1 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078, як місяць первинного призначення пенсії та виплатити позивачці утриману за весь період, починаючи з березня 2014 року по дату теперішнього звернення до суду, суму індексації пенсії з урахуванням фактично виплачених сум. Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі міста Миколаєва про утримання надміру виплачених сум пенсії від 13.05.2016 року №35/2.

У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та наполягала на їх задоволенні, надавши суду пояснення, аналогічні змісту пред'явленого позову.

Відповідач надав заперечення на позов, в якому просив відмовити у задоволенні вимог в повному обсязі. Обґрунтовуючи свою позицію, управління ПФУ послалось на те, що ОСОБА_1 з 12 лютого 2011 року є отримувачем пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-XII. На момент призначення пенсії позивачеві був встановлений розмір пенсії 89% від заробітної плати згідно ст. 37 Закон № 3723 (в редакції, чинній на момент призначення пенсії). На підставі трудової книжки ОСОБА_1 та керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 «Про порядок обчислення стажу державної служби» УПФУ було обраховано стаж державної служби позивача та визначено, що він складає 19 років 2 місяці 16 дні. Відсоток 89% виплачувався до здійснення перерахунку відповідно до рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 21.10.2014 року у справі №2-а/489/321/2014. В квітні 2015 року управлінням Пенсійного Фонду України в Заводському районні міста Миколаєва, ОСОБА_1 був здійснений перерахунок пенсії з 30 березня 2014 року відповідно до рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва. На час перерахунку пенсії відповідно до постанови Ленінського районного суду міста Миколаєва діяв Закону України «Про державну службу» від №3723-ХІІ в редакції від 02.03.2014 року. Відповідно до частини 1 статті 37 Закону №3723-ХІІ передбачено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Враховуючи вище викладене управління пенсійного фонду дотрималось всіх норм законодавства та провело розрахунок у відповідності до діючого законодавства. Відповідно до п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України №1018 від 17.07.2003 року «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів громадян», у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексації споживчих цін для індексації грошових доходів населення.» В зв'язку з перерахунком позивачеві пенсії згідно рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 21.10.2014 року справа №2-а/489/321/2014 розмір пенсії збільшився, що підтверджується протоколом у версії від 20.04.2015 року (попередній протокол у версії від 20.02.2015). Крім того, п. 5 Постанови №1018 доповнено абзацом згідно Постанови КМУ №34 від 29.01.2014 року, що передбачає у разі коли в результаті перерахунку пенсії за рішення судів, які набрали законної сили, виплати перерахованих сум до пенсії фактично не здійсненні і строки їх виплати не визначенні, базовий місяць для визначення індексації пенсії не змінюється. Проте після здійснення перерахунку позивачеві виплата перерахованих сум відбулася, розмір пенсії збільшився, що і є підставою для зміни базового місяця. Враховуючи вищенаведене УПФУ вважає за доцільними зміну базового місяцю в пенсійній справі позивача та не бачить законних підстав на повернення до базового місяця, який враховувався на момент призначенні пенсії. Крім того, п.4 Постанови Кабінету Міністрів України №1018 від 17.07.2003 року «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів громадян», визначає, що працюючим пенсіонерам у першу чергу індексується сума оплати праці. Індексація пенсії проводиться після індексації суми оплати праці на підставі довідки підприємства, установи, організації, де працює пенсіонер. В усіх випадках загальний дохід працюючого пенсіонера, який підлягає індексації, не повинен перевищувати прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи. Отже, працюючим пенсіонерам у першу чергу індексують суму оплати праці, а вже потім пенсію (на підставі довідки роботодавця), але в усіх випадках загальний дохід працюючого пенсіонера, який підлягає індексації, не повинен перевищувати прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи. Пункт 9 зазначеного вище Порядку передбачає, що працюючим пенсіонерам в першу чергу індексується сума оплати праці. Індексація пенсії провадиться після індексації суми оплати праці на підставі довідки підприємства, установи, організації, де працює пенсіонер, в якій зазначається розмір оплати праці працюючого пенсіонера, проіндексована її сума і сума індексації. Отже, у випадку коли пенсіонер є працюючим, індексація його доходів проводиться спочатку за основним місцем роботи в межах сум прожиткового мінімуму для працездатної особи. В першу чергу індексується його сума оплати праці і лише після цього можливе проведення індексації пенсії на підставі виданої підприємством, установою або організацією, де працює пенсіонер, довідки, в якій зазначається розмір його оплати праці, проіндексована її сума і сума індексації. Враховуючи дані норми УПФУ за даними трудової книжки позивача зроблено перерахунок індексації. Позивачем було надано заяву для перерахунку пенсії у зв'язку зі звільненням та копію трудової книжки, які є в матеріалах пенсійної справи. Довідка №33/3 від 31.12.2014 року про те, що заробітна плата не індексувалася, до УПФУ не надавалась. Оскільки позивачем не надано доказів про суми та розміри індексації його доходів за основним місцем роботи в період його роботи на підприємстві, то це робить неможливим проведення правильної та законної індексації сум пенсії відповідачем, та порушує визначену Порядком процедуру та черговість проведення індексації сум доходів працюючого пенсіонера Для пенсіонерів, які працюють, індексацію пенсії здійснюють після індексації заробітної плати за місцем роботи. Якщо заробітну плату за місцем роботи не індексують, то немає підстав для індексації пенсії. Крім того, суми індексації є заробітною платою. Тому відповідальність за її невиплату прирівнюється до відповідальності за невиплату заробітної плати. Штрафи передбачені статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення. ОСОБА_1 16 лютого 2016 року звернулась до Управління пенсійного фонду України в Заводському районі із заявою №53 від про перерахунок їй пенсії у зв'язку зі звільнення з роботи. Позивач на момент виходу на пенсію була не працюючою та підписуючи заяву про призначення/перерахунок пенсії №121 від зобов'язалась повідомляти УПФУ про прийняття на роботу, звільнення з роботи, зміни в складі сім'ї, зміну місця проживання, виїзд за кордон на постійне місце проживання та інші обставини, що можуть вплинути на пенсійне забезпечення». 29 вересня 2011 року ОСОБА_1 була прийнята на посаду директора ТОВ «Юридична фірма «РОВІАМ» про що повідомила УПФУ лише 16.02.2015 року надавши копію трудової книжки. У зв'язку з цим у позивача виникла переплата індексації, яка виплачувалась не працюючим пенсіонерам, в сумі 1867 гривень 66 копійок. Порядок утримання надміру виплачених сум пенсій та відрахування з пенсій визначений статтею 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058) згідно з частиною 1 якої, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. У разі невиконання пенсіонером зобов'язання, останній зобов'язаний повернути неправомірно отримані кошти на підставі рішення територіального органу Пенсійного фонду. Відповідно до п. 3 Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 21.03.2003 №6-4, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії». Враховуючи, що чинними нормативно-правовими актами виключно на пенсіонера покладено обов'язок повідомляти орган, що призначає пенсію про працевлаштування, зміну складу сім'ї та про інші обставини, рішення УПФУ від 13.05.2016 року №35/2 є законним та обґрунтованим. На підставі вище наведеного УПФУ вважає позовні вимоги ОСОБА_1 щодо скасування рішення УПФУ від 13.05.2016 №35/2 безпідставними та необґрунтованими. Крім того, управління ПФУ просило звільнити відповідача від сплати судового збору у разі задоволення позовних вимог у зв'язку із відсутністю у кошторису на 2016 рік відповідної статті видатків.

У судовому представник відповідача підтримала заперечення, просила у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні ПФУ з 12 лютого 2011 року. На момент призначення пенсії позивачці був встановлений розмір пенсії 89% від заробітної плати згідно ст. 37 Закон № 3723 (в редакції, чинній на момент призначення пенсії). На підставі трудової книжки ОСОБА_1 та керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 «Про порядок обчислення стажу державної служби» УПФУ було обраховано стаж державної служби позивача та визначено, що він складає 19 років 2 місяці 16 дні. Відсоток 89% виплачувався до здійснення перерахунку відповідно до рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 21.10.2014 року у справі №2-а/489/321/2014.

Постановою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 21.10.2014 року по справі №2-а/489/321/2014 зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Миколаєва провести перерахунок пенсії державного службовця, призначеної ОСОБА_1, включивши до суми заробітної плати для обчислення пенсії матеріальну допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, суми індексації грошових коштів; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Миколаєва здійснити нарахування і виплатити ОСОБА_1 недоотриману суму пенсії, починаючи з 30.03.2014 року.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2015 року № 490/6785/14-а/21460/15 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Висновок про те, що суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, відповідає правовій позиції, висловленій колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постанові від 14 травня 2013 року (справа № 21-125а13).

Статтею 37 Закону № 3723-XII (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) встановлено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Абазом третім зазначеної статті Закону передбачено, що за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Тобто, відсотковий розмір заробітної плати державного службовця, з якої призначається пенсія, визначається з урахуванням стажу державної служби, при цьому застосуванню підлягає стаття 37 Закону № 3723-XII у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії.

Зазначене відповідає постанові Верховного Суду України від 08.07.2015 року у справі №732/48/15а.

З огляду на викладене дії відповідача щодо зменшення під час перерахунку пенсії ОСОБА_1 розміру пенсії з урахуванням всіх складових з 86% до 80% є протиправними.

Дату, з якого перерахунок пенсії ОСОБА_1 підлягає здійсненню, визначено постановою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 21.10.2014 року у справі №2а/489/321/2014, яка набрала чинності та підлягає виконанню.

В ході виконання постанови суду пенсійним фондом було змінено базовий місяць індексації пенсії (з лютого 2011 року, як місяця первинного призначення пенсії на інший місяць - на березень 2014 року) та утримано з пенсійних виплат частину суми індексації (починаючи з березня 2014 року), що призвело до зменшення розміру пенсійних виплат.

Статтею 1 Закону України від 03.07.1991р. №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів та послуг, а поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Відповідно до статті 4 цього Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі, якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 (зі змінами і доповненнями) (далі Порядок), індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії.

Згідно із пунктом 5 Порядку у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

У разі коли підвищення розмірів мінімальних соціальних гарантій, зазначених в абзаці першому цього пункту, не супроводжується зростанням грошових доходів громадян, передбачених пунктом 2 цього Порядку, грошові доходи індексуються на загальних підставах відповідно до пунктів 1-1 і 4 цього Порядку.

Виходячи з викладеного, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації доходів громадян проводиться наростаючим підсумком починаючи з 1 числа наступного місяця за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, визначений Порядком. У разі підвищення сум доходів громадян, без перегляду їх мінімальних розмірів, місяць в якому відбулося таке підвищення вважається базовим, та в наступному місяці відбувається обчислення та нарахування нового індексу споживчих цін для провадження індексації грошових виплат. У разі якщо підвищення мінімальних розмірів виплат не спричинило зростання доходів громадян, нарахування індексації провадиться на загальних підставах.

Отже, здійснення пенсійним органом перерахунку пенсії на виконання рішення суду, не може слугувати підставою для здійснення нового нарахування споживчих цін для проведення індексації у зв'язку із зростанням доходів громадян, без перегляду їх мінімального розміру, оскільки фактично збільшення доходів позивача в контексті приписів законодавства про порядок підвищення пенсійного забезпечення та індексацію доходів громадян не відбулось.

Перерахунок пенсії на підставі постанови Ленінського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014 року у справі №2а/489/321/2014 є відновленням порушеного права позивачки на отримання належної виплати в розмірі, встановленому Законом, та не може бути підставою для здійснення нової індексації із застосуванням нового рівня споживчих цін та відповідно для встановлення нового базового місяця.

Виходячи зі змісту наведених правових норм, суд приходить до висновку, що перерахований на виконання рішення суду розмір пенсії не є таким, що підвищився внаслідок дії загальних чинників. Нарахований за рішенням суду розмір пенсії позивачки є таким, що підлягав виплаті при призначенні пенсії, але внаслідок протиправних дій відповідача не був нарахований та виплачений в належному розмірі.

Зазначене відповідає ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15.03.2016 року №К/800/37464/15; ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04.02.2016 року №К/800/44998/15.

З огляду на викладене дії відповідача щодо зміни базового місяця індексації пенсії позивачки (з лютого 2011 року, як місяця первинного призначення пенсії на інший місяць - на березень 2014 року) та утримання з пенсійних виплат частини суми індексації (починаючи з березня 2014 року), є протиправними.

