Ухвала суду № 62494750, 03.11.2016, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/6286/16-к

Провадження № 1-кс/206/415/16

У Х В А Л А

03.11.2016року слідчий суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Сухоруков А.О.

при секретарі Пучкова О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі клопотання старшого слідчого Самарського відділення поліції ДВП ГУНП в Дніпропетровській області майор поліції Ільїн І.Д.,про продовження строків тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Дніпропетровська, працюючого різником холодного металу ПАТ " Інтерпайп НТЗ", одруженого, на утримані малолітніх дітей не маючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України,

за участю прокурора Приймак Я.О.,

слідчого Ільїн І.Д.,

захисника ОСОБА_3,

в с т а н о в и в:

03 листопада 2016 року старший слідчий Самарського відділення поліції ДВП ГУНП в Дніпропетровській області майор поліції Ільїн І.Д. звернувся до суду із клопотаннямпро продовження строків тримання під вартою відносно ОСОБА_4, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263КК України .

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 11.09.2016 приблизно о 19 годині 45 хвилин ОСОБА_2, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 був зупинений працівниками поліції. В цей час, ОСОБА_2 помітив на землі у подвір'ї будинку АДРЕСА_2, ручну, осколкову, наступальну гранату РГД - 5 з вкрученим запалом, після чого, керуючись раптово виниклим злочинним умислом, спрямованим на незаконне придбання вибухових речовин з метою подальшого незаконного носіння та зберігання, діючи умисно, відштовхнув від себе працівника поліції, підбіг до місця де знаходилась раніше помічена ним граната та підняв її з вказаного місця і утримував в правій руці, тим самим незаконно придбав вказану гранату.

Після чого, ОСОБА_2, 11.09.2016 приблизно о 20 годині, продовжуючи реалізовувати злочинний умисел на носіння вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу та зберігаючи даний вибуховий пристрій у правій руці, переніс її до місця свого мешкання до території домоволодіння АДРЕСА_1

Далі, в цей же день, приблизно о 20 годині 15 хвилин ОСОБА_2, утримуючи гранату РГД - 5, сів до свого автомобілю НОМЕР_1, який знаходився на подвір'ї домоволодіння АДРЕСА_1 та погрожуючи покінчити життя самогубством, кинув на підлогу автомобілю вказану гранату, після чого стався вибух.

В результаті вибуху ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у зв'язку із чим його було доставлено до КЗ «Дніпропетровська міська клінічна лікарня № 6» для надання медичної допомоги.

Таким чином, ОСОБА_2, придбав, зберігав та носив вибуховий пристрій, а саме ручну осколкову, наступальну гранату РГД-5, без передбаченого законом дозволу.

Своїми умисними діями, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, яке виразилося у незаконному придбанні, зберіганні та носінні вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу.

11.09.2016 року в порядку ст.208 КПК України ОСОБА_4 було затримано.

12.09.2016 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання та носіння вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу.

14.09.2016 року слідчим суддею Самарського районного суду

м. Дніпропетровська відносно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 09.11.2016 року.

Вина ОСОБА_2 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності, а саме:

- протоколом огляду місця події від 11.09.2016 року;

- протоколом огляду від 11.09.2016 року;

- протоколом огляду від 11.09.2016 року;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_5;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_6;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10;

- висновками експертиз;

- вилученими речовими доказами.

Відповідно до ухвали слідчого судді Самарського районного суду

м. Дніпропетровська від 14.09.2016 року до підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до

09листопада 2016 року.

Разом з тим, для закінчення кримінального провадження необхідно:

- долучити до матеріалів кримінального провадження висновок судово-криміналістичної експертизи;

- долучити до матеріалів кримінального провадження висновок судово-балістичної експертизи;

- долучити до матеріалів кримінального провадження висновок судової вибухово-технічної експертизи;

- долучити до матеріалів кримінального провадження висновок стаціонарної судово-психіатричної експертизи;

- встановити очевидців кримінального правопорушення та допитати їх в якості свідків;

- виконати вимоги ст.290 КПК України;

- скласти обвинувальний акт у кримінальному провадженні та затвердити його;

- скласти реєстр матеріалів кримінального провадження;

При цьому, строк запобіжного заходу обраного відносно підозрюваного ОСОБА_2 у кримінальному провадженні закінчується 09.11.2016 року, тоді як для виконання вказаного об'єму слідчих дій необхідно не менше одного місяця. Необхідність продовження строку досудового розслідування до 3 місяців, обумовлена неможливістю закінчити досудове провадження по кримінальному провадженню, у зв'язку з відсутністю в повному обсязі висновків всіх необхідних експертиз.

Метою обрання запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_2, відповідно до вимог ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також попередження спроб переховуватись від органів досудового слідства та суду; знищити, сховати або викривити речі або документи, що мають вагоме значення для встановлення обставин злочину; незаконно впливати на інших учасників в цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інший злочин або продовжити злочин, в якому підозрюється.

Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_2, усвідомлюючи передбачене покарання за вчинений злочин, може переховуватись від органів досудового розслідування, вчиняти інші кримінальні правопорушення, перешкоджати встановленню істини, знищити, сховати або викривити речі та документи, що мають вагоме значення для встановлення обставин злочину і незаконно впливати на інших учасників процесу, та у зв'язку із неможливістю запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою повною мірою забезпечить виконання покладених на нього обов'язків.

Таким чином, приймаючи до уваги, що строк запобіжного заходу обраного відносно підозрюваного ОСОБА_2 у кримінальному провадженні закінчується 09.11.2016 року, а завершити досудове слідство до вказаного строку неможливо, оскільки необхідно провести зазначені слідчі дії, дослідити та перевірити всі доводи підозрюваного, а також усунути наявні в матеріалах досудового розслідування суперечності для остаточного та беззаперечного доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, виникла необхідність у продовженні строку запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_2 у виді тримання під вартою на тридцять діб.

На підставі викладеного, просить продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2 на тридцять діб по кримінальному провадженню, відомості якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040700001070 від 11.09.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого

ч.1 ст.263 КК України.

Клопотання подано старшим слідчим Самарського відділення поліції ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України.

Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання та прохав його задовольнити, продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2, пояснивши це тим, що останній підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, знаходячись на волі ОСОБА_2 несе суспільну небезпеку для суспільства, може перешкоджати встановленню істини по справі, а також знаючи про покарання за вчинений ним злочин, може сховатися від органу слідства, прокуратури та суду, перешкоджати виконанню процесуальних рішень.

Підозрюваний ОСОБА_2 заперечував проти задоволення клопотання та просив обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. Зазначив, що не має наміру приховуватися від органів слідства, прокуратури та суду. Запевнив, що буде з'являтися на кожен виклик слідчого, прокурора або суду.

Захисник ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив обрати більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання і пояснив, що більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належну поведінку підозрюваного та виконання обов'язків згідно КПК України, і навіть домашній арешт є занадто м'яким. При цьому підтримав клопотання і просив його задовольнити.Також зазначив, вжиття більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, з огляду на тяжкість злочину та суб'єктивну поведінку підозрюваного.

В судовому засіданні було встановлено, що 11.09.2016 року відомості про вчинення вказаного злочину внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040700001070.

12.09.2016 року ОСОБА_2 було письмово повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.

14.09.2016 року слідчим суддею Самарського районного суду м. Дніпропетровська Корепанову С.М. обрано запобіжній захід у вигляді взяття під вартою строком до 09.11.2016 року.

Відповідно до ч.3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За змістом ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

У відповідності до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

За змістом ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України , тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Для закінчення досудового слідства в кримінальному провадженні необхідно долучити висновок судово-криміналістичної експертизи, висновок судово-балістичної експертизи, висновок судової вибухово-технічної експертизи, висновок стаціонарної судово-психіатричної експертизи, встановити очевидців кримінального правопорушення та допитати їх в якості свідків, виконати вимоги ст.290 КПК України, скласти обвинувальний акт у кримінальному провадженні та затвердити його, скласти реєстр матеріалів кримінального провадження.

Врахувавши дійсні обставини справи, схиляюся та приймаю за дійсні доводи прокурора про те, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможе запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Зазначені висновки засновані перед усім на тому, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчинені тяжкого злочину, за який передбачено покарання на строк від трьох до семи років позбавлення волі.

Вказані обставини виключають об'єктивну можливості щодо застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.

Оскільки осіб, які б виявили бажання особисто поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 Кримінального процесуального кодексу України і зобов'язалися за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу - не знайшлося, застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особиста порука не виявляється можливим.

Передбачений статтею 181 КПК України запобіжний захід домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Беручи до уваги наведені вище обставини, вважаю за неможливе застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Відповідно до ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.

У відповідності до п.2 ч.5 ст.182 Кримінального процесуального кодексу України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати.

При цьому вважаю за необхідне визначити розмір застави відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2016р. - 1378,00 грн. Враховуючи характеризуючи данні підозрюваного, вважаю, що сума у розмірі двадцяти мінімальних розмірів заробітної плати, тобто 27560,00 грн. буде достатньою для внесення у якості застави. Зазначена сума підлягає внесенню на розрахунковий рахунок 37312022006709, одержувач: ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, банк одержувача ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області, код ОКПО 26239738, МФО 805012.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-184, 193-194, 196, 197, 369, 370, 371, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання старшого слідчого Самарського відділення поліції ДВП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції Ільїна І.Д.про продовження строків тримання під вартою стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до тридцяти діб, тобто до 03 грудня 2016 року включно.

Визначити, що грошова сума у розмірі - 27560,00 (двадцять сім тисяч п'ятсот шістдесят ) грн. є достатньою для внесення її як застави.

У разі звільнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти під заставу, покласти на нього обов'язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом для проведення процесуальних дій;

2) не відлучатися із м. Дніпро без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні.

Зазначені обов'язки діятимуть два місяці з дня звільнення ОСОБА_2 з-під варти.

Роз'яснити ОСОБА_2, що у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням умов звільнення під заставу покласти на старшого слідчого Самарського відділення поліції ДВП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції Ільїна І.Д.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області

Слідчий суддя А.О. Сухоруков