Ухвала суду № 62487312, 10.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

10 жовтня 2016 року м. Київ К/800/26584/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Усенко Є.А., розглянувши

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - СДПІ)

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.10.2015

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.06.2016

у справі № 805/2422/15-а

за позовом Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" (далі - ПАТ "Азовелектросталь")

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - СДПІ)

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.10.2015, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.06.2016, позов ПАТ "Азовелектросталь" задоволено: визнано протиправною бездіяльність СДПІ щодо не проведення заліку надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств у рахунок сплати податку на додану вартість за лютий 2015 року - 2 171 175,00 грн., за березень 2015року - 117 198,00 грн., за квітень 2015року - 765 916,00 грн.; зобов'язано СДПІ провести залік надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств в рахунок сплати податку на додану вартість за лютий 2015 року - 2 171 175,00 грн., за березень 2015року - 117 198,00 грн., за квітень 2015року - 765 916,00 грн.; зобов'язано СДПІ здійснити коригування відомостей в картці особового рахунку ПАТ "Азовелектросталь" шляхом виключення з неї відомостей щодо наявності податкового боргу з податку на додану вартість за лютий 2015 року - 2 171 175,00 грн., за березень 2015року - 117 198,00 грн., за квітень 2015року - 765 916,00 грн.; присуджено на користь ПАТ "Азовелектросталь" із Державного бюджету України витрати щодо сплати судового збору в розмірі 255,78 грн.

Суди встановили, що суть спору між ПАТ "Азовелектросталь" та СДПІ полягає у тому, що надіслані платником податків листи від 27.03.2015, від 27.04.2015, від 28.05.2015 з проханням врахувати суми переплати з вказаного податку в рахунок сплати податку на додану вартість не були прийняті СДПІ як заяви про таке зарахування, що відповідно до пункту 43.4 статті 43 Податкового кодексу України є обов'язковою умовою для повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань (зарахування на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів).

Застосувавши норми підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17, пункту 43.4 статті 43 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що ПАТ "Азовелектросталь" має право на залік надміру сплачених сум грошових зобов'язань з податку на прибуток. Це право виникло внаслідок сплати до Державного бюджету України авансових платежів з податку на прибуток підприємств у період з 01.01.2015 по 12.03.2015, внаслідок чого ПАТ "Азовелектросталь" на особистому рахунку станом на 12.03.2015 має переплату з податку на прибуток у сумі 34 309 550,00 грн., та поданих заяв про залік надміру сплачених сум грошового зобов'язання з податку на прибуток в рахунок сплати зобов'язань з податку на додану вартість, сума якого складає 3 054 289,00 грн.

Як свідчить зміст касаційної скарги, обґрунтовуючи доводи про невідповідність ухвалених у справі судових рішень першої та апеляційної інстанцій нормам матеріального і процесуального права, СДПІ не наводить доводів на спростування встановлених судами обставин у справі щодо наявності у ПАТ "Азовелектросталь" переплати грошових зобов'язань з податку на прибуток, відсутності у підприємства податкового боргу та направлення позивачем на адресу СДПІ листів з проханням провести залік надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток в рахунок сплати податкових зобов'язань з ПДВ за лютий, березень, квітень 2015 року із зазначенням суми заліку. Фактично доводи СДПІ в касаційній скарзі стосуються оцінки судами листів товариства про залік надміру сплачених грошових зобов'язань як заяв про залік, що, на думку СДПІ, не відповідає нормам пункту 43.4 статті 43 Податкового кодексу України. Ці доводи, однак, були предметом перевірки судами першої та апеляційної інстанцій з дослідженням в судовому процесі вище зазначених листів позивача, на підставі оцінки яких суд встановив факт звернення позивача до СДПІ із заявою про залік надмірно сплаченої суми податку на прибуток в рахунок податкового зобов'язання з ПДВ. Саме факт такого звернення є юридичним фактом відповідно до пункту 43.4 статті 43 Податкового кодексу України, який в сукупності з фактом надмірної сплати податку та фактом відсутності податкового боргу породжує право платника податку на залік надмірно сплаченої суми в рахунок грошового зобов'язання за іншим платежем.

Згідно з пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Оскільки доводи, викладені в касаційній скарзі, не свідчать про порушення судами норм матеріального та процесуального права і не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, є встановлені наведеною процесуальної нормою підстави для відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою СДПІ.

Відповідно до частини 6 статті 214 зазначеного Кодексу копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції.

Питання про повернення судового збору з підстав, визначених статтею 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 № 484-VIII (редакція діє з 01.09.2015), вирішується судом за клопотанням особи про таке повернення.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону № 3674-VI судовий збір повертається у разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Разом із тим за загальним змістом вказаної норми судовий збір повертається у випадку, коли наступили процесуальні наслідки, які не залежать та не потребують розгляду справи по суті та оцінки обставин справи і наданих сторонами доказів.

Таким чином, вимоги пункту 3 частини 1 статті 7 Закону № 3674-VI не можуть бути застосовані у разі відмови у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України.

Такий висновок щодо застосування норми пункту 3 частини 1 статті 7 Закону № 3674-VI відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 12.11.2014 № 6-138цс14 у справі за позовом комунального підприємства "Харківводоканал" до товариства з обмеженою відповідальністю "Лаки-Плюс" про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лаки-Плюс" до комунального підприємства "Харківводоканал" про розірвання договору та відшкодування збитків.

Керуючись пунктом 5 частини 5, частиною 6 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.10.2015 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.06.2016 у справі № 805/2422/15-а.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційну скаргу залишити у суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав, визначених статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

Вищого адміністративного

суду України Є.А. Усенко