Ухвала суду № 62471491, 01.11.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2016 р.Справа № 820/3336/16

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Бартош Н.С.,

Суддів: Яковенка М.М., Донець Л.О.

при секретарі Дорошенко Д.О.

за участю:

представника позивача - Онопрієнко Л.М.

представника відповідача - Коваленко Л.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2016р. по справі № 820/3336/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр «Енергетичні технології»

до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «НТЦ «Енергетичні технології», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив: скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000211401 від 24.03.2016 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 761391,25 грн. (в т.ч. за податковим зобов'язанням - 609113,0 грн., штрафні санкції - 152278,25 грн.); скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000191401 від 24.03.2016 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 730675,0 грн. (в т.ч. за податковим зобов'язанням - 584540,0 грн., штрафні санкції - 146135,0 грн.); скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000201401 від 24.03.2016 р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 35487,0 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2016р. по справі № 820/3336/16 позовні вимоги задоволено.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2016р. по справі № 820/3336/16 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та пояснення представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «НТЦ «Енергетичні технології», пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 27.04.2004 р. за № 14801200000009511, код - 32949766. На обліку, як платник податків, підприємство позивача перебуває в ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області з 06.05.2004 р. за № 4231 (т. 1, а.с. 11-12).

Також судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу № 322 від 19.02.2016 р., виданого ГУ ДФС у Харківській області, та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, відповідачем проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «НТЦ «Енергетичні технології», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р.

Підставою для прийняття оспорюваних позивачем податкових повідомлень-рішень слугував акт № 92/20-40-14-01-08/32949766 від 04.03.2016 р., в якому перевіряючими були зафіксовані порушення підприємством позивача вимог податкового законодавства, а саме: пп. 135.5.15 п. 135.5 ст. 135, пп. 136.1.12 п. 136.1 ст. 136, п. 137.16 ст. 137, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 ПК України, внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток на суму 1450001,00 грн., у т.ч. за 3 кв. 2012 р. на суму 105840,00 грн., за 4 квартал 2012 р. на суму 110040,00 грн., за 2013 р. на суму 346940,00 грн., за 2014 р. на суму 887181,00 грн.; п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України, у результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 1017113,00 грн. та зменшено від'ємне значення з ПДВ на загальну суму 35487,00 грн. (т. 1, а.с. 15-95).

У зв'язку з виявленими в ході проведення перевірки порушеннями вимог податкового законодавства, підприємству позивача: спірним податковим повідомленням-рішенням № 0000211401 від 24.03.2016 р. збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 761391,25 грн., з яких 609113,00 грн. - основний платіж, 152278,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції; спірним податковим повідомленням-рішенням № 0000191401 від 24.03.2016 р. збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 730675,00 грн., з яких 584540,00 грн. - основний платіж, 146135,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції; спірним податковим повідомленням-рішенням № 0000201401 від 24.03.2016 р. зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 35487,0 грн. (т. 1, а.с. 116-118).

Позивач скористався правом адміністративного оскарження вказаних вище податкових повідомлень-рішень, але рішенням ДФС України № 12382/6/99-99-11-01-01-25 від 06.06.2016 р. податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Харківській області від 24.03.2016 р. № 0000211401, № 0000191401 та № 0000201401 залишені без змін, а скарга позивача залишена без задоволення. (т. 1, а.с. 121-127).

Не погодившись з прийнятими контролюючим органом податковими повідомлення-рішеннями, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідачем не доведено правомірності мотивів для винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що 25.12.2014 р. між ТОВ «НТЦ «Енергетичні технології» (покупець) та ТОВ «Енергоінвестпроект» (продавець) укладений договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ141223-3-1, за умовами якого покупець приймає та оплачує, а продавець передає цінні папери у власність покупця на умовах цього договору: інвестиційні сертифікати у кількості 6513 шт., номіналом 1000,00 грн., вартість пакету цінних паперів становить 6519256,9 грн., емітент - пайовий закритий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд «БІЗНЕС РЕСУРС-2», в інтересах і за рахунок коштів якого діє ТОВ «КУА «ДІКВ-Л». (т. 1, а.с. 130).

Також судовим розглядом встановлено, між ТОВ «НТЦ «Енергетичні технології» (покупець) та ТОВ «Наноінвест» (продавець) 26.12.2014 р. був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ141223-3-2, за умовами якого покупець приймає та оплачує, а продавець передає цінні папери у власність покупця на умовах цього договору: інвестиційні сертифікати у кількості 4657 шт., номіналом 1000,00 грн., вартість пакету цінних паперів становить 4839368,12 грн., емітент - пайовий закритий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд «БІЗНЕС РЕСУРС-2», в інтересах і за рахунок коштів якого діє ТОВ «КУА «ДІКВ-Л». (т. 1, а.с. 129).

Відповідно до звіту ТОВ «КУА «ДІКВ-Л», яка здійснює управління активами та діє в інтересах і за рахунок коштів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Бізнес Ресурс - 2» була виплачена сума дивідендів ТОВ «НТЦ «Енергетичні технології» у розмірі 3600537,80 грн., яка не включалась ТОВ «НТЦ «Енергетичні технології» до складу валових доходів в 2014 році на підставі пп.136.1.12 п. 136.1 ст. 136, пп. 153.3.2, пп. 153.3.5, пп. 153.3.6 п. 153.3 ст. 153 ПК України.

Порушення вимог податкового законодавства в цій частині відповідач по справі пов'язує з тим, що ТОВ «КУА «ДІКВ-Л», яке здійснює управління активами та діє від свого імені в інтересах і за рахунок коштів ПЗНВІФ «Бізнес Ресурс - 2» прийняло рішення від 30.12.2014 р., щодо розподілення прибутку ПЗНВІФ «Бізнес Ресурс - 2» та нарахування дивідендів за 2012 рік - III квартал 2014 року, яким вирішено розподілити прибуток фонду за 2012 рік - III квартал 2014 року, сума якого склала 32735982,55 грн., наступним чином: 1) нарахувати та виплатити дивіденди за 2012 року - III квартал 2014 року в розмірі 322,34 грн. на один інвестиційний сертифікат особам, які є учасниками Фонду на дату прийняття рішення про нарахування дивідендів; 2) суму залишку нерозподіленого прибутку залишити в розпорядженні Фонду; 3) встановити строк виплати дивідендів з 20.12.2014 р. по 31.12.2015 р.

Відповідно до звітності ТОВ «КУА «ДІКВ-Л», а саме, додатку AB Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток на суму виплачених дивідендів (прирівняних до них платежів) до декларації з податку на прибуток за 2014 року встановлено наступне: 1) по рядку 1 «Сума виплачених у звітному (податковому) періоді дивідендів (прирівняних до них платежів)», визначена сума 45215698,00 грн.; 2) по рядку 1.1 «Сума дивідендів, виплачена фізичним особам», визначена сума 3679231,00 грн.; 3) по рядку 1.3 «Сума дивідендів, виплачена інститутом спільного інвестування», визначена сума 41536467,00 грн.; 4) по рядку 4 «Сума дивідендів, з якої має бути сплачено авансовий внесок у звітному (податковому) періоді (рядок 1- рядок 1.1 - рядок 1.2 - рядок 1.3 - рядок 1.4 - рядок 1.5 - рядок 2 - рядок 3)» - сума не визначена; 5) по рядку 5 «Сума авансового внеску у зв'язку з виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів), щ має бути сплачена у звітному (податковому) періоді (рядок 4 х - 5 /100)» - сума не визначена.

У зв'язку з цим, податковим органом зроблений висновок, що ТОВ «КУА «ДІКВ-Л» авансовий внесок у зв'язку із виплатою дивідендів не сплачував.

Згідно з даними бухгалтерського обліку ТОВ «НТЦ «Енергетичні технології» і бухгалтерському рахунку 731 «дивіденди отримані» по дебету та по кредиту проведена сума 3608780,80 грн. Сальдо станом на 31.12.2014 р. відсутнє.

Посилаючись на приписи ст. 22 Закону України «Про інститути спільної інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», податковий орган зазначив, що пайовий інвестиційний фонд не юридичною особою, тобто пайовий інвестиційний фонд не є платником податку на прибуток і відповідно до пп. 136.1.12 п. 136.1 ст. 136 ПК України вищезазначені дивіденди враховуються при визначені об'єкта оподаткування податком на прибуток, що на думку відповідача свідчить про порушення підприємством позивача пп.135.5.15 п. 135.5 ст. 135, пп. 136.1.12 п. 136.1 ст. 136, п. 137.16 ст. 137 ПК України, шляхом заниження доходу за 2014 рік на суму 3608781,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПК України дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Згідно з п. 135.1 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 135.5.1 п. 135.5 ст. 135 ПК України інші доходи включають доходи у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, крім визначених підпунктом 153.3.6 пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, процентів, роялті, від володіння борговими вимогами.

Положеннями пп. 153.3.6 п. 153.3 ст. 153 ПК України встановлено, що юридичні особи - резиденти, які отримують дивіденди, не включають їх суму до складу доходу (крім постійних представництв нерезидентів).

Якщо дивіденди отримуються платником податку - резидентом із джерелом їх виплати від нерезидента, то платник податку включає суму отриманих дивідендів (крім дивідендів, отриманих від юридичних осіб, які перебувають під його контролем відповідно до підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, і не є нерезидентами, що мають офшорний статус) до складу доходу за наслідками податкового періоду, на який припадає отримання таких дивідендів.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» пайовий інвестиційний фонд створюється за ініціативою компанії з управління активами шляхом придбання інвесторами випущених нею інвестиційних сертифікатів.

Укладаючи договори за рахунок активів пайового інвестиційного фонду, компанія з управління активами діє від свого імені, з обов'язковим зазначенням в таких договорах реквізитів такого пайового інвестиційного фонду.

Приписами п. 2 ст. 12 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» встановлено, що емітентом інвестиційних сертифікатів виступає, зокрема, компанія з управління активами пайового інвестиційного фонду.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» інвестиційний сертифікат - цінний папір, який випускається компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та засвідчує право власності інвестора на частку в пайовому інвестиційному фонді.

Судовим розглядом встановлено, що позивач отримав дивіденди у розмірі 3600537,80 грн. саме від ТОВ «КУА «ДІКВ-Л», яка є емітентом інвестиційних сертифікатів, юридичною особою та платником податку на прибуток.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач правомірно не відніс суму отриманих від ТОВ «КУА «ДІКВ-Л» дивідендів до складу доходу відповідно до пп. 153.3.6 п. 153.3 ст. 153 ПК України.

Також судовим розглядом встановлено, що між ТОВ «НТЦ «Енергетичні технології» (замовник) та ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «Промтехенерго» (виконавець) укладений договір № 02-СП/2012 від 27.02.2012 р. про надання послуг, за умовами якого ТОВ «НВО «Промтехенерго» прийняло на себе зобов'язання: 1) щоденно до 8-30 години ранку знімати показання електричних лічильників та електронною поштою надавати замовнику отримані відомості про погодинні обсяги споживання електроенергії за минулу добу та обсяги споживання електроенергії наростаючим підсумком з початку розрахункового періоду; 2) щомісячно, до 09-00 години ранку 11-го, 21-го та 30-го (31) числа знімати показання електричних лічильників наростаючим підсумком за 10, 20 діб і місяць, та надавати замовнику отримані відомості про обсяги спожитої електроенергії споживачами замовника електронною поштою.