Відповідач листом від 18.05.2016 року вих.№8987/04 направив на адресу позивачки рішення про утримання надміру виплачених сум пенсії від 13.05.2016 року №35/2 в сумі 1867 гривень 66 копійок. Із змісту рішення слідує, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 працевлаштувалася з 29.09.2011 року по 29.12.2014 року утворилась переплата індексації (на підставі наданої 16.02.2015 року копії трудової книжки).

Частиною 1 статті 42 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон №1058-ІV) визначено, що пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, в першу чергу індексуються оплата праці (грошове забезпечення), у разі, коли особа працює, в тому числі працюючим пенсіонерам. Індексація пенсії, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачуються замість пенсії, провадиться після індексації суми оплати праці на підставі довідки підприємства, установи, організації, де працює пенсіонер, в якій зазначається розмір оплати праці працюючого пенсіонера, проіндексована її сума і сума індексації.

У всіх випадках загальний дохід працюючого пенсіонера, який підлягає індексації, не повинен перевищувати прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи.

Підприємства, установи та організації зобов'язані у двотижневий строк після проведення індексації оплати праці подавати органам, які призначають і виплачують пенсію, інформацію про розмір оплати праці працюючого пенсіонера, проіндексовану її суму та суму індексації. На підставі поданої інформації органи, які призначають і виплачують пенсію, здійснюють перерахунок сум індексації пенсій. У разі звільнення пенсіонера з роботи власник або уповноважений ним орган подає відповідну довідку органу, який призначає і виплачує пенсію, для проведення індексації зазначених виплат згідно з цим Порядком.

Згідно статті 21 Закону №1058-ІV органи Пенсійного фонду ведуть облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходження страхових внесків, створюють і забезпечують функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб. Відомості про застрахованих осіб, в тому числі працюючих пенсіонерів, подаються територіального органу Пенсійного фонду страхувальниками-роботодавцями, відповідними підприємствами, установами, організаціями, які виплачують цим особам заробітну плату.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що індексація доходів працюючого пенсіонера проводиться за сумарним принципом в межах прожиткового мінімуму для працюючої особи, відомості щодо якої про заробітну плату та нарахований розмір індексації до УПФ повинно подаватись підприємством (установою) за місцем роботи пенсіонера.

Судом встановлено, що за період роботи з жовтня 2011 року по лютий 2014 року роботодавцем індексація ОСОБА_1 не нараховувалась та не виплачувалась, що підтверджується довідкою ТОВ «РОВІАМ».

Інформація щодо сум нарахованої позивачці заробітної плати та розміру сплаченого страхового внеску надавалася відповідачу у формі звітності ТОВ «ЮФ «Ровіам».

Зловживань з боку ОСОБА_1 в розумінні статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV судом не встановлено.

Таким чином, оскільки за спірний період ОСОБА_1 індексація заробітної плати не нараховувалась, а сам факт роботи позивача не може бути підставою для не нарахування індексації пенсії чи стягнення нарахованої, рішення відповідача про утримання надміру виплачених сум пенсії від 13.05.2016 року №35/2 в сумі 1867 гривень 66 копійок є неправомірним та підлягає скасуванню.

Зазначене відповідає ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15.08.2015 року №К/9991/56244/12. Наведені у запереченнях відповідача в обґрунтування своєї позиції ухвали Вищого адміністративного суду України регулюють відмінні за змістом правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати з оплати судового збору у сумі 551 гривня 20 копійок, оскільки обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 7-12, 71, 94, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі міста Миколаєва поновити ОСОБА_1 з 30 березня 2014 року виплату пенсії державного службовця у розмірі 89% від заробітної плати згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на дату призначення ОСОБА_1 пенсії державного службовця), перераховану відповідно до постанови Ленінського районного суду міста Миколаєва від 12 лютого 2015 року у справі №2а/489/321/2014; відновити з 30 березня 2014 року базовий місяць (лютий 2011 року) індексації пенсії наростаючим підсумком відповідно до підпункту 1-1 пункту 1 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, як місяць первинного призначення пенсії та виплатити ОСОБА_1 утриману за весь період, починаючи з березня 2014 року, суму індексації пенсії з урахуванням фактично виплачених сум.

Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі міста Миколаєва про утримання надміру виплачених сум пенсії №35/2 від 13.05.2016 року.

Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в Заводському районі міста Миколаєва на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 551 гривня 20 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Заводський районний суд міста Миколаєва. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СУДДЯ: А.О. ТЕМНІКОВА