Ухвала суду № 62486973, 04.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

04 жовтня 2016 року м. Київ К/800/25868/16

Суддя-доповідач Вищого адміністративного суду України Усенко Є.А., розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.11.2015

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.09.2016

у справі № 812/1465/15

за позовом Колективного підприємства збагачувальна фабрика "Центральна" (далі - КПЗФ "Центральна")

до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (далі - ДПІ)

про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12.11.2015, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.09.2016, позов КПЗФ "Центральна" задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - КПЗФ "Центральна" від 04.08.2015 № 33/12-14-15-03/27; зобов'язано ДПІ відновити в Реєстрі платників податку на додану вартість дані щодо платника податку на додану вартість - КПЗФ "Центральна" (код ЄДРПОУ 32226023); присуджено на користь КПЗФ "Центральна" із Державного бюджету України витрати щодо сплати судового збору в розмірі 1 218,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги КПЗФ "Центральна", суди виходили з того, що ДПІ прийняла рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за неподання декларації з податку на додану вартість протягом 12 звітних місяців без врахування тих місяців, протягом яких платник податків не міг здавати податкову звітність внаслідок відсутності податкового органу до якого така звітність подається відповідно до вимог Податкового кодексу України; КПЗФ "Центральна" було зареєстровано у м. Антрацит, який включений до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та відповідно до вимог Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", з 01.07.2014 (як зазначено у сертифікаті Торгово-промислової палати України) має підстави для звільнення від відповідальності за порушення податкового законодавства.

У судовому процесі встановлено, що декларування КПЗФ "Центральна" (код ЄДРПОУ 32226023) нульових показників протягом періоду з липня 2014 року по червень 2015 року було обумовлено форс-мажорними обставинами, про що КПЗФ "Центральна" надані сертифікати Торгово-промислової палати України про настання форс-мажорних обставин на: а) продовження строків для подання податкових декларації (Сертифікат (висновок) від 26.11.2014 № 1745 (вих. № 5345/05-4) про форс -мажорні обставини); б) справляння та сплату податків, зборів та інших обов'язкових платежів (Сертифікат (висновок) від 26.11.2014 № 1744 (вих. № 5338/05-4) про форс -мажорні обставини). Керівництвом КПЗФ "Центральна" видано наказ від 01.07.2014 № 22 про призупинення виробничої діяльності з 01.07.2014, а після перереєстрації з 08.05.2015 по вул. Леніна, 1-Г у м. Сєвєродонецьку підприємство відновило свою діяльність частково, результати якої відобразило у декларації за липень 2015 року. Водночас, рішенням ДПІ від 04.08.2015 № 33/12-14-15-03/27, отримане КПЗФ "Центральна" 17.08.2015, анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість КПЗФ "Центральна" на підставі підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України (підприємство протягом 12 послідовних місяців з липня 2014 року по червень 2015 року подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту).

Пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу визначено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо, зокрема, особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" уведено в дію відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо проведення антитерористичної операції на сході України.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, визначено Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 № 1669-VII, за змістом частини 1 статті 1 якого періодом проведення антитерористичної операції є час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Згідно з частиною 2 зазначеної статті територія проведення антитерористичної операції - це територія України, на якій розташовано населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

У подальшому на виконання вимог абзацу 3 пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р і від 02.12.2015 № 1275-р затверджено переліки населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до яких, у тому числі, включено м. Антрацит.

Отже, відповідно до приписів чинного законодавства м. Антрацит, на території якого було зареєстровано КПЗФ "Центральна" до 08.05.2015, є частиною території України, тимчасово окупованої незаконними терористичними збройними формуваннями, де триває антитерористична операція. Ці фактичні дані в судовому процесі не спростовано і визнано такими, що відповідають дійсності.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" протягом терміну дії цього Закону єдиним належним і достатнім документом, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово- промислової палати України.

Наявність у КПЗФ "Центральна" належних документів (сертифікати Торгово-промислової палати України), які підтверджують обставини непереборної сили (форс -мажору), що об'єктивно вплинули на зміст прав і обов'язків підприємства, та обстави, встановлені в судовому процесі, дають підстави для висновку, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими.

Доводи ДПІ, викладені в касаційній скарзі, що відповідальність, передбачена статтею 184 Податкового кодексу України, за неподання органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або декларування нульових показників протягом 12 послідовних податкових місяців, не залежить від настання будь - яких обставин, в тому числі і форс-мажору, є безпідставними, оскільки вимоги статті 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" поширюються на відносини, що виникають у разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язань та встановлюють форму посвідчення підстав звільнення від відповідальності - сертифікат Торгово-промислової палати України про засвідчення обставин непереборної сили (форс-мажору), які мали місце на території проведення антитерористичної операції.

Згідно з пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідно до частини 6 статті 214 зазначеного Кодексу копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції.

Питання про повернення судового збору з підстав, визначених статтею 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 № 484-VIII (редакція діє з 01.09.2015), вирішується судом за клопотанням особи про таке повернення.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону № 3674-VI судовий збір повертається у разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Разом із тим за загальним змістом вказаної норми судовий збір повертається у випадку, коли наступили процесуальні наслідки, які не залежать та не потребують розгляду справи по суті та оцінки обставин справи і наданих сторонами доказів.

Таким чином, вимоги пункту 3 частини 1 статті 7 Закону № 3674-VI не можуть бути застосовані у разі відмови у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України.

Такий висновок щодо застосування норми пункту 3 частини 1 статті 7 Закону № 3674-VI відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 12.11.2014 № 6-138цс14 у справі за позовом комунального підприємства "Харківводоканал" до товариства з обмеженою відповідальністю "Лаки-Плюс" про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лаки-Плюс" до комунального підприємства "Харківводоканал" про розірвання договору та відшкодування збитків.

Керуючись пунктом 5 частини 5, частиною 6 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.11.2015 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.09.2016 у справі № 812/1465/15.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційну скаргу залишити у суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав, визначених статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

Вищого адміністративного

суду України Є.А. Усенко