Постанова № 62516527, 01.11.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2016 р. Справа № 637/867/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Курило Л.В. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Дудка О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області на постанову Шевченківського районного суду Харківської області від 05.09.2016р. по справі № 637/867/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління соціального захисту населення Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач, ) звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив:

- визнати неправомірними дії управління соціального захисту населення Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області, по припиненню йому дії пільг на житлово-комунальні послуги з 01.07.2015 року, як пенсіонеру МВС України, звільненому за хворобою та зобов'язання відповідача відновити дію пільг на житлово-комунальні послуги з 01.07.2015 року в розмірі 50 % знижки.

Постановою Шевченківського районного суду Харківської області від 05.09.2016 року адміністративний позов задоволено.

Визнано неправомірними дії управління соціального захисту населення Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області щодо припинення дії пільг на житлово-комунальні послуги ОСОБА_1 з 01.07.2015 року, як пенсіонеру МВС України, звільненому за хворобою.

Зобов'язано управління соціального захисту населення Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області відновити дії пільг на житлово-комунальні послуги ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст. 22 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 року № 565-ХІІ з 01.07.2015 року в розмірі 50-відсоткової знижки, як пенсіонеру МВС України, звільненому за хворобою.

Управління соціального захисту населення Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області (далі - Відповідач, УПСЗН Шевченківської РДА Харківської області ) не погодившись з рішення суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Шевченківського районного суду від 05.09.2016 року та винести нову постанову відповідно до чинного законодавства.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на невідповідність рішення суду першої інстанції нормам чинного законодавства, а саме ст.22 Закону України " Про міліцію", Закону України « Про національну міліцію», згідно прикінцевих положень якого втратив чинність Закон України « Про міліцію» , що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивачем подано заперечення на апеляційну скаргу, в якій він вважає постанову суду першої інстанції законною та такою, що прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, просить відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Сторонами подані клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

В судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, в зв'язку з чим на підставі ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заперечення проти неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої встановлено, що позивач є пенсіонером МВС України та перебуває в Єдиному державному автоматизованому реєстрі пільговиків з 31.01.2005 року, як міліціонер на пенсії, користується пільгами відповідно до Закону України «Про міліцію» № 565-ХІІ (далі Закон №565-ХІІ)

Згідно довідки від 08.11.2004 року №100/27163, виданої Управлінням МВС України в Харківській області, позивач і члени його сім'ї мають право з 01 липня 2004 року і довічно відповідно до Закону України «Про міліцію» на 50-відсоткову знижку по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива.(а.с.9)

28.07.2015 року позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області, додавши декларацію про доходи сім'ї за період з січня по червень 2015 року.

Відповідачем , листом від 31 липня 2015 року № 07/2465 повідомлено позивача про припинення надання пільг з житлово-комунальних послуг з 01.07.2015р., оскільки середньомісячний сукупний дохід сім'ї в розрахунку на 1 особу складає 1800,26 грн., що перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу ( в 2015р. - 1710,00 грн.)(а.с.8)

Не погодившись з діями відповідача ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв неправомірно, оскільки позивач має право на зазначену пільгу згідно Закону України «Про міліцію», безстроково.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції огляду на наступне.

Правовий і соціальний захист працівників міліції та їх пенсійне забезпечення на час виникнення спірних правовідносин було врегульовано Законом України «Про міліцію» , та з 07.11.2015р. Законом України " Про національну поліцію".

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону України «Про міліцію», в редакції чинній на час звернення позивача до відповідача, працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива.

Відповідно до ч.6 ст. 22 Закону України «Про міліцію» за працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом.

Пунктом 12 розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року частину шосту та сьому статті 22 Закону України «Про міліцію» викладено у такій редакції: «За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги згідно з цим Законом. Пільги, передбачені частинами четвертою, п'ятою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».

Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року внесені зміни в Закон України «Про міліцію» і ч.7 ст. 22 викладена у новій редакції, згідно якої пільги, передбачені частинами четвертою, п'ятою та шостою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Зазначений норма не визнана неконституційною та була чинною на час звернення позивача до відповідача .

Відповідно до вказаного Закону від 28 грудня 2014 року Кабінетом Міністрів України 04 червня 2015 року прийнято постанову №389, яка набрала чинності 01 липня 2015 року та якою затверджено Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї.

Вказаним Порядком визначено механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, а також послуг із встановлення квартирних телефонів (далі - пільги) залежно від середньомісячного сукупного доходу сім'ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами.

Згідно пункту 2 цього Порядку дія останнього поширювалась на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із Законом України «Про міліцію».

Постановою Кабінету Міністрів України №36 від 27 січня 2016 року до пункту 2 зазначеного Порядку було внесено зміни та слова «Про міліцію» (звільнені із служби за віком, хворобою або вислугою років працівники міліції, особи начальницького складу податкової міліції, особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби; діти (до досягнення повноліття) працівників міліції, осіб начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби, загиблих або померлих у зв'язку з виконанням службових обов'язків, непрацездатні члени сімей, які перебували на їх утриманні), виключено.

Колегією суддів встановлено, що відповідачем, на підставі наданих позивачем відомостей про дохід сім'ї, відповідно до норм діючого законодавства, було визначено середньомісячний сукупний дохід сім'ї в розрахунку на одну особу, та встановлено, що він перевищує величину доходу , яка дає право на податкову соціальну пільгу, а отже правомірно припинено дію пільги на житлово-комунальні послуги з 01.07.2015р.

Також колегія суддів зазначає, що з 07 листопада 2015 року у зв'язку з набуттям чинності Законом України «Про Національну поліцію» втратив чинність Закон України «Про міліцію», відповідно до статті 22 якого позивач мав право на 50-відсоткову знижку по сплаті за користування житлом та комунальними послугами, за паливо.

Згідно абзаців 2 та 3 пункту 15 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Проаналізувавши зміст Закону України «Про Національну поліцію», колегія суддів приходить до висновку, що даний правовий акт не містить норм, які б передбачали пільги на житлово-комунальні послуги.

Висновки суду, що пільга позивачу була встановлена довічно, а тому у відповідача були відсутні підстави зупиняти дію пільги у зв'язку із внесенням змін до законодавства, колегія суддів вважає помилковими.

Згідно з ч.1 ст. 46 Основного Закону України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Із цим конституційним правом громадян кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення.

Згідно зі ст.22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12 жовтня 2004 року.

Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року, який вніс зміни в Закон України "Про міліцію" стосовно пільг, є діючим, Конституційним судом України не визнаний неконституційним, а зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем доведена правомірність прийнятого ним рішення.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для надання позивачу пільг на оплату житлово-комунальних послуг, оскільки з 01.07.2015р. середньомісячний сукупний дохід сім'ї позивача в розрахунку на одну особу перевищував величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, а з 07.11.2015р. вказані пільги не передбачені чинним законодавством, зокрема Законом України «Про Національну поліцію», а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального права, що призвело до невірного вирішення справи.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволені позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області задовольнити.

Постанову Шевченківського районного суду Харківської області від 05.09.2016р. по справі № 637/867/15-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволені позову ОСОБА_1- відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Русанова В.Б.Судді Курило Л.В. Присяжнюк О.В. Повний текст постанови виготовлений 07.11.2016 р.