Ухвала суду № 62483651, 01.11.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7069/16

Головуючий у першій інстанції Бескровний Я. В.

Доповідач Процик М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючої судді Процик М.В.,

суддів Калараша А.А., Заїкіна А.П.,

при секретарі Гамарц Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Київського районного суду м. Одеси від 15 серпня 2016 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Держави України про призначення досудового слідства, закриття кримінального провадження, відшкодування за рахунок коштів Державного Бюджету України матеріальної і моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом до Держави України.

В прохальній частині позовної заяви позивач просив про призначення досудового слідства за ст.ст.172,175,189,357,358,366,375,382 КК України, про закриття кримінальних проваджень, незаконно відкритих прокуратурою м. Ленінграда і Іллічівською транспортною прокуратурою за ч.3 ст.130 КК РСФСР і ст.125 КК УРСР, про відшкодування за рахунок державного бюджету України майнової і моральної шкоди у розмірі 2959200 грн., завдану необґрунтованим порушенням кримінальних справ, незаконним поміщенням в психіатричну лікарню, незаконним відстороненням від роботи і відмовою видати належно оформлену трудову книжку, а також порушенням права на пенсію і соціальне забезпечення, гарантовані ст.46 Конституції України; про включення у трудовий стаж час, протягом якого позивач не працював; про зобов'язання Пенсійного фонду нарахувати пенсію за віком, яку позивач не отримує протягом 6 років.

Одночасно позивач просив:

Зобов'язати Київський районний суд м. Одеси: на виконання двох рішень Апеляційного суду від 19.12.2014 зареєструвати, зробити розподіл через АСДС та прийняти до провадження: зареєстровану під вхідним №1755 від 23.01.2009р. заяву про відновлення провадження по справі №2-2298/06; зареєстровану під вхідним № 34157 від 15.09.2012р. заяву про відновлення провадження по справі № 2-4804/06(2-390/07) за позовом від 21.05.88 та від 14.12.2006р.р.; на виконання рішення Апеляційного суду від 18.01.2006 постановити рішення по справі №2-2298/06, відкритого 22.02.2006 за позовом до ІМТП від 02.03.89р.;

- зареєструвати, зробити розподіл через АСДС та прийняти до провадження заяву про відновлення прав на працю та судовий захист, зареєстровану під вхідним №29149 від 30.07.2012;

- вирішити питання про підсудність позову позивача до Держави України від 05.05.2015 по справі №520/12455/15-ц і розглянути заяву про виділення в окреме провадження і прийняти до розгляду позов до держави Україна від 22.04.16р. про визнання таким, що вступило в законну силу рішення Київського районного суду від 15.03.2007р.

Зобов'язати Апеляційний суд Одеської області: зареєструвати, зробити розподіл через АСДС та прийняти до провадження апеляційні скарги на неприйняті до провадження вимоги позову до ІМТП від 27.01.2014; зареєструвати, зробити розподіл через АСДС та прийняти до провадження апеляційну скаргу на рішення Київського районного суду від 17.03.2016 та два доповнення до неї, які зареєстровані відповідно під вхідними №12332 від 04.04.2016, №10561 від 26.04.2016 та №16125 від 09.07.2016.

Зобов'язати Вищий спеціалізований суд: прийняти до провадження касаційні скарги на нерозглянуті апеляційні скарги про неприйняття Київським районним судом до

провадження вимоги позову до ІМТП від 27.01.2014; прийняти до провадження касаційну скаргу на рішення Київського районного суду від 17.03.2016 та на ухвалу Київського районного суду і Апеляційного суду про повернення без розгляду апеляційної скарги та доповнення до неї на вказане рішення Київського районного суду від 17.03.2016р.; прийняти до розгляду касаційну скаргу на ухвалу Апеляційного суду про закриття провадження по справі №521/18287/15-ц про відновлення права на судовий захист.

Зобов'язати Верховний суд України прийняти до провадження касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду від 05.05.2007 про скасування чинного рішення Київського районного суду від 15.03.2007р. і доповнення до нього про фальсифікацію і знищення судових документів.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 15 серпня 2016 року відмовлено у відкритті провадження в порядку цивільного судочинства, за позовом ОСОБА_2 до Держави України, в частині позовних вимог про призначення досудового слідства та закриття кримінального провадження, яке відкрито Прокуратурою м. Ленінграда та Іллічівською транспортною прокуратурою відповідно до ч.3 ст.130 КК РСФСР та ст. 125 КК УССР; зобов'язання Пенсійного фонду нарахувати пенсію за віком, яку позивач не отримував протягом 6 років, і зобов'язання Київський районний суд м. Одеси, Апеляційний суд Одеської області, Вищий спеціалізований суд та Верховний суд України вчинити певні дії.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу судді від 15 серпня 2016 року скасувати, вирішити питання про підсудність позову, зобов'язати Київський районний суд м. Одеси здійснити його реєстрацію та розподіл через АСДС, згідно зі ст. 11-1 ч.2,3 ЦПК України, та постановити ухвалу про проведення досудового слідства за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 172, 175, 189, 357, 358, 366, 375, 376-1, 382 КК України, відповідно до ст. 320 ЦПК, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Позивач до апеляційного суду не з'явився, про час та місце розгляду справи належно сповіщався.

Представник президента України просив про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

За правилами ст. 312 ч.1 п.1 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, суддя суду першої інстанції виходив з того, що вимоги про призначення досудового слідства і закриття кримінального провадження належить розглядати в порядку кримінального судочинства, що вимоги до Пенсійного Фонду слід розглядати в порядку адміністративного судочинства, та що процесуальні вимоги про зобов'язання судів першої, апеляційної, касаційної інстанцій та Верховного Суду України про вчинення дій процесуального характеру не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

З таким висновком суду погоджується і колегія суддів.

Згідно зі ст.122 ч.2п.1 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

За змістом ст. ст. 15 ч.1 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно зі ст.16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Із позовної заяви ОСОБА_2 вбачається, що позивач серед інших позовних вимог до Держави Україна в порядку цивільного судочинства заявив вимоги про призначення досудового слідства за ст.ст.172,175,189,357,358,366,375,382 КК України, про закриття кримінальних проваджень, незаконно відкритих прокуратурою м. Ленінграда і Іллічівською транспортною прокуратурою за ч. 3 ст.130 КК РСФСР і ст.125 КК УРСР.

Питання початку досудового розслідування і закриття кримінального провадження врегульовано нормами кримінально-процесуального кодексу України, зокрема ст.ст.214,284 КПК України. А відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в частині призначення досудового слідства і закриття кримінальних проваджень вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а підлягають розгляду в порядку кримінального судочинства.

Доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що порушені в 1981р. та 1986р. кримінальні справи до цього часу не закриті, що склад злочину (ст.130 КК РСФСР і ст.125 КК УРСР) діючим КК України та Російської федерації не передбачений, та що суд зобов'язаний призначити досудове слідство за вимогами ч.1 ст.211 КПК України, висновків колегії суддів не спростовують, оскільки вид судочинства свавільно визначатися судом не може. Вимоги, розгляд яких повинен відбуватися за нормами КПК України, тобто в порядку кримінального судочинства, не можуть розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Позивач також просить суд зобов'язати органи Пенсійного фонду нарахувати йому пенсію за віком, яку він неправомірно не отримує протягом 6 років.

Відповідно до ст.18ч.1 п.4 КАС України спори фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, підсудні адміністративним судам.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судді суду першої інстанції про те, що вимоги з приводу нарахування пенсії стосуються суб'єкта владних повноважень, зокрема відповідного органу Пенсійного Фонду України, а тому повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що він не повинен подавати адміністративний позов до Пенсійного фонду, тому що відмова останнього нарахувати йому пенсію є обґрунтованою через відсутність запису про звільнення в трудовій книжці суперечить самому факту пред'явлення позивачем такої вимоги в цій позовній заяві, та за будь-яких обставин це не може бути підставою для зміни виду судочинства з адміністративного на цивільний.

Крім того, у позовній заяві позивач просить зобов'язати Київський районний суд м. Одеси, Апеляційний суд Одеської області, Вищий спеціалізований суд та Верховний суд України зобов'язати зареєструвати, зробити розподіл через АСДС, прийняти до провадження заяви, апеляційні, касаційні скарги тощо.

За роз'ясненням Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» (п.10) судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені; виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством; оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв із таким предметом.

Вбачається, що позивач просить вчинити певні процесуальні дії, порядок вчинення яких визначено нормами цивільно-процесуального кодексу України щодо кожної конкретної справи, і які не можуть вчинятися у іншій цивільній справі. А тому суд першої інстанції, ґрунтуючись на роз'ясненнях Пленуму Верховного Суду України у вищезгаданій постанові від 13 червня 2007 року під № 8, правильно прийшов до висновку щодо неможливості відкриття провадження у справі по вимогам, які носять процесуальний характер, і стосуються інших цивільних справ. Протилежні доводи позивача в апеляційній скарзі з цього приводу є неспроможними.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на ст.124 Конституції України, на те, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі є необґрунтованим, оскільки вказана норма Конституції не звільняє суд від обов'язку розглянути справу у встановленому процесуальним законом порядку, та в належному виді судочинства. Ухвалення рішення з порушенням судом 1-ої інстанції виду судочинства у разі його перегляду в апеляційному чи касаційному порядку призведе до скасування судового рішення із закриттям провадження у справі в порядку ст.ст.205ч.1п.1,310,340ч.1 ЦПК України.

За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід відхилити, а оскаржену ухвалу судді про відмову у відкритті провадження у справі залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303,307,312-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а ухвалу судді Київського районного суду м. Одеси від 15 серпня 2016 року (про відмову у відкритті провадження у справі) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: М.В. Процик

Судді: А.П. Заїкін А.А. Калараш