Вирок № 62477325, 04.11.2016, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/8056/16-к

Провадження № 1-кп/369/434/16

В И Р О К

іменем України

04.11.16 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді: Лисенка Владислава Вікторовича

при секретарі: Тодосієнко В.В.

за участі прокурора: Філонова В.В.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

представника потерпілої ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бахмач, Чернігівської області, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимого,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

03.07.2016 року, близько 19 год. 00 хв. водій ОСОБА_5, керуючи автомобілем НОМЕР_1, який зареєстрований на ТОВ «Порше лізинг Україна» рухаючись по автодорозі Забір'я-Боярка на 1 км. + 700 м., де на заокругленні дороги ліворуч по напрямку на м. Боярка Києво-Святошинського району, Київської області був неуважним, змінив напрямок руху виїхавши таким чином на зустрічну смугу для руху, де здійснив зіткнення із автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6, який рухався по автодорозі Боярка-Забір'я в напрямку с. Забір'я. разом з пасажирами ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9.

Внаслідок зіткнення пасажир автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_3 згідно висновку експерта 185\Д отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми: струсу головного мозку, садна обличчя, волосистої частини голови; закритої травми грудей: перелома 3-го та 5-го ребер зліва по пахвовій лінії зі зміщенням уламків; закритого перелому середньої третини тіла лівої плечової кістки; садна 2-5 пальців лівої кисті. Рвані рани нижньої третини передпліччя. Переломи ребер та плечової кістки відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, оскільки для їх зрощення необхідно термін більше 21 дня.

Внаслідок зіткнення пасажир автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_8 згідно висновку експерта 187\Д отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми: струсу головного мозку, забоїв та саден лобної ділянки. Дані ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, оскільки для регресу неврологічної симптоматики при струсі головного мозку необхідно термін більше 6-ти днів, але менше 21 дня.?

Внаслідок зіткнення водій автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_10 згідно висновку експерта 188\Д отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми: струсу головного мозку, садна лобної ділянки, гематоми носа, садна лівого ліктьового суглоба та лівого передпліччя, садна лівого колінного суглобу. Дані ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я терміном більше 6-ти днів, але менше 21 дня.

В даній дорожній обстановці водій ОСОБА_5 порушив вимоги п.п.: 1.5 (дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків); 2.3. «б» (Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний - бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом на дорозі); 10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. 11.3. На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

Порушення ОСОБА_5 вимог п.п. 1.5, 2.3. «б», 10.1, 11.3 Правил дорожнього руху України, стало умовою та причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди і знаходиться в прямому причинному зв'язку з наслідками, які наступили в результаті ДТП.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину визнав повністю та суду пояснив, що 03 липня 2016 року, близько 19 години, вирішив поїхати з с. Забір'я в аптеку в м. Боярка, Києво-Святошинського району, на автомобілі марки AUDI Q7. Керував вказаним автомобілем на невеликій швидкості. Дорога, якою рухався ОСОБА_5 мала багато поворотів, на одному з яких він відволікся від керування, та виїхав на зустрічну смугу. Коли побачив перед собою автомобіль, намагався загальмувати, але не встиг, внаслідок чого сталось зіткнення з автомобілем марки «DACIA LOGAN», який рухався в зустрічному напрямку. Стверджує, що спиртних напоїв перед тим як сісти за кермо не вживав. Одразу після ДТП виразив готовність відшкодувати заподіяні потерпілим збитки, які в подальшому відшкодував в повному обсязі. Після того як його доставили в лікарню м. Боярка, йому стало погано, тому він погано пам'ятає події, які там відбувались, однак знає, що його дружина через деякий час відвезла його до Залізничної лікарні м. Києва, де він завжди лікувався. Саме там у нього брали аналіз крові на вміст алкоголю. У вчиненому щиро розкаявся.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 суду пояснила, що 03 липня 2016 року близько 19 години вона разом з чоловіком ОСОБА_6 та дітьми вирішили поїхати в с.Забір'я, щоб зустрітись з друзями для спільного відпочинку. Дорога, якою вони рухались на автомобілі «DACIA LOGAN» мала багато поворотів, на одному з яких вона побачила як автомобіль марки AUDI Q7, що рухався в зустрічному напрямку на невеликій швидкості, виїхав на їх смугу руху, і з цим автомобілем сталось зіткнення.

Внаслідок ДТП, вона отримала тілесні ушкодження. ОСОБА_5 підійшов до неї та пообіцяв компенсувати шкоду. Вона не може стверджувати факт перебування ОСОБА_5 у стані алкогольного сп'яніння, однак чітко чула, як хтось сказав, «він же п'яний». ОСОБА_5 відшкодував їй збитки у повному обсязі. Просила застосувати до нього найсуворішу міру покарання.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що 03 липня 2016 року близько 19 години він разом з дружиною ОСОБА_3 та дітьми ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на автомобілі «DACIA LOGAN» рухались в напрямку с. Забір'я на невеликій швидкості. Дорога, якою вони рухались мала багато поворотів, на одному з яких він побачив автомобіль марки AUDI Q7, який рухався в зустрічному напрямку на невеликій швидкості, по його смузі руху. Уникнути зіткнення з цим автомобілем не вдалось, хоча ОСОБА_6 намагався повернути автомобіль праворуч на узбіччя. Водія автомобіля марки AUDI Q7 він не бачив. Після ДТП, водій автомобіля AUDI Q7 (як потім виявилось ОСОБА_5.), намагався заперечувати перебування за кермом автомобіля, підійшов до ОСОБА_6 та пообіцяв компенсувати шкоду. Стверджує, що ОСОБА_5 мав ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю, нечітка мова), проте умисно уникнув огляду на стан сп'яніння.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що 03 липня 2016 року він з родиною перебував на відпочинку в лісі неподалік с. Забір'є, де вони мали зустрітись з своїми друзями ОСОБА_6 та ОСОБА_3, проте останніх не дочекались. Близько 19 години зателефонував ОСОБА_6 та повідомив, що він разом з родиною потрапив в ДТП і попросив приїхати на місце пригоди. Коли ОСОБА_11 приїхав на місце події, то побачив, що потерпілій ОСОБА_3 надають медичну допомогу. ОСОБА_11 знімав на свій телефон місце події. До ОСОБА_11 підійшов ОСОБА_5, який сказав, що автомобілем керував не він, але визнав себе винним та запропонував компенсувати шкоду. ОСОБА_5 на його думку, мав ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю, червоні очі. Огляд на стан сп'яніння він не проходив.

Судом були вивчені матеріали та докази, надані сторонами а саме:

-Копія висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №107 від 03.07.2016, яким встановлено, що ОСОБА_5 самовільно втік з приймального відділення; - суд не надає оцінки зазначеному висновку, оскільки він не містить ознаки документу, - в ньому не зазначено хто склав такий висновок, та він не підписаний і органи досудового розслідування не встановили слідчо-оперативним шляхом джерело його походження

-Висновок судово-медичної експертизи №189/Д від 12.08.2016 року, який підтверджує отримання ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесних ушкодженнь;

-Висновок інженерно-технічної експертизи №19/8-02/8863 від 05.07.2016 року, яким встановлено технічну працездатність автомобіля НОМЕР_5 на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди;

-Висновок інженерно-технічної експертизи №19/8-02/884 від 05.07.2016 року, яким встановлено технічну працездатність автомобіля НОМЕР_3 на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди;

-Висновок судово-токсикологічної експертизи №279 від 05.07.2016, яким встановлено, що в крові ОСОБА_5 не було виявлено спирту або його ізомеру;

-Висновок інженерно-технічної експертизи №19/8-02/890 від 06.07.2016 року, яким встановлено, які механічні пошкодження отримали автомобіль НОМЕР_6 та автомобіль НОМЕР_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;

-Документи, що характеризують особу обвинуваченого.

Суд визнає, що обвинувачений ОСОБА_5, потерпіла ОСОБА_3, свідки ОСОБА_6, ОСОБА_11 давали правдиві показання суду, які в основному, окрім показань про перебування ОСОБА_5 в стані алкогольного сп'яніння повністю відповідають один одному та підтверджуються іншими доказами, дослідженими судом.

З приводу твердження потерпілої ОСОБА_3 свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_11 про перебування на їх думку ОСОБА_5 в стані алкогольного сп'яніння на момент вчинення ДТП суд приходить до наступного.

В судовому засіданні не встановлено причин, з яких зазначені особи могли б давати неправдиві показання, чи оговорювати обвинуваченого, і у суду немає підстав вважати їх показання неправдивими. В той же час суд враховує суб'єктивну складову та можливість помилки при оцінці будь-якою особою стану алкогольного сп'яніння чи факту вживання людиною алкоголю без досліджень спеціалістів чи досліджень за допомогою спеціальних приладів. ОСОБА_5 факт перебування за кермом в стані алкогольного сп'яніння категорично заперечує. Згідно висновку судово-токсикологічної експертизи №279 від 05.07.2016, встановлено, що в крові ОСОБА_5 не було виявлено етилового спирту а також пропілового, бутилового, амілового спирту та їх ізомерів. В примітці до цієї експертизи зазначено, що результат дослідження має відносне значення, у зв'язку з тим, що відбір крові проводився більш ніж через 24 години після ДТП. Оскільки в судовому засіданні для усунення зазначених вище протиріч вичерпані всі можливі засоби суд зазначає наступне. Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Ця Конституційна нормавідтворена в ч. 3 та ч. 4 ст. 17 КПК України. Таким чином при оцінці зазначених вище показань обвинуваченого ОСОБА_5, потерпілої ОСОБА_3, та свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_11 а також висновку судово-токсикологічної експертизи №279 від 05.07.2016 суд, сумніви і протиріччя в частині перебування ОСОБА_5 в стані алкогольного сп'яніння на момент вчинення ДТП тлумачить на користь останнього і вважає такий факт не доведеним.

Крім того суд зазначає, що відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акта… При пред'явленні обвинувачення ОСОБА_5 органи досудового слідства не інкримінували останньому вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, а суд не має можливості відповідно до зазначеної статті вийти за межі обвинувачення, оскільки це погіршить становище обвинуваченого.

Таким чином остаточне, змінене в судовому засіданні прокурором обвинувачення, яке було пред'явлене ОСОБА_5 знайшло повне підтвердження в судовому засіданні, в повному обсязі визнане обвинуваченим та підтверджене показаннями потерпілої, свідків та доказами, наданими сторонами та дослідженими в судовому засіданні.

Тому, оцінивши зібрані по справі та досліджені в ході судового розгляду докази, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_5 повністю доведена і його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому, та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, крім обставини, що пом'якшує його покарання, враховує ступінь тяжкості, обставини вчинення злочину та особу обвинуваченого, який вчинив злочин невеликої тяжкості, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, позитивно характеризується за місцем попередньої роботи, за місцем попередньої роботи в різних структурних підрозділах Укрзалізниці має виключно позитивну репутацію, неодноразово заохочувався, має нагороди. Крім того суд враховує добровільне повне відшкодування збитків потерпілій. Таким чином з урахуванням обставин справи та даних про особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді штрафу у межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України.

Враховуючи обставини вчиненого злочину, а саме факт виїзду водія ОСОБА_5 на смугу зустрічного руху, а також те, що внаслідок злочину окрім потерпілої ОСОБА_3 яка отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, водій ОСОБА_6 та неповнолітній пасажир ОСОБА_8 отримали легкі тілесні ушкодження, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_5 додаткове покарання, передбачене санкцією ч.1 ст. 286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Розмір витрат, пов'язаних із залученням експерта, суд вирішує відповідно до ст. 126 КПК України, стягуючи з обвинуваченого ОСОБА_5 4970 грн. 82 коп. в дохід держави судові витрати за проведення судових експертиз, які обвинувачений згоден відшкодувати.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 373-374 КПК України суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 500 (п'ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Стягнути з ОСОБА_5 4 970 (чотири тисячі сімдесят) гривень 82 (вісімдесят дві) копійки судових витрат за проведення судової експертизи на користь держави. (реквізити оплати: р/р 31111115700008, МФО 820019 УДКСУ у Подільському районі м. Києва, код 37975298).

Речові докази: д/к заповнена на гр..ОСОБА_5, запахові сліди з водійського сидіння, запахові сліди з пасажирського сидіння, ліва бокова подушка безпеки, права бокова подушка безпеки, передня пасажирська подушка безпеки, водійська подушка безпеки, направлені до камери схову Києво-Святошинського ВП - знищити;

Окуляри чорного кольору, гребінець, килимок з підлоги біля заднього лівого сидіння, килимок з підлоги біля водійського сидіння, килимок біля пасажирського сидіння, килимок біля заднього правого сидіння, повернуті під розписку ОСОБА_5 - залишити ОСОБА_5;

Автомобіль марки «AUDI Q7» р.н. НОМЕР_7, що знаходиться на майданчику тимчасового утримування по вул.Київська, 2-а в м.Вишневе - повернути власнику ТОВ «Порше лізинг Україна» (м.Київ, проспект Павла Тичини, 1 В;

Автомобіль марки «DACIA LOGAN» р.н. НОМЕР_8, що знаходиться на майданчику тимчасового утримування по вул.Київська, 2-а в м.Вишневе - повернути власнику ОСОБА_6.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: В.В. Лисенко