УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2016 року Справа № 876/6324/16
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Кушнерика М.П.
суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.
з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Львівської міської ради на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2016р. по справі №813/1313/16 за позовом Львівської міської ради до Львівської обласної державної адміністрації, Кабінету Міністрів України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - військова прокуратура Західного регіону України про визнання незаконними і скасування розпоряджень, -
в с т а н о в и л а :
15.04.2016р. Львівська міська рада звернулася до суду з позовом про визнання незаконними та скасування: розпорядження Львівської обласної державної адміністрації від 16.10.2015 №628/0/5-15 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» та від 02.11.2015 №683/0/5-15 «Про надання в постійне користування земельної ділянки»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 №1218-р «Про затвердження переліку земельних ділянок державної власності, що не належать до земель оборони, на яких планується будівництво житла для військовослужбовців військової прокуратури Західного регіону України та членів їх сімей».
Позовні вимоги мотивовані тим, що ЛОДА надано дозвіл Військовій прокуратурі на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,75 га для будівництва житла для військовослужбовців та затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,7208 га, кадастровий номер 4610137200:04:001:0046 для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку по вул.Мечнікова, 16 і надано земельну ділянку в постійне користування, вилучивши її з постійного користування КЕВ м.Львова. Розпорядженням КМУ земельну ділянку площею 0,7208 га по вул.І.Мечнікова, 16 затверджено для будівництва житла для військовослужбовців Військової прокуратури та членів їх сімей. З посиланням на ст.10, п.31, 34 та 54 ст.26, ст.43 та 71 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст.12, 80 та 83 Земельного кодексу України, п.4, 6 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», ст.1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» стверджує про незаконність оскаржених розпоряджень, які прийняті відповідачами з перевищенням наданих їм повноважень та які порушують права територіальної громади м.Львова як власника земельної ділянки.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01.08.2016р. в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, з підстав неповного з»ясування обставин справи, неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, Львівська міська рада подала апеляційну скаргу.
Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що оскільки земельна ділянка на вул.Мечнікова, 16 у м.Львові перебуває у власності територіальної громади м.Львова, від імені та в інтересах якої діє Львівська міська рада, то лише міська рада, як орган місцевого самоврядування, до повноважень якого належить розпорядження землями комунальної власності, вправі вирішувати питання передачі в постійне користування вказаної земельної ділянки.
Львівською міською радою не приймалося рішення стосовно передачі ЛОДА повноважень щодо управління майном територіальної громади м.Львова чи передачі земельної ділянки на вул Мечнікова, 16 з комунальної у державну власність.
Таким чином, видавши, відповідні розпорядження Львівська обласна державна адміністрація та Кабінет Міністрів України перевищили свої повноваження, визначені законом.
п.2 розпорядження Львівської обласної Державної адміністрації від №683/0/5-15 «Про надання в постійне користування земельної ділянки», де зазначено, що вилучено з постійного користування КЕВ м.Львова земельну ділянку площею 0,7208га на вул.І.Мечнікова,16 суперечить нормам ст.ст.92, 126 Земельного кодексу України, оскільки права постійного користування земельною ділянкою КЕВ м.Львова не мало.
Просить скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким задоволити позов.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, яка просить задоволити апеляційну скаргу, представників ЛОДА та третьої особи, які просять залишити без змін рішення суду, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 16.10.2015 ЛОДА прийнято розпорядження №628/0/5-15 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки».
Вказаним розпорядженням Військовій прокуратурі Західного регіону України надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,75 га для будівництва житла для військовослужбовців, розташованої на території Львівської міської ради (військове містечко №4, м.Львів, вул.Мечнікова,16).
Розпорядження від 16.10.2015 №628/0/5-15 прийнято за результатами розгляду клопотання Військової прокуратури Західного регіону України від 07.10.2015 №10/2/1-928 вих.15.
Розпорядженням ЛОДА від 02.11.2015 №683/0/5-15 «Про надання в постійне користування земельної ділянки» затверджено Військовій прокуратурі проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,7208 га (кадастровий номер 4610137200:04:001:0046) для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, розташованої по вул.Мечнікова, 16 м.Львова; вилучено з постійного користування КЕВ м.Львова земельну ділянку площею 0,7208 га (кадастровий номер 4610137200:04:001:0046) та надано цю земельну ділянку в постійне користування Військовій прокуратурі.
Розпорядження від 02.11.2015 №683/0/5-15 прийнято за результатами розгляду клопотання Військової прокуратури Західного регіону України від 28.10.2015 №10/2/1-1049 вих.15, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленого КП «Картограф», витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 29.10.2015 та з урахуванням добровільної відмови КЕВ м.Львова від 07.10.2015 №5603 від права постійного користування земельною ділянкою.
Розпорядженням КМУ від 25.11.2015 №1218-р «Про затвердження переліку земельних ділянок державної власності, що не належать до земель оборони, на яких планується будівництво житла для військовослужбовців військової прокуратури Західного регіону України та членів їх сімей» затверджено перелік земельних ділянок державної власності, що не належать до земель оборони, на яких планується будівництво житла для військовослужбовців військової прокуратури Західного регіону України та членів їх сімей.
Згідно з додатком до розпорядження КМУ від 25.11.2015 №1218-р, це земельна ділянка, розташована у м.Львові, вул.Мечнікова, 16, площею 0,7208 га, кадастровий номер 4610137200:04:001:0046.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що не знайшло свого підтвердження, що розпорядження від 16.10.2015 №628/0/5-15 та від 02.11.2015 №683/0/5-15 прийнято ЛОДА з перевищенням повноважень, а розпорядження КМУ від 25.11.2015 №1218-р, яке є похідним від розпоряджень ЛОДА від 16.10.2015 №628/0/5-15 та від 02.11.2015 №683/0/5-15, протиправним.
Щодо зясування питання перевищення ЛОДА повноважень при видачі оскаржуваних розпоряджень, то колегія суддів виходить з наступного:
Згідно ч.1, 2 ст.123 Земельного кодексу України - надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
ч.5 ст.122 Земельного кодексу України передбачено, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
Відповідно до ст.77 Земельного кодексу України - землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.
Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності - ст.27 Земельного кодексу України.
Правові засади і порядок використання земель оборони встановлено Законом України «Про використання земель оборони» від 27.11.2003 №1345-IV (далі - Закон №1345-IV), ст.2 якого передбачено, що військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.
Рішенням виконкому Львівської міської ради народних депутатів від 08.02.1985 №3-с закріплено в користування Львівській КЕЧ земельні ділянки, відведені для розташування військових частин.
Згідно з додатком №1 до рішення від 08.02.1985 №3-с, земельна ділянка загальною площею 7,38 га по вул.Мечнікова, 16 (з яких 5,28 га - у постійному користуванні) є у переліку земельних ділянок, закріплених за Львівською КЕЧ.
Рішенням Львівської обласної ради народних депутатів від 20.03.1996 №97 затверджено матеріали інвентаризації земель, що знаходяться в користуванні органів Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Міністерства внутрішніх справ України, Штабу цивільної оборони України, Товариства сприяння оборони України, Національної гвардії України та залишено в постійному користуванні Міністерства оборони України та інших міністерств і відомств оборонного значення на території Львівської області землі площею 57,3 тис. га та у тимчасовому користуванні до 3-х років земельні ділянки площею 10,5 тис. га.
У зведених показниках інвентаризації земель Міністерства оборони України значиться земельна ділянка загальною площею 7,38 га по вул.Мечнікова, 16 (військове містечко №4/157).
Вказана земельна ділянка не входить у перелік об'єктів, які підлягають вилученню та передачі до комунальної власності міста Львова, визначеного розпорядженням КМУ від 03.02.2010 №193-р «Про передачу нерухомого військового майна у м.Львові».
За повідомленням відділу Держземагенства у м.Львові від 30.09.2015 № 19-1323-0-2-4889/2-15, відповідно до державної статистичної звітності земельна ділянка площею 0,7208 га на вул.Мечнікова, 16 у м.Львові знаходиться в користуванні військового містечка №4/157, за категорією земель дана земельна ділянка відноситься до земель промисловості, транспорту, зв'язку, оборони, енергетики та іншого призначення.
