
19.09.2016 Справа № 760/19586/14-к
Провадження № 1-кс/760/12538/16
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 вересня 2016 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Демидовська А.І. розглянувши клопотання слідчого Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Мельника С.П., погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №9 м. Києва Маруненком О.А., про тимчасовий доступ до документів на підставі матеріалів досудового розслідування №12014100090007805 від 10.09.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
Клопотання обґрунтоване тим, що 09 вересня 2014 року до Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві надійшла заява від представника ПП «Інститут дерматокосметології доктора Богомолець» ОСОБА_3, за фактом незаконного заволодіння нежилим будинком, який є власністю приватного підприємства.
10 вересня 2014 року відомості про кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100090007805, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
В ході розслідування встановлено, що 08.07.2014 року невстановлені особи, шляхом обману, з метою незаконного заволодіння нежилим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 літера «А», який належить на праві власності приватному підприємству (ПП) «Інститут дерматокосметології доктора БОГОМОЛЕЦЬ», ідентифікаційний код 31407815, надали завідомо підроблений договір купівлі-продажу № 425 виданий 08.07.2014 року приватним нотаріусом, до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, та на підставі якого незаконно заволоділи вище вказаним нежилим будинком загальною вартістю 1000000,00 гривень, чим спричинили ПП «Інститут дерматокосметології доктора БОГОМОЛЕЦЬ» матеріальну шкоду в особливо великих розмірах.
Допитаний представник потерпілого ОСОБА_4 показала, що приватному підприємству «Інститут дерматокосметології доктора Богомолець» (далі - Підприємство) на праві приватної власності належить нежилий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 літера «А», загальною площею 136,7 кв.м., на підставі договору купівлі-продажу нежилого будинку при викупі № 852 від 24.05.2002 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори і зареєстровано в реєстрі за 1-287, також право власності Підприємства зареєстровано Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна, що підтверджується Реєстраційним посвідченням № 000735 від 20.06.2002 року. 26.08.2014 року Підприємство звернулось до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, із заявою про державну реєстрацію права приватної власності Підприємства на вказаний нежитловий будинок в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Таке звернення обумовлене введенням з 01.01.2013 року в дію окремих положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень». Однак 29.08.2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві було прийнято рішення № 15467205, про відмову у державній реєстрації права власності Підприємства на будинок, підставою для цього стало те, що 08.07.2014 року на підставі договору купівлі-продажу № 425, виданого 08.07.2014 року приватним нотаріусом КМНО, даний будинок вже зареєстровано за іншим власником, тобто громадянкою ОСОБА_5 - яка ніякого відношення до Підприємства не має, було використано попередній договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 12.07.2012 року, нібито підписаний директором Підприємства - ОСОБА_6 При цьому в пункті 2.1 Попереднього договору купівлі-продажу від 12.07.2012 року вказано, що нібито Підприємство погодилось продати будинок за ціною 1000000,00 гривень, а також що вказана сума повністю виплачена, насправді такий договір не укладався, та не підписувався Підприємством в особі генерального директора ОСОБА_6, грошові кошти у вказаній сумі на рахунок Підприємства не надходили.
У зв'язку з викладеним вище, наявні достатні підстави вважати, що реєстраційні документи, а саме попередній договір без номеру купівлі-продажу нежитлового приміщення від 12.07.2012 року підписувались не керівництвом приватного підприємства «Інститут дерматокосметології доктора Богомолець».
Виходячи з того, що в матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що інформація, а саме матеріали справи управління Державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 08 липня 2014 року по державній реєстрації права власності на нежитлове приміщення, нежилий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 літера «А», загальною площею 136, 7 кв.м., можуть знаходитись у володінні Управління Державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, яка розташована за адресою: 01001, м. Київ, провулок Музейний 2-Д, а вилучення зазначеної інформації для кримінального провадження буде мати доказове значення.
З метою встановлення осіб, причетних до реєстрації прав власності на нежитловий будинок виникла необхідність в отриманні тимчасового доступу до оригіналів установчих, реєстраційних документів, що зберігаються в Реєстраційнійслужбі Головного управління юстиції у м. Києві, яка розташована за адресою: 01001, м. Київ, провулок Музейний 2-Д, які мають значення речових доказів по кримінальному провадженні, з можливістю вилучення їх оригіналів для забезпечення в подальшому проведення судових експертиз.
Слідчий просив постановити ухвалу про надання тимчасового доступу до вищезазначених документів без виклику представників особи у володінні якої вони знаходяться, оскільки існує реальна загроза зміни або знищення документів.
Слідчий суддя відповідно до ч. 2 ст. 163 КПК України визнав за можливе провести розгляд вказаного клопотання без виклику представників особи за наведених вище слідчим підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Пунктом 5, 6 частини 2 ст. 131 КПК України передбачені такі види заходів забезпечення кримінального провадження, як тимчасовий доступ до речей і документів і тимчасове вилучення майна.
Згідно ч. 2 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Згідно ч. 1 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Згідно із положеннями ст.163 КПК України після отримання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд здійснює судовий виклик особи, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, за винятком випадку встановленого частиною другою цієї статті. При цьому, відповідно до частини другої ст. 163 КПК України, якщо сторона кримінального провадження, яка звернулася з клопотанням, доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею, судом без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться.
Згідно з частиною шостою ст. 163 КПК України слідчий суддя в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.
За змістом згаданою процесуальної норми надання розпорядження щодо вилучення речей і документів є правом, а не обов'язком слідчого судді, і лише за умови доведення стороною кримінального провадження існування реальної загрози зміни або знищення документів. Переконливих доказів на користь існування такої загрози слідчим у клопотання не наведено.
Як вбачається із змісту клопотання, слідчий обґрунтовуючи своє прохання про розгляд клопотання та посилається на те, що зазначені документи мають значення для встановлення істини по даному кримінальному провадженню.
Разом з тим, слідчий суддя дійшов висновку про те, що слідчим не доведено реального існування загрози та ризиків зміни та знищення таких документів, саме тому у наданні розпорядження про вилучення речей та документів слід відмовити.
Таким чином, вважаю клопотання в частині щодо надання розпорядження про вилучення речей і документів є не вмотивованим та таким, що не підлягає задоволенню.
За викладеним, керуючись ст. ст. 159, 160, 162-164 КПК України, суддя,-
УХВАЛИВ:
Клопотання - задовольнити частково.
Ндати тимчасовий доступ до документів без можливості їх вилучення слідчому слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Мельнику Сергію Петровичу та (або) слідчому слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Погорілому Сергію Володимировичу, а саме: оригіналів установчих, реєстраційних документів та документів які стали підставою для реєстрації права власності ОСОБА_5, на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 літера «А», загальною площею 136, 7 кв.м., що зберігаються в Управлінні Державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, яке розташоване за адресою: 01001, місто Київ, провулок Музейний 2-д.
При відсутності вище перелічених документів зазначити письмово про причину ненадання документів.
В задоволенні клопотання в іншій частині - відмовити.
Ухвала діє протягом одного місяця з дня її постановлення.
У разі відмови виконувати ухвалу слідчий суддя має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Демидовська А.І.
Судове рішення № 62482502, Солом'янський районний суд міста Києва було прийнято 19.09.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 760/19586/14-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: