Ухвала суду № 62516189, 01.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19409/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

01 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Гуцул О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про скасування податкової вимоги, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Укртранснафта» (далі - Позивач, товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків (далі - Відповідач) в якому просило, скасувати податкову вимогу від 12.08.2015 №105-23, зобов'язати Відповідача внести зміни до картки особового рахунку Позивача шляхом виключення з неї податкового боргу у розмірі 1 294 416,81 грн. та звільнити майно Позивача з-під податкової застави і виключити її з державних реєстрів застав рухомого та нерухомого майна.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2015 року адміністративний позовних задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Відповідача, заперечення представника Позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 20.03.2015 Позивачем подано до Міжрегіональне ГУ ДФС правонаступником якої наразі є Офіс великих платників податків ДФС податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період лютий 2015 року (а.с. 199 - 203).

В рядку 26 «Сума залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на початок звітного (податкового) періоду (рядок «Усього, в т.ч.: графи 6 таблиці 1 Д2) задекларував суму 16 305 000 грн., а в рядках 18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17)(позитивне значення)», 20.2 «Від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 20.1 + рядок 20.2 + рядок 20.3) у сумі залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, на яку збільшено розмір суми податку, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних» і рядку 27 «Сума залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, на яку в поточному звітному (податковому) періоді збільшено суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу (рядок «Усього, в т.ч.:» графи 7 таблиці 1 Д2)(переноситься до рядка 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду)» - суму 15 324 285 грн., та в рядку 31 «Сума непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду (рядок 26 - рядок 27+ рядок 28 (+ чи -) - рядок 30)(переноситься до рядка 26 наступного звітного (податкового) періоду)» - 980 715 грн.

До податкової декларації за лютий 2015 року Позивачем додано додатки, а саме: додаток 2 «Розрахунок коригування залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року (Д2)» (а.с. 211 - 213), де в графах 4 і 6 таблиці 1 «Облік сум залишків від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів до 01 лютого 2015 року» наведено суму 16 305 000 грн., в графі 7 - 15 324 285 грн., а в графі 14 - 980 715 грн. Також у вказаній таблиці Додатку 2 зазначено, що сума від'ємного значення податку сформувалася ще у вересні 2014 року; додаток 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)»; додаток 6 «Довідка (Д6)».

Податкова декларація з додатками подана у формі, відповідно Наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість».

Позивачем 24.03.2015 та 25.03.2015 контролюючому органу подані уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (а саме: реєстраційні №9047906837 від 24.03.2015, №9048983367 від 25.03.2015), де виправлено рядок 27 Уточнюючих розрахунків та в графі 7 таблиці 1 Додатку 2 до таких уточнюючих розрахунків відображено суму залишку від'ємного значення попередніх звітних періодів, на яку у поточному звітному періоді збільшено суму податку, у розмірі 16 305 000 грн.

Згідно даних зазначеної податкової звітності, Позивачем суми податку на додану вартість, що підлягають нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 25 Декларації), не декларувалось.

В матеріалах справи наявний витяг з картки особового рахунку платника податку на додану вартість - ПАТ «Укртранснафта» за період з 30.12.2014 по 30.09.2015, з якого вбачається, що на підставі податкової декларації за лютий 2015 року та уточнюючих розрахунків, в особовому рахунку Позивача нараховані до сплати як податкові зобов'язання з названого податку наступні суми коштів: 20.03.2015 - 901 053,73 грн., 24.03.2015 - 16 305 000 грн., 25.03.2015 - 16 305 000 грн., у зв'язку з чим, станом на 31.03.2015 почала обраховуватися недоїмка в розмірі 33 511 053,70 грн. (а.с. 127 - 154).

В подальшому вказана сума штучно сформованої недоїмки поступово зменшувалася за рахунок сум коштів, сплачених Позивачем по поточних звітних періодах (березень, квітень, травень і липень 2015 року) та за рахунок подання платником податків уточнюючих розрахунків, станом на 28.07.2015 погашена повністю. Проте, на суму погашеної недоїмки Відповідачем нарахована пеня на суму 78 934,81 грн.

В особовій картці Позивача 30.07.2015 проведено нарахування податкового зобов'язання з податку в сумі 1 215 482 грн. по податковій декларації за звітний період червень 2015 року (реєстр. № 9150458911 від 17.07.2015). У зв'язку з тим, що сплачена Позивачем сума коштів в розмірі 1 215 482 грн. була зарахована 28.07.2015 в рахунок погашення наявної суми заборгованості, то 30.07.2015 року за товариством почала обраховуватися податкова заборгованість у розмірі 1 294 416,81 грн. (в т.ч. за основним платежем - 1 215 482 грн., пеня - 78 934,81 грн.).

21.08.2015 Позивачем отримано податкову вимогу від 12.08.2015 №105-23 (а.с. 87), зі змісту якої вбачається, що станом на 11.08.2015 за Позивачем обліковується сума податкового боргу за узгодженим грошовим зобов'язанням з податку на додану вартість у розмірі 1 294 416,81 грн. (в т.ч. за основним платежем - 1 215 482 грн., пеня - 78 934,81 грн.); та рішення про опис майна у податкову заставу від 12.08.2015 № 19932/10/28-10-23-26 (а.с. 88).

Зазначена сума податкової заборгованості Позивачем погашена 27.08.2015 в повному обсязі за рахунок зарахування сплаченої товариством суми коштів по поточному звітному періоду у розмірі 19 628 267 грн. В особовій картці платника податку утворилася сума переплати в розмірі 18 301 481,70 грн.

Згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період липень 2015 року (реєстр. № 9174452111 від 19.08.2015), в особовій картці платника податку Позивача 30.08.2015 проведено нарахування податкового зобов'язання з податку в сумі 19 628 267 грн., яке погашено частково в цей же день, у зв'язку з наявною суми переплати, та 28.09.2015 погашено за рахунок проведення сплаченої суми у розмірі 3 814 051 грн.

30.09.2015 в особовій картці платника податку Позивача проведено нарахування податкового зобов'язання з податку в сумі 3 814 051 грн. по податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період серпень 2015 року (реєстр. № 9193577660 від 18.09.2015), яке погашено в той же день в частині суми 2 454 288,76 грн. - за рахунок наявної суми переплат, а в решті суми (1 359 762,24 грн.) обліковується як сума недоїмки.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (далі - Кодекс)

Відповідно пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Кодексу, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За приписами ст.36 Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Положеннями статті 49 Кодексу передбачено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п.46.5 ст.46 цього Кодексу та чинному на час її подання, та подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно абз.2 п.46.6 ст.46 Кодексу до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулось їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Згідно п.54.1 ст.54 Кодексу, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Положеннями статті 14 Кодексу визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 57.1 статті 57 Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України (далі - Міндоходів) оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів встановлено Порядком ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 №765, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за N 217/24994 (далі - Порядок).

Відповідно п.3 розділу І Порядку «інтегрована картка платника» - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску, що включає комплекс облікових показників з інтегрованих підсистем, за повноту, достовірність і своєчасність відображення яких несуть відповідальність структурні підрозділи територіальних органів Міндоходів за функціональними напрямами роботи.

Пунктом 4 розділу І Порядку облік податків, зборів та єдиного внеску ведеться підрозділами Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - Міжрегіональне ГУ), спеціалізованих державних податкових інспекцій з обслуговування великих платників (далі - СДПІ), державних податкових інспекцій в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об'єднаних державних податкових інспекцій (далі - ДПІ) відповідно до функціональних повноважень.

Разом з тим, п.11 роздулу ІІ Порядку передбачено, що форми інтегрованих карток платника мають лицьовий та зворотний боки. Зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами, операції, що проводяться з коштами передоплати. На лицьовому боці інтегрованої картки відображається додаткова інформація щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та передоплатою.

Згідно п.1,2 розділу ІІІ Порядку нарахуванню в інтегрованій картці платника підлягають: зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, самостійно визначені платником; суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником; зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, визначені територіальним органом Міндоходів та узгоджені відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгоджених сум зобов'язань за податками, зборами, митними платежами, єдиним внеском; пеня на суму заниження податкового зобов'язання, нарахованого територіальним органом Міндоходів або платником; проценти за користування розстроченням (відстроченням).

Зобов'язання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності, відображаються територіальним органом Міндоходів в інтегрованій картці платника.

Пунктом 4 розділу ІІІ Порядку передбачено, що нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації. Нарахування узгоджених сум грошових зобов'язань за податками, зборами, митними платежами та сум єдиного внеску, нарахованих до сплати, в інтегрованій картці платника здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань. При поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує грошові зобов'язання минулих податкових періодів платника та ліквідаційної звітності, нарахування в інтегрованій картці платника проводиться датою його подання.

Згідно податкової декларації за лютий 2015 року та уточнюючих до неї розрахунків, товариство за вказаний звітний період не визначало до сплати податкове зобов'язання з податку на додану вартість, крім того в інтегрованій картці платника податку станом на 31.03.2015 були нараховані суми грошових зобов'язань без урахування змісту та суті задекларованих у податковій звітності показників рядків 25, 26 і 31.

Разом з тим, згідно витягу з картки особового рахунку платника податку на додану вартість за 2015 рік Позивачем за звітні періоди березень - липень 2015 року задекларовані до сплати суми податку (8 244 525 грн., 6 329 082 грн., 1 940 486 грн., 1 215 482 грн., 19 628 267 грн.), та оплачені 30.04.2015, 27.05.2015, 26.06.2015, 28.07.2015 і 27.08.2015, тобто, в межах законодавчо встановленого граничного терміну сплати податкового зобов'язання.

Пунктом 1 статті 59 Кодексу встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Також податкова вимога надсилається (вручається) коли платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4 ст.59 цього Кодексу).

Підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що «податкова вимога» - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу, «податковий борг» - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.59.3 ст.59 Кодексу податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Пунктом 3.1 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерством доходів і зборів України від 10.10.2013 № 576, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1840/24372, податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів.

Аналізуючи вищенаведені норми, колегія суддів зазначає, що право у контролюючого органу на формування податкової вимоги виникає у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 11.08.2015 Позивач виконав свій податковий обов'язок по сплаті податку на додану вартість за звітний період червень 2015 року в сумі 1 215 482 грн. в повному обсязі, а тому у Відповідача відсутні правові підстави для формування податкової вимоги від 12.08.2015 №105-23.

Відповідно п.88.1 ст.88 Кодексу з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає, зокрема, у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (пп.89.1.1 п.89.1 ст.89 цього Кодексу).

Згідно п.89.3 ст.89 Кодексу майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

12.08.2015 контролюючим органом прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №19932/10/28-10-23-26, яким вирішено здійснити опис майна Позивача, що перебуває у його власності, а у разі, якщо на момент складання акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менше суми податкового боргу - здійснити також опис того майна, права власності на яке Позивач набуде у майбутньому.

З врахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що контролюючим органом безпідставно внесено до інтегрованої картки платника податку на додану вартість (Позивача) показників ряд. 26 і 27 податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період лютий 2015 року та уточнюючих розрахунків до неї від 24.03.2015 і 25.03.2015, в результаті чого у ПАТ «Укртранснафта» виникла сума податкового боргу у розмірі 1 294 416,81 грн.

Отже, інтегрованій картці зі сплати авансових внесків з податку на прибуток ПАТ «Укртранснафта» податковим органом необґрунтовано відображено недоїмку у розмірі 1 215 482 грн. та безпідставно нараховано пеню на загальну суму 78 934,81 грн.

З врахуванням наведених правових норм та обставин, колегія суддів дійшла висновку, що у Відповідача відсутні підстави для прийняття податкової вимоги від 12.08.2015 №105-23 та відповідно і не виникло право податкової застави, передбаченої пп.89.1.1 п.89 ст.89 Кодексу.

Приписами ст.159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в повному обсязі є обґрунтованим та законним, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст.201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Ухвала складена в повному обсязі 07 листопада 2016 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.