Постанова № 62504048, 07.11.2016, Демидівський районний суд Рівненської області

Справа № 568/779/16-к

номер провадження 1-кп/558/34/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2016 року смт. Демидівка Рівненської області

Демидівський районний суд Рівненської області в складі:

суддя Мельник Д.В,

секретар судового засідання Ковальська Л.С.,

за участю:

прокурор Лазаревич Д.В.,

обвинувачений ОСОБА_1,

захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_2,

обвинувачений ОСОБА_3,

захисникобвинуваченого ОСОБА_3Юадвокат ОСОБА_4,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора Дубенської місцевої прокуратури Рівненської області юриста 3 класу ОСОБА_5 в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 червня 2016 року за № 1201611802100000268 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2,а, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, раніше судимого вироком Радивилівського районного суду від 20.12.2013 за ч.1 ст.309, ч.2 ст.309, ч.1 ст.317, ч.3 ст.185, ч.2 ст.307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ч.1 ст.70, ч.1 ст. 75, п.п.2,3,4 ч.1 ст.76 КК України звільнений від відбування покарання із встановленням іспитового строку 3 роки, вироком Радивилівського районного суду від 25.11.2014 за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, вироком Бродівського районного суду Львівської області від 12.10.2015 за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 Кримінального кодексу України,-

В С Т А Н О В И В:

07 листопада 2016 року під час проведення підготовчого судового засідання в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 червня 2016 року за № 1201611802100000268 прокурор Лазаревич Д.В. заявив клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком шістдесят днів відносно ОСОБА_3, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України,- таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно за попередньою змовою групою осіб.

Клопотання обгрунтовується тим, що 05 червня 2016 року, близько обідньої пори, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_1 прибули до господарства ОСОБА_6, яке знаходиться в м.Радивилів, вул. Грушевського, буд. 83, Рівненської області. В подальшому ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 Ю, проникнувши в кімнати вищевказаного будинку, відчинили дверцята шафи, з шухляди якої, з корисливих мотивів, умисно, таємно, повторно викрали золотого кулона вагою 1,28 грама, 585 проби, вартістю 1080 грн. та срібного ланцюжка довжиною 55 см., вагою 31,62 грами, 925 проби, вартістю 1280 грн..

Після цього, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з даної шафи викрали пляшку горілки марки «Горілочка», ємністю 0,5 л. вартістю 55 грн. та пляшку шампанського марки «Советское» вартістю 57 грн.

В результаті протиправних та злочинних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_3, потерпілій ОСОБА_6 заподіяно матеріальну шкоду на суму 2472 грн.

ОСОБА_3 є особою раніше судимою.

За результатами досудового розслідування, 06.10.2016 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, що завдало значної матеріальної шкоди.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016180210000440 від 06.10.2016 триває

Прокурор вважає, про можливість настання ризиків, передбачених ст.177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме що обвинувачений ОСОБА_3 порушуючи умови запобіжного заходу у виді домашнього арешту може незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх до зміни даних раніше правдивих показань (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України); вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Таким чином, з врахуванням всіх встановлених обставин та порушення ОСОБА_3 умов запобіжного заходу у виді домашнього арешту, прокурор вважає, що є всі підстави стверджувати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, який неповязаний з триманням під вартою не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, а також належним чином гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 та виконання покладених на нього обов'язків, з урахуванням тяжкості інкримінованого злочину, обставин вчинення злочину та особи підозрюваного.

Обвинувачений ОСОБА_3 вважає, що клопотання прокурора необхідно вирішити судом у відповідності до закону. Також, суду показав, що відносно нього не вчинялися працівниками поліції та іншими особами заходи фізичного та психологічного впливу, скарг щодо хворобливих станів у нього немає. Обвинувачений ОСОБА_3 суду пояснив, що на даний момент він немає постійного місця роботи, а його доходи носять нерегулярний характер. При цьому, зі слів ОСОБА_3 його середньомісячний дохід в середньому становить сім тисяч ОСОБА_3 розлучений, є батьком чотирьохрічної дитини, яка проживає з бувшою дружиною в селі Студінка Дубенського району Рівненської області.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 вважає, що відносно обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_1 також вважає, що відносно ОСОБА_3 необхідно застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_2 вважає, що клопотання необхідно вирішити суду у відповідності до закону.

Заслухавши думку прокурора Лазаревича Д.В., зясувавши позиції обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника, обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника, дослідивши додані до письмового клопотання документи кримінального провадження, суд вважає, що клопотання слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.315 Кримінального процесуального кодексу України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Так, відповідно до ч.1 ст.194 Кримінального процесуального кодексу України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 цього кодексу та недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжний захід у вигляді взяття під варту може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Обвинувачений ОСОБА_3 раніше судимий, а саме вироком Радивилівського районного суду від 20.12.2013 за ч.1 ст.309, ч.2 ст.309, ч.1 ст.317, ч.3 ст.185, ч.2 ст.307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ч.1 ст.70, ч.1 ст. 75, п.п.2,3,4 ч.1 ст.76 КК України звільнений від відбування покарання із встановленням іспитового строку 3 роки, вироком Радивилівського районного суду від 25.11.2014 за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, вироком Бродівського районного суду Львівської області від 12.10.2015 за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (а.с.91).

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 Кримінального кодексу України, а саме у вчиненні тяжкого злочину, покаранням за який є позбавлення волі на строк від трьох до шести років(а.с.1-5).

30 липня 2016 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого за ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України,- таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно за попередньою змовою групою осіб(а.с.9).

Підставами для підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 Кримінального кодексу України є фактичні дані, що містяться у обвинувальному акті у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 червня 2016 року за № 1201611802100000268, який надійшов до Демидівського районного суду Рівненської області 18.10.2016 року(а.с.1-5).

Суд вважає, що застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 буде запобігати його спробам переховуватися від суду. Наявність даного ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України, суд аргументує обставинами застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 приводу в підготовче судове засідання 07.11.2016 року(а.с.36,46). Достовірно встановлено, що 04.11.2016 року перебуваючи у приміщенні Демидівського районного суду Рівненської області, обвинувачений ОСОБА_3 в судове засідання о 12.00 годині того ж дня не зявився.

З урахуванням того, що злочин вчинено за попередньою змовою із іншою особою, є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_3 може незаконно впливати на іншого обвинуваченого, що свідчить про наявність ризику, зазначеного у п.3 ч.1 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України.

06.10.2016 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, що завдало значної матеріальної шкоди (а.с.92). Дослідженні обставини підтверджують наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 Кримінального кодексу України, а саме, що застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобіганням вчинити ним інше кримінальне правопорушення.

Недостатність застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 більш мяких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, для запобіганню зазначеним ризикам, суд обґрунтовує тим, що під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню 18.08.2016 року слідчим-суддею відносно ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту(а.с.84). Обвинувачений ОСОБА_7 порушував умови запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, що підтверджується дослідженими судом відповідними документами (а.с.102). 06.10.2016 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, що завдало значної матеріальної шкоди (а.с.92)

Також при з'ясуванні обставин, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3, встановлено, що останній розлучений, не має постійних занять та постійного джерела заробітку, що вказує на відсутність у нього стримуючих чинників особистісно-соціального характеру.

Зазначені обставини вказують на те, що ОСОБА_3 є особою суспільно небезпечною та схильною до вчинення злочинів і дають достатні підстави вважати, що останній, перебуваючи на волі, буде перешкоджати кримінальному провадженню шляхом ухилення від виконання процесуальних обовязків, тобто встановлена наявність ризику, зазначеному у п.4 ч.1 ст.177 КПК України.

Вирішуючи питання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд бере до уваги, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 Кримінального процесуального кодексу України , вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується,дотримання обвинуваченим умов застосованих відносно нього раніше запобіжних заходів, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, відсутність у нього постійного місця роботи.

Таким чином, беручи до уваги те, що встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 може ухилятися від покладених на нього процесуальних обовязків незаконно впливати на іншого обвинувуаченого, перешкоджати кримінальному провадженню а також докази обставин, які свідчать про недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, суд приходить до висновку про необхідність застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Твердження захисника ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_1 щодо необхідності застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляду домашнього арешту, не підтверджені належними доказами.

У відповідності до ч.3 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом та визначити обов'язки, які будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання.

Відповідно до частини 4 статті 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст.182 Кримінального процесуального кодексу України у розмірі 20 мінімальних заробітних плат, що з урахуванням п.16.ч.1 ст.3 Кримінального процесуального кодексу України та ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 року становить:20х1450 грн.=29000,00.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов'язки:

1) прибувати на виклики до суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182, 184, 194, 196, 197, 315 Кримінального процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И В:

Задовольнити повністю клопотання прокурора Дубенської місцевої прокуратури Рівненської області юриста 3 класу ОСОБА_5 в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 червня 2016 року за № 1201611802100000268 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_5,а , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України запобіжний захід у виді тримання під вартою у Рівненському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби У країни у Рівненській області строком на 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_3 обчислювати з 17 години 45 хвилин 7 листопада 2016 року по 17 годину 45 хвилин 05 січня 2016 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання ОСОБА_3 обов'язків, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Розмір застави визначити у межах 20 мінімальних заробітних плат, тобто в розмірі 29000,00 (двадцять девять тися ) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим ОСОБА_3 так і іншою фізичною або юридичною особою на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області - ГУ ДКУ у Рівненській області рахунок 37315038010559, банк отримувача ДЕРЖКАЗНАЧЕЙСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ, М. КИЇВ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26259988.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:

1) прибувати на виклики до суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи

Строк дії покладених судом обов'язків, у разі внесення застави, визначити до 17 години 45 хвилин 05 січня 2016 року.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти, повідомивши усно та письмово Демидівський районний суд Рівненської області.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвалу може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка утримується під вартою в той же строк з моменту вручення копії судового рішення.

Суддя Д.В.Мельник