Ухвала суду № 62487157, 10.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

10 жовтня 2016 року м. Київ К/800/24057/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Усенко Є.А., розглянувши

касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сумах Головного Управління ДФС у Сумській області (далі - ДПІ)

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.05.2016

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2016

у справі № 818/43/16

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання"

до Державної податкової інспекції в м. Сумах Головного Управління ДФС у Сумській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

ДПІ 05.09.2016 (згідно штампу на поштовому конверті; штрихкодовий ідентифікатор 4000007693260) звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.05.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2016.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.09.2016 касаційна скарга ДПІ була залишена без руху з тих підстав, що подана з порушенням частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, ДПІ сплачено судовий збір у меншому розмірі, ніж визначено Законом № 3674-VI.

В межах встановленого строку, наданого для виправлення вказаних недоліків, відповідач надав заяву про відкриття касаційного провадження. При цьому ДПІ зазначає, що судовий збір за подання касаційної скарги в сумі 1 653,60 грн. був обрахований та сплачений з урахуванням ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а саме в сумі 1 378,00 грн. Як підтвердження цього доводу ДПІ посилається, зокрема, на резолютивну частину постанови Сумського окружного адміністративного суду від 11.05.2016, згідно якої на користь ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" із Державного бюджету України судом присуджено відшкодувати понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 1 348,00 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 № 484-VIII (редакція діє з 01.09.2015) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується 1 розмір мінімальної заробітної плати, фізичною особою - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

З аналізу цього підпункту вбачається, що майновими є вимоги, для яких визначено ціну позову.

Згідно з позицією, яка висловлена Верховним Судом України в ухвалах від 13.01.2016, від 15.01.2016 (справа № 2а-14011/11/2670), орган державної податкової інспекції у справах про оскарження податкових повідомлень-рішень зобов'язаний сплатити судовий збір за ставкою, передбаченою для майнового спору.

Відповідно до позовних заяв немайнового характеру необхідно відносити вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.

У даній справі товариство оскаржує податкове повідомлення рішення від 09.10.2015 № 0002322206 про сплату штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2 524 592,32 грн.

Суд першої інстанції під час прийняття позовної заяви неправильно визначив характер спору у цій справі, внаслідок чого ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, була визначена у меншому розмірі, ніж визначена Законом № 3674-VI.

Разом з тим, помилка суду першої інстанції щодо сплати судового збору у сумі 1 378,00 грн. як за позов немайнового характеру не виключає обов'язок ДПІ сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру.

Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Відповідно до паспорту бюджетної програми на 2016 рік, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.02.2016 № 84, за відомчою класифікацією видатків (КПКВК) 3507010 затверджено напрями використання бюджетних коштів із загального фонду для сплати судового збору органами Державної фіскальної служби у розмірі 710 982,70 тис. грн.

Особа, яка вважає, що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя через неможливість сплатити судовий збір з певних причин, може подати до суду відповідне клопотання з обґрунтуванням доводів про наявність таких перешкод та підтвердженням цих доводів відповідними доказами (зокрема, про відсутність бюджетного фінансування на сплату судового збору згідно з кошторисом витрат, затвердженим для ДПІ, станом на дату подання касаційної скарги).

Таке клопотання ДПІ не заявляє, відповідні докази на підтвердження неможливості сплатити судовий збір у розмірі, визначеному Законом № 3674-VI, не називає і до касаційної скарги не додає, тоді як відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 8 Закону України "Про судовий збір" визначено тільки одну підставу для звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення його сплати - майновий стан сторони.

Керуючись частиною 1 статті 108, статтею 165, частиною 5 статті 213, частиною 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сумах Головного Управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.05.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2016 у справі № 818/43/16 залишити без руху, надавши строк для усунення вищевказаного недоліку касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Роз'яснити, що відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга буде повернута та вважатись неподаною, якщо особа, що подає касаційну скаргу, не усуне зазначені недоліки касаційної скарги до вказаного строку або не заявить клопотання про його продовження.

Суддя

Вищого адміністративного

суду України Є.А. Усенко