Ухвала суду № 62516337, 02.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3736/16 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Губська Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

02 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Ісаєнко Ю.А.

Оксененка О.М.,

при секретарі: Нікітіній А.В.

за участю

представника позивача Землянської Ю.О.

представника відповідача Сторчака С.П.

представника третьої особи Солов»я Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Міністерства юстиції України та Корпорації «Феномен» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 вересня 2016 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» до Міністерства юстиції України, третя особа: Корпорація «Феномен», про визнання незаконними та скасування наказу і запису про скасування запису про право власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Марфін Банк», звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати недійсним, незаконним та скасувати наказ МЮ від 01.03.2016 № 588/5, а також скасувати запис про скасування запису про право власності № 9190339.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач та третя особа подали апеляційні скарги, в яких, вказуючи на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просять постанову суду скасувати та закрити провадження у справі.

В судовому засіданні представники апелянтів доводи апеляційних скарг підтримали та просили їх задовольнити, в той час, як представник позивача проти цього заперечувала, просила залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 28.01.2016 Корпорацією «Феномен» подано до Міністерства юстиції України скаргу на дії державного реєстратора з проханням скасувати рішення, прийняте державним реєстратором Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Марченком О.А. про державну реєстрацію права власності за Публічним акціонерним товариством «Марфін Банк» на нежилий будинок-офісно-готельний комплекс (літера А), об'єкт житлової нерухомості, загальною площею 3215 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 63а (реєстраційний номер №606809680000); скасувати запис №9190339 державного реєстратора управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Духновської О.А. про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером N2606809680000 за Публічним акціонерним товариством «Марфін Банк» та поновити право власності Корпорації "Феномен" на нежилий будинок-офісно- готельний комплекс (літера А), об'єкт житлової нерухомості, загальною площею 3215 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 63а (реєстраційний номер №606809680000).

18.02.2016 Міністерством юстиції України складено повідомлення № 1174/19/33-15, яким повідомлялось Публічне акціонерне товариство «Марфін Банк» про надходження скарги Корпорації «Феномен» та про призначення розгляду цієї скарги на 22.02.2016 о 10.00.

Листом № 140/04 від 29.02.2016 ПАТ «Марфін Банк» повідомило Міністерство юстиції України про те, що воно було позбавлено можливості бути присутнім при розгляді скарги Корпорації «Феномен» у зв'язку з тим, що повідомлення про засідання Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації надійшло до них вже після проведення цього засідання.

01.03.2016 Міністерством юстиції України прийнято наказ № 588/5 «Про задоволення скарги Корпорації «Феномен» на підставі підпункту «а» пункту 2 частини шостої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» шляхом прийняття рішення про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятого державним реєстратором Марченком O.A. 26 березня 2015 року за № 20302554, та зобов»язано Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування запису про право власності № 9190339.

Вважаючи вказаний наказ протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції прийшов до висновку про неправомірність дій відповідача у зв»язку з порушенням установленого законом порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №1952), рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду, при цьому, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 30 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті. У разі якщо останній день строку для подання скарг, зазначеного у частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, процедуру розгляду відповідно до Законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закони) скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту (далі - суб'єкт оскарження), що здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами (далі - суб'єкт розгляду скарги) визначено Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128 (далі - Порядок №1128), згідно з яким, для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін'юстом або відповідним територіальним органом.

Перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення: 1) чи віднесено розгляд скарги відповідно до законів до повноважень суб'єкта розгляду скарги (належний суб'єкт розгляду скарги); 2) чи дотримано вимоги законів щодо строків подання скарги та вимог щодо її оформлення; 3) чи наявні (відсутні) інші скарги у суб'єкта розгляду скарги (п.5 Порядку).

У разі, коли встановлено порушення вимог законів щодо строків подання скарги та вимог щодо її оформлення, суб'єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у розгляді скарги без розгляду її по суті у формі наказу (п.7 Порядку).

Згідно з п.п. 9-11 Порядку №1128, під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє скаржнику (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкту оскарження та іншим заінтересованим особам, зазначеним у скарзі або встановленим відповідно до відомостей реєстрів, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: 1) рекомендованою телеграмою; 2) телефонограмою; 3) факсимільним повідомленням; 4) засобами електронної пошти.

Копії скарги та доданих до неї документів надаються суб'єкту оскарження та заінтересованим особам, зазначеним у скарзі або встановленим відповідно до відомостей реєстрів, не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб'єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов'язково приймаються комісією до розгляду.

Відповідно до п. 12 Порядку №1128 за результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законами, у формі наказу.

Частиною шостою статті 37 Закону №1952 встановлено, що за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: відмову у задоволенні скарги; задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; д) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України. Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ" та "д" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

При цьому, як зазначено частиною восьмою вказаної статті Закону, Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо, зокрема, закінчився встановлений законом строк для подачі скарги.

Як установлено судом і не є спірним, скаргу на дії державного реєстратора Корпорацією «Феномен» подано до Міністерства юстиції України 28.01.2016 року, при цьому, позивач у своєму позові зазначає, а інші учасники цього не спростовують, що ще у жовтні 2015 року Корпорація «Феномен» звернулася до суду з позовом про оскарження реєстраційних дій державного реєстратора щодо спірного нерухомого майна.

Отже, доводи Корпорації «Феномен» про те, що про рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 20302554 від 26.03.2015, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Духновською О.А., та про факт реєстрації права власності за ПАТ «Марфін Банк» на спірне нерухоме майно воно дізналося 27.01.2016, не відповідають дійсності.

При цьому, додаткові доводи представника апелянта в судовому засіданні щодо необізнаності певних штатних або найманих юристів зі спірного питання не приймаються судом до уваги, оскільки діюче законодавство не ставить це в залежність і не відокремлює представника юридичної особи з належним чином оформленими повноваженнями від самої юридичної особи.

Отже, вірним є висновок суду першої інстанції щодо пропуску Корпорацією «Феномен» установленого законом строку для подання скарги до Міністерства юстиції і, відповідно, розгляд цієї скарги відповідачем в порушення вимог Закону.

Крім того, з матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що копію повідомлення № 1174/19/33-6 від 18.02.2016 разом з копією скарги Корпорації «Феномен» отримано позивачем 25.02.2016, в той час, як розгляд цієї скарги призначено на 22.02.2016.

Отже, як вірно зазначає суд першої інстанції, в порушення вимог Порядку № 1128 відповідач своєчасно не повідомив позивача про час і місце розгляду скарги та не вручив йому не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті, копію скарги та доданих до неї документів.

Про факт несвоєчасного отримання позивач повідомив відповідача листом № 140/04 від 29.02.2016, однак, і вказана обставина відповідачем врахована не була.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем порушено установлений Законом порядок розгляду скарг, тому оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України № 588/5 від 01.03.2016 є протиправним та підлягає скасуванню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Щодо посилань апелянтів на те, що вказаний спір не є публічно правовим, оскільки випливає з договірних відносин і має вирішуватися за правилами цивільно-правового законодавства, суд зазначає наступне.

Так, згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справи адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до Указу Президента України «Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України» від 06.04.2011 № 395/2011 Міністерство юстиції України (Мін'юст України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мін'юст України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної правової політики, політики з питань банкрутства та використання електронного цифрового підпису, з формування та забезпечення реалізації політики у сфері архівної справи, діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації, у сфері нотаріату, у сфері виконання кримінальних покарань, у сфері захисту персональних даних, у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.

Відповідно до п.3 Положення про Міністерство юстиції України основними завданнями Мін'юсту України є, зокрема, формування і забезпечення реалізації політики у сфері архівної справи, діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації, у сфері виконання кримінальних покарань, у сфері захисту персональних даних, у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.

Як було зазначено вище, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення.

Так, спір у справі, що розглядається, стосується наявності повноважень та дотримання законодавчо встановленої процедури при прийнятті рішення суб'єктом владних повноважень, тобто адміністративного права, а отже, підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Щодо посилань апелянтів на правову позицію Верховного суду України, викладену в постанові від 14.06.2016 року, слід звернути увагу, що в зазначеному рішенні Верховного Суду спір стосується державної реєстрації права власності, в той час, як в даному випадку оскаржуються, саме, дії суб»єкта владних повноважень, уповноваженого державою на здійснення контролю у сфері державної реєстрації прав власності, тобто, ставиться питання про оскарження суб'єктивного публічного права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Міністерства юстиції України та Корпорації «Феномен» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 вересня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Ухвала в повному обсязі складена 07 листопада 2016 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді Ю.А.Ісаєнко

О.М.Оксененко

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Оксененко О.М.

Ісаєнко Ю.А.