Ухвала суду № 62498846, 02.11.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 643/12472/15-ц Головуючий суддя І інстанції Майстренко О. М.

Провадження № 22-ц/790/4631/16 Суддя доповідач Шаповал Н.М.

Категорія: Спори, що виникають із договорів купівлі-продажу

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Шаповал Н.М.,

суддів: Кіпенка І.С.,

Пшенічна Л.В.,

за участю секретаря - Брулевича В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 - представника ОСОБА_3, Товаритсва з обмеженою відповідальністю «СН Еквіпмент Лізінг Україна» та Товаритсва з обмеженою відповідальністю SG Transportation Leasing Austria GMBN (СГ «Транспортейшин Лізинг Австрія ГМБХ») на рішення Московського районного суду м. Харкова від 31 травня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Товаритсва з обмеженою відповідальністю SG Transportation Leasing Austria GMBN (СГ «Транспортейшин Лізинг Австрія ГМБХ») про визнання договору недійсним, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до Товаритсва з обмеженою відповідальністю SG Transportation Leasing Austria GMBN (СГ «Транспортейшин Лізинг Австрія ГМБХ»), Товаритсва з обмеженою відповідальністю «ПРІНТ - СЕРВІС», ОСОБА_3, треті особи: Товаритсво з обмеженою відповідальністю «Фабрика етикетки «Мікко», Товаритсво з обмеженою відповідальністю «Поліграф Дженерал Україна», Товаритсво з обмеженою відповідальністю «СН Еквіпмент Лізінг Україна» про визнання договору удаваним,-

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом в якому з урахуванням уточнень та доповнень, просив визнати договір про погашення заборгованості від 17.04.2013р. укладений між ТОВ «СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГМ БХ» та ОСОБА_4 та заяви ОСОБА_4 від 14.04.2013 р. недійсними, та визнати недійсним договір особистої поруки від 10.07.2008 р., який було укладено між ТОВ «СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГМ БХ», ТОВ «Прінт-Сервіс» та ОСОБА_4 та який є Додатком №8 до Договору купівлі-продажу №Е 312542 від 10.07.2008р. укладеного між ТОВ «СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГМ БХ» та ТОВ «Прінт- Сервіс».

В обґрунтування позову зазначив що він є спадкоємцем частки майна після смерті матері ОСОБА_6. Як йому стало відомо від ОСОБА_4, що є співвласником нерухомого майна - об'єкта спадкування, ним було 17.04.2013 року підписано договір про погашення заборгованості та надано заяву, посвідчену у приватного нотаріуса ХМНО від 17.04.2013 р. в рамках мирової угоди від 17.04.2013 р. Відповідно до п.1.1 договору про погашення заборгованості ОСОБА_4 прийняв на себе солідарну відповідальність в рамках мирової угоди від 17.04.2013 р., що міститься в матеріалах господарської справи №5023/6093/12 та засвідчив свою заяву про обізнаність з умовами та вимогами Договору про погашення заборгованості від 17.04.2013 р. стосовно сплати боргу у розмірі 960 972,03 дол. США у термін до 30.04.2014 р. та 64 380,00 грн. судового збору у термін до 15.05.2013 р. та мирової угоди від 17.04.2013 р. по справі №5023/6093/12.

Станом на день звернення до суду ТОВ «СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГМ БХ» пред'явлено до ОСОБА_4 вимоги майнового характеру, щодо виконання обов'язків по Договору про погашення заборгованості від 17.04.2013 р. та в рамках забезпечення визначеного позову майнового характеру ухвалою Івано-Франківського міського суду від 15.06.2015 р. було накладено арешт, в межах суми позову - 960 972,03 доларів США та 64 380 грн. на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4 на праві сумісної власності з ОСОБА_6 Таким чином, порушено його право власності.

Враховуючи, що договір про погашення від 17.04.2013 р. виходить за межі дрібного побутового, ОСОБА_6 повинна була надати нотаріально завірену письмову згоду на укладання подібного договору. Відсутність даної згоди є підставою для визнання зазначеного договору та заяви недійсними. Також зазначив, що 10.07.2008 р. між СГ Еквіпмент Лізинг Австрія ГмбХ, ТОВ «Прінт-Сервіс» та ОСОБА_4 було укладено Договір особистої поруки, що є додатком Додаток №8 до Договору купівлі-продажу №Е 312542 від 10.07.2008 р. Згідно даного договору поруки Поручитель (ОСОБА_4.) в добровільному порядку бере на себе зобов'язання як солідарний боржник відповідати в повному об'ємі по зобов'язанням Боржника (ТОВ «Прінт Сервіс») перед Кредитором (СГ Еквіпмент Лізинг Австрія ГмбХ), які виникли внаслідок укладеного між Кредитором та Боржником Договору купівлі №Е 312542 від 10.07.2008 р., додатків та додаткових угод до нього, в тому числі, по оплаті заборгованості, по процентам, витратам, неустойці ,по іншим борговим зобов'язанням та відшкодуванню збитків, у випадку невиконання чи неналежного виконання Боржником своїх зобов'язань.

Таким чином, оскільки у разі примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_4 за договором купівлі №Е 312542 від 10.07.2008 р. згідно договору поруки від 10.07.2008 р., дружина ОСОБА_4 - ОСОБА_6 могла бути позбавлена майна, що було набуте подружжям за час спільного проживання, то в даному випадку при укладенні договору поруки ОСОБА_4 також зобов'язаний був отримати письмову згоду на укладення вказаного договору у своєї дружини, але він цього не зробив. При цьому, також зазначив, що оскільки ОСОБА_3 являється спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 р., та є таким, що прийняв спадщину після смерті своєї матері, а також враховуючи, що у разі примусового стягнення за вищезазначеним договором поруки ОСОБА_3 може позбутися майна, яке було ним успадковане після смерті матері, враховуючи, що при укладенні зазначеного договору поруки ОСОБА_6 не давала своєї будь якої згоди, у тому числі і письмової, то вищевказаний договір поруки повинен бути визнаний недійсним.

Відповідач ОСОБА_4 звернувся з зустрічним позовом, в якому просив визнати удаваним договір про погашення заборгованості від 17.04.2013 р., що було укладено між ТОВ «СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГМ БХ» та ОСОБА_4; встановити, що 17.04.2013 р. між ТОВ «СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГМ БХ» та ОСОБА_4 було укладено договір особистої поруки; визнати припиненим договір особистої поруки від 10.07.2008 р., укладений між SG TRANSPORTATION LEASING AUSTRIA GMBH та ОСОБА_4, що є додатком Додаток №8 до Договору купівлі-продажу №Е 312542 від 10.07.2008 р.; визнати припиненим договір особистої поруки від 17.04.2013 р. (договір про погашення заборгованості), що було укладено між ТОВ «СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГМ БХ»та ОСОБА_4

В обґрунтування зустрічного позову зазначив, що 10.07.2008 року між ТОВ «СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГМ БХ» (Продавець) та ТОВ «Прінт-Сервіс» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу Е 312 542. Ціна купівлі складається з ціни товару в сумі 2 499 686 доларів США відповідно до додатку № 1 до договору та ціни додаткових послуг. Для забезпечення виконання ТОВ «Прінт-Сервіс» зобов'язань по договору купівлі-продажу Е 312 542 від 10.07.2008 року між СГ Еквіпмент Лізинг Австрія ГмБХ, ТОВ «Прінт-Сервіс» та ТОВ «Фабрика етикетки «Мікко», ТОВ ПП «Мікко-Сервіс», ЗАТ «Поліграф Дженерал Україна», ОСОБА_4 укладено договори особистої поруки. Так, 10.07.2008 р. між СГ Еквіпмент Лізинг Австрія ГмбХ, ТОВ «Прінт-Сервіс» та ОСОБА_4 було укладено Договір особистої поруки, що є додатком Додаток №8 до Договору купівлі-продажу №Е 312542 від 10.07.2008 р. Згідно п.1.1 Договору поруки Поручитель (ОСОБА_4.) в добровільному порядку безе на себе зобов'язання як солідарний боржник відповідати в повному об'ємі по зобов'язанням Боржника (ТОВ «Прінт Сервіс») перед Кредитором (СГ Еквіпмент Лізинг Австрія ГмбХ), які виникли внаслідок укладеного між Кредитором та Боржником Договору купівлі №Е 312542 від 10.07.2008 р., додатків та додаткових угод до нього, в тому числі, по оплаті заборгованості, по процентам, витратам, неустойці, по іншим борговим зобов'язанням та відшкодуванню збитків, у випадку невиконання чи неналежного виконання Боржником своїх зобов'язань. Відповідно до п.4.3 Договору поруки порука також припиняється, коли Кредитор протягом 3-х місяців з дати виникнення зобов'язань Боржника по кожному платежу (заборгованості) та сумам процентів згідну плану платежів Договору купівлі чи протягом 12 місяців з моменту виникнення права вимоги оплати неустойок та відшкодування збитків, не пред'явив вимоги (позову) до Поручителя про виконання всіх зобов'язань Боржника, які витікають з договору купівлі. Так останній платіж за вищезазначеним договором купівлі-продажу ТОВ «Прінт-Сервіс» здійснило 01.07.2011 р. У зв'язку з невиконанням ТОВ «Прінт-Сервіс» та поручителями ТОВ «Фабрика етикетки «Мікко», ТОВ ПП «Мікко-Сервіс», ЗАТ «Поліграф Дженерал Україна» своїх зобов'язань, 29.12.2012р. СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмБХ, звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення солідарно з відповідачів, Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт-Сервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика етикетки "Мікко", Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфічне підприємство "Мікко-сервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграф Дженерал Україна", на свою користь заборгованість по договору купівлі-продажу №Е 312542 від 10.07.08 р. в розмірі 194 570,59 доларів США 11 554 619,01 грн. за курсом НБУ на 29.12.12 р.), збитки, що полягають в сумі всіх платежів, належних до сплати покупцем продавцю, за умови, що договір залишався б чинним до кінця строку дії в розмірі 866 401,44 дол. США (6 922 547,50 грн. за курсом НБУ на 29.12.12 р.), збитків, що полягають в сумі сплачених ТОВ "Прінт-Сервіс" платежів в розмірі 1 719 495,35 грн. Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 квітня 2013 по справі № 023/6093/19, затверджено по вказаній справі мирову угоду, відповідно до якої Сторони визнають, що загальна сума заборгованості, що виникла на підставі Договору купівлі-продажу Е 312 542 від 10.07.2008 року, складає 1 060 972,03 доларів США з яких: 194 570, 59 доларів США - заборгованість по договору купівлі-продажу від 10.07.08 р. № Е 312 542; 866 401, 44 доларів США - сума збитків, що полягають в сумі всіх платежів, належних до сплати Покупцем Продавцю, за умови, що договір залишався б чинним до кінця строку дії (відповідно до п. 13 Договору). Сума збитків Позивача, яка була визначена ним у розмірі 1 719 495, 35 доларів США остаточно погоджується Сторонами у розмірі 192 194, 00 доларів СИТА та не підлягає сплаті Позивачу інакше ніж як на підставі п.10 цієї Мирової угоди. Решта суми збитків у розмірі 1 527 301,35 доларів США є прощеною. Враховуючи те, що ТОВ "Прінт-Сервіс" 16.04.2013 р. частково сплачено заборгованість за Договором у розмірі 100 000, 00 доларів США, Відповідач 1 - ТОВ "Прінт-Сервіс", Відповідач 2 - ТОВ "Фабрика етикетки "Мікко", Відповідач 3 - ТОВ "Поліграф Дженерал Україна" зобов'язуються солідарно сплатити Позивачу - СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмБХ залишок суми заборгованості у розмірі 960 972, 03 доларів США відповідно до графіку. Днем сплати вважається день надходження коштів на розрахунковий рахунок позивача СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмБХ № 10132282900 Відповідач 1 - ТОВ "Прінт-Сервіс", Відповідач 2 - ТОВ "Фабрика етикетки "Мікко", Відповідач 3 - "Поліграф Дженерал Україна" зобов'язуються сплатити солідарно кошти в розмірі 64 380,00 грн., які були сплачені Позивачем як судовий збір по справі № 5023/6093/12, представнику Позивача - ТОВ "СГ Еквіпмент Лізинг Україна" до 15 травня 2013 року. За письмовим погодженням Сторін грошові зобов'язання Відповідача 1, Відповідача 2, Відповідача 3 можуть бути виконані достроково. Таким чином, вказаним судовим рішенням підтверджено заборгованість боржника ТОВ „Прінт-Сервіс" перед СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмБХ в сумі 960 972, 03 дол. США. Також, під час вирішення господарським судом Харківської області вищезазначеної справи, між СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмБХ та ОСОБА_4 укладено Договір про погашення заборгованості від 17.04.2013 року. Відповідно до п.1.1 зазначеного Договору про погашення заборгованості від 17.04.2013р. Боржник ОСОБА_4 в добровільному порядку бере на себе зобов'язання солідарно та в повному об'ємі за зобов'язаннями, які виникнуть на підставі Мирової Угоди по справі №5023/6093/12, що буде укладена в майбутньому між СГ Транспортейшин Лізинг Австрія ГмБХ та ТОВ «Прінт-Сервіс», ТОВ «Фабрика етикетки Мікко», ЗАТ «Поліграф Дженерал Україна», правонаступником якого є ТОВ «Поліграф Дженерал Україна». Таким чином, ОСОБА_4 відповідно до зазначеного договору про погашення заборгованості від 17.04.2013 р. в добровільному порядку взяв на себе зобов'язання як солідарний боржник відповідати в повному обсязі по зобов'язанням ТОВ «Прінт-Сервіс», ТОВ «Фабрика етикетки Мікко», ЗАТ «Поліграф Дженерал Україна» правонаступником якого є ТОВ «Поліграф Дженерал Україна» перед СГ Транспортейшин Лізинг Австрія ГмБХ які виникли внаслідок укладення мирової угоди між СГ Транспортейшин Лізинг Австрія ГмБХ та ТОВ «Прінт-Сервіс», ТОВ «Фабрика етикетки Мікко», ЗАТ «Поліграф Дженерал Україна» правонаступником якого є ТОВ «Поліграф Дженерал Україна». Таким чином, укладаючи договір про погашення заборгованості від 17.04.2013 р., між СГ Транспортейшин Лізинг Австрія ГмБХ та ОСОБА_4 фактично було встановлено правовідносини поруки, за яким ОСОБА_4 поручався перед СГ Транспортейшин Лізинг Австрія ГмБХ за виконання ТОВ «Прінт-Сервіс», ТОВ «Фабрика етикетки Мікко», ЗАТ «Поліграф Дженерал Україна» правонаступником якого є ТОВ «Поліграф Дженерал Україна» своїх обов'язків, які виникли у вказаних юридичних осіб за вищезазначеною мировою угодою. Таким чином, вважає, що договір про погашення заборгованості від 17.04.2013 р. є удаваним, оскільки було вчинено між СГ Транспортейшин Лізинг Австрія ГмБХ та ОСОБА_4 з метою приховати інший правочин, а саме договір поруки. 04.06.2015 р. ТОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна» звернулось до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором особистої поруки від 10.07.2008 р. та договором про погашення заборгованості від 17.04.2013 р. Таким чином, оскільки первісний кредитор СГ Транспортейшин Лізинг Австрія не пред'явив протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за Мировою угодою та договором про погашення заборгованості, а останній платіж було визначено 30.04.2014 р., в судому порядку вимогу до поручителя ОСОБА_4 про виконання ним солідарного з боржниками зобов'язання за договором, та не пред'явив вимогу в судовому порядку протягом 12 місяців з моменту виникнення права вимоги оплати неустойок та відшкодування збитків за договором поруки від 10.07.2008 р. при тому, що останній платіж за договором купівлі-продажу ТОВ «Прінт-Сервіс» здійснило 01.07.2011 р., та враховуючи, що такі вимоги було заявлено лише 04.06.2015 р., тобто через 13 місяців з моменту настання строку погашення останнього платежу за Мировою угодою та договором про погашення заборгованості, який фактично є договором поруки, та взагалі лише через 4 роки з моменту виникнення права вимоги оплати неустойок та відшкодування збитків за договором особистої поруки, вважає, що вищевказані договори поруки є припиненими.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 31.05.2016 р. у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ТОВ «СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГМ БХ», ТОВ «ПРІНТ-СЕРВІС» про визнання договорів недійсними було відмовлено в повному обсязі, а зустрічний позов ОСОБА_4 було задоволено та визнано удаваним договір про погашення заборгованості від 17.04.2013 р., що було укладено між ТОВ «СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГМ БХ» та ОСОБА_4, встановлено, що 17.04.2013 р. між ТОВ «СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГМ БХ» та ОСОБА_4 було укладено договір особистої поруки, визнано припиненим договір особистої поруки від 10.07.2008 р., укладений між ТОВ «СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГМ БХ» та ОСОБА_4, що є додатком (Додаток №8) до Договору купівлі-продажу №Е 312542 від 10.07.2008 р., визнано припиненим договір особистої поруки від 17.04.2013 р. (договір про погашення заборгованості), що було укладено між ТОВ «СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГМ БХ»та ОСОБА_4

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення Московського районного суду м. Харкова від 31.05.2016 р. в частині вирішення первісного позову ОСОБА_3 та в цій частині ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задовольнити у повному обсязі, в інший частині - рішення залишити без змін.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, вказує, що оскільки він є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 р., та є таким, що прийняв спадщину після смерті своєї матері, а також враховуючи, що у разі примусового стягнення за вищезазначеним договором поруки та за договором про погашення заборгованості ОСОБА_3 може позбутися майна, яке було ним успадковане після смерті матері, враховуючи, що при укладенні зазначених договорів поруки ОСОБА_6 не давала своєї будь якої згоди, у тому числі і письмової, то вищевказані договори поруки повинні бути визнані недійсними.

В апеляційній скарзі ТОВ «СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГМ БХ» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволені первісного та зустрічного позову.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та вказує, що судом було порушено вимоги ст.ст.27,31,123 ЦПК України, неправильно застосовано ст.235 ЦК України оскільки укладаючи договір про погашення заборгованості сторони не маскували іншу юридичну дію чи іншу мету, неправильно застосовано ч.4 ст.559 ЦК України, оскільки у договорі особистої поруки явно виражено здійснення сторонами вибору права, що підлягає застосуванню до нього, а саме законодавства Австрії, а тому при вирішені судом спору до правовідносин сторін даного договору повинно бути застосовано законодавство Австрії, а не норми Цивільного кодексу України, в тому числі ст.559 ЦК України.

В апеляційній скарзі ТОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову та просить в цій частині винести нове рішення, яким у задоволені зустрічного позову відмовити у повному обсязі, а в іншій частині залишити рішення без змін.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та вказує, що судом було порушено вимоги ст.ст.27,31,123 ЦПК України, неправильно застосовано ст.235 ЦК України оскільки укладаючи договір про погашення заборгованості сторони не маскували іншу юридичну дію чи іншу мету, неправильно застосовано ч.4 ст.559 ЦК України, оскільки у договорі особистої поруки явно виражено здійснення сторонами вибору права, що підлягає застосуванню до нього, а саме законодавства Австрії, а тому при вирішені судом спору до правовідносин сторін даного договору повинно бути застосовано законодавство Австрії, а не норми Цивільного кодексу України, в тому числі ст.559 ЦК України.

Також, представником апелянтів ТОВ «СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГМ БХ» та ТОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна» ОСОБА_8 надані додаткові письмові пояснення, в яких він вказує, що в дійсності компанія нерезидент СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГМБХ неодноразово зверталась до поручителя ОСОБА_4 з вимогами про погашення заборгованості ТОВ «Прінт-Сервіс», ще задовго до закінчення терміну сплати останнього платежу за Договором купівлі-продажу, а саме направлялись листи про погашення заборгованості за договором купівлі-продажу та про розірвання договору купівлі-продажу і саме у зв'язку з зазначеними зверненнями ОСОБА_4 виступив з ініціативою укладення 17.04.2013 р. договору про погашення заборгованості, а тому вважає що вищезазначене звернення до поручителя у формі листів пред'явлених до закінчення терміну сплати всіх платежів до вказаному договору купівлі-продажу виключає припинення поруки за вказаним договором. Крім того, вказав, що СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГМ БХ зверталось до ОСОБА_4 також і з позовом про стягнення заборгованості за вказаним договором особистої поруки, однак ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 28.04.2014 р. у цивільній справі №639/3578/14-ц суд відмовив у відкритті провадження у справі за позовною заявою СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГМ БХ до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором особистої поруки. Стосовно наявності підстав для припинення зобов'язання за договором про погашення заборгованості від 17.04.2013 р. вказав, що договір про погашення заборгованості не є договором поруки, оскільки має суттєві відмінності від нього, при цьому, в змісті договору про погашення заборгованості ОСОБА_4 вказаний як боржник, а не поручитель. Також, вказав, що зобов'язання ОСОБА_4 по оплаті заборгованості по вказаному договору виникли з графіку встановленому даним договором, тобто без будь-яких вимог кредитора про виконання зобов'язання боржником. Вказане принципово відрізняє вказаний договір від відносин поруки, де поручитель зобов'язаний виконати за боржника зобов'язання лише за наявності вимоги кредитора (ст.555 ЦК України). Також звернув увагу суду на висновки Дніпропетровського апеляційного господарського суду по справі №904/180/15 за позовом ТОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна» до ТОВ «Прінт-Сервіс», ТОВ «Поліграф Дженерал Україна», ТОВ «Фабрика Етикетки Мікко», треті особи - ОСОБА_4, СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГМ БХ про спонукання до виконання мирової угоди шляхом стягнення 18226268,71 грн., в якому встановлені певні обставини, які на думку апелянта мають преюдиційне значення.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст.303 ЦПК України в межах доводів апеляційних скарг та вимог заявлених в суді першої інстанції судова колегія вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_3 не надав доказів щодо прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_6, а тому оскаржувані договори не порушують будь яких прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_3

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно до вимог ч.1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлений строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

З урахуванням відсутності в матеріалах справи доказів щодо прийняття спадщини після смерті своєї матерів ОСОБА_6, враховуючи, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 вказаного висновку суду першої інстанції не спростовують, судова колегія погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає наявним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, а тому судова колегія відхиляє апеляційну скаргу ОСОБА_3

Щодо апеляційних скарг ТОВ «СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГМ БХ» та ТОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна», то відхиляючи апеляційні скарги судова колегія виходить із наступного.

Судовим розглядом встановлено, що 10.07.2008 року між ТОВ «СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГМ БХ» (Продавець) та ТОВ «Прінт-Сервіс» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу Е 312 542. Ціна купівлі складається з ціни товару в сумі 2 499 686 доларів США відповідно до додатку № 1 до договору та ціни додаткових послуг.

10.07.2008 р. між СГ Еквіпмент Лізинг Австрія ГмбХ, ТОВ «Прінт-Сервіс» та ОСОБА_4 було укладено Договір особистої поруки, що є додатком Додаток №8 до Договору купівлі-продажу №Е 312542 від 10.07.2008 р. (далі - Договір поруки).

Згідно п.1.1 Договору поруки Поручитель (ОСОБА_4.) в добровільному порядку бере на себе зобов'язання як солідарний боржник відповідати в повному об'ємі по зобов'язанням Боржника (ТОВ «Прінт-Сервіс») перед Кредитором (СГ Еквіпмент Лізинг Австрія ГмбХ), які виникли внаслідок укладеного між Кредитором та Боржником Договору купівлі №Е 312542 від 10.07.2008р., додатків та додаткових угод до нього, в тому числі, по оплаті заборгованості, по процентам, витратам, неустойці, по іншим борговим зобов'язанням та відшкодуванню збитків, у випадку невиконання чи неналежного виконання Боржником своїх зобов'язань.

Відповідно до п.4.3 Договору поруки, порука також припиняється, коли Кредитор протягом 3-х місяців з дати виникнення зобов'язань Боржника по кожному платежу (заборгованості) та сумам процентів згідно плану платежів Договору купівлі чи протягом 12 місяців з моменту виникнення права вимоги оплати неустойок та відшкодування збитків, не пред'явив вимоги (позову) до Поручителя про виконання всіх зобов'язань Боржника, які витікають з договору купівлі.

Так, останній платіж за вищезазначеним договором купівлі-продажу ТОВ «Прінт-Сервіс» здійснило 01.07.2011р.

Згідно п.6.2 Договору особистої поруки встановлено, що до Договору особистої поруки, що є додатком до Договору купівлі-продажу від 10.07.2008 р. до цього договору застосовуються Австрійське право за винятком відсильних норм міжнародного права.

Відповідно до ч.1 ст.32 ЗУ «Про міжнародне приватне право», зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч.1 ст.8 ЗУ «Про міжнародне приватне право», при застосуванні права іноземної держави суд чи інший орган встановлює зміст його норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі

Відповідно до ч.2 ст.8 ЗУ «Про міжнародне приватне право», з метою встановлення змісту норм права іноземної держави суд чи інший орган може звернутися в установленому законом порядку до Міністерства юстиції України чи інших компетентних органів та установ в Україні чи за кордоном або залучити експертів

Відповідно до ч.3 ст.8 ЗУ «Про міжнародне приватне право», особи, які беруть участь у справі, мають право подавати документи, що підтверджують зміст норм права іноземної держави, на які вони посилаються в обґрунтуванні своїх вимог або заперечень, іншим чином сприяти суду чи іншому органу у встановленні змісту цих норм

Відповідно до ч.4 ст.8 ЗУ «Про міжнародне приватне право», якщо зміст норм права іноземної держави в розумні строки не встановлений, незважаючи на вжиті згідно з цією статтею заходи, застосовується право України.

Таким чином, оскільки вищевказаним пунктом договору особистої поруки від 10.08.2008 р. сторонами за взаємною згодою було врегульовано випадки припинення договору, та враховуючи, що апелянтами як під час розгляду справи в суді першої інстанції так і під час розгляду в суді апеляційної інстанції не було подано документи, що підтверджують зміст норм Австрійського права, на які вони посилаються в обґрунтуванні своїх заперечень, та які б спростовували висновки суду першої інстанції, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що договір особистої поруки від 10.07.2008 р. є припиненим, оскільки кредитор не пред'явив вимогу в судовому порядку протягом 12 місяців з моменту виникнення права вимоги оплати неустойок та відшкодування збитків за вказаним договором, що повністю узгоджується з умовами договору особистої поруки, при тому, що останній платіж за договором купівлі-продажу ТОВ «Прінт-Сервіс» здійснило 01.07.2011 р., а перша така вимога були заявлена до ОСОБА_6 як до поручителя, лише в квітні 2014 року, що підтверджується ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 28.04.2014 р. у цивільній справі №639/3578/14-ц, якою суд відмовив у відкритті провадження у справі за позовною заявою СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГМ БХ до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором особистої поруки.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.04.2013 р. по справі №5023/6093/19, затверджено по вказаній справі мирову угоду, відповідно до якої Сторони визнають, що загальна сума заборгованості, що виникла на підставі Договору купівлі-продажу Е 312 542 від 10.07.2008 року, складає 1 060 972,03 доларів США з яких: 194 570, 59 доларів США - заборгованість по договору купівлі-продажу від 10.07.08 р. № Е 312542; 866 401,44 доларів США - сума збитків, що полягають в сумі всіх платежів, належних до сплати Покупцем Продавцю, за умови, що договір залишався б чинним до кінця строку дії (відповідно до п. 13 Договору). Сума збитків Позивача, яка була визначена ним у розмірі 1 719 495,35 доларів США остаточно погоджується Сторонами у розмірі 192 194, 00 доларів США та не підлягає сплаті Позивачу інакше ніж як на підставі п.10 цієї Мирової угоди. Решта суми збитків у розмірі 1 527 301,35 доларів США є прощеною.

Враховуючи те, що ТОВ "Прінт-Сервіс" 16.04.2013 р. частково сплачено заборгованість за Договором у розмірі 100 000,00 доларів США, Відповідач 1 - ТОВ "Прінт-Сервіс", Відповідач 2 - ТОВ "Фабрика етикетки "Мікко", Відповідач 3 - ТОВ "Поліграф Дженерал Україна" зобов'язуються солідарно сплатити Позивачу - СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмБХ залишок суми заборгованості у розмірі 960 972,03 доларів США відповідно до графіку. Днем сплати вважається день надходження коштів на розрахунковий рахунок позивача СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмБХ. Відповідач 1 - ТОВ "Прінт-Сервіс", Відповідач 2 - ТОВ "Фабрика етикетки "Мікко", Відповідач 3 - "Поліграф Дженерал Україна" зобов'язуються сплатити солідарно кошти в розмірі 64 380,00 грн., які були сплачені Позивачем як судовий збір по справі №5023/6093/12, представнику Позивача - ТОВ "СГ Еквіпмент Лізинг Україна" до 15 травня 2013 року. За письмовим погодженням Сторін грошові зобов'язання Відповідача 1, Відповідача 2, Відповідача 3 можуть бути виконані достроково.

17.04.2013 року між СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмБХ та ОСОБА_4 було укладено Договір про погашення заборгованості.

Відповідно до п.1.1 зазначеного Договору про погашення заборгованості від 17.04.2013р. Боржник ОСОБА_4 в добровільному порядку бере на себе зобов'язання солідарно та в повному об'ємі за зобов'язаннями, які виникнуть на підставі Мирової Угоди по справі №5023/6093/12, що буде укладена в майбутньому між СГ Транспортейшин Лізинг Австрія ГмБХ та ТОВ «Прінт-Сервіс», ТОВ «Фабрика етикетки Мікко», ЗАТ «Поліграф Дженерал Україна» правонаступником якого є ТОВ «Поліграф Дженерал Україна» та текст якої додається (Додаток №1)».

Таким чином, дослідивши зміст зазначеного договору, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_4 відповідно до зазначеного договору про погашення заборгованості від 17.04.2013 р. в добровільному порядку взяв на себе зобов'язання як солідарний боржник відповідати в повному обсязі по зобов'язанням ТОВ «Прінт-Сервіс», ТОВ «Фабрика етикетки Мікко», ЗАТ «Поліграф Дженерал Україна» правонаступником якого є ТОВ «Поліграф Дженерал Україна» перед СГ Транспортейшин Лізинг Австрія ГмБХ які виникли внаслідок укладення мирової угоди між СГ Транспортейшин Лізинг Австрія ГмБХ та ТОВ «Прінт-Сервіс», ТОВ «Фабрика етикетки Мікко», ЗАТ «Поліграф Дженерал Україна» правонаступником якого є ТОВ «Поліграф Дженерал Україна».

Відповідно до ч.1 ст.541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Тобто, не одержавши повного задоволення своїх вимог від одного із солідарних боржників ТОВ «Прінт-Сервіс», або ТОВ «Фабрика етикетки Мікко», або ЗАТ «Поліграф Дженерал Україна» правонаступником якого є ТОВ «Поліграф Дженерал Україна», кредитор СГ Транспортейшин Лізинг Австрія ГмБХ мав право вимагати неодержане з ОСОБА_4 за договором від 17.04.2013 р.

Усі боржники залишаються зобов'язаними доти, доки зобов'язання не буде виконано повністю. Виконання солідарного зобов'язання повністю одним із боржників звільняє решту боржників від сплати боргу кредиторові

Отже, при порушенні солідарного обов'язку настає солідарна відповідальність, при якій кредитор може вимагати сплати неустойки або відшкодування збитків як від усіх боржників разом, так і з кожного з них окремо.

Пунктом п.2.2 зазначеного договору від 17.04.2013 р. встановлено, що Боржник зобов'язується солідарно сплатити Кредитору Борг відповідно до певного графіку, та зазначено графік з датами сплати та сумами оплати у доларах США., тобто цей графік погашення заборгованості був би обов'язковий до виконання лише у тому разі, якщо б вищевказані юридичні особи не виконали умови зазначеної мирової угоди.

Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, судова колегія приходить до висновку, що у тому випадку, якщо б боржники ТОВ «Прінт-Сервіс», ТОВ «Фабрика етикетки Мікко», ЗАТ «Поліграф Дженерал Україна» правонаступником якого є ТОВ «Поліграф Дженерал Україна» всі разом, або кожний з них окремо виконали би умови вищезазначеної мирової угоди, то ОСОБА_4 був би звільнений від обов'язку сплати боргу за договором про погашення заборгованості від 17.04.2013 р.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.08.2016 р. по справі №904/180/15 було позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СГ Еквіпмент Лізинг Україна" задоволено повністю та вирішено спонукати ТОВ "Прінт-Сервіс", ТОВ "Поліграф Дженерал Україна" та ТОВ "Фабрика етикетки "Мікко" до виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Харківської області від 29.04.2013 р. у справі №5023/6093/12, шляхом стягнення солідарно з ТОВ "Прінт-Сервіс", ТОВ "Поліграф Дженерал Україна" та ТОВ "Фабрика етикетки "Мікко" на користь ТОВ "СГ Еквіпмент Лізинг Україна" заборгованості у сумі 18 226 268, 71 грн.

Відповідно до ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України, зміст договору як угоди (правочину) складає сукупність визначених на розсуд сторін і погоджених ними умов, у яких закріплюються їхні права та обов'язки, що складають зміст договірного зобов'язання.

Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 ЦК України).

Таким чином, з урахуванням змісту договору про погашення заборгованості від 17.04.2013 р. та змісту мирової угоди по справі №5023/6093/12, судова колегія погоджується в висновком суду першої інстанції про те, що укладаючи договір про погашення заборгованості від 17.04.2013 р., між СГ Транспортейшин Лізинг Австрія ГмБХ та ОСОБА_4 фактично було встановлено правовідносини поруки, за яким ОСОБА_4 поручався перед СГ Транспортейшин Лізинг Австрія ГмБХ за виконання ТОВ «Прінт-Сервіс», ТОВ «Фабрика етикетки Мікко», ЗАТ «Поліграф Дженерал Україна» правонаступником якого є ТОВ «Поліграф Дженерал Україна» своїх обов'язків, які виникли у вказаних юридичних осіб за вищезазначеною мировою угодою.

Відповідно до ст.235 ЦК України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Відповідно до п.25 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», за удаваним правочином (стаття 235 ЦК) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

З урахуванням вищезазначеного, оскільки у ОСОБА_4 з зазначеного договору від 17.04.2013 р. не було обов'язку сплати грошових коштів за кожним платежем згідно з графіком, а такий обов'язок виникав лише у разі не сплати іншими боржниками зазначених у графіку коштів у строки визначені ним, та враховуючи, що у разі погашення заборгованості одним з інших боржників, зобов'язання ОСОБА_4 повністю б припинились, то судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що договір про погашення заборгованості від 17.04.2013 р. є удаваним, оскільки було вчинено між СГ Транспортейшин Лізинг Австрія ГмБХ та ОСОБА_4 з метою приховати інший правочин, а саме договір поруки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

ЦК не визначає перелік істотних умов, які повинен містити договір поруки.

Оскільки порука є видом забезпечення виконання зобов'язань і при цьому водночас сама має зобов'язальний, договірний характер, на правовідносини поруки поширюються загальні положення про зобов'язання та про договори (розділи І та II кн. 5 ЦК).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи характер поруки (похідний, залежний від основного зобов'язання), до істотних умов договору поруки слід віднести:

- визначення зобов'язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір, зокрема реквізити основного договору, його предмет, строк виконання тощо;

- обсяг відповідальності поручителя, оскільки згідно із ч. 2 ст. 553 ЦК порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі, а ч. 2 ст. 554 ЦК встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки;

- відомості про сторони: кредитора і поручителя;

- відомості про боржника (хоча він і не є стороною договору поруки, але згідно із ч. 1 ст. 555 ЦК у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі. До того ж до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання (ч. 2 ст. 556 ЦК).

Таким чином, з урахуванням вищезазначеного та враховуючи зміст договору про погашення заборгованості, який містить всі вищезазначені обов'язкові умови договору поруки, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в результаті його укладення між сторонами було встановлено правовідносини поруки.

04.06.2015 р. ТОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна» звернулось до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором особистої поруки від 10.07.2008 р. та договором про погашення заборгованості від 17.04.2013 р., що підтверджується рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25.02.2016 р. по справі №344/7877/15-ц.

В суді апеляційної інстанції представники сторін зазначили, що вказане рішення суду першої інстанції не набрало законної сили.

Таким чином, оскільки первісний кредитор СГ «Транспортейшин Лізинг Австрія ГмбХ» не пред'явив протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за Мировою угодою та договором про погашення заборгованості, а останній платіж було визначено 30.04.2014 р., в судовому порядку вимогу до поручителя ОСОБА_4 про виконання ним солідарного з боржниками зобов'язання за договором, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказаний договір від 17.04.2013 р., який фактично являється договором особистої поруки, також є припиненим.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановить, що суд першої інстанції постановив рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно встановив юридичну природу виниклих правовідносин, правильно застосував норми матеріального права, що підлягали застосуванню, при цьому висновки суду про встановлені обставини й правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням зазначеного, оскільки судове рішення ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційних скаргах доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення відносно скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення і висновків суду першої інстанції не спростовують, в їх задоволенні належить відмовити на підставі ст.308 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.303-305, 307, 308, 313-315, 317, 319, 322, 324, 325 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 - представника ОСОБА_3, Товаритсва з обмеженою відповідальністю «СН Еквіпмент Лізінг Україна» та Товаритсва з обмеженою відповідальністю SG Transportation Leasing Austria GMBN (СГ «Транспортейшин Лізинг Австрія ГМБХ») - відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 31 травня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Н.М. Шаповал

Судді: І.С. Кіпенко

Л.В. Пшенічна