Ухвала суду № 62506884, 27.11.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

Іменем України

27 листопада 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого Бондаренка Ю.О.,

суддів Павліченко С.В., Собослой Г.Г.

при секретарі Маринець Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 вересня 2014 року,

в с т а н о в и л а :

ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося з позовом до ОСОБА_2 та ТОВ «Термодім » про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_2 24.12.2007 р. був укладений Кредитний договір № 64/22-07, за умовами якого ПАТ «Промінвестбанк» надав позичальнику ОСОБА_2 кредит в сумі 92 000 доларів США. Договір набуває чинності з дати його укладання та діє до повного виконання зобовязань. За умовами договору позичальник взяв на себе зобовязання повертати кредит щомісячно у відповідності до графіку, який є невідємною його частиною та своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом. 24.12.2007 р. ПАТ «Промінвестбанк» та ТОВ «Термодім» укладено договір поруки № 601/12-07, відповідно до умов якого ТОВ «Термодім» поручається за виконання ОСОБА_2 взятих зобов'язань за Кредитним договором № 64/22-07.

Умови кредитного договору ПАТ «Промінвестбанк» були виконані в повній мірі, однак позичальник з свого боку умови кредитного договору належним чином не виконав.Відповідачам була направлена Вимога про дострокове повернення кредиту, яка на дату подання позовної заяви не виконана.

17.12.2012р. між позивачем та ПАТ «Промінвестбанк» було укладено договір відступлення права вимоги за яким право вимоги по кредитному договору № 64/22-07 від 24.12.2007 року перейшло до ТОВ «Кредитні ініціативи».

Станом на 26.01.2014 року загальна сума простроченої заборгованості ОСОБА_2 та ТОВ «Термодім» складає 1408668,10 грн., з яких 729228,09 грн. заборгованість по тілу кредиту, 435511,63 грн. - заборгованості по відсоткам, та 243928,38 грн. - заборгованості по пені, яку позивач просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ТОВ «Термодім».

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 02 вересня 2014 року позов задоволено та стягнуто солідарно із ОСОБА_2 та ТОВ «Термодім», на користь ТОВ «Кредитні ініціативи», заборгованість за кредитним договором 64/22-07 від 24.12.2007 року у розмірі 1 408 668, 10 грн., вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу в якій просять рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 вересня 2014 року скасувати, як таке як таке що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не витребував оригіналу договору відступлення права вимоги, оскільки в копії договору замальовані деякі пункти, які можуть суттєво вплинути на прийняття рішення. В договорі замальована (п.3.1.) сума основних прав на вимогу грошей. Судом не вирішено інші клопотання про зменшення суми штрафних санкцій та про застосування строку позовної давності. Крім того позивач неналежний оскільки відповідачу невідомо про договір відступлення права вимоги. Кредит його змусило взяти ТОВ «Термодім», а банкір не мав права підписувати з ним договір, оскільки його посадовий оклад складав всього 1500 грн. на місяць, при підписання договору іпотеки не було поняття обєкту незавершеного будівництва, в зв'язку з чим відповідач просив розірвати договір іпотеки та винести рішення про реалізацію заставленого майна.

В судовому засіданні апелянт та його представники підтримали апеляційну скаргу.

Представник ТОВ «Кредитні ініціативи» заперечив щодо задоволення вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції і досліджує виключно лише ті докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що 24 грудня 2007 року між «Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 64/22-07, за умовами якого банк надав позичальнику ОСОБА_2 кредит в сумі 92 000 доларів США під 11 % річних, з кінцевим терміном погашення не пізніше 23 грудня 2007 року (а.с.6-8). За умовами п.2.4. кредитного договору погашення заборгованості повинно здійснюватись в строк відповідно до графіку, який є невідємною частиною договору (а.с.9-11). 24 грудня 2007 року між ЗАТ «Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком», ТОВ "Термодім" та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 601/12-07 за яким ТОВ "Термодім", як поручитель взяв на себе зобов'язання відповідати в повному обсязі перед кредитором за своєчасне та повне виконання Борис А,С, зобов'язань за кредитним договором (а.с.22). 16 лютого 2009 року до кредитного договору банком та ОСОБА_2 були внесені зміни відповідно до яких, банк надав позичальнику кредит шляхом відкриття невідновлюваної мультивалютної кредитної лінії у сумі еквівалентній, 138746,77 грн., який не може перевищувати 91233,34 долари США та 684250,05 грн., за користування яким встановлюється відсоткова ставка у розмірі 13 % річних за кредит у доларах США та 14 % річних за кредит у гривнях (а.с.12).

Відповідно до договору про відступлення права вимоги від 17 грудня 2012 року ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" відступив ТОВ "Кредитні ініціативи" право вимоги по кредитним договорам, в тому числі і по кредитному договору № 64/22-07 , оригінал якого досліджено в судовому засіданні (а.с.31-41).

06 лютого 2014 року ТОВ "Кредитні ініціативи" надіслали ОСОБА_2 та ТОВ "Термодім" вимогу про досудове врегулювання спору, яким повідомили про перехід прав кредитора від банку до товариства та поставили вимогу про дострокове повернення кредитних коштів та відсотків (а.с.26, 27).

Згідно ст.14 ЦК України цивільні обовязки виконуються у межах, установлених договором або актом цивільного законодавства.

За змістом ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідач в порушення умов договору та норм закону взяті на себе зобовязання по виконанню умов кредитного договору належним чином не виконував, в зв'язку з чим станом на 26.01.2014 року сума простроченої заборгованості ОСОБА_2 та ТОВ «Термодім» склала 1408668,10 грн., з яких 729228,09 грн. заборгованість по тілу кредиту, 435511,63 грн. - заборгованості по відсоткам, та 243928,38 грн. - заборгованості по пені, яку позивач просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ТОВ «Термодім» (а.с.25).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (пені).

Частиною 2.ст.1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З врахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Твердження апелянта про те, що даний договір є недійсним, так-як він не міг виконувати його умов оскільки не мав матеріальної можливості, судом апеляційної інстанції не може бути взято до уваги, так-як сам договір ніким не оспорений, а боржник, згідно ст. 625 ЦК України, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Що стосується зменшення зменшення суми штрафних санкцій, то відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В нашому випадку розмір неустойки не перевищує розмір збитків, а інших обставин, що мають істотне значення апелянт не назвав.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлюватися спеціальна позовна давність в один рік.

Сплив позовної давності є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України ).

Згідно п. 2.3 договору 23 грудня 2027 року спливає кінцевий термін повернення кредиту та відсотків. З розрахунку заборгованості слідує, що пеня позивачем нарахована за рік до звернення з позовом до суду (а.с.25).

З врахуванням наведеного позивачем не пропущено строку давності звернення до суду.Згідно п.1.ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Шляхом укладення договору про відступлення права вимоги від 17 грудня 2012 року , право вимоги, по кредитному договору № 64/22-07, від ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" перейшло ТОВ "Кредитні ініціативи", за таких обставин товариство є неналежним позивачем.

З врахування викладеного, суд першої інстанції, в межах заявлених вимог, повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку доказам, та дійшов правильного, обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права які призвели або могли призвести до неправильного вирішення цього спору.

Відповідно до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.218, 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: