Рішення № 62507888, 27.10.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/19595/15-ц Провадження № 22-ц/773/1258/16 Головуючий у 1 інстанції: Олексюк А.В. Категорія: 39 Доповідач: Осіпук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Осіпука В. В.,

суддів - Матвійчук Л. В., Русинчука М. М.,

з участю секретаря судового засідання - Губарик К. А.,

позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача Брицюка О. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Торгово - виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Знання» про стягнення коштів за апеляційною скаргою відповідача Торгово - виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Знання» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 липня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернувся в суд із зазначеним позовом. Вказував на те, що його дружина ОСОБА_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, була учасником ТВ ТзОВ «Знання» і її частина у статутному капіталі товариства становила 6 %.

Після смерті дружини він прийняв спадщину у встановленому законом порядку і 7 квітня 2014 року державним нотаріусом Першої Луцької державної нотаріальної контори йому було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на частку померлої ОСОБА_1 в статутному капіталі відповідача в сумі 1800 грн.

Крім того позивач зазначав, що після оформлення своїх спадкових прав, звертався до ТВ ТзОВ «Знання» з письмовою заявою про виплату йому успадкованої грошової суми та частки прибутку одержаного товариством у 2013 році по день смерті його дружини. Однак відповідач на загальних зборах учасників товариства 5 грудня 2014 року прийняв рішення про виплату йому лише 1800 грн., які він отримав, а грошову частку прибутку було вирішено визначити та виплатити лише після затвердження річного звіту та балансу товариства за 2014 рік.

20 березня 2015 року загальні збори учасників ТВ ТзОВ «Знання» прийняли рішення про виплату йому частки прибутку після смерті дружини члена товариства в розмірі 210648 грн. Проте вказану грошову суму відповідач йому так і не виплатив.

З урахуванням викладеного, позивач просив суд стягнути з відповідача в його користь зазначену суму грошових коштів із застосуванням індексу інфляції за період з 10 квітня 2014 року по 30 грудня 2015 року та 3 % річних, а всього 386134 грн. 03 коп.

Під час розгляду справи в суді ОСОБА_2 збільшив суму позову та просив стягнути з товариства в його користь 403552 грн. 70 коп. та відшкодувати йому понесені судові витрати.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 5 липня 2016 року позов задоволено, стягнуто з ТВ ТзОВ «Знання» в користь ОСОБА_2 403552 грн. 70 коп., сплачену ним суму судового збору в розмірі 3861 грн. 34 коп. та 10000 грн. понесених судових витрат на правову допомогу.

Стягнуто з відповідача в дохід держави 174 грн. 19 коп. судового збору.

В поданій на рішення апеляційній скарзі відповідач ТВ ТзОВ «Знання» просить його скасувати як незаконне, прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, без повного з'ясування і оцінки всіх обставин справи та ухвалити нове рішення про відмову в позові і відшкодувати судові витрати товариству.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши обставини справи і перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.

Встановлено і це підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах справи, що дружина позивача ОСОБА_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, була учасником ТВ ТзОВ «Знання» і її частка у статутному фонді товариства становила 6 %.

Позивач ОСОБА_2, у встановленому законо порядку, прийняв спадщину після смерті дружини, отримавши 7 квітня 2014 року свідоцтво про право на спадщину за законом, а саме на її частку в статутному капіталі товариства, яка у грошовому виразі становить 1800 грн. (а. с. 8).

Крім того встановлено, що 10 жовтня 2014 року ОСОБА_2 звертався з письмовою заявою до товариства з проханням виплатити йому вказану грошову суму (а. с. 97).

Як убачається із витягу з протоколу № 1 загальних зборів учасників ТВ ТзОВ «Знання» від 5 грудня 2014 року, зборами було прийнято рішення про виплату ОСОБА_2 успадкованої грошової суми в розмірі 1800 грн. та погоджено питання щодо визначення розміру додаткових виплат позивачу після затвердження річного звіту і балансу товариства за 2014 рік (а. с. 10).

Факт отримання позивачем 1800 грн. від відповідача ним визнається і не оспорюється.

Із витягу з протоколу № 1-2015 загальних зборів учасників ТВ ТзОВ «Знання» від 20 березня 2015 року слідує, що на зборах було прийнято рішення виплатити позивачу ОСОБА_2, як спадкоємцю бувшого члена товариства ОСОБА_1, частку від прибутку товариства за 1 квартал 2013 року в розмірі 210848 грн. (а. с. 11).

Згідно ст. ст. 147 ч. 5, 148 ч. 2 ЦК України частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства.

Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.

Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди.

Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Відповідно до ст. ст. 54, 55 Закону України «Про господарські товариства» при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.

У зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, спадкоємці мають переважне право вступу до цього товариства.

При відмові спадкоємця від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього спадкоємця йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала спадкодавцю, вартість якої визначається на день смерті учасника. У цьому випадку розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню.

Зазначені положення вказаного закону закріплені в пунктах 5.5, 5.7, 5.9 в старій та новій редакціях Статуту ТВ ТзОВ «Знання» чинних на час виникнення та вирішення спірних правовідносин між сторонами судового спору, що оглядався судом апеляційної інстанції (а. с. 158-181).

Отже, встановивши наведені обставини та врахувавши зазначені норми матеріального права, положення закріплені в Статуті товариства суд першої інстанції вірно вважав, що відповідач ТВ ТзОВ «Знання» на вимогу позивача, як спадкоємця померлого члена товариства, зобов'язаний сплатити йому грошову компенсацію частки у майні товариства, що належить померлій ОСОБА_1, в сумі 210648 грн.

Статтею 625 ЦК України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом статей 524 та 533 ЦК України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.

Наведене дає підстави для висновку, що суд першої інстанції, встановивши наявність обов'язку у відповідача сплатити на користь позивача вартість частини майна товариства, пропорційну частці його померлої дружини у статутному капіталі ТВ ТзОВ «Знання», дійшов вірного висновку про порушення товариством грошового зобов'язання та обґрунтовано застосував ч. 2 ст. 625 ЦК України до спірних правовідносин.

Разом з тим, на думку колегії суддів, суд першої інстанції припустився помилки визначаючи початок строку застосування щодо відповідача відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, передбаченої ст. 625 ч. 2 ЦК України, не прийнявши до уваги вимог ст. 55 Закону України «Про господарські товариства» та п. 5.9 Статуту ТВ ТзОВ «Знання», які регулюють питання видачі частки майна товариства, що належало його померлому учаснику і неотриманого ним прибутку за поточний рік до дня смерті, спадкоємцям.

Так суд першої інстанції вважав, що відповідач повинен сплатити позивачу ОСОБА_2 інфляційні та 3 % річних від простроченої грошової суми по закінченню річного строку з дати смерті його дружини, яка була членом товариства, тобто з 10 квітня 2014 року.

Однак поза увагою суду залишились ті обставини, що отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом, ОСОБА_2 із заявою про повернення йому грошової компенсації частки спадкодавця у майні товариства звернувся до відповідача 10 жовтня 2014 року, а належна померлій частка прибутку, одержаного товариством до моменту її смерті, і яка підлягала виплаті позивачу, була визначена загальними зборами учасників товариства, після затвердження звіту за 2014 рік, лише 20 березня 2015 року.

Отже відповідальність за порушення грошового зобов'язання ТВ ТзОВ «Знання» перед позивачем ОСОБА_2 повинно нести за період з 20 березня 2015 року по 5 липня 2016 року.

Таким чином сума боргу з урахуванням індексів інфляції за вказаний період та коефіцієнта інфляції, офіційно визначеного на березень 2015 року, становить 52922 грн. 85 коп. (210848 * 25,10) (а. с. 182).

3 % річних за період з 20 березня 2015 року по 5 липня 2016 року буде дорівнювати:

у 2015 році - 3 % / 365 дн. = 0,008219 %

287 дн. * 0,008219 % = 2,3589 %

210848 * 2,3589 % = 4973 грн. 69 коп.

у 2016 році - 3 % / 366 дн. = 0,008196 %

187 дн. * 0,008196 % = 1,53276 %

210848 * 1,53279 % = 3231 грн. 86 коп.,

а всього: 8205 грн. 55 коп. (4973,69 + 3231,86).

Отже проіндексована сума заборгованості грошових коштів з урахуванням 3 % річних за весь час прострочення, яка підлягає стягненню в користь позивача становить 271976 грн. 40 коп. (210848 + 52922,85 + 8205,55).

Враховуючи наведене та вимоги частин 1 та 5 статті 88 ЦПК України, щодо розподілу судових витрат між сторонами спору, відшкодуванню позивачу підлягає сплачений ним судовий збір в розмірі 2719 грн. 76 коп.

Оскільки ухвалюючи рішення, суд першої інстанції зробив висновок, що не відповідає обставинам справи, порушив норми матеріального права то відповідно до вимог п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, оскаржуване рішення суду в частині розміру стягнутої з відповідача грошової суми та розподілу судових витрат в частині відшкодування судового збору підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Торгово - виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Знання» задовольнити частково.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 липня 2016 року в даній справі в частині розмірів стягнутих з Торгово - виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Знання» в користь ОСОБА_2 грошових коштів, відшкодування сплаченого судового збору та стягнутого з відповідача судового збору в дохід держави змінити.

Стягнути з Торгово - виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Знання» в користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 271976 (двісті сімдесят одну тисячу дев'ятсот сімдесят шість) грн. 40 коп. та 2719 (дві тисячі сімсот дев'ятнадцять) грн. 76 коп. понесених судових витрат по сплаті судового збору.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: