Ухвала суду № 62503216, 02.11.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/5105/16-ц Головуючий у 1-й інст. Полонець С. М.

Категорія 48 Доповідач Товянська О. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого: судді Товянської О.В.

суддів: Микитюк О.Ю., Гансецької І.А.

при секретарі: Кравчук Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Брох Алла Анатоліївна, про встановлення факту проживання однією сім'єю не менше п'яти років до відкриття спадщини та зміну черговості одержання права на спадкування за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира Житомирської області від 23 червня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

В квітні 2016р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом. Просила встановити факт її проживання разом із ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, однією сім'єю не менше 5 років до часу відкриття спадщини, у АДРЕСА_1, з 05.01.2010р. по ІНФОРМАЦІЯ_2, змінити черговість права на спадкування після смерті ОСОБА_4 з 4 черги спадкоємців на 2 чергу, надавши їй, як спадкоємцю за законом 4 черги, право на спадкування разом із ОСОБА_2, яка є спадкоємцем за законом 2 черги спадкування за правом представлення. Зазначала, що проживала спільно зі спадкодавцем однією сім'єю з 05.01.2010р. до його смерті, тривалий час опікувалась ним, коли він через похилий вік та тяжку хворобу не міг самостійно себе обслуговувати, перебуваючи у безпорадному стані.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира Житомирської області від 23 червня 2016 року позов залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Зазначає, що доказом постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем однією сім'єю не менше п'яти років до відкриття спадщини підтверджується показами свідків, квитанціями про оплату комунальних послуг, договору оренди квартири, яка їй належала, актом КП КВЖРЕП №15 від 19.10.2015р. Вона не пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як видно із матеріалів справи, квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва НОМЕР_1 про право власності на житло від 28.12.1993р. належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Позивач ОСОБА_1 з 05.03.2008р. по 26.09.2015р. була зареєстрована у квартирі №7 у тому ж будинку, а з 02.10.2015р. вона зареєстрована у АДРЕСА_2. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер.

Відповідно до ст.ст.1262,1264,1266 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, якого баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. Племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_4 сторони звернулися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини : ОСОБА_1, як особа, яка більше п'яти років проживала однією сім'єю зі спадкодавцем; а ОСОБА_2, як племінниця спадкодавця - спадкоємець другої черги за законом за правом представлення у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_3 батька - ОСОБА_6

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього кодексу.

Пунктами 21,6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008р. №7 роз'яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч.2 ст.3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений 5-річний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим кодексом. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Згідно з ч.2 ст.1259 ЦК України, фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Апеляційний суд враховує, що ознаками судових доказів є їх достовірність і достатність. Достовірність доказів - це їх якість, точність і правильність відображення обставин, що входять в предмет доказування. А достатність - це сукупність доказів, яка дозволяє вирішити справу.

Протирічить матеріалам справи посилання позивачки на те, що покійний тривалий час тяжко хворів, потребував постійної сторонньої допомоги, перебуваючи у безпорадному стані.

В матеріалах справи відсутні докази про те, що йому було встановлено інвалідність, він не був визнаний недієздатним або обмежено дієздатним, позивачка його опікуном або піклувальником не призначалась, захворювань, які б спричинили його безпорадний стан, не мав.

ОСОБА_4 отримував пенсію в розмірі, що забезпечував його прожитковий мінімум, встановлений законом для осіб, які втратили працездатність, а тому його не можна вважати особою, яка потребувала матеріальної допомоги. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 року по справі №6-3066цс15.

Судом встановлено і матеріалами справи доведено, що ОСОБА_4 обслуговувався у Житомирському міському територіальному центрі більше семи років - із 15.01.2007р. до дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 Соціально-побутові послуги йому надавалися два рази на тиждень згідно договору. Він користувався їдальнею центру, кафе Валерія, кафе №7, отримував натуральну допомогу (продукти харчування, гуманітарна допомога, одяг б/у), перебував на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі пільговиків Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира, як пенсіонер за віком, ветеран праці та дитина війни, користувався 25% знижкою з оплати комунальних послуг.

Надані позивачем квитанції про сплату комунальних послуг за період 2010-2015 років свідчать, що платником був саме покійний ОСОБА_4, а не позивач. Належних і допустимих доказів догляду і матеріальної допомоги на користь спадкодавця позивачем не надано.

Досліджені судом першої інстанції медичні документи не зазначають про необхідність обов'язкового стороннього догляду за пацієнтом ОСОБА_4

Матеріалами справи доведено, що він не перебував у безпорадному стані, втративши можливість обходити себе самостійно, вільно рухатися та потребувати постійного стороннього догляду.

Підставами для зміни черговості одержання права на спадкування відповідно до ч.2 ст.1259 ЦК України є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкодавцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження, - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом. Для задоволення позову необхідна наявність всіх п'яти зазначених обставин. Також підлягає встановленню факт належності сторони до спадкоємців за законом різних черг.

Позивач не надала належних і допустимих доказів наявності всіх перерахованих обставин у сукупності для зміни черговості спадкування та її належності до спадкоємців за законом четвертої черги, а тому позовні вимоги про зміну черговості одержання права на спадкування з четвертої черги на другу з наданням позивачу права на спадкування разом з відповідачем, є безпідставними.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що факт проживання позивача та померлого ОСОБА_4 однією сім'єю понад п'ять років не знайшов свого підтвердження, а тому суд обґрунтовано відмовив у позові.

Судове рішення не може грунтуватись на припущеннях.

Підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.209,218,303,304,307,308,313-315,319,324,325 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира Житомирської області від 23 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Судді: