Рішення № 62496611, 01.11.2016, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/1505/16-ц

Провадження №2/173/789/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2016 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючої - судді Петрюк Т.М.

При секретарі - Рудовій Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пушкарівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог : державний нотаріус Верхньодніпровської державної нотаріальної контори, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся позивач ОСОБА_1, з позовом про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування до відповідача Пушкарівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог : державний нотаріус Верхньодніпровської державної нотаріальної контори, згідно якої просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на квартиру , яка розташована в АДРЕСА_1 та на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства. розміром 1.6 га на території Пушкарівської сільської ради, яка належала ОСОБА_3, на підставі Державного акту про право власності на землю серії НОМЕР_2, виданого 24.02.2003 року Верхньодніпровською райдержадміністрацією після смерті батька - ОСОБА_4, посилаючись на наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер його батько ОСОБА_4

За життя ОСОБА_4, набув частку квартири АДРЕСА_2, яка склала дається із: 1-а кімната 18 кв.м., 2-а кімната 10.3 кв.м. 3-я кімната 8.2 кв.м. кухні 5.6 кв.м. вбиральні сполученої з ванною кімнатою 3.0 кв.м. коридору 4.6 кв.м., загальною житловою площею 36.5 кв.м.

Крім того між ОСОБА_4, та ОСОБА_3,, 04.07.1980 року було укладено шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_3, померла. Під час життя ОСОБА_3 набула право власності на частину квартири АДРЕСА_2.

Крім зазначеної частини квартири ОСОБА_3, під час життя мала у власності земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства розміром 1.6 га, на території Пушкарівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

Його батько ОСОБА_4,. був спадкоємцем після смерті ОСОБА_3, першої черги, так як на момент смерті останньої проживав разом з нею, заяви про відмову від спадщини не подавав, інші спадкоємці не заявляли про свої права на спадщину після смерті ОСОБА_3

Таким чином ОСОБА_5, прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3, та отримав свідоцтво про право на спадщину на частину квартири.

Він є сином померлого ОСОБА_4, та спадкоємцем першої черги.

17.03.2016 року рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області по справі № 173/1229/16-ц визнано недійсним заповіт, складаний 28.08.2013 року ОСОБА_4, посвідчений секретарем Пушкарівської сільської ради та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій під № 27. 28.03.2016 року дане рішення набрало законної сили. Відповідно у нього виникло право на спадкування після смерті батька як у спадкоємця першої черги

01.06.2016 року він звернувся до Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька.

Проте постановою державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори від 01.06.2016 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу. Дійсно такі документи у нього відсутні, так як правовстановлюючі документи на частину квартири були викрадені після смерті ОСОБА_4, а майно, яке ОСОБА_4,. успадкував після смерті ОСОБА_3, спадкодавець не оформив належним чином, що й стало підставою звернення до суду.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, давши пояснення фактично установлені матеріалами справи. Також пояснив, що 1/3 частини квартири належить його племінниці, яка не претендує на дану частку. Його покійний батько отримував свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3, лише на частину квартири і він допомагав йому його отримувати. Свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку його батько не отримував. Проте наскільки йому відомо лише його батько звертався до нотаріусу з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, тому вважається таким, що прийняв спадщину після неї.

Відповідач - представник Пушкарівської сільської ради в судове засідання не з»явився, подавши заяву про слухання справи у його відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечує

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, державний нотаріус Верхньодніпровської державної нотаріальної контори в судове засідання не з»явився, подавши заяву про слухання справи у його відсутність.

Вислухавши осіб, що приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково за наступними підставами: судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер батько позивача ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

За життя ОСОБА_4 ., був власником 2/3 частку квартири АДРЕСА_2, яка склала дається із: 1-а кімната 18 кв.м., 2-а кімната 10.3 кв.м. 3-я кімната 8.2 кв.м. кухні 5.6 кв.м. вбиральні сполученої з ванною кімнато ю 3.0 кв.м. коридору 4.6 кв.м., загальною житловою площею 36.5 кв.м. 1/3 частка даної квартири належала покійному ОСОБА_4, а 1/3 частку даної квартири він успадкував після смерті дружини ОСОБА_3, що підтверджується повідомленням державного нотаріуса.

1/3 частка даної квартири належить ОСОБА_6. Таким чином судом встановлено, що за життя ОСОБА_4,. був власником лише 2/3 частини квартири АДРЕСА_2

Також судом встановлено, що ОСОБА_4,. був одружений із ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

ОСОБА_3. під час життя мала у власності земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства розміром 1.6 га, на території Пушкарівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, що підтверджується, копією державного акту про право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого 24.02.2003 року Верхньодніпровською райдержадміністрацією. А також копією розпорядження голови Верхньодніпровської районної державної адміністрації № 155-р від 10.06.2002 року.

Відповідно до повідомлення Верхньодніпровської державної нотаріальної контори № 793/01-16 від 18.10.2016 року єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_7, був її чоловік ОСОБА_4

Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

такими чином на час смерті ОСОБА_4, у останнього існувало право на спадкування земельної ділянки ОСОБА_3, яке ОСОБА_4. частково оформив, подавши заяву до Верхньодніпровської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини, проте свідоцтва про право на спадщину не отримав Але неотримання ним такого свідоцтва не припиняє його права на дане майно.

Так як відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Таким чином спадщина, що відкрилась після смерті ОСОБА_4,. складається із 2/3 частки квартири АДРЕСА_2 та з земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства розміром 1.6 га, на території Пушкарівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України - право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК - право власності вважається набутим правомірним, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом встановлено, що батько позивача набув право власності на вищезазанченене спадкове майно. Проте правоустановлюючі документи на це майно частково втрачені, а частково не оформленні належним чином.

Підстави припинення права власності передбачені ст. 346, 378 ЦК України , але ці норми не містять таку правову підставу припинення права власності, як смерть власника, втрата правовстановлюючого документу та не отримання власником правовстановлюючого документу на майно, право власності на яке ним вже отримане.

Судом також встановлено, що за життя покійний ОСОБА_4,. склав заповіт 28.08.2013 року. Проте відповідно до рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2016 року заповіт складений 28.08.2016 року ОСОБА_4,, ІНФОРМАЦІЯ_1, посвідчений секретарем виконавчого комітету Пушкарівської сільської ради ОСОБА_8, та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 27 визнаний недійсним. Рішення суду набрало чинності 28.03.2016 року.

Відповідно до ч. 4 ст.1257 ЦК України у разі недійсності заповіту, спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах

Судом встановлено, що відповідно до ст.1261 ЦК України позивач є спадкоємцем першої черги після смерті батька ОСОБА_4 за законом, що підтверджується копіє свідоцтва про народження. Інших спадкоємців за законом судом не встановлено.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе визнати за спадкоємцем - позивачем ОСОБА_1, право власності в порядку спадкування за законом на 2/3 частини квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 50.3 кв. м., житловою площею 36.5 кв.м., яка складається з кімнат: 1-а 18 кв.м., 2-а 10.3 кв.м., 3-я 8.2 кв.м., кухні 5.6 кв.м. вбиральні сполученої з ванною кімнатою - 3.0 кв.м, коридору 4.6 кв.м. після смерті батька - ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року та на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства розміром 1.6 га, розташовану на території Пушкарівської сільської ради, яка належала ОСОБА_3 на підставі державного акту про право власності на землю серії НОМЕР_3, виданого 24.02.2003 року, Верхньодніпровською районною державною адміністрацією.

Посилання позивача на те, що ОСОБА_6,. на частину квартири не претендує суд вважає безпідставним, так як вона є власником 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 . І права власності на дану частку вона не може бути позбавлена. А вирішити питання щодо врегулювання права на вищезазначену квартиру між співвласниками можливе лише шляхом укладання між ними відповідних.

Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1694 грн., 07 коп., суд вважає за можливе покласти на позивача, так як судом не встановлено вини відповідача, щодо порушення прав позивача, а необхідність звернення до суду виникла в зв'язку з недотриманням порядку оформлення права власності спадкодавцем.

Керуючись ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Пушкарівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог : державний нотаріус Верхньодніпровської державної нотаріальної контори, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованим за адресою АДРЕСА_4 право власності в порядку спадкування за законом на 2/3 частини квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 50.3 кв. м., житловою площею 36.5 кв.м., яка складається з кімнат: 1-а 18 кв.м., 2-а 10.3 кв.м., 3-я 8.2 кв.м., кухні 5.6 кв.м. вбиральні сполученої з ванною кімнатою - 3.0 кв.м, коридору 4.6 кв.м., після смерті батька - ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованим за адресою АДРЕСА_4 право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства розміром 1.6 га, розташовану на території Пушкарівської сільської ради, яка належала ОСОБА_3 на підставі державного акту про право власності на землю серії НОМЕР_3, виданого 24.02.2003 року, Верхньодніпровською районною державною адміністрацією. Судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1694 грн., 07 коп., покласти на позивача ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з моменту його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Верхньодніпровського районного суду. Особи, які приймали участь у розгляді справи, але не були присутні підчас проголошення судового рішення мають право подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з моменту отримання копії рішення.

Рішення набирає чинності після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо така скарга подана не була. У випадку подання апеляційної скарги рішення набирає чинності після розгляду справи судом апеляційної інстанції, якщо не було змінене або скасоване.

Суддя Петрюк Т.М