Рішення № 62506869, 16.01.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого Бондаренка Ю.О.,

суддів Павліченко С.В., Куцина М.М.

при секретарі Голінко А.М.

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 02 жовтня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося з позовом до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, про звернення стягнення на предмет іпотеки. Позов мотивований тим, що 05.03.2008 року був укладений кредитний договір між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та третьою особою ОСОБА_3, відповідно до якого банк надав боржнику кредит у сумі 50000 грн., а боржник зобовязався сплачувати 16 % річних відсотків за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення 04 березня 2018 року. З метою забезпечення належного виконання зобовязань за кредитним договором, між банком та відповідачем ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір № 40/23-2008 від 06.03.2008 року, відповідно до якого відповідач передав банку в іпотеку житловий будинок садибного типу, загальною площею 65,5 кв.м., житловою площею 46,2 кв.м., що знаходиться за адресою с. Великі Береги, вул. Газла (вул. Ленінградська, вул.Ракоці Ференца ІІ), будинок 22. 17 грудня 2012 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» - та «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого банк відступив позивачу права вимоги по кредитним договорам, та права вимоги щодо кредитного договору між банком та третьою особою ОСОБА_3 Відповідач неналежно не виконував взяті на себе зобовязання, чим грубо порушив істотні умови кредитного договору, в результаті чого станом на 28.02.2013 року має прострочену заборгованість за кредитом у сумі 48649,91 грн. та по відсотках у сумі 35119,27 грн., позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки за неналежне виконання боржником своїх зобовязань, а також виселити його із займаного приміщення.

Рішенням Берегівського районного суду від 02 жовтня 2013 року позов задоволено та звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок садибного типу в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 23/7-08 від 05.03.2008 року, яка станом на 28.02.2013 року складається з заборгованості за кредитом у сумі 48649 (сорок вісім тисяч шістсот сорок девять) грн. 91 коп. та по відсотках у сумі 35119 (тридцять пять тисяч сто девятнадцять) грн. 27 коп. та виселено без надання іншого житла ОСОБА_2.

Відповідач ОСОБА_1, з рішенням суду першої інстанції не погодився, оскаржив його та порушив питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким в позові відмовити. Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання сторони не з'явились.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції і досліджує виключно лише ті докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Незаконність оскаржуваного рішення апелянт вбачає в тому, що суд першої інстанції при ухваленні рішення не врахував що позичальником в добровільному порядку було внесено 50090 грн. в рахунок погашення заборгованості.

Задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції констатував, що відповідач порушуючи взяте на себе зобовязання щодо повернення кредиту та сплати відсотків, не виконав свої зобовязання за кредитним договором, поручителем якого є ОСОБА_1, а тому в ТОВ "Кредитні ініціативи", які є правонаступниками ПАТ «Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку» наявне право вимоги до відповідача на звернення стягнення на іпотечне майно.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що 05 березня 2008 року укладено договір про іпотечний кредит № 23/7-08 від 05 березня 2008 року відповідно до умов якого, "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" надав ОСОБА_4 кредит у сумі 50000 грн., із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16% річних з кінцевим терміном повернення 04.03.2018 року. Погашення заборгованості, згідно умов зазначеного договору, повинно здійснюватися щомісяця відповідно до графіку (Додатку 1) (а.с.29-31,32-33).

В забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором між банком та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № 40/23-2008 від 06.03.2008 року, за яким відповідач ОСОБА_1 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок садибного типу, загальною площею 65,5 кв.м., житловою площею 46,2 кв.м., що знаходиться за адресою Закарпатська область, Берегівський район, с. Великі Береги, вул. Газла (вул. Ленінградська, вул. Ракоці Ференца ІІ), будинок 22, що належить ОСОБА_2 (а.с.38-40). Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 414000,00 грн.

Відповідно до договору про відступлення права вимоги та договору про передачу права за договором забезпечення, від 17 грудня 2012 року ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" відступив ТОВ "Кредитні ініціативи" право вимоги по кредитним та заставним договорам. (а.с.12-28).

Згідно ст.14 ЦК України цивільні обовязки виконуються у межах, установлених договором або актом цивільного законодавства.

За змістом ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Частиною 2.ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Третя особа ОСОБА_4 в порушення умов договору та норм закону взяті на себе зобовязання по виконанню умов кредитного договору належним чином не виконав.

Відповідно до ч.1 ст.33, ст.39 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основними зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.

За таких обставин висновок скду щодо підставності вимог позивачка про зверненя стягненя на майно є законним, однак задовільняючи повністю позовні вимоги судом не враховано, що з часу отримання кредиту, позичальником виплачено, 50090 грн, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, з яких 42000 грн в 2008 року, що підтвеерджжується наданими позивачем копіями квитанцій (а.с.88-96). Згідно позовної заяви та довідки розрахунку заборгованості, борг в рахунок погашення якого просять звернути стягнення на майно, станом на 28.02.20013 року складається з тіла кредиту та відсотків (а.с.3-4, 12).

Враховуючи вчинені позичальником проплати (а.с. 88-96), залишок заборгованості в результаті розрахугнків, станом на 28.02.2013 року складає 15184,85 грн, з яких 13459, 12 грн. заборгованість по тілу кредиту, 1725,73 грн. - по відсотках.

Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки, згідно ч.2 ст.39 Закону України «Про іпотеку» суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Відповідно до ч.2 ст. 109 ЖК України громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Враховуючи наведене , а також, що кредит надавався для завершення будівництва а не на купівлю житла, вимога про виселення відповідача без надання іншого житлового приміщення до задоволення не підлягала.

Що стосується початкової ціни, то відповідно до договору п.1.4 договору іпотеки, сторони між собою домовились про вартість нерухомого майна в розмірі 414000 грн.

Враховуючи, що відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ст.. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення а рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Керуючись ст.ст.88,307,309,316 ЦПК України, судова колегія,

р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволити частково.

Рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 02 жовтня 2013 року змінити, виклавши резолютивну частину в новій редакції.

Позов задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок садибного типу, загальною площею 65,5 кв.м., житловою площею 46,2 кв.м., що знаходиться за адресою Закарпатська область, Берегівський район, с. Великі Береги, вул. Газла (вул. Ленінградська, вул. Ракоці Ференца ІІ), будинок 22, що належить ОСОБА_2 на підставі права власності, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (ЄДРПОУ: 35326253, п/р 26507010332001 в ПАТ «Альфа-Банк», МФО: 300346, юридична адреса 07400, Київська область, м. Бровари, бул. Незалежності, 14), в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 23/7-08 від 05.03.2008 року, яка станом на 28.02.2013 року складається з заборгованості за кредитом у сумі 13459, 12 грн. та 1725,73 грн. по відсотках шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження» за початковою ціною в розмірі 414000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» сплачений судовий збір у сумі 151,84 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: