Рішення № 62476994, 01.11.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №285/307/16-ц Головуючий у 1-й інст. Літвин О. О.

Категорія 43 Доповідач Павицька Т. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого Павицької Т.М.,

суддів Талько О.Б., Шевчук А.М.,

секретаря Ковальської Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житлом та стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 05 травня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У лютому 2016року ОСОБА_1звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житлом та стягнення моральної шкоди. В обґрунтування позову зазначала, що з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі, під час якого спільно добудували, здали в експлуатацію будинок по вул.Лянгуса,72 в м.Новоград-Волинський, одержаний відповідачем у дар, та проживали в ньому разом зі своїми дітьми. З 27.02.2008 року вона постійно зареєстрована в даному будинку, однак у звязку з тим, що є інвалідом І групита має проблеми зі здоровям, відповідач з 2013 року почав наполягати на тому, щоб вона звільнила будинок, постійно влаштовував сварки, застосовував до неї фізичну силу та врешті вигнав її з дому. З вказаним позовом вона вже зверталась до суду, який у 2013 році був задоволений, проте в січні 2015 року відповідач в черговий раз вигнав її з будинку та позбавив доступу до нього, у звязку з чим вона вимушена разом з двома неповнолітніми дітьми винаймати тимчасове житло, термін перебування в якому скоро стікає. Враховуючи вищевикладене, просила в порядку усунення перешкод в користуванні житлом, вселити її в будинок по вулиці Лянгуса, 72 в м. Новоград-Волинський та зобовязати ОСОБА_2 передати їй ключі від будинку та воріт; стягнути з ОСОБА_2 на її користь 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Заочним рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 05 травня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. В порядку усунення перешкод в користуванні житлом, вселино ОСОБА_1 в будинок по вулиці Лянгуса, 72 в м. Новоград-Волинський Житомирської області та зобовязано ОСОБА_2 передати ОСОБА_1 ключі від вказаного будинку та воріт до нього. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди та на користь держави 1 102 грн. 40 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 01 жовтня 2005 року по 26 березня 2015 року. Від шлюбу мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, 22 липня 2012 року.

ОСОБА_2 є власником житлового будинку по вул.Лянгуса,72 в м.Новоград-Волинський, в якому з 27.02.2008 року зареєстрована позивачка ОСОБА_1

Статтею 156 ЖК Української РСРпередбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Аналогічну норму містить такожст. 405 ЦК України.

Згідно ч. 4ст. 156 ЖК Української РСРдо членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені у ч. 2ст. 64 цього Кодексу, тобтодружина (чоловік), діти і батьки кожного з подружжя.Членами сім'ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Припинення сімейних відносинз власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.

Згідно ч. 4ст. 9 ЖК Україниніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1ст. 109 ЖК Українивиселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог про усунення перешкод в користуванні житлом, оскільки позивачка вселилася і була зареєстрована у житловому будинку за згоди власника ОСОБА_2 як член сім'ї, виселення ОСОБА_1 у судовому порядку не проводилося. ОСОБА_1 вже зверталася у 2013 році з позовом про усунення перешкод в користуванні житлом, який рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 вересня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 06 листопада 2013 року було задоволено.

З копій висновків дільничного інспектора міліції від 15.01.2015 року та 28.07.2015 року вбачається, що відповідач вчиняв фізичне насильство щодо позивачки.

Зазначені обставини дають підстави вважати, що відповідач чинить перешкоди в користуванні ОСОБА_1 будинком по вул.Лянгуса,72 в м.Новоград-Волинський Житомирської області, тому порушене право користування ОСОБА_1 житловим будинком обґрунтовано поновлено шляхом вселення та зобов'язання передати ключі від спірного будинку та воріт до нього.

Разом з тим, не можна погодитися з рішенням суду в частині стягнення з відповідача на користь позивачки моральної шкоди.

Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди ( ч.3 ст.386 ЦК України).

Тобто, право на відшкодування моральної шкоди має власник майна, права якого порушені.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується позивачкою, що власником спірного будинку є ОСОБА_2

Чинним законодавством не передбачено відшкодування моральної шкоди за правовідносинами, що склалися між сторонами.

Тому у суду першої інстанції не було правових підстав для задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди. З огляду на наведене, рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у їх задоволенні.

Оскільки рішення суду першої інстанції в частині відшкодування моральної шкоди скасовано, а тому відповідно до ст.88 ЦПК України підлягає зменшенню розмір судового збору стягнутого з ОСОБА_2 на користь держави з 1102 грн. 40 коп. до 551 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 05 травня 2016 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих вимог.

Заочне рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 05 травня 2016 року в частині стягнення судового збору змінити, зменшити розмір судового збору з 1102 грн. 40 коп. до 551 грн. 20 коп.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бутиоскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних ікримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді