Ухвала суду № 62516556, 01.11.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2016 р.Справа № 591/1883/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду заяву Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради про прийняття додаткового судового рішення у справі за апеляційною скаргою Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 06.05.2016р. по справі № 591/1883/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління соціального захисту населення Сумської міської ради

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до Зарічного районного суду м. Суми з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Разом з позованою заявою позивачем було подано заяву про звідбнення від сплати судового збору.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 06.05.2016 року у справі № 591/1883/16-а задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Визнано неправомірними дії Управління соціального захисту населення Сумської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 в надання щомісячної адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за її заявою від 09.02.2016 року до Управління соціального захисту населення Сумської міської ради про поновлення виплати зазначеної допомоги.

Зобов'язано Управління соціального захисту населення Сумської міської ради здійснити нарахування - подовжити виплату ОСОБА_1 щомісячної адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до її заяви від 09.02.2016 року до Управління соціального захисту населення Сумської міської ради про поновлення виплати зазначеної допомоги.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Управління соціального захисту населення Сумської міської ради на користь Державного бюджету України витрати на оплату судового збору в сумі 1102 грн. 40 коп.

Відповідач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 06.05.2016 року.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2016 року апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради - залишено без задоволення. Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 06.05.2016 року у справі № 591/1883/16-а - залишено без змін.

Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради подав до Харківського апеляційного адміністративного суду заяву про прийняття додаткового судового рішення в частині розподілу судових витрат. З посиланням на ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач стверджує, що оскільки позивача було звільнено від сплати судового збору, то підстави для стягнення з Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради судових витрат - відсутні.

Представники сторін в судове засідання не прибули, сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалює додаткове судове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання.

З огляду на наведену норму, враховуючи, що сторони по справі належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, колегія суддів вважає за можливе розглянути заяву Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради про прийняття додаткового судового рішення без участі представників сторін.

Відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши доводи заяви про прийняття додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні зазначеної заяви слід відмовити, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу (ч. 4 ст. 168 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, ОСОБА_1, судом першої інстанції була звільнена від сплати судового збору за подання до суду адміністративного позову.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 06.05.2016 року у зв'язку із задоволенням позовних вимог ОСОБА_1, судом першої інстанції ухвалено рішення про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Управління соціального захисту населення Сумської міської ради на користь Державного бюджету України витрати на оплату судового збору в сумі 1102 грн. 40 коп.

В свою чергу, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2016 року апеляційну скаргу Департамента соціального захисту населення Сумської міської ради залишено без задоволення.

Згідно зі ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011р. № 3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

За змістом статті 1 Закону №3674-VI) судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу окремих документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову,чи постановити додаткову ухвалу якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до п.10.9 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013р. № 7 у резолютивній частині судового рішення суд, відповідно до вимог статті 163 КАС України, обов'язково зазначає про розподіл судових витрат між сторонами у порядку та розмірі, передбаченими статтею 94 КАС України.

Таким чином, розподіл судових витрат здійснюється судом під час ухвалення відповідного судового рішення, шляхом відображення його у резолютивній частині такого рішення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, слід враховувати, що за змістом статті 94 КАС України розподілу підлягають усі здійснені документально підтверджені судові витрати.

З матеріалів справи слідує, що при зверненні до суду з адміністративним позовом ОСОБА_1 заявлено дві немайнові вимоги.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" встановлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня 2016 року - 1378 гривень.

Положеннями ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлено судовий збір - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Таким чином, розмір судового збору, що підлягав сплаті за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, та від сплати якого позивача було звільнено, складав 1102 грн. 40 коп.

При цьому, колегія суддів зазначає, що звільнення позивача від сплати судового збору не звільняє відповідача - суб'єкта владних повноважень від сплати судових витрат.

Крім того, згідно ч. 6 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи вищенаведене, та беручи до уваги, що ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2016 року постанову Зарічного районного суду м. Суми від 06.05.2016 року залишено без змін, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення заяви Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради про прийняття додаткового рішення відсутні.

Керуючись ст. 41, 94, 160, 167, 168, 195, 196, 206, 209 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Відмовити у задоволенні заяви Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради про прийняття додаткового судового рішення у справі за апеляційною скаргою Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 06.05.2016р. по справі № 591/1883/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сумської міської радиі про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 07.11.2016 р.