Ухвала суду № 62498847, 27.10.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження:№ 22ц/790/5972/16 Головуючий 1 інст. - Богдан М.В. Справа № 641/10421/15-ц Доповідач - Карімова Л.В.

Категорія: стягнення грошових коштів

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного

суду Харківської області в складі:

головуючого - Карімової Л.В.,

суддів колегії: Бурлака І.В.,

Яцини В.Б.,

за участю секретаря Баранкової В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України в особі представника-адвоката Чишинської Анни Володимирівни на рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 22 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) про стягнення пені, інфляційних витрат, процентів за користування коштами, додаткових витрат,

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Моторного /транспортного/ страхового бюро України (МТСБУ), в якому просив стягнути з відповідача на свою користь у відшкодування майнової шкоди 25 914,27 грн., додаткові витрати в розмірі 5000,00 грн. та судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 20.03.2014 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю позивача та водія ОСОБА_5, якого було визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Оскільки ОСОБА_5 є учасником бойових дій, то його було звільнено від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України, а відшкодування збитків в даному випадку проводить МТСБУ, яке у липні 2014 року відмовило у виплаті страхового відшкодування з причини ненадання транспортного засобу для огляду.

Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24 березня 2015 року, яке було залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 15 червня 2015 року, з МТСБУ стягнуто на користь ОСОБА_4 страхове відшкодування в розмірі 29244 грн. 81 коп., пеню за прострочення виплати страхового відшкодування в розмірі 1322 грн. 03 коп., інфляційні витрати в розмірі 1088 грн. 84 коп., три проценти річних від простроченої суми в розмірі 161 грн. 05 коп. Стягнуто з відповідача витрати на проведення оцінки вартості майнової шкоди, завданої власнику колісного транспортного засобу в розмірі 700 грн. Стягнуто з відповідача судовий збір в розмірі 312 грн. 08 коп.

13.08.2015 року МТСБУ, на виконання рішення суду, було перераховано 32516 грн.73 коп., а саме страхове відшкодування в розмірі 29 244 грн. 81 коп., пеня за прострочення виплати страхового відшкодування в розмірі 1322 грн. 03 коп., інфляційні витрати в розмірі 1088 грн. 84 коп., три проценти річних від простроченої суми в розмірі 161 грн.05 коп. в період до 10.10.2014 року, додаткові витрати на проведення оцінки вартості майнової шкоди в розмірі 700 грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 312 грн.08 коп., на рахунок ВДВС Дніпровського РУЮ в м. Києві та у подальшому отримані позивачем.

Посилаючись на те, що зобов»язання МТСБУ щодо виплати страхового відшкодування за страховою подією, яка сталася 20.03.2014 року у розмірі 29244 грн. 81 коп. виконано лише 13.08.2015 року, позивач вважає, що відповідач повинен сплатити йому пеню, інфляційні витрати та проценти за користування коштами за час прострочки виконання зобов»язання з 10.10.2014 року по 13.08.2015 року.

Рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 22 липня 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто з МТСБУ на користь ОСОБА_4 пеню за прострочення виплати страхового відшкодування у розмірі 11080 грн. 18 коп., інфляційні втрати у розмірі 14100 грн. 97 коп., три проценти річних від простроченої суми у розмірі 733 грн. 12 коп., додаткові витрати у розмірі 2000 грн. та судовий збір у розмірі 487 грн. 20 коп., а всього 28401 (двадцять вісім тисяч чотириста одна) грн. 47 коп.

В своїй апеляційній скарзі МТСБУ, посилаючись на незаконність та необгрунтованість рішення суду, неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення районного суду та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити.

Вказує на те, що позивачем не надано до суду належних доказів вини відповідача у простроченні виплати страхового відшкодування на підставі рішення суду. Зазначає, що оскільки МТСБУ не є безпосередньо страховиком, а є об»єднанням страховиків, непідприємницькою організацією, тому підстав для задоволення позову не було. Посилається на порушення судом першої інстанції правил підсудності.

Вислухавши пояснення учасників процесу, що з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши відповідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_4 та стягуючи на його користь з МТСБУ пеню, інфляційні витрати, три відсотки річних, додаткові витрати та судовий збір, суд першої інстанції виходив з того, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання і не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 20.03.2014 року сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля «CHEVROLET», державний номер НОМЕР_1 та автомобіля «DAEWOO NEXIA», державний номер НОМЕР_2.

Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 09.04.2014 року винним у скоєнні даної ДТП визнано ОСОБА_5, водія автомобіля марки «CHEVROLET», державний номер НОМЕР_1.

Оскільки ОСОБА_5 є учасником бойових дій, то на підставі п.13.1 ст.13 Закону України від 01.07.2004 №1961-1У «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» його було звільнено від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків в даному випадку проводить МТСБУ.

Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24 березня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 15 червня 2015 року, позов задоволено: стягнуто з МТСБУ на користь ОСОБА_4 страхове відшкодування в розмірі 29244 грн. 81 коп., пеня за прострочення виплати страхового відшкодування в розмірі 1322 грн. 03 коп., інфляційні витрати в розмірі 1088 грн. 84 коп., три проценти річних від простроченої суми в розмірі 161 грн.05 коп., додаткові витрати на проведення оцінки вартості майнової шкоди в розмірі 700 грн.00 коп. та судовий збір в розмірі 312 грн. 08 коп.

13.08.2015 року МТСБУ було перераховано вищевказані суми відповідно до рішення суду, а саме 32516 грн.73 коп. в період до 10.10.2014 року, додаткові витрати на проведення оцінки вартості майнової шкоди в розмірі 700 грн.00 коп та судовий збір в розмірі 312 грн.08 коп., на рахунок ВДВС Дніпровського РУЮ в м. Києві та які у подальшому були отримані позивачем.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до положень статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 3 статті 20 Закону України «Про страхування» встановлено, що при настанні страхового випадку Страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

В порушення вимог вказаного Закону відповідач відмовився в добровільному порядку здійснити страхові виплати, тому вони були стягнуті за рішенням суду.

Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика, особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Боржник, відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно Постанови Верховного суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 6 червня 2012 року правовідносини, які складаються між сторонами на підставі договору страхування наземного транспортного засобу є грошовим забов»язанням. Таким чином, зважаючи на юридичну природу таких правовідносин сторін, на них поширюється дія ч.2.ст 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання забов»язання.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено обов»язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року роз'яснено, що при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу страхувальника зобов'язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В порушення вимог вказаних норм, відповідач відмовився в добровільному порядку здійснити страхові виплати, тому вони були стягнуті за рішенням суду.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновоку про необхідність застосування до вказаних правовідносин норми ч. 2 ст 625 ЦК України та встановив, що з відповідача підлягає стягненню 3% річних за період з 10.10.2014 року по 12.08.2015 року за 307 днів прострочення зобов'язання в розмірі 733,12 грн. та інфляційні втрати за період з жовтня 2014 року по серпень 2015 року в розмірі 14100 грн. 97 коп.

Доводи апеляційної скарги МТСБУ про те, що прострочення виконання зобов»язання відбулось не з вини відповідача спростовується рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24 березня 2015 року. Стягнення страхових виплат за вищевказаним рішенням не є підставою для звільнення страховика від застосування до нього штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання до дня його фактичного виконання.

Не знайшли свого підтвердження і посилання представника МТСБУ в своїй апеляційній скарзі на те, що оскільки МТСБУ не є безпосередньо страховиком, до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції. Оскільки відповідно до Закону України «Про страхування» виновник ДТП ОСОБА_5 є учасником бойових дій та його було звільнено від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України, а обов»язок відшкодування збитків покладено на МТСБУ, то саме воно є боржником у виниклих правовідносинах та несе наслідки порушення вкаханих зобов»язань.

Доводи апеляційної скарги МТСБУ щодо порушення правил підсудності є безпідставними, оскільки позов ОСОБА_4 заявлений до суду в порядку вимог ч.6 ст. 110 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 22 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання цією ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді: