Вирок № 62473436, 31.10.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

31 жовтня 2016 року

Справа №: 127/21745/13-к

Провадження №: 1-кп/127/342/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2016 року місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді: Гайду Г.В.,

при секретарі: Сташко В.С.,

за участю прокурора: Шамалюка В.А.,

захисника: ОСОБА_1,

потерпілої: ОСОБА_2,

обвинуваченого: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013010380000532 від 11.02.2013 за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

раніше судимого:

● 18.12.2009 Замостянським районним судом м. Вінниці, за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України (редакції 2001 року), до 1 року 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

● 19.12.2011 Ленінським районним судом м. Вінниці, за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України (редакції 2001 року), до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 289 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 10.02.2013 о 21:30 год. вступивши у попередню змову з двома невстановленими досудовим розслідуванням особами чоловічої статті, що була направлена на незаконне заволодіння транспортним засобом з будь-якою метою, знаходячись в подвірї біля будинку № 106, що по вул. Київська, в м. Вінниці, помітили, що біля одного з підїздів даного будинку стоїть без нагляду легковий автомобіль, марки «Daewoo Nexia», білого кольору, 2008 року випуску, державний номерний знак AB 99 54 ВН, що згідно висновку судово-авто-товарознавчої експертизи за № 25 від 01.03.2013 ринкова вартість якого складає 46 280 грн.

Після цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, двоє невстановлених досудовим розслідуванням особи чоловічої статі, маючи прямий умисел, направлений на незаконне заволодіння вищезазначеним транспортним засобом, скориставшись відсутністю власника чи сторонніх осіб, підійшли до окремо стоячого автомобіля, марки «Daewoo Nexia», білого кольору, 2008 року випуску, державний номерний знак AB 99 54 ВН, який потерпілий залишив без нагляду, а ОСОБА_4 тим часом, з метою усунення перешкод та сприянню вчиненню кримінального правопорушення, зайшов в підїзд даного будинку біля якого знаходився автомобіль, де спостерігав за перехожими громадянами, які б могли помітити їхні злочинні діяння та будь-яким способом завадити вчиненню злочину, тим самим підвищував вірогідність досягнення бажаного кінцевого результату та полегшував вчинення злочину своїм співучасникам.

У подальшому двоє невстановлених досудовим розслідуванням особи чоловічої статі, непомітно для оточуючих, проникли до приміщення салону автомобіля, де одна особа сіла за кермо та невстановленим слідством способом завела двигун, увімкнула автоматичну коробку передач та рушила з місця, тобто незаконно, без дозволу власника, заволоділа транспортним засобом, а саме: автомобілем, марки «Daewoo Nexia», білого кольору, 2008 року випуску, державний номерний знак AB 99 54 ВН, що належить ОСОБА_2 та в подальшому на вищевказаному автомобілі невстановлені слідством особи разом з ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зникли, чим завдали останній матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Допитаний під час судового провадження обвинувачений ОСОБА_3, вину в вчиненому злочині не визнав та надав суду наступні показання, що 10.02.2013, коли викрали автомобіль, він повертався пізно додому і побачив свого знайомого однокласника ОСОБА_5Л, який їхав у автомобілі «Daewoo Nexia» . В автомобілі було ще двоє хлопців, з якими ОСОБА_3 знайомий не був. ОСОБА_3 запропонували прокататись і він сів до них в машину. Хто власник автомобіля не знав. Алкогольні напої не вживали. Проїхавшись всі разом, вони застрягли на пустирі переднім правим колесом і не могли вже виїхати. Вийшовши з машини, вони почали штовхати автомобіль, але нічого не виходило. ОСОБА_3 не знає яким чином, заднє сидіння загорілось. ОСОБА_3 намагався загасити вогонь снігом, але нічого не виходило, гасив погонь самостійно, товариші не допомагали. Після цього водій йому сказав, що все нормально, страхова компанія відшкодує кошти, пішли додому і вони всі розійшлись. Приблизно через два місяці до ОСОБА_3 приїхали працівники міліції з приводу цього автомобіля і він дізнався що автомобіль викрадений.

Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_2 не визнав.

Допитана під час судового провадження потерпіла ОСОБА_2, суду надала наступні показання, що 10.02.2013 з 21:30 год. до 22:00 год. вийшовши на вулицю вона побачила, що її автомобіля «Daewoo Nexia» не має. До цього машина стояла в дворі, біля лавки під вербою, на звичному місці. Дистанційної сигналізації в автомобілі не було, машина зачинялась автоматично брелоком на центральний замок. Побачивши що автомобіля не має на місці, ОСОБА_6 викликала міліцію і повідомила про викрадення автомобіля. Приїхали працівники міліції взяли у неї показання, написали заяву. На наступний день вранці їй повідомили, що вірогідно її автомобіль знаходиться по вулиці Айвазовського, в кюветі спалений. Виїхавши до місця де був автомобіль, вона одразу впізнала свій автомобіль, який був спалений повністю. Впізнала свій автомобіль по дитячому сидінню, яке було в машині, впадині на правій дверці та особистим речам біля автомобіля. Коли викрадали автомобіль, не врахували того факту, що він не зовсім справний. ОСОБА_6 мала повторно завітати до СТО, тому що в правому передньому колесі стукала постійно граната і її попередили, що на швидкості та на великих ямах їздити не можна. В автомобілі легкозаймистих речей не було. ОСОБА_7, ОСОБА_6 повідомила, що була присутня на слідчих діях за участю ОСОБА_8 коли проводився слідчий експеримент. ОСОБА_3 розповідав, що він стояв на «шухері» в підїзді і дивився щоб ніхто не заходив і не виходив, а хлопці, з якими він був в цей час викрадали автомобіль. Яким чином автомобіль був заведений, їй не відомо. Як машина відїжджала, потерпілій чути не було. Домофону та коду на підїзді не було. Страхова компанія виплатила їй 39 000 гривень. Цивільний позов підтримує. Покарати обвинуваченого ОСОБА_3 просила суворо.

Допитаний під час судового провадження свідок ОСОБА_9, суду надав наступні показання, що потерпіла є його дружиною. 10.02.2013 ввечері він вечеряв разом із дружиною у своїй квартирі. Машина дружини була припаркована в дворі майже під вікнами. Коли дружина в черговий раз вийшла на вулицю подихати повітрям (приблизно 21:00-21:30 год.), не побачила машину на своєму місці. ОСОБА_9 разом із ОСОБА_6 намагались знайти якійсь сліди викрадення автомобіля. ОСОБА_9 з сусідом по околиці пробіглись, однак нічого не знайшли, хоча прямували в сторону знайденої на наступний день машини, не дійшовши до того місця. На наступний день було повідомлено, що машину знайшли спаленою. Зранку ОСОБА_9 разом із ОСОБА_6 підїхали місця де був спалений автомобіль. Автомобіль впізнали по деяким специфічним ознакам (пошкодження на дверці, вміст багажнику, залишки дитячих крісел). При проведенні слідчих дій присутній не був. Автомобіль був придбаний осінню півтора роки тому за 8 000 доларв США. Автомобіль був застрахований, але яку суму було відшкодовано страховою компанією потерпілій йому невідомо.

Допитаний під час судового провадження свідок ОСОБА_10, суду надав наступні показання, що раніше працював чотири роки охоронником в «Бастіон» на Айвазовського, 4. Бачив як проїхав автомобіль біля сторожки після 00:00 год. Якої саме марки, кольору автомобіль не бачив. Про спалах автомобіля дізнався від слідчого.

Допитана під час судового провадження свідок ОСОБА_11, суду надала наступні показання, що вона була понятою при проведенні слідчого експерименту із обвинуваченим ОСОБА_3 Під час проведення слідчої дії ОСОБА_3 розповідав як автомобіль викрали та спалили. Під час проведення слідчого експерименту на обвинуваченого ніякого тиску не здійснювалось. ОСОБА_3 показав місце де знаходилась машина «Daewoo Nexia» (в дворі на Київській), потім вони поїхали в район комплексу «Ігроманія» та на хімзавод. ОСОБА_3 повідомив, що викрадали автомобіль його товариші, а він стояв в підїзді будинку «на шухері».

Допитаний під час судового провадження свідок ОСОБА_12, суду надав наступні показання, що з ОСОБА_3 навчався в одному класі, знає його біля восьми років. Про викрадення автомобіля дізнався від працівників міліції, при слідчих діях присутній не був. ОСОБА_12 повідомив, що йому подзвонив його товариш і сказав щоб він виходив на вулицю гуляти. До цього вони всі разом катались на машинах. В цей раз також його товариш заїхав до нього на автомобілі «Daewoo Nexia» білого кольору, за кермом був чоловік, якого він не знає, раніше бачив його рази три. По дорозі біля компютерного салону «Піраміда» (по вул. Станіславського) вони забрали ОСОБА_3 Хто власник автомобілю «Daewoo Nexia» ОСОБА_12 не знав, думав що той, хто знаходився за кермом. Далі вони катались по місту, спиртні напої не розпивали. Чому загорівся автомобіль ОСОБА_12 не знає. Чоловік, що був за кермом сказав, що нічого страшного, автомобіль застрахований. Працівників міліції, пожежників ніхто не викликав, просто всі розійшлись. В автомобілі було крісло для дитини на задньому сидінні.

Допитаний під час судового провадження експерт ОСОБА_13, суду надав наступні показання, що 25.07.2013 він проводив амбулаторну судово-психолого-психіатричну експертизу відносно ОСОБА_3 Під час проведення експертизи обвинувачений ОСОБА_3 не плутався у відповідях на питання, відповіді були послідовними та чіткими. Крім того, як зазначив ОСОБА_14, що визначення достовірності показань особи не є компетенцією судово-медичного експерта. Поведінка ОСОБА_8 була як у адекватної здорової людини. Компетенцією судового-психіатра є визначення психічного стану особи. Покази які давав обвинувачений ОСОБА_3 під час проведеної експертизи збіглися з показаннями останнього стосовно інкримінованого йому діяння. Обвинувачений ОСОБА_3 вину визнавав, розповідав, що він стояв на «шухері» не задумуючись про наслідки вчиненого.

Допитаний під час судового провадження експерт ОСОБА_15, суду надав наступні показання, що він був в складі судово-експертної-комісії при проведенні судово-психолого-психіатричної експертизи від 25.07.2013 відносно ОСОБА_3 Неврологічне захворювання яке було у ОСОБА_8 не вплинуло на психічний стан останнього. Обвинувачений ОСОБА_3 підчас проведення експертизи міг вірно сприймати обставини, які мають значення по справі давати по них відповідні показання. Судовий психіатр лише констатує відношення експертного до скоєного правопорушення. Крім того, під час проведення експертизи, обвинувачений зазначив, що він причетний до вчиненого кримінального правопорушення, про що вони зробили відповідну відмітку. Експертизу вони проводять на підставі постанови слідчого про призначення експертизи. Ніякого тиску на ОСОБА_3 не здійснювалось.

Допитаний під час судового провадження експерт ОСОБА_16, суду надала наступні показання, що вона була в складі судово-експертної-комісії при проведенні судово-психолого-психіатричної експертизи від 25.07.2013 відносно ОСОБА_3 З обвинуваченим ОСОБА_8 вона особисто спілкувалася під час проведення експертизи. ОСОБА_3 відповідав на питання послідовно, чітко. Крім того, поведінка останнього була адекватною. Показання які давав обвинувачений ОСОБА_3 під час проведеної експертизи збіглися з показаннями останнього стосовно інкримінованого йому діяння. Ніякого тиску на ОСОБА_3 не здійснювалось.

Також судом безпосередньо досліджені наступні докази надані сторонами кримінального провадження під час судового провадження:

●протокол проведення слідчого експерименту від 09.08.2013 відповідно до якого обвинувачений ОСОБА_3 повідомив, про обставини, які відбулися 10.02.2013, в вечірній час під час вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом ним та іншими особами;

●висновок експерта № 25 від 01.03.2013, відповідно до якого, ринкова вартість аналогічного повнокомплектного технічно справного автомобіля марки «Daewoo Nexia», 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 станом на 10.02.2013, з ПДВ складає: 46 280 грн.;

●висновок експерта № 79 від 15.02.2013, відповідно до якого, в слідах на марлевому тампоні, вилученому під час огляду місця події та представленому на дослідження (обєкт № 1), знайдено кров людини. При серологічному дослідження виявлені антигени А та ОСОБА_7 чином, якщо кров у вказаному обєкті походить від однієї людини, то група крові її А з ізогемаглютинином анти-В та супутнім антигеном Н. Якщо ж, кров у вказаному обєкті походить від двох або декількох осіб (тобто є змішаною), то ними можуть бути люди з групами крові А з ізогемаглютинином анти-В та О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В.

●висновок експерта № 211 від 30.04.2013, відповідно до якого кров ОСОБА_3 відноситься до групи О з ізогемаглютининами анти А та анти-В. Згідно висновку експерта № 79 від 15.02.2013: «В слідах на марлевому тампоні, вилученому під час огляду місця події та представленому на дослідження, знайдено кров людини. При серелогічному дослідженні виявлені антигени А та ОСОБА_7 чином, якщо кров у вказаному обєкті походить від однієї людини, то група крові з її А з ізогемаглютинином анти-В та супутнім антигеном Н. Якщо ж, кров у вказаному обєкті походить від двох або декількох осіб (тобто є змішаною), то ними можуть бути люди з групами крові А з ізогемаглютинином анти-В та О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В» і її походження від громадянина ОСОБА_3 не виключається;

●протокол огляду місця події від 10.02.2013, відповідно до якого на майданчику розміром 10х4 в дворі будинку № 106 по вул. Київська в м. Вінниці, були помітні чотири смуги слідів з однаковим візерунком;

●протокол огляду місця події від 11.02.2013 відповідно до якого, було виявлено автомобіль в обгорівшому стані, який знаходився близько 1 км від складів по вул. Айвазовського. Крім того, під час огляду місця події було вилучено речовину бурого кольору, яка була опечатана у паперовий конверт, пляшка з написом «Малятко», зразок бинта поміщеного до експертного пакету № 0920424, змивів з лівої передньої дверки автомобіля поміщених в пакет № 0910449; змив з поверхні даху автомобіля опечатаний у пакет № 0910665, змив з поверхні капоту автомобіля в пакеті № 0910427; змив з поверхні передньої правої дверки автомобіля в пакеті № 0910666, змив з поверхні багажника автомобіля поміщений у пакет № 0910428, пожежне сміття з місця сидіння водія пакет 30910448, пожежне сміття з заднього сидіння № 0910422, пожежне сміття з пасажирського переднього сидіння пакет № 0910421.

Аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення приходить до наступного.

В ході судового провадження обвинувачений ОСОБА_3 вину не визнав та зазначив, що він не приймав участі в угоні автомобіля марки «Daewoo Nexia», а лише сів покататись у ньому з іншими особами.

Вказані показання обвинуваченого ОСОБА_3 не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду та спростовуються показаннями потерпілої, свідків та дослідженими доказами в ході судового провадження які є логічними та такими, що узгоджуються між собою.

В ході судового розгляду допитані свідки зазначили про те, що в ході проведення слідчого експерименту ОСОБА_3 добровільно розповідав про обставини вчинення злочину, ніякого тиску відносно останнього не чинилося, крім показань свідків та потерпілої вина ОСОБА_3 підтверджується протоколом проведення слідчого експерименту від 9 серпня 2013 року, висновками експертів: № 25 від 01.03.2013, № 79 від 15.02.2013, № 211 від 30.04.2013, протоколом огляду місця події та іншими доказами, які є логічними та такими, що узгоджуються між собою

Невизнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні злочину оцінюється судом критично і розцінюється як намагання уникнути від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Крім того, в ході судового розгляду стороною захисту зазначено, що ряд доказів по даному кримінальному провадженню є недопустимі, а саме протокол допиту ОСОБА_3 в якості свідка, протокол допиту ОСОБА_3 в якості підозрюваного та протокол проведення слідчого експерименту, оскільки на думку сторони захисту вказані докази не можуть бути використані як доказова база вини ОСОБА_3

Суд звертає увагу не те, що відповідно до вимог ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо та показання учасників кримінального провадження суд отримує усно та те, що не можуть бути визнані доказами, відомості що містяться в показаннях речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження судом.

В ході судового розгляду були досліджені безпосередньо докази, а саме протокол слідчого експерименту, протокол огляду місця події та висновки експертів, вказані докази є допустимими доказами, оскільки отримані в передбаченому КПК України порядку, а протоколи допиту ОСОБА_3 в яких містяться показання останнього надані під час досудового розслідування не досліджувались в ході судового розгляду, оскілки це суперечить вимогам КПК України, а тому суд вважає, що твердження сторони захисту, щодо недопустимості доказів є безпідставним.

Аналізуючи та оцінюючи обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 289 КК України, тобто пособник у вчиненні незаконного заволодіння транспортним засобом з будь-якою метою, вчиненого за попередньою змовою групи осіб.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та приймає до уваги роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 7від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Зокрема судом враховано, що ОСОБА_3 раніше судимий, за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, на обліку у «Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім. академіка ОСОБА_17» не перебуває, на диспансерному обліку у Вінницькому обласному наркологічному диспансері «Соціотерапія» не перебуває. Відповідно до акту амбулаторної судово-психолого-психіатричної експертизи № 221 від 25.07.2013 ОСОБА_3 на хронічне психічне захворювання не страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, міг повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_3 на хронічне психічне захворювання не страждає, перебуває поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. ОСОБА_3 не має відхилень в психічному розвитку. В теперішній час ОСОБА_3 повною мірою може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_3 не потребує. До індивідуально-психологічних особливостей ОСОБА_3 належать: збереженість пізнавальних процесів психічної діяльності (память, увага, мислення), відповідний віковим стандартам інтелектуальний розвиток. В сфері особливості активність поведінки, екстравертованість, значимість власної соціальної позиції, емоційна стабільність, легке вживання в різні соціальної позиції, емоційна стабільність, легке вживання в різні соціальні ролі, легковажність, безвідповідальність. ОСОБА_7 характерологічні особливості ОСОБА_3, як легковажність та безвідповідальність могли оформити його поведінку в досліджуваний період. Характер вчиненого ОСОБА_3 правопорушення не передбачає виникнення будь-яких виражених емоцій станів, які б вплинули на його свідомість та діяльність. ОСОБА_3, з урахуванням його вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку та умов мікросоціального середовища, може усвідомлювати реальний зміст своїх дій, повною мірою контролювати їх та передбачати їх наслідки. ОСОБА_3, з урахуванням його емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей та рівня розумового розвитку, може правильно сприймати обставини, що мають значення у провадженні, та давати про них відповідні покази.

Обставин, що відповідно до ст. 66 КК України помякшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3, судом не встановлено.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, судом не встановлено.

Враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_3, його поведінку у судовому засіданні, суд вважає, що саме покарання у виді позбавлення волі на певний строк призначене ОСОБА_3, буде необхідним та достатнім і досягне мети не лише кари ОСОБА_3 за вчинене, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами.

Потерпілою ОСОБА_18 було заявлено цивільний позов, щодо відшкодування їй ОСОБА_3 матеріальної шкоди в розмірі 6604 грн. 70 коп. та моральної шкоди в розмірі 20 000 грн., суд приймає до уваги положення постанови пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», а саме відповідно до п. 5 постанови пленуму слідує, що при розгляді цивільного позову у кримінальній справі з питань, не врегульованих КПК України, суд може керуватися відповідними нормами ЦПК України, не підлягають розгляду в кримінальній справі також позови за вимогами про відшкодування матеріальної шкоди, що не випливають з пред'явленого обвинувачення.

ОСОБА_7, суд приймає до уваги постанову пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)», а саме п. 9 з якого вбачається, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи викладене, цивільний позов заявлений ОСОБА_2 в частині матеріальної шкоди в розмірі 6604 грн. 70 коп. підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки підтверджений відповідними доказами.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню на суму 5000 грн. так як злочинними діями ОСОБА_3 потерпілій завдано фізичних, душевних, психічних страждань.

Процесуальні витрати за проведення експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, ст. 65 КК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (пяти) років позбавлення волі, без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 19.12.2011 та призначити остаточне покарання у виді 5 (пяти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі, без конфіскації майна.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_18 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_18 грошові кошти в сумі 6604 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_18 грошові кошти в сумі 5 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати за проведену експертизу на користь держави в сумі 1126 (одна тисяча сто двадцять шість) грн. 44 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Речові докази, а саме:

●вилучена під час огляду місця події речовина бурого кольору, пластикова пляшка ємністю 0,33 л з надписом на етикетці «Малятко», вилучене під час огляду місця події пожежне сміття, які зберігаються в камері зберігання речових доказів ВМВ УМВС України у Вінницькій області (колишнього 1-го ВМ ВМВ УМВС України у Вінницькій області) - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області протягом 30 діб з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Копію вироку учасники судового провадження можуть отримати у Вінницькому міському суді Вінницької області.

Суддя: