Рішення № 62504228, 03.11.2016, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/1405/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2016 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Тимощука О.Я.,

при секретарі - Андрощук О.Я.,

за участю представника позивача-відповідача ОСОБА_1,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне розгляд цивільної справи за позовом Публічного Акціонерного Товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного Акціонерного Товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк», ОСОБА_3 про визнання договору поруки припиненим,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 20 лютого 2007 року між ПАТ КБ «Приват Банком» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, за яким банк надав йому 23 000 дол. США. Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, станом на 27 січня 2016 року утворилась заборгованість в розмірі 39795,97 дол. США. В забезпечення виконання кредитного договору, між банком та ОСОБА_4 20 лютого 2007 року укладено договір поруки, якому була надіслана вимога про погашення боргу, яка залишена без задоволення.

ОСОБА_4 подано зустрічну позовну заяву, в якій він посилається на фактичне припинення договору поруки у зв'язку з збільшенням його відповідальності після укладення додаткової угоди між позичальником та банком до кредитного договору в 2011 році та припиненням поруки за закінченням терміну.

Відповідач ОСОБА_3 був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, однак до суду неодноразово не з'явився. Вказані ним в заяві причини неявки до суду 03.11.2016 року визнані судом неповажними.

Відповідач-позивач ОСОБА_4 в судове засідання не з»явився неодноразово, був належним чином повідомлений про час і дату розгляду справи. Вказані ним причини неявки в судове засідання в заяві від 03.11.2016 року суд визнає неповажними.

Представник відповідача-позивача ОСОБА_4 та відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_5 в судове засідання 03.11.2016 року не з»явилась. Вказані нею причини неявки в судове засідання в заяві від 02.11.2016 року суд визнає неповажними. Крім того, з матеріалів справи, зокрема з нотаріально посвідченої довіреності від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вбачається, що вони видавались також і на представника ОСОБА_6.

За таких обставин, суд вважає, за можливе провести розгляд справи у відсутність відповідача-позивача ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_3 і їх представника ОСОБА_5 на підставі наявних матеріалів справи і поданих доказів.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю просив суд їх задовольнити, зустрічний позов не визнав, подав заперечення по суті вимог, просив суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності.

Представник відповідачів ОСОБА_5 в судовому засіданні 26.10.2016 року щодо задоволення первісного позову заперечила, вважає розмір заборговності недоведений, договір поруки припиненим з дати укладення додаткової угоди з позичальником, за якою збільшилась відповідальність її довірителя, зустрічний позов підтримала в повному обсязі. Просить суд у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задоволити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши в судовому засіданні надані письмові докази, суд важає, що первісний позов підлягає до задоволення частково, а зустрічний позов повністю.

Судом встановлено, що 20 лютого 2007 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" (правонаступником якого згідно статуту є ПАТ КБ "ПриватБанк") та ОСОБА_3 було укладено договір №ROHPGA00000128, відповідно до якого позичальник отримав кредит у розмірі 23000 дол. США. зі сплатою відсотків у розмірі 0,92% на місяць на суму залишку заборгованості та щомісячної комісії 0,2% від суми виданого кредиту. Пунктом 4.1 сторони погодили нарахування пені при порушенні позичальником зобов'язань в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу.

09 листопада 2011 року сторони уклали додаткову угоду до кредитного договору, якою внесли зміни до умов договору, змінили графік погашення кредиту, збільшили відсоткову ставку до 1,09% на місяць та встановили щомісячний платіж в розмірі 451,22 дол. США. Кінцевий термін повернення кредиту визначили 16 лютого 2027 року.

З розрахунку заборгованості судом встановлено, що станом на 27 січня 2016 року заборгованість за договором становить 39795,97 дол. США, з яких: 28910,51 - заборгованість за кредитом, 6197,95 дол. США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1190,54 дол. США заборгованість за комісією та 3496,97 дол. США пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань. Проте, пунктом 4.1 передбачено нарахування пені в іноземній валюті, але сплата останньої відбувається в гривні. Тому сума пені до стягнення розрахована в гривні по курсу НБУ з 14.10.2014 по 27.01.2016 становить 86896,05 грн.

У відповідності до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Статтями 1049, 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що Позичальник зобов'язаний повернути Кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Порушене право кредитора підлягає поновленню стягненням заборгованості з позичальника за розрахунком, який приведений відповідно до умов договору, тому приймається судом.

Щодо стягнення заборгованості з поручителя, слід вказати наступне. Відповідно до частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Договором поруки визначений предмет договору, - надання поруки за кредитом в сумі та умовах визначених договором в строк до 16 лютого 2017 року. В пункті 13 сторони передбачили, що зміни та доповнення вносяться лише за згодою сторін, шляхом укладення додаткової угоди. Проте, додатковою угодою в 2011 році до кредитного договору внесено зміни, збільшено відсоткову ставку та термін виконання зобов'язаня, що призвело до збільшення обсягу відповідальності, однак додаткового договору до договору поруки сторони не укладали. Відтак, договір поруки припинив свою дію з дати укладення додаткової угоди до кредитного договору, а саме з 09 листопада 2011 року.

Разом з тим, представником банку подано заяву про застосування судом наслідків спливу строку позовної давності, однак належних і допустимих доказів що поручитель дізнався про укладення додаткової угоди до кредитного договору в 2011 році не надав. Позивач наводить момент коли він дізнався про порушення свого права з поданням позову банку про стягнення заборгованості, тому підстав для застосування строку давності у суду не має.

Отже у зв'язку з припиненням договору поруки, підстав для стягнення боргу з ОСОБА_4 не має, а зустрічний позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

При вирішенні спору, суд враховує висновки викладені в правових позиціях Верховного Суду України у справах №6-2662цс15, щодо припинення поруки та №6-474цс16, щодо перерахунку суми боргу з іноземної валюти в національну на день ухвалення судового рішення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 536, 625, 549-552, 559, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 15, 208, 209, 213, 214, 215, ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" (м.Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299) заборгованість в сумі 36299 дол. США, що за курсом 25,55 відповідно до службового розпорядження НБУ від 03.11.2016 складає 927 439 (дев'ятсот двадцять сім тисяч чотириста тридцять дев»ять гривень) 45 коп. та 86896 (вісімдесят шість тисяч вісімсот дев'яносто шість гривень) 05 коп. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" (м.Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299) судовий збір в розмірі 14827 (чотирнадцять тисяч вісімсот двадцять сім) грн. 98 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити, визнати договір поруки №ROHPGK0000128 укладений 20 лютого 2007 року з ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», припиненим з 09 листопада 2011 року.

Стягнути з Публічного Акціонерного Товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк» та ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_4 судові витрати в сумі 551 грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського

міського суду ОСОБА_7