На виконання умов договору, сторонами підписані акти приймання-передачі наданих послуг: від 31.07.2012 р. № 5; від 31.08.2012 р. № 6; від 30.09.2012 р. № 7; від 31.10.2012 р. № 8; від 30.11.2012 р. № 9; від 31.12.2012 р. № 10; від 31.01.2013 р. № 11; від 28.02.2013 р. № 12; від 31.03.2013 р. № 13; від 30.04.2013 р. № 14; від 31.05.2013 р. № 15; від 30.06.2013 р. № 16; від 31.08.2013 р. № 18; від 30.09.2013 р. № 19; від 30.09.2013 р. № 20; від 30.09.2013 р. № 21; від 31.10.2013 р. № 22; від 30.11.2013 р. № 23; від 31.12.2013 р. № 23; від 31.01.2014 р. № 24; від 28.02.2014 р. № 25; від 31.03.2014 р. № 26; від 30.04.2014 р. № 27; від 31.05.2014 р. № 28; від 30.06.2014 р. № 29; від 31.07.2014 р. № 30; від 31.08.2014 р. № 31; від 30.09.2014 р. № 32; від 31.10.2014 р. № 32; від 30.11.2014 р. № 33; від 31.12.2014 р. № 33, в яких зазначений перелік підприємств - споживачів електроенергії ТОВ «НТЦ «Енергетичні технології» та кількість електричних лічильників (точок обліку) (т. 1, а.с.134-168).

Також, на підтвердження реальності вчинення зазначеного вище правочину позивачем надані виписані ТОВ «НТП «Промтехенерго» на адресу ТОВ «НТЦ «Енергетичні технології» податкові накладні на загальну суму ПДВ 1052600,0 грн., які включені до реєстру податкових накладних у відповідних періодах. (т. 1, а.с. 169-235, 236).

Придбання передбачених договором № 02-СП/2012 від 27.02.2012 р. послуг для використання у власній господарській діяльності здійснювалося підприємством позивача з метою не допущення виникнення заборгованості перед ДП «Енергоринок», та встановлення фактичних обсягів споживання електроенергії покупцями порівняно від замовлених.

В доводах апеляційної скарги відповідач по справі зазначив, що на підставі отриманих актів виконаних робіт ТОВ «НТЦ «Енергетичні технології включено до складу витрат декларації з податку на прибуток суму без ПДВ 4174000,00 грн. Крім того, ТОВ «НТЦ «Енергетичні технології» до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість віднесені суми на підставі податкових накладних отриманих від ТОВ «Науково-виробниче об'єднання ПРОМТЕХЕНЕРГО», на загальну суму ПДВ 1052600,01 грн.

Згідно з АІС «Архів електронної податкової звітності» перевіркою встановлено, що основними покупцями ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «ПРОМТЕХЕНЕРГО» були наступні підприємства: 1) КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ», ремонт високовольтних вічок 6кВ з заміною в/в вимикачів та пристроїв РЗА; 2) ТОВ «АЛЬКОР-2012», труба профільна в асортименті; 3) ТОВ «ІНТЕР-ТЕХНОЛОГІЯ», труба в асортименті; 4) ТОВ «ЕНЕРГОІНВЕСТПРОЕКТ», послуги оператора данних комерційного обліку електричної енергії; 5) ТОВ «НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР «ЕНЕРГЕТИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ», послуги оператора данних комерційного обліку електричної енергії.

Відповідно до АІС «Архів електронної податкової звітності» перевіркою встановлено, що основними постачальниками ТОВ «Науково-виробниче об'єднання ПРОМТЕХЕНЕРГО» були наступні підприємства: 1) ТОВ «ПРОМЕКОЛОГІЯ І МЕТАЛ», труба в асортименті; 2) ТОВ «ОРГКРОВЛЯ», зняття показників лічильника; 3) ТОВ «ЕРІДАН 2 ПЛЮС», услуги оператора данных комерческого учета э/э; 4) ТОВ «ІНТЕР-ТЕХНОЛОГІЯ», послуги оператора даних комерційного обліку електричні енергії; 5) ТОВ «ПРАЙМЕРІ СЕРВІС», послуги оператора даних комерційного обліку електричні енергії; 6) ТОВ «КИЙСТРОЙПОСТАВКА», послуги оператора даних комерційного обліку ел. енергії та опер. по зняттю показників ел. лічильників; 7) ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УНІВЕРСАЛ МОНОЛІТ», зняття показань електричних лічильників; 8) ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «КАРАМБОЛА», ремонт високовольтних вічок 6кВ: заміною в/в вимикачів та пристроїв РЗА, зняття показань електричних лічильників; 9) TOB «ОРІОН ЛЮКС», зняття показань електричних лічильників.

Перевіркою встановлено, що по підприємствах-постачальниках ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «ПРОМТЕХЕНЕРГО» міститься негативна податкова інформація.

Крім того, в результаті аналізу звітності ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «ПРОМТЕХЕНЕРЕО» перевіркою встановлено: 1) в фінансовому звіті суб'єкта малого підприємництва за 2012 року зазначена вартість основних засобів 6 тис. грн.; 2) в фінансовому звіті суб'єкта малого підприємництва за 2013 року зазначена вартість основних засобів 6 тис. грн.; 3) в фінансовому звіті суб'єкта малого підприємництва за 2014 року зазначена вартість основних засобів 6 тис. грн.

В акті перевірки зазначено, що на підприємстві незначні основні засоби, що свідчить про відсутність на балансі підприємства електронно-вимірювальної техніки, комп'ютерної техніки, та програмного забезпечення для виконання послуг оператора даних комерційного обліку електричної енергії або зняття показань електричних лічильників.

Також апелянт зазначив, що в ході перевірки не було надано документи, які підтверджують передачу ТОВ «НТЦ «Енергетичні технології» на адресу ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «ПРОМТЕХЕНЕРГО» відомостей, які саме електричні лічильники встановлені у споживачів (марку, технічну та іншу документацію, доступ до засобів обліку). В акті виконаних робіт зазначено, що дані надаються в електронному вигляді, проте не зазначена електронна адреса, на яку надаються дані. В акті перевірки зазначено, що надання в електронному вигляді фактично знімає відповідальність з підприємства ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «ПРОМТЕХЕНЕРГО» щодо достовірності наданих даних. Буді які документи, які підтверджують надання ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «ПРОМТЕХЕНЕРГО» даних показників електричних лічильників, як погодинно так і зведено за місяць до перевірки не надано.

Крім того, апелянт по справі вказав на те, що позивачем не додержані вимоги щодо отримання послуг оператора даних комерційного обліку електричної енергії, відповідно до Інструкції про порядок комерційного обліку електричної енергії.

Що стосується посилання відповідача на те, що у ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «ПРОМТЕХЕНЕРГО» незначні основні засоби, що свідчить про відсутність на балансі підприємства електронно-вимірювальної техніки, комп'ютерної техніки, та програмного забезпечення для виконання послуг оператора даних комерційного обліку електричної енергії або зняття показань електричних лічильників, колегія суддів зазначає, що ТОВ «НВО «Промтехенерго» відповідно до ліцензії серії АЕ № 273848 Державної архітектурно-будівельної інспекції України та переліку робіт до вказаної ліцензії здійснює господарську діяльність з монтажу інженерних мереж автоматизації і контрольно-вимірювальних приладів. Для виконання робіт по зняттю показань з приладів обліку електроенергії ТОВ «НВО Промтехенерго» використовує комп'ютерну програму «Вимірювально-обчислювальний комплекс автоматизованої системи обліку енергоресурсів Promenergy/E7» («ВОК АСОЕ Promenergy/E7»), а правомірність використання зазначеного програмного забезпечення ТОВ «НВО Промтехенерго» підтверджується свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір № 21713 від 15.08.2007 р., виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. (т. 1, а.с. 237-238), що спростовує доводи апелянта в цій частині.

Що стосується посилання апелянта на те, що в ході перевірки не було надано документи, які підтверджують передачу ТОВ «НТЦ «Енергетичні технології» на адресу ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «ПРОМТЕХЕНЕРГО» відомостей, які саме електричні лічильники встановлені у споживачів (марку, технічну та іншу документацію, доступ до засобів обліку) та на те, що в акті виконаних робіт зазначено, що дані надаються в електронному вигляді, проте не зазначена електронна адреса, на яку надаються дані, колегія суддів зазначає, що в актах приймання-задачі наданих послуг містяться назви підприємств-споживачів, адреси цих підприємств та кількість точок обліку по яких знімалися показання щодо обсягу споживання електричної енергії, які передавилася в електронному вигляді позивачу. На підтвердження факту отримання наданих послуг в електронному позивачем до суду першої інстанції надані (вибірково) дані лічильників про почасове споживання електроенергії підприємств за січень місяць 2014 року (з 01.01.2014 р. по 11.01.2014 р., з 11.01.2014 р. по 21.01.2014 р., з 21.01.2014 р. по 31.01.2014 р.), як це передбачено умовами договору № 02-СП/2012 від 27.02.2012 р.

Що стосується посилання апелянта на те, що позивачем не додержані вимоги щодо отримання послуг оператора даних комерційного обліку електричної енергії, відповідно до Інструкції про порядок комерційного обліку електричної енергії, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до преамбули Договору між членами Оптового ринку електричної енергії України від 15.11.1996 р., укладеного між виробниками та постачальниками електричної енергії, цей Договір встановлює умови та правила роботи Системи Оптового ринку електричної енергії України та права, обов'язки та відповідальність Сторін цього Договору.

Згідно з Інструкцією про порядок комерційного обліку електричної енергії, яка є Додатком 10 до Договору між членами Оптового ринку електричної енергії та затверджена рішенням Ради Оптового ринку електричної енергії від 08.10.1998 р., протокол № 12, яке, в свою чергу, затверджене постановою НКРЕ від 19.10.1998 р. № 1349, Інструкція про порядок комерційного обліку електричної енергії (Інструкція) - це узгоджений документ, який визначає точки комерційного та технічного обліку електричної енергії, вимоги до засобів вимірювання електричної енергії та порядок їх експлуатації, процедури зняття показань лічильників для забезпечення функціонування Оптового ринку електричної енергії України (Енергоринок).

Відповідно до п. п. 1.3, 1.4 Інструкції, оператор системи комерційного обліку (Оператор) - це Сторона, на ім'я якої зареєстрована Система комерційного обліку у Головного оператора і яка несе відповідальність за її функціонування. Оператором є власник системи комерційного обліку або уповноважена ним сторона. Система комерційного обліку (Система обліку) - це сукупність вимірювальних комплексів встановлених на об'єкті та об'єднаних відповідним обладнанням збору, передачі та обробки даних локального, регіонального рівня для визначення точного обсягу виробленої, відпущеної, переданої, поставленої та спожитої електричної енергії з метою забезпечення проведення розрахунків в Оптовому ринку електричної енергії.

Згідно з п. 2.3 Інструкції облік електроенергії здійснюється відповідно з періодом інтеграції, який визначається Правилами ОРЕ. Системи обліку, їх Оператори та власники повинні бути зареєстровані у Головного оператора.

Аналогічні положення містяться і в Тимчасовому типовому положенні про Порядок взаємодії між Операторами систем комерційного обліку суб'єктів ОРЕ, енергосистемами ДП «НЕК «Укренерго» та ДП «Енергоринок» при зборі, обробці, формуванні та обміні погодинними даними комерційного обліку електроенергії, отриманими від засобів комерційного обліку, для формування макетів 30817, затвердженому Радою Оптового ринку електричної енергії України, протокол № 7 від 23.07.2008 р.

Генеруючі компанії виробляють електричну енергію та продають її в Оптовий ринок електричної енергії України (ОРЕ). Постачальники електричної енергії по регульованому та нерегульованих тарифах купують електричну енергію на межі ОРЕ. На межі ОРЕ проводять всі розрахунки за електричну енергію. Для урахування обсягу перетікання електричної енергії між виробниками та постачальниками, на межі ОРЕ, встановлені автоматизовані системи комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ). У кожної АСКОЕ, на межі ОРЕ, є свій Оператор даних комерційного обліку, кожен Оператор, по технологічній складовій, підпорядковується Головному Оператору АСКОЕ ОРЕ.

Впровадження систем АСКОЕ в Україні врегульовано Наказом Міністерства палива та енергетики № 32/28/28/276/75/54 від 17.04.2000 р. «Про затвердження Концепції побудови автоматизованих систем обліку електроенергії в умовах енергоринку» та АСКОЕ Оптового ринку електричної енергії в Україні.

В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідач по справі зазначив, що згідно з офіційними даними ДП «Енергоринок», який є Головним оператором ОРЕ, до переліку суб'єктів, які зареєстрували програмне забезпечення АСКОЕ та отримали відповідне свідоцтво ТОВ «НВО ПРОМТЕХЕНЕРГО» та ТОВ «НВЦ «Енергетичні технології» не значаться.

Колегія суддів зазначає, що дійсно, ані ТОВ «НВО ПРОМТЕХЕНЕРГО», ані та ТОВ «НВЦ «Енергетичні технології» не реєстрували програмне забезпечення АСКОЕ. В свою чергу, використання такого програмного забезпечення відбувається при урахуванні обсягу перетікання електричної енергії купівлі електричної енергії на межі ОРЕ між виробниками та постачальниками.

Судовим розглядом встановлено, що основним видом діяльності підприємства позивача за КВЕД є розподілення та постачання електроенергії (35.14 «Торгівля електроенергією»), тобто підприємство позивача не є генеруючою компанією, що виробляє електричну енергію та продає її в Оптовий ринок електричної енергії України (ОРЕ), а займається поставкою електроенергії по нерегулюємому тарифу, а наданий відповідачем список суб'єктів, в яких впроваджено в промислову експлуатацію АСКОЕ стосується суб'єктів господарювання, які здійснюють постачання електроенергії за регульованим тарифом.

При цьому, колегія суддів зазначає, що умовами договорів купівлі-продажу електроенергії, які підприємство позивача уклало зі своїми споживачами передбачено, що ціна для конкретного споживача залежить від графіку споживання електроенергії даним споживачем і у разі якщо споживач зменшує обсяги споживання електроенергії у пікові періоди доби, то він може отримати знижку. Наведена обставина в подальшому призвела до необхідності залучення підприємством позивача ТОВ «НВО ПРОМТЕХЕНЕРГО», для отримання інформації про спожиту електроенергії споживачами, які уклали з ТОВ «НВЦ «Енергетичні технології» відповідний договір.

Колегія суддів також вважає за доцільне зауважити, що відповідно до Інструкції про порядок вступу до членів Оптового ринку електричної енергії України суб'єктів, які здійснюють підприємницьку діяльність з виробництва та постачання електричної енергії, ця Інструкція розроблена відповідно до вимог Указу Президента України від 21.05.1994. № 244 «Про заходи щодо ринкових перетворень в галузі електроенергетики України», Постанови Кабінету Міністрів від 29.02.1996. № 207 «Про забезпечення роботи Оптового ринку електричної енергії України», Постанови НКРЕ від 09.04.1996. № 9 «Про початок роботи Оптового ринку електроенергії і тимчасовий порядок формування цін на ньому», Договору між членами Оптового ринку електричної енергії України від 15.11.1996., Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з виробництва та постачання електричної енергії та протокольних рішень засідань Ради Оптового ринку електричної енергії України. Інструкція встановлює порядок вступу до членів Оптового ринку електричної енергії суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від організаційно-правових форм і форм власності, які отримали ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (далі - НКРЕ) на право здійснення діяльності з виробництва та постачання електричної енергії (далі - ліцензіат), і здійснюють продаж чи/та закупівлю електричної енергії на Оптовому ринку електричної енергії згідно з Умовами та Правилами здійснення ліцензованої діяльності.

Згідно даних офіційного веб-сайту ДП «Енергоринок» ТОВ «НВО Промтехенерго» є членом ОРЕ (№ 355 реєстру членів ОРЕ), що свідчить про те, що контрагент підприємства позивача є суб'єктом підприємницької діяльності, який отримав ліцензію НКРЕ на право здійснення діяльності з виробництва, передачі чи постачання електричної енергії і діє згідно з Умовами та Правилами здійснення ліцензованої діяльності.

Також колегія суддів зазначає, що відповідно до Переліків робіт, які входять до складу інформаційних послуг, що надаються постачальникам електричної енергії за нерегульованим тарифом, затверджених постановами НКРЕ України від 20.12.2012 р. № 1666 та від 19.12.2013 р. №1675, до таких робіт відносяться: погодження з постачальником електроенергії за нерегульованим тарифом та надання до ДП «Енергоринок» електронною поштою реєстру повідомлень на замовлений обсяг купівлі електричної енергії постачальником електроенергії за нерегульованим тарифом у ДП «Енергоринок»; щодобове визначення розрахункових погодинних обсягів споживання електроенергії споживачами, які отримують електроенергію від постачальників електричної енергії за нерегульованим тарифом у відповідності до постанови НКРЕ від 26.07.2012 р. № 958 «Про затвердження Порядку визначення розрахункових погодинних обсягів електричної енергії»; формування та передача через енергосистему ДП НЕК «Укренерго» до ДП «Енергоринок» електронною поштою добових (погодинних) фактичних даних за попередню добу щодо обсягів купівлі електроенергії в ДП «Енергоринок» кожним із постачальників електроенергії за нерегульованим тарифом (сумарно по всіх споживачах постачальника електроенергії за нерегульованим тарифом), що працюють на території здійснення ліцензованої діяльності постачальника електричної енергії за регульованим тарифом (макет 30900); прийняття та погодження довідок про погодинні обсяги споживання електроенергії споживачами постачальника електроенергії за нерегульованим тарифом після закінчення розрахункового місяця на підставі наданих до ДП «Енергоринок» даних; опрацювання погодинних графіків виробництва власних енергогенеруючих потужностей; надання в ДП «Енергоринок» довідок про погодинні обсяги споживання електроенергії споживачами постачальника електроенергії за нерегульованим тарифом (по мірі погодження) у вигляді макету, форма якого установлюється ДП «Енергоринок» електронною поштою; погодження довідок, передбачених договором між постачальником за нерегульованим тарифом та ДП «Енергоринок».

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що використання отриманих послуг щодо збирання, зберігання, формування та передавання даних є необхідними для ведення власної господарської діяльності підприємства позивача за відсутності на його балансі технічного та програмного забезпечення для ідентифікації та зчитування первинних даних обліку та інших даних з первинної бази даних (ПБД) багатофункціональних електронних лічильників електроенергії і зберігання зчитаних даних в ПБД.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Враховуючи те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2016р. по справі № 820/3336/16 прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2016р. по справі № 820/3336/16 - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2016р. по справі № 820/3336/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр «Енергетичні технології» до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий суддя (підпис)Бартош Н.С.Судді(підпис) (підпис) Яковенко М.М. Донець Л.О.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 04.11.2016 року.