Рішення № 62504398, 01.11.2016, Апеляційний суд Рівненської області

Дата ухвалення
01.11.2016
Номер справи
571/191/15-ц
Номер документу
62504398
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючої судді - Шеремет А.М.,

суддів: Григоренко М.П., Хилевич С.В.

секретар судового засідання: Демчук Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акцент Банк» на рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 29 липня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а :

ПАТ «Акцент-Банк» 14 лютого 2015 року звернулося досуду з позовом до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованостіза кредитним договором та судових витрат.

Рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 29 липня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ПАТ «Акцент Банк» подало апеляційну скаргу в якій доводить про незаконність та необґрунтованість вказаного рішення через порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що предметом позову є прострочені відсотки, пеня та штрафи згідно розрахунку заборгованості за період з 13 липня 2008 року по 13 січня 2015 року, позивачем надано відповідні докази на підтвердження позовних вимог, проте судом першої інстанції проігноровано даний розрахунок.

Крім того, відповідачем не було надано доказів, які б свідчили про сплату пені та штрафів навіть після 14 лютого 2014 року.

Просить рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 29 липня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано розрахунок заборгованості за період з 19 листопада 2013 року по час фактичного виконання рішення 14 лютого 2014 року.

Колегія суддів Апеляційного суду Рівненської області з таким висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на таке.

Судом встановлено, що 13 липня 2008 року між ПАТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір №АСЕRRХ24650010, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 3431,67 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 19 листопада 2013 року у справі за позовом ПАТ «А-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто з останнього на користь ПАТ «А-Банк» заборгованість за кредитним договором від 13 липня 2008 року в розмірі7 577 грн 62 коп., яка складається із: 2 029 грн 50 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 88 грн 63 коп. - заборгованість завідсотками за користування кредитом, 60 грн 06 коп. - заборгованість за комісією за користування кредитом, 500 грн - штраф (фіксована частина), 1 899 грн 42 коп. - штраф (процентна складова), а також судовий збір - 249 грн 40 коп. (а. с. 33-34).

На його виконання Рокитнівським районним судом Рівненської області 27 грудня 2013 року видано виконавчий лист, на підставі якого 13 жовтня 2014 року відкрито виконавче провадження.

Матеріали справи містять квитанцію від 14 лютого 2014 року, з якої вбачається, що кошти в сумі 7 577 грн 62 коп. перераховані ОСОБА_1 на рахунок ПАТ «А-Банк», призначення платежу: заборгованість згідно з рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 19 листопада 2013 року (а. с. 35).

Постановою державного виконавця від 17 березня 2015 року виконавче провадження з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа закінчено на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з добровільним виконанням рішення суду (а. с. 49).

Позивачем зазначано, що взяті на себе зобовязання ОСОБА_1 належним чином не виконував, у звязку з чим, станом на 13 січня 2015 року утворилась заборгованість в розмірі 43747,18 грн., яка складається з 5,56 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом 41182,23 грн. пеня за несвоєчасне виконання зобовязання а також штрафи відповідно до п.5.3 умов та правил надання банківських послуг в розмірі 500 грн. штраф фіксована частина та 2059,39 грн. штраф процента складова.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Тобто, зобов'язання припиняється з підстав, встановлених договором або законом. Ні договором, ні чинним законодавством не передбачено припинення зобов'язання зі сплати боргу за кредитним договором у зв'язку з ухваленням судом рішення про його стягнення, а відтак має діяти загальне правило, встановлене ст. 599 ЦК України, згідно з яким зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, тобто сплатою боржником коштів кредиторові.

При сплаті заборгованості за кредитом, стягнутої на підставі судового рішення, за відсутності між сторонами іншої домовленості, у боржника існує обов'язок зі сплати процентів до часу фактичного виконання рішення суду, а також наступають правові наслідки порушення цього обов'язку, передбачені ст. 611 ЦК України, зокрема зі сплати неустойки (штрафу, пені), якщо така була передбачена умовами договору.

За змістом частини першоїстатті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно розрахунку заборгованості наданого позивачем, заборгованість по відсотках за користування кредитом в сумі 5, 56 грн. виникла та нарахована після виконання рішення суду, а саме 24 лютого 2014 року (а.с. 4).

Таким чином з урахуванням вищенаведеного позовні вимоги ПАТ «Акцент Банк» щодо стягнення 5,56 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Виходячи із системного аналізу статей525,526,599,611 ЦК України та змісту кредитного договору можна зробити висновок про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору таЦК України, а також сплату боржником процентів, належних кредитору відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Таким чином, банк правомірно може нараховувати відсотки та пеню за несвоєчасне виконання зобовязань за договором до фактичного виконання боржником свого зобовязання, тобто до 14 лютого 2014 року.

Разом з тим, відповідно дост. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Матеріали справи містять заяву ОСОБА_1 про застосування строків позовної давності (а.с. 143).

Враховуючи те, що рішення суду про стягнення заборгованості було виконане 14 лютого 2014 року, а з позовом ПАТ «Акцент-Банк» звернувся 14 лютого 2015 року, то колегія суддів Апеляційного суду Рівненської області вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності, тому в позові в частині стягнення пені та штрафу слід відмовити.

З огляду на вище наведене, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.303,307,309,313-316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акцент Банк» задовольнити частково.

Рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 29 липня 2016 року скасувати.

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча А.М. Шеремет

Судді : С.В. Хилевич

ОСОБА_2

Попередній документ : 62504397
Наступний документ : 62504400