На виконання ст.123 Земельного кодексу України, Військова прокуратура Західного регіону України звернулася із клопотанням на ім'я голови Львівської обласної державної адміністрації (вх.№19/8-15048/0/1-15 від 07.10.2015) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,75 га, яка знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Мечникова, 16 (військове містечко №4, м.Львів, вул.Мечникова, 16) для будівництва житлових будинків та забезпечення військовослужбовців, у тому числі учасників антитерористичної операції житловими приміщеннями. До клопотання додано графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки та розмір земельної ділянки, а також письмова згода користувача земельної ділянки КЕВ м. Львова від 07.10.2015 №5603.
07.10.2015 до голови ЛОДА надійшов лист за підписом начальника КЕВ м. Львова (вих.№5603), яким Квартирно-експлуатаційний відділ м.Львова добровільно відмовився від земельної ділянки площею 0,75 га, розташованої за адресою: м.Львів, вул.Мечнікова, 16 (військове містечко №4) в інтересах Генеральної прокуратури України в особі військової прокуратури Західного регіону України.
Однією із підстав припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою, відповідно до пункту (а) статті 141 ЗК України .
Відповідно до частини третьої статті 142 ЗК України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що добровільна відмова КЕВ м.Львова від користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній власності як землі оборони в користь органу прокуратури не змінює права державної власності цієї земельної ділянки, однак така перестає бути землями оборони, що узгоджується з ч.4 ст.142 ЗК України, якою передбачено, що власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.
Таким чином, земельна ділянка площею 0,7208 га на вул.Мечнікова, 16 у м.Львові відноситься до земель державної власності, а не перебуває у власності територіальної громади міста.
Відповідно до частини другої статті 84 ЗК України - право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону - ст.21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».
ч.3 ст.123 Земельного кодексу України передбачено вичерпний перелік підстав відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
ч.6 ст.186 Земельного кодексу України передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому ст.186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Таким чином, Львівською міською радою не доведено, як в суді першої так і апеляційної інстанції, належність спірної земельної ділянки громаді міста, а, відтак, не стверджено протиправність розпорядження Львівської обласної державної адміністрації від 16.10.2015 №628/0/5-15 та від 02.11.2015 №683/0/5-15.
ст.13 Земельного кодексу передбачено, що до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить: розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Вилучення земельних ділянок проводиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.
Покликання апелянта на те, що земельна ділянка на вул.Мечнікова, 16 у м.Львові перебуває в межах міста Львова, а тому дозвіл на розроблення документації із землеустрою та передача у постійне користування могло здійснюватися лише за рішенням Львівської міської ради, колегія суддів також не приймає до уваги і погоджується з твердженням суду першої інстанції, що оскільки положення п.6 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», відповідно до якого у разі якщо відомості про земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, не внесені до Державного реєстру земель, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для державної реєстрації таких земельних ділянок, а також її затвердження здійснюються: у межах населених пунктів - сільськими, селищними, міськими радами; за межами населених пунктів - органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють розпорядження такими земельними ділянками, є безпідставним, т.я. п.4 цього Закону зазначено, що з дня набрання чинності Законом у державній власності залишаються розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки, які належать до земель оборони. Спірна земельна ділянка має кадастровий номер 4610137200:04:001:0046, що свідчить про її внесення до Державного реєстру земель.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розпорядження КМУ від 25.11.2015 №1218-р, яке є похідним від розпоряджень ЛОДА від 16.10.2015 №628/0/5-15 та від 02.11.2015 №683/0/5-15, прийнято в межах повноважень, в порядку та у спосіб, визначений законодавством України, а, відтак, відсутні доводи щодо його протиправності.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому, колегія суддів враховує вимоги ч.2 ст.71 КАС України, якою передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Львівської міської ради - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2016р. по справі №813/1313/16 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя: М.П.Кушнерик
Судді: О.І.Мікула
ОСОБА_1
Повний текст виготовлено 04.11.2016р.
Судове рішення № 62471457, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 02.11.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 813/1313/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: