Ухвала суду № 62478030, 04.10.2016, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 04.10.2016 Справа № 554/7956/16-к

Справа № 554/7956/16-к

Провадження № 1-кс/554/7324/2016

У Х В А Л А

04 жовтня 2016 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави Шевська О.І.,

при секретарі - Козаренко М.А.

за участю прокурора- Бондарець Д.І.

розглянувши клопотання прокурора відділу прокуратури Полтавської області Бондарець Д.І., в рамках кримінального провадження, внесеного 27.07.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016170000000358, за ч.3 ст.369, ч.2 ст.292, ч.2 ст.185 КК України про накладення арешту на майно,-

в с т а н о в и л а :

Прокурор відділу прокуратури Полтавської області Бондарець Д.І. звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно. Обгрунтовуючи його наступним.

Слідчим управлінням ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016170000000358 від 27.07.2016 року за ознаками злочинів, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 292 КК України, щодо пропозиції та надання неправомірної вигоди начальникові Чутівського відділення поліції Карлівського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області неправомірної вигоди.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в липні 2016 року, у ОСОБА_2 виник злочинний умисел на таємне викрадення майна, а саме крадіжку газового конденсату з трубопроводу, що пролягає по території Чутівського району Полтавської області.

У зв'язку з цим, 27 липня 2016 року, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, з метою забезпечення вказаної злочинної діяльності та гарантування непритягнення його до кримінальної відповідальності, ОСОБА_2 звернувся до начальника Чутівського відділення поліції Карлівського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_3 з пропозицією надання останньому неправомірної вигоди у вигляді коштів з розрахунку 1 гривня за кожен літр викраденого газового конденсату, за умови невжиття ОСОБА_3 заходів направлених на виявлення, документування та припинення злочинної діяльності ОСОБА_2, та попередження подібних дій з боку його підлеглих співробітників Чутівського відділення поліції Карлівського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області.

29 серпня 2016 року, приблизно о 13 годині 40 хвилин, поблизу будинку № 46 по вул. Соборності у м. Полтаві, в салоні автомобілю НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_3, ОСОБА_2, діючи з прямими корисливим умислом, надав начальнику Чутівського відділення поліції Карлівського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_3, тобто службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 10 000 гривень за невчинення останнім дій з використанням наданої йому влади, направлених на припинення його, ОСОБА_2, злочинної діяльності, пов'язаної з викраденням газового конденсату.

Продовжуючи, свою протиправну діяльність, 26 вересня 2016 року близько 15 години поблизу будинку № 46 по вул. Соборності у м. Полтаві, в салоні службового автомобілю «SKODA FABIA» д.н.з. НОМЕР_3, яким користується ОСОБА_3, ОСОБА_2, діючи повторно, з прямими корисливим умислом, надав начальнику Чутівського відділення поліції Карлівського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_3, тобто службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 10 000 гривень за невчинення останнім дій з використанням наданої йому влади, направлених на припинення його, ОСОБА_2, злочинної діяльності, пов'язаної з викраденням газового конденсату.

26.09.2016 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.369 КК України. 27.09.2015 останньому повідомлено про підозру у вчиненні указаного злочину.

26.09.2016 року о 19 год. 20 хв. слідчим відділу СУ ГУ НП в Полтавській області Совіним А.К., на підставі ухвали слідчого судді Октябрьського районного суду м. Полтави про проведення обшуку від 26.09.2016 року, проведено обшук автомобілю НОМЕР_2, який належить ОСОБА_5 та яким користується ОСОБА_2, вході обшуку якого було вилучено речі та документи зазначені в ухвалі суду як такі, що підлягають вилученню, а також речі, які не входили до переліку, щодо яких прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, тому вважаються тимчасово вилученим майном, зокрема картка пам'яті micro SD «Transcend» на 16 Gb яка знаходилась у відеореєстраторі в салоні автомобіля.

Указана картка пам'яті належить на праві власності ОСОБА_5 та ОСОБА_2, що проживають за адресою за адресою: АДРЕСА_1, та після накладення арешту буде зберігатися у кімнаті речових доказів СУ ГУНП в Полтавській області.

У зв'язку з чим, вилучену в автомобілі НОМЕР_2, який належить ОСОБА_5 та яким користується ОСОБА_2, картку пам'яті micro SD «Transcend» на 16 Gb, належить арештувати, оскільки санкція ст. 369 ч.3 КК України передбачає конфіскацію майна, а також оскільки у відповідності до ст. 167 КПК України у слідства є достатні підстави вважати, що вона являється доказом кримінального правопорушення та зберегла на собі сліди вчинених кримінальних правопорушень, оскільки ОСОБА_2 користувався автомобілем під час скоєння злочину та на відеозаписі могли зберегтися його переміщення по Чутівському району Полтавської області.

Також указане клопотання було подане до суду 27.09.2016 і повернуто 28.09.2016 у зв'язку з недоліками, а тому прокурор причини пропуску процесуального терміну вважає поважними та просить його поновлення.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, прохав його задовольнити. Пояснення надав аналогічні його тексту.

Представник володільця майна подав до суду заяву у якій просив проводити розгляд клопотання прокурора про накладення арешту без їх участі. При винесенні рішення покладаються на розсуд суду.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016170000000358 від 27.07.2016 року за ознаками злочинів, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 292 КК України.

Прокурором доведено, що вищевказане майно, вилучене під час проведення обшуку автомобіля, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За таких обставин слідчий суддя вважає доводи клопотання прокурора про необхідність накладення арешту на картку пам'яті micro SD «Transcend» на 16 Gb вилучену 26.09.2016 в ході обшуку автомобіля НОМЕР_2, яка належить на праві власності ОСОБА_5 та ОСОБА_2,, який є предметом, який зберіг на собі сліди злочину, у кримінальному провадженні переконливими.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 103, 110, 167, 170-173, 309-310, 369, 371-372 КПК України, -

у х в а л и л а:

Клопотання прокурора відділу прокуратури Полтавської області Бондарець Д.І., - задовольнити

Накласти арешт на картку пам'яті micro SD «Transcend» на 16 Gb вилучену 26.09.2016 в ході обшуку автомобіля НОМЕР_2, яка належить на праві власності ОСОБА_5 та ОСОБА_2, що проживають за адресою за адресою: АДРЕСА_1, та після накладення арешту буде зберігатися у кімнаті речових доказів СУ ГУНП в Полтавській області.

Виконання зазначеної ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області на протязі 5 днів з моменту проголошення.

Слідчий суддя О.І.Шевська