Ухвала суду № 62516447, 02.11.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 р. Справа № 876/4049/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Костіва М.В.

суддів Улицького В.З., Шавеля Р.М.

за участю секретаря Богдан А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІДЕА КАПІТАЛ» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05.05.2016 в справі №803/504/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІДЕА КАПІТАЛ» до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про скасування постанови,

встановив:

У квітні 2016 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІДЕА КАПІТАЛ» - звернувся в суд з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про скасування постанови від 14.03.2016 року про закінчення виконавчого провадження №42334776.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.03.2016 року відповідачем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №42334776 по примусовому виконанню виконавчого напису від 04.02.2014 року №321, вчиненого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Веремчуком С.В., про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ТзОВ «Ковельський завод сучасних будівельних матеріалів» на підставі пункту 4 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», а саме - визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Оскаржувану постанову вважає передчасною, протиправною, оскільки позивачем оскаржено в касаційному порядку постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 року, якою визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 04.02.2014 року приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Веремчуком С.В, а тому відповідач зобов'язаний був зупинити дане виконавче провадження до прийняття Вищим господарським судом України остаточного рішення, а не поспішно закінчити його.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 05.05.2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІДЕА КАПІТАЛ» оскаржило його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову. Вказує, зокрема, на обов'язок державного виконавця зупинити виконавче провадження до прийняття Вищим господарським судом України остаточного рішення у справі щодо визнання припиненим договору іпотеки від 28.02.2012 року та визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, вчиненого 04.02.2014 року приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Веремчук С.В., про звернення стягнення на нерухоме майно. Крім того, зазначає, що жодних додатків, зокрема, договору іпотеки, укладеного між ПАТ «Кредобанк» та ТзОВ «Ковельський завод сучасних будівельних матеріалів» до оскаржуваної постанови відповідач не додав.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, а відтак, на підставі ч. 1 ст. 41 КАС України суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю - доповідача, проаналізувавши доводи апелянта та вивчивши матеріали справи у їх сукупності, апеляційний суд дійшов переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Суд встановив та матеріалами справи підтверджується, що 18.02.2014 року Публічне акціонерне товариство «Кредобанк» (далі - ПАТ «Кредобанк») звернулось до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису від 04.02.2014 року №321, вчиненого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Веремчуком С.В.

05.03.2014 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області Самчуком О.П. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №42334776 по примусовому виконанню виконавчого напису від 04.02.2014 року №321.

14.03.2016 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області Самчуком О.П. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №42334776 на підставі пункту 4 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», а саме - визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27.05.2015 року у справі №803/1092/15-а замінено первинного стягувана ПАТ «Кредобанк» у виконавчому провадженні №42334776 за виконавчим написом нотаріуса від 04.02.2014 року №321 на ТОВ ФК «ІДЕА КАПІТАЛ».

Вважаючи постанову про закінчення виконавчого провадження №42334776 від 14.03.2016 року необґрунтованою, ТОВ ФК «ІДЕА КАПІТАЛ» оскаржило її до суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, виходив з того, що при прийнятті оскаржуваної постанови відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений чинним законодавством.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-ХІV (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до частин першої та другої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, виконавчі написи нотаріусів.

Згідно з п.1 ч.1 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 Закону.

Так, 05.03.2014 року за заявою ПАТ «Кредобанк» від 03.03.2014 року про примусове виконання виконавчого напису від 04.02.2014 року №321, вчиненого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Веремчуком С.В., заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області Самчуком О.П. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №42334776 по примусовому виконанню виконавчого напису від 04.02.2014 року №321.

Статтею 49 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (п.4 ст.49).

Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (частина третя статті 49 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до частини першої статті 50 цього Закону у разі закінчення виконавчого провадження повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, Законом України «Про виконавче провадження» встановлений вичерпний перелік підстав для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, зокрема, визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. При цьому, державний виконавець при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження обов'язково зазначає мотивування підстав її винесення, знімає арешт, накладений на майно боржника, а також проводить інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.

Так, відповідно до пункту 4 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», на підставі постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області Самчуком О.П. 14.03.2016 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №42334776 з примусового виконання виконавчого напису від 04.02.2014 року №321, вчиненого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Веремчуком С.В., про звернення стягнення на вищезазначене майно, припинено чинність арешту майна боржника, а саме - ТзОВ «Ковельський завод сучасних будівельних матеріалів», та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Оскільки постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 року в порядку ст. 115 Господарського процесуального кодексу України набрала законної сили, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постанова про закінчення виконавчого провадження №42334776 від 14.03.2016 року з підстав визнанням судом виконавчого документа (виконавчого напису) таким, що не підлягає виконанню, винесена відповідачем в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законом України «Про виконавче провадження», у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими.

Щодо тверджень апелянта про обов'язок державного виконавця зупинити виконавче провадження у зв'язку з оскарженням рішення суду, яким виконавчий документ визнано таким, що не підлягає виконанню, до Вищого господарського суду України, то такі не заслуговують на увагу, оскільки законодавством такий обов'язок не передбачено. Так, зокрема, ст. ст. 37, 38 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено обов'язкові та альтернативні підстави зупинення виконавчого провадження, серед яких підстава, на яку посилається апелянт, відсутня.

Крім того, посилання апелянта на неповернення ТОВ ФК «ІДЕА КАПІТАЛ» оригіналу договору іпотеки після винесення оскаржуваної постанови не може слугувати підставою для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІДЕА КАПІТАЛ» залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05.05.2016 в справі №803/504/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а у разі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий суддя Костів М.В.

Судді Улицький В.З.

Шавель Р.М.

Повний текст ухвали складено 07.11.2016 року.