Ухвала суду № 62487313, 25.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2016 року м.Київ К/800/13442/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Донець О.Є.,

Мороз В.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління соціальної політики Тернопільської міської ради на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року у справі за позовом Управління соціальної політики Тернопільської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 року Управління соціальної політики Тернопільської міської ради звернулося з позовом до ОСОБА_2, в якому просило стягнути надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям в розмірі 29107,10 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що ОСОБА_2 своєчасно не повідомила позивача про обставини, що впливають на призначення і виплату соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, що призвело до надмірної виплати їй бюджетних коштів.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 лютого 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року задоволено частково апеляційну скаргу Управління соціальної політики Тернопільської міської ради; постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 лютого 2016 року скасовано; постановлено ухвалу, якою провадження у справі закрито.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління праці та соціального захисту населення Тернопільської міської ради звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю.

У касаційній скарзі позивач зазначає, що даний спір є публічно-правовим і повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24 лютого 2015 року ОСОБА_2 звернулася до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради із заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсації, субсидії та пільг, як малозабезпеченій сім'ї, на підставі якої їй призначена державна соціальна допомога малозабезпеченій сім'ї з 01 лютого 2015 року по 21 лютого 2015 року у розмірі 5458,92 грн., щомісячно, з 22 лютого по 21 червня 2015 року у розмірі 5708,92 грн., щомісячно та з 22 червня 2015 року по 31 липня 2015 року у розмірі 5958,92 грн., щомісячно.

Рішенням Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї від 06 березня 2015 року відповідачу призначена державна соціальна допомога малозабезпеченій сім'ї та проведено перерахунок за період із 01 лютого 2015 року по 31 липня 2015 року.

За результатами проведення перевірки Управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради встановлено, що ОСОБА_2 подала неповну інформацію про наявність у володінні свого чоловіка - ОСОБА_3 двох транспортних засобів, а саме автомобіля марки «CHEVROLET NIVA 21230», 2005 року випуску, червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля марки «DONG FENG EQ1044 Т80», 2005 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2.

Як вбачається з поданої відповідачем 24 лютого 2015 року декларації про доходи та майновий стан осіб які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, ОСОБА_2 не вказала відомостей про те, що у власності її сім'ї є зазначені автомобілі.

З акту проведення перевірки правильності та повноти інформації, що надається заявниками для призначення житлових субсидій та соціальних допомоги від 16 червня 2015 року №332, вбачається, сума переплати за період з 01 лютого 2015 року по 31 травня 2015 року складає 23148,18 грн.

22 червня 2015 року Управлінням виданий наказ №45 «Про соціальні допомоги», яким у зв'язку із встановленими фактами подання недостовірної інформації про наявність у володінні транспортних засобів ОСОБА_2 припинено з 01 червня 2015 року призначення та виплату державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї та позбавлено права на призначення та виплату на період з 01 червня 2015 року по 01 грудня 2015 року.

Повідомленням від 16 червня 2015 року № 152 про припинення надання житлової субсидії, соціальних допомог Управління соціальної політики Тернопільської міської ради повідомило ОСОБА_2 про припинення їй виплати допомоги, починаючи з 01 червня 2015 року, а також про необхідність повернення переплаченої суми допомоги у розмірі 23148,18 грн. та перерахувати її до 01 липня 2015 року на рахунок управління та соціального захисту населення.

Відповідно до абз.2 ст.1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» (далі - Закон №1768-III) соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям - це щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, який залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї.

Частиною 4 ст.7 Закону № 1768-III встановлено, що якщо сім'єю навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру, виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення.

Порядок призначення та виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року №250 (далі - Порядок №250), відповідно до п.п.2, 3 якого державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям (далі - соціальна допомога) призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім'ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.

Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у м.Києві та м.Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - органи праці та соціального захисту населення) за місцем реєстрації уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї.

Відповідно до п.10 Порядку №250 соціальна допомога не призначається у разі, коли у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї є більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму).

Як встановлено п.25 Порядку №250, виплата раніше призначеної соціальної допомоги припиняється, якщо сім'єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинули на встановлення права на соціальну допомогу і визначення її розміру, внаслідок чого були надмірно виплачені кошти - з місяця, в якому виявлено порушення.

Відповідно до п.28 Порядку №250 якщо сім'єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи праці та соціального захисту населення: визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім'ї; повідомляють уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення; у разі врахування надміру виплачених коштів при виплаті соціальної допомоги у наступні періоди провадять щомісячні відрахування на підставі своїх рішень у розмірі не більш як 20 відсотків суми, що підлягає виплаті; у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч.3 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Як передбачено п.5 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Як встановлено ч.4 ст.50 Кодексу адміністративного судочинства України, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

За змістом ст.177 Цивільного кодексу України гроші є об'єктами цивільних прав.

Отримавши кошти, ОСОБА_2 набула право власності на них. Оскільки спір виник щодо правомірності набуття відповідачем права власності на кошти в сумі 23148,18 грн. та стягнення з неї цієї суми як з недобросовісного набувача, спір має приватно-правовий, а не публічний характер.

Вищенаведена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 22 вересня 2015 року у справах №21-2209а15 та №21-1884а15, від 25 травня 2016 року у справі №21-883а16 (2а-7275/11/1370) та від 13 вересня 2016 року у справі №21-1928а16 (826/20879/13-а).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження по справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

За вказаними обставинами апеляційний суд дійшов вірного висновку, що даний спір не носить характеру публічно-правового та не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів, у зв'язку з чим обґрунтовано закрив провадження на підставі п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Управління соціальної політики Тернопільської міської ради відхилити.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених ст.ст.237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді