Ухвала суду № 62474890, 03.11.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 307/679/15-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.11.2016 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: Феєра І.С. (головуючого), ОСОБА_1, ОСОБА_2, при секретарі Головець М.А., за участю прокурора Томишинець С.В., захисника адвоката ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_4, розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 17.10.2016.

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_4, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, одруженого, що має на утриманні двох дітей, не судимого, підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 3,4,5 ст.185, ч.1 ст.263, ч. ч. 1, 2 ст.289 КК України.

З ухвали слідчого судді вбачається, що старший слідчий СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області за погодженням із прокурором Тячівської місцевої прокуратури звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4.

Слідчий в обґрунтування клопотання посилається на те, що ОСОБА_4, раніше вчинив злочин, передбачений ч.4 ст.296 КК України, за що притягується до кримінальної відповідальності, і обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12014070160000523 від 14.04.2014 перебуває на розгляді у Тячівському районному суді, на шлях виправлення та перевиховання не став, а знову вчинив новий, умисний., корисливий, особливо тяжкий злочин за таких обставин.

Так, 03.02.2016, близько 10 год. 30 хв. ОСОБА_4, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, а саме з метою вчинення крадіжки за попередньою змовою в групі з ОСОБА_5, на автомобілі марки «SKODA Superb», державний номерний знак AO 9547 ВК, що належить ОСОБА_6, приїхав до тильної сторони будинку №28, який розташований по вул. Пушкіна в м. Тячів Закарпатської області, зі сторони вул. Незалежності, що належить ОСОБА_7, де зупинившись неподалік воріт дворогосподарства зазначеного будинку, та з переднього правого пасажирського сидіння автомобіля вийшов ОСОБА_5, який перестрибнувши через огорожу дворогосподарства та підійшовши до будинку, шляхом пошкодження вхідних дверей, незаконно, таємно проник всередину будинку, де із спальної кімнати, а саме з тумбочки, яка там знаходилась, викрав грошові кошти в сумі 7 300 грн., з під правого матрацу спального ліжка 703 долари США, що відповідно до офіційного курсу НБУ

-2-

станом на 03.02.2016 становить 18 188,55 грн., з дивану 35 200 євро, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 03.02.2016 становить 994 416, 26 грн., з приймальної кімнати будинку розбивши копилку у вигляді «миші», що знаходилась в серванті, звідки викрав 50 000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 03.02.2016 становить 1 293 637, 8 грн., після чого, заволодівши вище вказаними грошовими коштами, вийшов із будинку та втік із місця пригоди, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 2 313 542, 61 грн..

Окрім того, 29.06.2016, у період з 01 год. 25 хв. по 02 год. 43 хв., ОСОБА_4, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_8, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом квадро циклом, марки «Hamer ATV - 250», без реєстраційних номерних знаків, що належить ОСОБА_9, вартість якого, згідно висновку експерта №11/566 від 16.09.2016 становить 29 100 грн., шляхом вільного доступу проникли на територію дворогосподарства № 27 по вул. Дубрівка в с. Бедевля Тячівського району Закарпатської області, де, маючи на меті заволодіти чужим майном, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, умисно, таємно, з корисливих мотивів, усупереч волі законного користувача ОСОБА_9, не маючи права на користування, виштовхали з території дворогосподарства вказаний квадро цикл, тобто незаконно заволоділи ним, який у подальшому ОСОБА_4 збув своєму двоюрідному брату ОСОБА_10 за 370 доларів США.

09.07.2016, о 20 год. 10 хв. у м. Тячів по вул. Незалежності, на підставі ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» було зупинено автомобіль марки «Skoda SuperB», державний номерний знак НОМЕР_1, за кермом якого був ОСОБА_4, та під час перевірки останній не надав дозвільних документів на право керування транспортним засобом, а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на зазначений транспортний засіб, у звязку із чим було здійснено огляд автомобіля марки «Skoda SuperB», державний номерний знак НОМЕР_1, і під час огляду в багажному відділенні було виявлено пластмасову коробку чорного кольору, з надписом «ZORAKI» у якій знаходився предмет схожий на пістолет, з надписом «ZORAKI 914», номер 064214w09 та магазин до нього без набоїв, що згідно висновку експерта №1/268 від 30.08.2016 є вогнепальною зброєю та відноситься до короткоствольно, гладкоствольної вогнепальної зброї - є самозарядним пістолетом моделі «Stalker 914», №064214, виготовлений промисловим способом, фірмою «АТАК ARMS LTD» Туреччина.

Ухвала слідчого судді мотивована доведеністю обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3,4,5 ст. 185, ч.1 ст.263, ч. ч. 1, 2 ст.289 КК України, наявністю достатніх підстав уважати, що існують ризики, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий, та доведеністю про недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні.

В апеляційній скарзі захисник адвокат ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 просить ухвалу слідчого судді від 17.10.2016 - скасувати, постановити нову, якою у клопотанні старшого слідчого СВ Тячівського ВП ГУНП про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити. Уважає ухвалу незаконною, та такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права. Указує, що строк досудового розслідування в кримінальному провадженні відомості про яке 02.02.2015 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015070160000173, та в якому 17.10.2016 ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру, урегульовано постановою про продовження строку досудового розслідування

-3-

від 19.09.2016, якою відповідно строк досудового розслідування в кримінальному провадженні №12015070160000173 продовжено до трьох місяців, тобто до 25.10.2016, тому взагалі є незрозумілою позиція суду щодо обрання запобіжного заходу поза межами строків досудового розслідування. Ні слідчим, ні прокурором не доведено наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_4 у скоєнні ним інкримінованих кримінальних правопорушень. Текст оскаржуваної ухвали повністю скопійований слідчим суддею з носіїв інформації правоохоронних органів, з розділовими знаками, повністю забувши про презумпцію невинуватості та положення ч.1 ст.88 КПК України, згідно якої докази, які стосуються судимостей підозрюваного, обвинуваченого або вчинення ним інших правопорушень, що є предметом цього кримінального провадження, а також відомості щодо характеру або окремих рис характеру підозрюваного, обвинуваченого є недопустимими на підтвердження винуватості підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. До клопотання не додано жодного документу, який би підтверджував, що ОСОБА_7 являється власником житлового будинку № 28 по вул. Пушкіна в м. Тячів. Згідно інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна за параметром пошуку м. Тячів вул. Пушкіна буд. № 28, значиться інформація, що власником вищезазначеного будинку є ОСОБА_11. Ні слідчим, ні прокурором не доведено жодних із ризиків, які передбачені ст.177 КПК України, і які свідчать про можливість ухилення підозрюваного ОСОБА_4 від участі в проведенні слідчих дій, судових засіданнях. Дивною також, є позиція суду в даному випадку щодо визначення безнадійно великого розміру застави для його підзахисного у розмірі 2342 642, 61 грн., адже останній проживає з дружиною та двома неповнолітніми дітьми, не працює. Тому, незрозуміло який виключний випадок спонукав суд вийти за межі визначені ст.182 КПК України щодо визначення розміру застави.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника адвоката ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_4, які підтримали апеляційну скаргу, заперечення прокурора щодо апеляційної скарги, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження колегія суддів уважає, що апеляційна скарга захисника адвоката ОСОБА_3 підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним чи обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування, або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей, чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється чи обвинувачується.

Розглядаючи клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 слідчий суддя дослідив обставини, з якими закон повязує можливість обрання вказаного запобіжного заходу, а саме: мету і підстави застосування запобіжного заходу; обставини, що враховуються при його обранні і дав їм належну оцінку.

-4-

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першої ст.177 КПК України.

Слідчий суддя обґрунтовано мотивував свій висновок про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У клопотанні слідчого наведено переконливі дані про наявність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_4 у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. ч. 3, 4, 5 ст.185, ч.1 ст.263, ч. ч. 1, 2 ст.289 КК України; обґрунтовано ризики, передбачені ст.177 КПК України й мотивовано чому інший більш мякий запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Таким чином, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст. ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 197 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4, даних про його особу, при відсутності підстав для застосування більш мякого запобіжного заходу, дійшов до висновку про необхідність застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Така позиція, слідчого судді відповідає вимогам ст.ст. 176-178, 183 КПК України, що регулюють вирішення питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Доводи захисника про те, що ні слідчим, ні прокурором не доведено наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_4 у скоєнні ним інкримінованих кримінальних правопорушень, є надуманими оскільки вони повністю спростовані при апеляційному розгляді справи, слідчим суддею враховані всі обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України в їх сукупності.

З ухвали слідчого судді вбачається, що під час розгляду клопотання щодо підозрюваного ОСОБА_4 участь у судовому засіданні приймали як підозрюваний так і його захисник - адвокат ОСОБА_3, що свідчить про дотримання слідчим суддею вимог ст.193 КПК України.

Колегія суддів також обґрунтованим визнає й висновок слідчого судді про те, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив три кримінальні правопорушення, два з яких відносяться до категорії тяжких злочинів, а третій до категорії особливо тяжких злочинів, за які законом про кримінальну відповідальність, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, постійного місця роботи не має, по місцю проживання характеризується негативно, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме встановлено, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; може незаконно впливати на потерпілу, свідків та іншого співучасника злочину; зокрема, на підозрюваного ОСОБА_5, з яким ОСОБА_4 перебуває у дружніх стосунках, або інших свідків та потерпілу, з метою можливої зміни ними показів на його користь; а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить і те, що підозрюваний вже притягується до кримінальної відповідальності, оскільки у суді першої інстанції на розгляді перебуває щодо нього кримінальне провадження.

Вищевказані висновки слідчого судді колегія суддів уважає такими, що узгоджуються з вимогами закону, апеляційним судом визнаються доведеними та належним чином обґрунтованими, тому доводи апеляційної скарги захисника адвоката ОСОБА_3 про не доведеність цих ризиків та невмотивованість висновків слідчого судді апеляційний суд відхиляє.

-5-

З урахуванням доведеності вищевказаних ризиків, колегія суддів також уважає обґрунтованим і висновок про те, що сторона кримінального провадження з боку обвинувачення слідчий, довів суду наявність обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 злочинів, передбачених ч. ч. 3,4,5 ст. 185, ч.1 ст.263, ч. ч. 1, 2 ст.289 КК України, і є наявність достатніх підстав уважати, що існують ризики, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий, та доведено суду недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні.

Одночасно, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою з визначенням строку дії ухвали поза межами строків досудового розслідування, що відповідно до ч.3 ст. 407 КПК України є безумовною підставою для скасування ухвалу слідчого судді від 17.10.2016, з постановленням апеляційним судом нової ухвали.

У розумінні положеньст.131 КПК України, запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується із метою досягнення дієвості цього провадження. А тому застосування запобіжного заходу має відбуватись лише в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, передбаченогост.219 КПК України, а за необхідності строк тримання під вартою може бути продовжений в порядкуст.197 КПК України.

Як убачається з матеріалів судового та кримінального провадження, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень 17.10.2016, відомості про які 03.02.2016, 29.06.2016, 10.07.2016 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015070160000173 (а. с. п. 7-9, 134-138).

Постановою слідчого від 19.09.2016, строк досудового розслідування було продовжено в кримінальному провадженні №12015070160000173 до трьох місяців, тобто до 25.10.2016.

Таким чином, слідчій суддя 17.10.2016 при розгляді клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на вищевказане не звернув уваги, та визначив строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу до 16.12.2016, тобто поза межами строку досудового розслідування, що є підставою для скасування ухвали, та постановлення апеляційним судом нової.

Так, 03.11.2016 під час розгляду апеляційної скарги захисника адвоката ОСОБА_3, прокурор у судовому засіданні надав суду копію постанови про продовження строку досудового розслідування від 21.10.2016, з якої вбачається, що заступником прокурора області продовжено строк досудового розслідування в кримінальному провадженні №1201507010000173 від 02.02.2015, у якому висунута підозра ОСОБА_4 за ч.5 ст. 185, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 289 КК України, до 5 місяців, тобто до 25.12.2016, і ці відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

З огляду на викладене, визначення слідчим суддею строку дії запобіжного заходу поза межами строку досудового розслідування - до 16.12.2016 року є необґрунтованим.

Також, колегія суддів уважає, що доводи апеляційної скарги щодо невмотивованості висновків слідчого судді в частині визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України заслуговують на увагу, що зумовлює апеляційний суд зменшити розмір застави.

-6-

За ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Слідчий суддя, визначаючи розмір застави підозрюваному ОСОБА_4, визначив її в розмірі, передбаченому ч.5 ст.182 КПК України, при цьому не врахував вимоги ч.4 ст.182 цього Кодексу, яка вказує, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Визначивши розмір застави підозрюваному ОСОБА_4 в розмірі сумі 2342 642, 61 грн., слідчий суддя вказаних норм КПК Українине дотримався, свої висновки щодо розміру застави не вмотивував.

Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбаченихКПК України, апеляційний суд ураховує дані про його особу, наявність постійного місця проживання, відсутність постійного заробітку, наявністю на його утриманні двох дітей, тяжкість вчинених кримінальних правопорушень і приходить до висновку про необхідність установлення її в розмірі 362500 ( тристо шістдесят дві тисячі пятсот) грн..

Докази, на які посилається у своїй апеляційній скарзі захисник, які б унеможливлювали перебування підозрюваного ОСОБА_4 під вартою, матеріали провадження не містять та захисником не доведені.

Керуючись ст. ст. 177,183, 184, 197, 199, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 17.10.2016 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скасувати.

Клопотання слідчого СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області, погоджене із прокурором Тячівської місцевої прокуратури про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання ОСОБА_4 під вартою встановити до 16.12.2016.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обовязків, передбачених КПК України в розмірі 362 500 ( тристо шістдесят дві тисячі пятсот) грн..

-7-

Розяснити, що підозрюваний ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком до 16.12.2016 обовязки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до особи кримінального провадження - слідчого із встановленою слідчим періодичністю; не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає (смт. Тересва вул. Визволення, 11 Тячівського району Закарпатської області) без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Розяснити ОСОБА_4, що в разі невиконання вище перерахованих обовязків до нього може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід, і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 (двох) розмірів мінімальної заробітної плати.

Судді: