Постанова № 62496294, 31.10.2016, Вінницький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

31 жовтня 2016 р. Справа № 802/1379/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

секретаря судового засідання: Демченка А.М.,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача: Нартовської Є. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці адміністративну справу за позовом

за позовом ОСОБА_1

до Калинівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області

про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 до Калинівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області у якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене Калинівською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Вінницькій області форми "р" №0019281700 від 16.12.2015 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем, за наслідками проведеної перевірки, результати якої відображені в акті №392/17-3064523070 від 04.12.2015 (а.с.32-40), прийнято податкове-повідомлення рішення, яким позивачу збільшено суму податку на доходи фізичних осіб в сумі 70610,93 грн., в тому числі: 56488,74 грн. - основний платіж, 14122,19 грн. - штрафні санкції за не включення до річної податкової декларації за 2014 рік. Таким чином, загальна сума заборгованості за результатами річного декларування за 2014 рік склала 70610,93 грн.

Представник позивача просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.12.2015 року №0019281700, підтримавши обставини, що наведені у адміністративному позові.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на обґрунтованість висновків, зазначених у акті перевірки №392/17-3064523070 від 04.12.2015.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази у справі, суд встановив наступне.

На підставі п.п 78.1.1, 78.1.4, п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ, відповідно до наказу від 04.11.2015 року №663 виданого Козятинською ОДПІ ГУ ДФС, представником податкового органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку діяльності фізичної особи ОСОБА_1, що проживає за адресою АДРЕСА_1 за період з 01.01.2014 по 31.12.2014.

В ході перевірки виявлено порушення правильності визначення загального річного оподатковуваного доходу платника податків - фізичної особи відображеного в податковій декларації, встановлено заниження доходу за 2014 рік в сумі 333719,62 грн., чим порушено пп. "д" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 та ст.. 176 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що податковим органом сформовано та надіслано запит про надання інформації щодо підтвердження відомостей з Центральної бази даних ДРФО Міністерства доходів і зборів України про дохід у вигляді додаткового блага, а саме, сума боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням від ПАТ "Дельта Банк" за ознакою 126 протягом 2014 року, по переліку громадян, серед яких і ОСОБА_1. У відповідному запиті було зазначено суму боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором в розмірі 333719,62 грн.

ПАТ " Дельта Банк " надав відповідь, якою підтвердив достовірність даних про суми виплачених (нарахованих) доходів на користь громадян, перелік яких наведений у запиті, що відображені у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма №1-ДФ) за ознакою доходу "126" протягом 2014 року.

Вказані обставини слугували підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0019281700 від 16.12.2015 року про сплату податку на доходи фізичних осіб з яких 56488,74 грн. основного платежу та 14122,19 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.9).

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до п.п. 162.1.1. п. 162.1 ст. 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб, зокрема є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно п.п. 163.1.1. п.163.1 ст. 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з п. 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу (п.п. 164.1.3 п. 164.1 ПК України).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом (п.п. "д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України).

Відповідно до п. 3.3. Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 21.01.2014 № 49 у графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що основною ознакою платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі.

З огляду на викладене, відсотки за користування кредитом, нараховані кредитором відповідно до умов договору та анульовані за його рішенням не є доходом платника податків в розумінні ПК України.

Згідно довідки №3792 від 23.09.2016 року ПАТ "Дельта Банк", наданої у відповідь на запит від 18.05.2015 року клієнт ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, зазначено, що згідно додаткового договору №3 від 14.02.2014 року позивачем отримано додаткове благо в розмірі 333719.62 грн.

Податковий орган в акті перевірки правильності визначення загального річного оподатковуваного доходу пунктом 2.1.7. встановлено його заниження за 2014 рік на суму 333719.62 грн.

Актом перевірки в пункті 2.1.9 зазначено, що розрахунок податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 проводиться відповідно до п. 167.1 ст.167 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями.

Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу - 12180,00 грн. (згідно п.164.6 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755- VI із змінами та доповненнями: "Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного який відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків".)

Саме тому, податковим органом сума перевищення середньомісячного річного оподаткованого доходу над десятикратним розміром мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2014 року, вказана в розмірі 321539,62 грн., а сума податку на доходи встановлено в розмірі 56488,74 грн., тому що до суми в розмірі 17% від перевищення десятикратного розміру заробітної плати(321539,62грн*17%=54661,74грн.) додано податок на доходи від середньомісячного річного оподаткованого доходу 1827грн. (12180*15%=1827грн.).

Оскільки, відсотки за користування кредитом, нараховані кредитором відповідно до умов договору та анульовані за його рішенням не є доходом платника податків в розумінні ПК України, суд зазначає наступне: відповідно до довідки ПАТ "Дельта Банк" за вхідним №23351 від 27.10.2016 року сума списаних відсотків становить 820,19 грн.

З контексту вказаного слідує, що сума загального річного оподаткованого доходу ОСОБА_1 занижено за 2014 рік на суму 332899,43 грн.(333719,62 грн. - 820,19 грн. = 332899,43 грн.).

З урахуванням даної обставини, сума перевищення середньомісячного річного оподаткованого доходу над десятикратним розміром мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2014 року становить 320719,43 грн. (332899,43 грн.-12180 грн.). Позивачу з вказаної суми потрібно було сплатити податок на доходи з фізичних осіб в розмірі 56349,30 грн., дана сума складається з 17% від перевищення десятикратного розміру мінімальної заробітної плати (320719,43 грн.*17%=54522,30 грн.) та податку на доходи від середньомісячного річного оподаткованого доходу в розмірі 1827грн. (12180*15% = 1827грн.).

Відповідно до п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Оскільки розмір штрафної санкції становить 25 відсотків від розміру основного платежу, до позивача мала бути застосована штрафна санкція в розмірі 14087,33 грн. (56349грн.* 25%=14087,33грн.).

Суд встановив, що податковим органом завищено розмір податку на доходи фізичних осіб на 139,44грн.(56488,74 грн. - 56349,30 грн. = 139.44 грн.), а розмір штрафної санкції завищено на 34,87 грн.(14122,19 грн. - 14087,33грн. = 34.87 грн.) відповідно.

Аналогічного висновку про те, що відсотки за користування кредитом, нараховані кредитором відносно до умов договору та анульовані за його рішенням не є доходом платника податків у розумінні податкового законодавства - дійшла колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду в адміністративній справі №802/1376/14-а.

З огляду на вказані обставини, суд прийшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Калинівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області форми "р" №0019281700 від 16.12.2015 року в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 139,44 грн. та застосованої штрафної санкції в розмірі 34,87 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Крапівницька Н. Л.