Постанова № 62514333, 04.11.2016, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа № 551/1024/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2016 року Шишацький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Сиволапа Д.С.

секретаря - Кулинченко О.А.,

за участю позивача ОСОБА_1

його представника - адвоката Василенко А.П.,

представника відповідача Ларіної Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки Полтавської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Великобагачанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання незаконним рішення та його скасування, зобов'язання вчинити дії по нарахуванню пенсії,

ВСТАНОВИВ:

06 жовтня 2016 року до Шишацького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Великобагачанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання незаконним рішення та його скасування, зобов'язання вчинити дії по нарахуванню пенсії.

Свої вимоги заявник обґрунтував тим, що є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії та на підставі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку.

В той же час рішенням Великобагачанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 29 червня 2016 року № 30 йому було відмовлено в призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують період його роботи в зоні відчуження.

Вважаючи дане рішення неправомірним, позивач просить суд скасувати його та зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник Василенко А.П. позовні вимоги підтримали наполягали на їх задоволенні з підстав наведених у позовній заяві.

Окрім доводів наведених у позовній заяві позивач зазначив, досяг 50 років та має стаж роботи більше 20 років. Під час відрядження для участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС разом з іншими проживав на території сіл Савичі та Людвинівка Гомельської області Республіки Білорусь. З місць де він проживав та перебував у цей період були евакуйовані всі мешканці. Певний період часу приймав участь у роботах в безпосередній близькості від самої ЧАЕС у зоні її прямої видимості.

При зверненні до відповідача з питання призначення йому пенсії надав всі наявні у нього підтверджуючі документи в тому числі і рішення Шишацького районного суду Полтавської області за 1994 рік про встановлення факту його перебування в зоні відчуження.

Представник відповідача Ларіна Т.М., усно та письмово заперечувала проти позову, що в супереч вимогам пп. 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази в їх сукупності та взаємозв'язку суд встановив наступні юридичні факти та правовідносини, що їх супроводжують.

Позивач ОСОБА_1 народився 12 березня 1966 року в с. Шишаки Шишацького району Полтавської області (а.с.5).

Згідно військового квитка серії НОМЕР_2 віл 16.10.1984 року під час проходження строкової служби в Радянській армії в період з 26 червня по 01 вересня 1986 року знаходився у відрядженні по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ім. В.І. Леніна (а.с. 11), що також підтверджується архівними документами Центрального архіву ВВ МВС Російської федерації (а.с.7-8).

Рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 16 травня 1994 року, яке набрало законної сили встановлено юридичний факт прийняття ОСОБА_1 участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і перебування в зоні відчуження Чорнобильської АЕС з 26 червня 1986 по 1 вересня 1986 року. З мотивувальної частини рішення суду вбачається, що 14 днів у вказаному періоді ОСОБА_1 працював на самій території ЧАЕС (а.с.9).

Рішенням Комісії із спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (протокол № 412 від 20 вересня та 04 жовтня 2001 року) підтверджено статус ОСОБА_1 як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2А категорії (а.с.10).

08 липня 2002 року на ім'я ОСОБА_1 Полтавською обласною державною адміністрацією в порядку перереєстрації видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році серії НОМЕР_3 (а.с.6).

Досягнувши віку 50 років ОСОБА_1 в 23 червня 2016 року звернувся до Великобагачанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України з заявою про встановлення йому пенсії зі зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до вимог ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що встановлено о судом з його пояснень та не заперечується іншою стороною.

Рішенням Великобагачанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 29 червня 2016 року № 30 у призначенні ОСОБА_1 пенсії зі зниженням пенсійного віку відмовлено через відсутність документів, які містять інформацію про населені пункти в яких останній перебував під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.12).

Статтею 16 Конституції України Чорнобильську катастрофу визначено як катастрофу планетарного масштабу, а збереження генофонду українського народу обов'язком держави.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

28 лютого 1991 року прийнято Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» яким встановлено чіткий перелік пільг, компенсацій та інших державних соціальних гарантій потерпілим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, зокрема інвалідам-чорнобильцям, ліквідаторам, евакуйованим із зони відчуження та іншим.

Так статтею 55 вказаного Закону визначено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, пенсійний вік зменшується на 10 років.

Згідно ст.2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» зона відчуження - це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році.

Згідно рішення Конституційного суду України від 25 жовтня 2000 року № 12-рп/2000 зоною відчуження є територія, що з 26 квітня 1986 року охоплює ту частину радіаційно небезпечних земель, рівень забруднення яких зумовив необхідність евакуації населення у 1986 році на підставі відповідних актів органів державної влади, незалежно від часу прийняття цих актів та проведення евакуації.

Згідно пп. 5 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року за № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до заяви про призначення пенсії додається документ, що підтверджує особливий статус особи, а саме посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (далі Порядок).

З пояснень сторін та змісту оскаржуваного рішення вбачається, що при зверненні до органів пенсійного фонду про призначення пенсії позивачем окрім посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії ним були надані наявні у нього документи, що тим чи іншим чином підтверджують факт його участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 26 липня по 01 вересня 1986 року, а саме копія військового квитка НОМЕР_2, копії довідок Центрального архіву ВВ МВС РФ від 04 березня 1993 року та від 05 травня 2000 року № 4/А/Х-1616, а також копію рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 16 травня 1994 року.

Як вбачається з довідки Галузевого державного архіву МО України від 19 травня 2016 року № 179/2/ВОЗ/1015 підтвердити участь ОСОБА_1 у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС немає можливості оскільки документи військової частини 3179, в якій останній проходив службу не збереглися (а.с.39-40).

Дана обставина допущена виключно з вини відповідних державних органів, а не з вини позивача, а отже суд вважає неприпустимим звуження конституційних прав особи на пенсійне забезпечення внаслідок неналежного виконання своїх функцій відповідними державними інституціями до компетенції яких віднесено питання формування архівного фонду.

В той же час згідно ч. 4 ст. 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Таким чином основним документом, що підтверджує особливий статус особи при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» все ж таки є посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а інші перелічені у п. 2.1. Порядку документи мають похідний та уточнюючий характер.

Незважаючи на відсутність первинних документів, що передбачені п. 2.1. Порядку факт прийняття ОСОБА_1 участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і перебування в зоні відчуження Чорнобильської АЕС з 26 червня 1986 по 01 вересня 1986 року підтверджується рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 16 травня 1994 року. При цьому з мотивувальної частини рішення суду вбачається, що 14 днів у вказаному періоді ОСОБА_1 працював на самій території ЧАЕС (а.с.9).

Вищевказаний документ містить данні, як про конкретний об'єкт в зоні відчуження де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії (саму Чорнобильську АЕС), так і про строк період перебування вказаної особи на даному об'єкті - 14 днів в період з 26 червня по 01 вересня 1986 року, а отже на думку суду в повній мірі відповідає вимогам п. 2.1. Порядку.

Посилання відповідача на те, що у рішенні суду не зазначено де саме на Чорнобильській АЕС перебував позивач, на думку суду, позбавлені логічного змісту, оскільки вся територія ЧАЕС являється епіцентром виниклої в 1986 році ядерної катастрофи та безумовно відноситься до зони відчуження.

Також суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що села Савичі та Людвинівка Гомельської області Республіки Бєларусь в яких проживав та працював позивач під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не відносяться до зони відчуження відповідно до Переліку населених пунктів віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів УРСР № 106 від 23.07.1991 року.

Так, вказаний документ визначає перелік відповідних населених пунктів лише на території сучасної України та не розповсюджується на територію інших держав. В той же час загальновідомим фактом є те, що на час виникнення Чорнобильської катастрофи Українська РСР входила до складу СРСР та від даної катастрофи значною мірою постраждала також територія Республіки Бєларусь.

З пояснень позивача вбачається, що вищевказані села знаходились в межах 30-ти кілометрової зони ЧАЕС та звідки були евакуйовані всі місцеві мешканці, а отже вони відносяться до зони відчуження відповідно до визначення, наведеного у рішенні Конституційного суду України від 25 жовтня 2000 року № 12-рп/2000.

Згідно ст. 139-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно ч. 1 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Таким чином зважаючи на вищу юридичну силу, що мають норми закону по відношенню до норм локального законодавства, в даному випадку норми ч.3 ст. 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» по відношенню до норм закріплених у пп. 5 п. 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вимоги щодо обов'язковості судових рішень, суд вважає, що посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії на ім'я ОСОБА_1 в сукупності з рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 16 травня 1994 року про встановлення юридичного факту є належними документами, що підтверджують особливий статус позивача при вирішенні питання призначення йому пенсії зі зниженням пенсійного віку у відповідності з вимогами ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Як встановлено судом на час винесення відповідачем оскаржуваного рішення ОСОБА_1 мав страховий стаж більше 15 років та 12 березня 2016 року досяг віку 50 років, а отже, з врахуванням вищенаведених висновків суду, має право на пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 10 років.

Таким чином, оцінивши дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, суд приходить до висновку, що відмова відповідача у призначенні позивачу пенсії є незаконною та необґрунтованою, а отже позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Згідно ч.1 ст.83 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку.

Понесені позивачем судові витрати у справі становлять 551,20 грн. сплаченого ним судового збору (а.с.2).

Відповідно до приписів ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 8, 19, 55, 124,129-1 Конституції України, ст.ст. 55, 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.83 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 2,3, 50, 71, 94, 158-163,185-186, 254 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Великобагачанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання незаконним рішення та його скасування, зобов'язання вчинити дії по нарахуванню пенсії - задовольнити.

Рішення Великобагачанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 29 червня 2016 року № 30 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком визнати протиправним та скасувати.

Зобов'язати Великобагачанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до положень ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Стягнути з Державного бюджету України (за рахунок бюджетних асигнувань Великобагачанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області ) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 20 коп. на відшкодування сплаченого позивачем судового збору.

Копію постанови вручити учасникам судового розгляду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання копії її повного тексту до Харківського апеляційного адміністративного суду через Шишацький районний суд Полтавської області.

Головуючий - суддя Д.С. Сиволап