Рішення № 62498400, 07.11.2016, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/1616/16-ц

Провадження №2/639/968/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2016 року Жовтневий районний суд м. Харкова

у складі: головуючого - судді Труханович В.В.,

за участю секретарів - Антохіної О.С., Малойван Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, яка також діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, треті особи: Служба у справах дітей Адміністрації Жовтневого району Харківської міської ради, Відділ реєстрації місця проживання в Жовтневому районі Управління ведення реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та виселення, суд

ВСТАНОВИВ:

16 лютого 2016 року позивачі звернулися до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, яка також діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, треті особи: Служба у справах дітей Адміністрації Жовтневого району Харківської міської ради, Відділ реєстрації місця проживання в Жовтневому районі Управління ведення реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради, в якій просили суд визнати ОСОБА_3 та ОСОБА_4, такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 та виселити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі посилаються на те, що вони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 05.07.1974 року. В період шлюбу на підставі договору купівлі продажу на ім'я ОСОБА_2 була куплена квартира № АДРЕСА_2. Відповідно до рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 20.05.2014 року, майно що є спільною сумісною власністю подружжя, - квартира АДРЕСА_2, була поділена. За ОСОБА_1 було визнано право власності на 1/2 частину спірної квартири. ОСОБА_1 оформив право власності на 1/2 частину вказаної квартири.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 21.01.2015 року було визначено порядок користування квартирою АДРЕСА_2, ОСОБА_1 було виділено житлова кімната № 2 площею 20,9 кв.м., житлова кімната № 3 площею 24,3 кв.м. була залишена в користуванні ОСОБА_2 Кухня, лоджія, коридор, ванна кімната та вбиральня були залишені в загальному користуванні співвласників.

Надалі позивачі вказують, що 23.01.2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір найму житлового приміщення, відповідно до якого ОСОБА_2 надає ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в користування житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3.

На теперішній момент у спірній квартирі зареєстрована та проживає колишня невістка позивачів, відповідач по справі ОСОБА_3 з неповнолітньою дочкою - ОСОБА_4 Вони в добровільному порядку відмовляються виселятися та знятися з реєстрації.

Позивачі також зазначають, що 05.10.2016 року ними на адресу відповідача було направлена нотаріальна заява про відмову від укладення договору найму та просили відповідача виселитися та знятися з реєстраційного обліку за місцем проживання. Проте адресат вказану заяву не отримав, вона повернулася до позивачів із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Позивачі вважають, що вказані дії відповідача перешкоджають їх вселенню та проживанню у спірній квартирі, чим саме порушують їх права як власників, у зв'язку з викладеним позивачі і були змушені звернутися до суду з даним позовом.

15 липня 2016 року до Жовтневого районного суду м. Харкова від представника Департаменту реєстрації Харківської міської ради - В.В. Гончаренко, яка діє на підставі довіреності від 12.04.2016 року №389 надійшли пояснення. Відповідно до яких вони звертають увагу, що на сьогоднішній день у місті Харкові прийняття заяв про зняття з реєстрації місця проживання здійснюється Центром надання адміністративних послуг або його територіальними підрозділами.

04 серпня 2016 року до Жовтневого районного суду м. Харкова надійшли заперечення від відповідача - ОСОБА_3 У вказаних запереченнях вона вказує, що позовні вимоги, пред'явлені до неї, є необґрунтованими і не підлягають задоволенню, у зв'язку з наступним.

25.01.2006 року ОСОБА_2 уклала договір найму зі своїм сином ОСОБА_5, а також нею, як його дружиною, та їхньою неповнолітньою донькою, відповідно до якого надала вказаним особам у постійне користування предмет іпотеки без отримання на це письмової згоди позивача.

Надалі відповідач зазначає, що шлюб між нею та ОСОБА_5 було розірвано 27.07.2011 року, проте вона і по теперішній час, будучи невісткою для позивачів, проживає і зареєстрована з неповнолітньою ОСОБА_4 в спірній квартирі, в якій проводить ремонт та вкладає гроші.

Як вказує відповідач у своїх запереченнях, до спливу строку договору найму спірного житла вона не була попереджена позивачами про їх відмову від укладення договору найму на новий строк, у зв'язку з чим вона і її неповнолітня дочка ОСОБА_4 не звільнили спірне приміщення і продовжують проживати та бути зареєстрованими в ньому.

На її думку відсутні підстави, передбачені законом, для визнання її і неповнолітньої ОСОБА_4 такими, що втратили право користування спірною квартирою, а також для їх виселення з цього житла.

Позивачі та їх представник адвокат Чертушкін В.М., який діє на підставі договорів про надання послуг від 12.05. 2015 року та на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1041 від 02.09.2011 року, в судовому засіданні заявлений позов підтримали, просили його задовольнити.

Відповідач проти задоволення позову заперечувала.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Адміністрації Жовтневого району Харківської міської ради, в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив справу розглянути без їхньої участі, при винесенні рішення врахувати інтереси дитини.

Представник третьої особи - відділу реєстрації місця проживання в Жовтневому районі Управління ведення реєстру територіальної громади департаменту реєстрації Харківської міської ради, в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без участі їхнього представника.

Суд, вислухавши пояснення позивачів їх представника, пояснення відповідача, та дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що між позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб 23 січня 1952 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 05.07.1974 року, виданого Палацом одруження «Жовтневий». (а.с. 11)

07 травня 2003 року ОСОБА_2 було придбано квартиру № АДРЕСА_2, на підставі договору купівлі продажу квартири від 07.05.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Коссе Л.М. та зареєстрованим у реєстрі за № 1321.(а.с. 12)

15 грудня 2010 року Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Коссе Л.М. було видано ОСОБА_2 дублікат договору купівлі - продажу квартири замість втраченого та зареєстровано в реєстрі за №2213. Факт видачі ОСОБА_2 дублікату договору купівлі продажу квартири також підтверджується Витягом з Державного реєстру правочинів № 9383836 від 15.12.2010 року. (а.с. 12,13)

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 20.05.2014 року було поділено майно, що є спільною сумісною власність подружжя - квартиру АДРЕСА_4, та визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_5. Рішення набрало законної сили 09.06.2014 року. (а.с. 14)

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 21.01.2015 року було визначено порядок користування двокімнатною квартирою АДРЕСА_2 було виділено в користування ОСОБА_1 житлову кімнату №2 пл., 20,9 кв.м. Житлову кімнату № 3 пл. 24,3 кв.м. було залишено в користуванні ОСОБА_2. Кухню площею 8,8 кв.м. (прим. №7), лоджію площею 5,4 кв.м., коридор площею 11,2 кв.м., ванну кімнату площею 2,8 кв.м. (прим. №6), вбиральню площею 1,5 кв.м. (прим. № 5) залишено у спільному користуванні співвласників. Рішення набрало законної сили 30.03.2015 року.(а.с. 15)

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, спірна квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

23.01.2006 року між ОСОБА_2 далі «Наймодавець» та ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, надалі «Наймач» було укладено договір найму житлового приміщення.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Наймодавець надає Наймачу в користування житлове приміщення, яке складається з 2-х кімнат, житловою площею 45,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно з п.п. 2.1.1, 2.1.2 Наймодавець зобов'язується надати Наймачу квартиру для проживання постійно.(а.с. 16)

Відповідно до ч. 1 ст. 810 ЦК України - за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

05.10.2015 року позивачами було складено заяву, в якій вони попереджають наймачів квартири АДРЕСА_2, ОСОБА_3, що діє також від імені і в інтересах своєї неповнолітньої дочки, ОСОБА_4, про відмову від укладення договору найму квартири АДРЕСА_2, на новий строк, та в зв'язку з цим вимагають звільнити квартиру АДРЕСА_2, а також знятися з реєстраційного обліку місця проживання не пізніше 25 січня 2016 року. Вказана заява посвідчена Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу - Панченко О.В., та зареєстрована в реєстрі за № 1182,1183. (а.с. 17)

Як зазначили позивачі в судовому засіданні, що також підтверджується відповіддю Харківської дирекції Поштамп - центр поштового зв'язку № 1 від 17.11.2015 року № 09-07-2230, дана заява була направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням № 6105230952211, який був поданий 15.10.2015 року в відділені поштового зв'язку № 52 м. Харкова на ім'я ОСОБА_10, за адресою АДРЕСА_6, 61064, проте лист був повернений за зворотною адресою у зв'язку з неявкою адресата за отриманням рекомендованого листа. (а.с.18)

Відповідно до ч. 1 ст. 821 Цивільного кодексу України договір найму житла укладається на строк, встановлений договором. Якщо у договорі строк не встановлений, договір вважається укладеним на п'ять років.

Згідно з ч. 1 ст. 822 Цивільного Кодексу України у разі спливу строку договору найму житла наймач має переважне право на укладення договору найму житла на новий строк.

Не пізніше ніж за три місяці до спливу строку договору найму житла наймодавець може запропонувати наймачеві укласти договір на таких самих або інших умовах чи попередити наймача про відмову від укладення договору на новий строк. Якщо наймодавець не попередив наймача, а наймач не звільнив помешкання, договір вважається укладеним на таких самих умовах і на такий самий строк.

Відповідно до ч. 3 ст. 168 Житлового кодексу Української РСР, - договір найму жилого приміщення, укладений на невизначений строк, може бути розірвано за вимогою наймодавця, якщо жиле приміщення, займане наймачем, необхідне для проживання йому та членам його сім'ї. У цьому випадку власник будинку (квартири) повинен попередити наймача про наступне розірвання договору за три місяці.

Як пояснили суду позивачі, на теперішній час у спірній квартирі проживає їхня колишня невістка ОСОБА_3 та її дочка ОСОБА_4. Фактично ОСОБА_3 є для них сторонньою особою і тому разом з нею вони не можуть проживати. Іншого житла вони не мають, на теперішній час проживають у орендованій квартирі, та не мають зареєстрованого місця проживання. У зв'язку з чим вони і вимушені були звернутися до суду з позовом.

Як пояснила суду відповідач, вона дійсно проживає у спірній квартирі, так як іншого житла вона не має. Разом з тим вона зазначає, що в покупці цієї квартири вона також приймала участь. Зі слів відповідача, у проживанні позивачів у вказаній квартирі вона не перешкоджає, комунальні послуги сплачує.

Положеннями статей 317, 319, 321 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Так договір було укладено 23.01.2006 року на невизначений строк. Тобто відповідно до вимог закону він вважається укладеним на 5 років. Так як 23.01.2011 року позивачі не повідомляли про відмову від укладання договору на новий строк, то він вважається укладеним на таких самих умовах і на такий самий строк, тобто ще на 5 років, до 23.01.2016 року. Разом з тим позивачами 15.10.2016 року було надіслано повідомлення відповідачу про відмову від укладення договору на новий строк.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позивачами було виконані усі вимоги закону щодо повідомлення про припинення договору, а тому договір вважається припиненим з 23.01.2016.

Проте в своїх запереченнях відповідач зазначає, що вона не отримувала повідомлення про відмову від укладання договору на новий строк, а тому продовжувала проживатиі по теперішній час проживає у спірній квартирі, проводить ремонт та сплачує усі комунальні платежі за себе та свою доньку ОСОБА_4, що надає їй право користування.

Але суд не погоджується з вказаними відповідачем доводами, і приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_3, яка також діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, безпідставно проживає та використовує житло, а саме квартиру АДРЕСА_2.

Враховуючи, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично обмежені у вільному користуванні своїм нерухомим майном, суд вважає, що їх позовні вимоги підлягають задоволенню.

Стосовно вимог про виселення ОСОБА_3 та неповнолітньої ОСОБА_4 суд зазначає наступне.

Як вказують позивачі у своїх поясненнях, їх спільне проживання з відповідачем ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_4 є неможливим, оскільки вона для них є сторонньою людиною.

Окрім того, як зазначила сама відповідач у своїх поясненнях в судовому засіданні, у неї на праві власності є частина квартири, в якій живуть її батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 Житлового кодексу Української РСР, - членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Житлового кодексу Української РСР, - якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Отже, суд вважає за необхідне задовольнити вказані позовні вимоги.

На підставі вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 551,20 грн..

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 8, 10, 11, 15, 57-60, 61, 88, 208, 209, 212-215, ЦПК, ст.ст. 11, 317, 319, 321, 328, 334, 346, 391, 821,822 ЦК України, ст. 109, 116, 168 ЖК Української РСР, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, яка також діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, треті особи: Служба у справах дітей Адміністрації Жовтневого району Харківської міської ради, Жовтневий районний відділ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та виселення - задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 та неповнолітню ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2

Виселити ОСОБА_3 та неповнолітню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з квартири № АДРЕСА_2, без надання іншого житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 судовий збір у сумі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 20 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні у той же строк з моменту одержання його копії.

Суддя В.В. Труханович