Постанова № 62469941, 13.04.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2016 р. Справа № 804/852/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Бузякова М.Р.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представників відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХайдельбергБетон Україна» до Дніпропетровського обласного центру зайнятості про визнання протиправним та скасування наказу в частині, -

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ХайдельбергБетон Україна» до Дніпропетровського обласного центру зайнятості, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 28.01.2016 р. №18 в частині анулювання дозволу на застосування праці іноземця №3827.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відповідачем в порушення норм чинного законодавства прийнято наказ №18 від 28.01.2016 року, яким анульовано дозвіл на працевлаштування №3827 від 23.10.2015 року громадянина ОСОБА_4 Доктора ОСОБА_5 Карл-Хайца на посаді Генерального директора ТОВ «ОСОБА_6 Україна». Проте анулювання відповідачем дозволу №3827 від 23.10.2015 року через встановлення факту праці іноземця у іншого роботодавця, на підставі отриманого відповідним роботодавцем дозволу на застосування праці іноземців, не може бути підставою для анулювання дозволу на застосування праці іноземців, оскільки жодною нормою права цього не передбачено.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав предявлений позов та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю його задовольнити.

Відповідач предявлений адміністративний позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що на запити Дніпропетровського обласного центру зайнятості щодо отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства за сумісництвом, було отримано відповіді, зокрема, з яких вбачається, що громадяни ОСОБА_4 ОСОБА_5 Карл-Хайнц працює не тільки на посаді генерального директора ТОВ «ОСОБА_6 Україна» на підставі дозволу №3827 від 23.10.2015 року, а й на інших юридичних особах, а саме: на ТОВ «ОСОБА_6 Граніт Україна» (дозвіл №3827 від 23.10.2015 року) та на ТОВ «Рибальський карєр» (дозвіл №3809 від 27.08.2015р.), у звязку з чим порушено пп.7 п.25 Порядку видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, оскільки чинним законодавством не передбачена можливість на видачу двох чи більше дозволів на застосування праці одного іноземця декількома роботодавцями.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.10.2015р. ТОВ «ХайдельбергБетон» отримало дозвіл №3827 з терміном дії до 22.10.2016 р. на працевлаштування громадянина ОСОБА_4 Доктора ОСОБА_5 Карл-Хайца на посаді Генерального директора, підтверджується витягом з наказу Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 23.10.2015 року № 206.

Відповідно до отриманого дозволу №3827 від 23.10.2015р. громадянин ОСОБА_4 Доктор ОСОБА_5 Карл-Хайнц був працевлаштований у ТОВ «ХайдельбергБетон Україна» на посаді генерального директора, що підтверджується наступними документами, копії яких містяться в матеріалах справи, а саме:

- витягом з наказу Дніпропетровського обласного центру зайнятості №206 від 23.10.2015 р. про прийняття рішення про видачу (продовження дії) дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні;

- протоколом загальних зборів учасників ТОВ «ХайдельбергБетон Україна» від 05.11.2015 р. №05/11/15 про прийняття на роботу за сумісництвом на посаду генерального директора Доктора ОСОБА_5 Карл-Хайнца;

- випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.11.2015 р., виданою державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Криворізького міського управління юстиції;

- відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виданими 26.11.2015 р. Головним управлінням статистики у Дніпропетровській області.

При цьому, судом встановлено, що громадянин ОСОБА_4 Доктор ОСОБА_5 Карл-Хайнц працює генеральним директором ТОВ «ОСОБА_6 Граніт Україна» на підставі дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства №3567 від 04.03.2014р., виданого Дніпропетровським обласним центром зайнятості, дійсного до 03.03.2016р. та генеральним директором ТОВ «Рибальський карєр» на підставі дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства №3809 від 27.08.2015р., виданого Дніпропетровським обласним центром зайнятості, дійсного до 26.08.2016р.

28 січня 2016 року відповідачем було прийнято наказ №18 «Про видачу, продовження дії та анулювання праці іноземцям та особам без громадянства», яким було анулювано дозвіл №3827 від 23.10.2015р., виданий ТОВ «Хайдельберг Бетон» на Др. ОСОБА_5 Карла-Хайнца.

Підставою для прийняття оскаржуваного наказу стали відомості, отримані від Державної служби зайнятості, відповідно до яких Др. ОСОБА_5 Карл-Хайнц працює не тільки на посаді генерального директора ТОВ «ОСОБА_6 Україна», а й на інших юридичних особах, а саме: на ТОВ «ОСОБА_6 Граніт Україна» та на ТОВ «Рибальський карєр», у звязку із чим порушено пп.7 п.25 Порядку видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства.

28 січня 2016 року за №12/12-348 на адресу ТОВ «ОСОБА_6 Україна» було направлено лист про анулювання дозволу на підставі наказу №18 від 28.01.2016р., який отриманий останнім 04.02.2016р.

Вирішуючи питання правомірності винесення оскаржуваного наказу, суд зважає на наступне.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про зайнятість населення" формування та реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення забезпечують у межах своїх повноважень Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування.

Головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та реалізації державної політики у сфері зайнятості населення є центральний орган виконавчої влади у сфері соціальної політики.

Основні напрями реалізації державної політики у сфері зайнятості населення розробляються на підставі основних прогнозних параметрів соціально-економічного розвитку України, державних, галузевих та регіональних програм у частині їх впливу на сферу зайнятості населення, на розвиток трудового потенціалу з визначенням механізму їх реалізації.

Координацію і контроль за виконанням основних напрямів реалізації державної політики у сфері зайнятості населення здійснює центральний орган виконавчої влади у сфері соціальної політики за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Відповідальність за виконання основних напрямів реалізації державної політики у сфері зайнятості населення покладається на міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації, органи місцевого самоврядування.

За правилами частини четвертої статті 3 Закону України "Про зайнятість населення" іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для працевлаштування на визначений строк, приймаються роботодавцями на роботу на підставі дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, виданого в порядку, визначеному цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні врегульовано статтею 42 Закону України "Про зайнятість населення", якою обумовлено, що підприємства, установи та організації мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України на підставі дозволу, що видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на строк до одного року, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Дозвіл роботодавцю на застосування праці іноземця або особи без громадянства видається за умови, що в Україні (регіоні) відсутні кваліфіковані працівники, які спроможні виконувати відповідний вид роботи, або є достатнє обґрунтування доцільності застосування їх праці, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Порядок видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства і розмір плати за видачу дозволу, яка зараховується до бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 18 Порядку видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 437 від 27 травня 2013 року, передбачено, що дозвіл видається на строк, зазначений у трудовому договорі (контракті), але не більш як на один рік. Якщо трудовий договір (контракт) є безстроковим, то дозвіл видається на один рік. Дія такого дозволу може бути продовжена необмежену кількість разів на той самий строк.

Згідно з підпунктом 5 пункту 25 вищевказаного Порядку дозвіл анулюється у разі встановлення факту застосування праці іноземця чи особи без громадянства на інших умовах, ніж ті, що зазначені у дозволі, або іншим роботодавцем.

Матеріалами справи підтверджено, що громадянин ОСОБА_4 Доктор ОСОБА_5 Карл-Хайц призначений на посаду генерального директора ТОВ «ХайдельбергГраніт Україна» на підставі отриманого дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства №3567 від 04.03.2014 р., виданого Дніпропетровським обласним центром зайнятості, дійсного до 03.03.2016 р. та генеральним директором на ТОВ «Рибальський карєр на підставі дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства №3809 від 27.08.2015 р., виданого Дніпропетровським обласним центром зайнятості, дійсного до 26.08.2016 р.

Також, громадянин ОСОБА_4 Доктор ОСОБА_5 Карл-Хайц призначений на посаду генерального директора ТОВ «ОСОБА_6 Україна» після отримання дозволу на застосування праці №3827 від 23.10.2015 року.

Наявність дозволів на застосування праці громадянина ОСОБА_4 Доктора ОСОБА_5 Карл-Хайца на посадах генеральних директорів ТОВ «ОСОБА_6 Україна» (дозвіл №3827 від 23.10.2015 року), ТОВ «ОСОБА_6 Граніт Україна» (дозвіл №3567 від 04.03.2014 року) та ТОВ «Рибальський карєр» (дозвіл №3809 від 27.08.2015р.) не можуть розцінюватись судом як обставини, які свідчить про застосування праці іноземця чи особи без громадянства на інших умовах, ніж ті, що зазначені у дозволах, або іншим роботодавцем, оскільки згідно різних дозволів, а саме: №3827 від 23.10.2015 року, №3567 від 04.03.2014 року, №3809 від 27.08.2015р., отриманих різними роботодавцями ТОВ «ОСОБА_6 Україна», ТОВ «ОСОБА_6 Граніт Україна», ТОВ «Рибальський карєр», праця однієї і тієї ж особи (громадянин ОСОБА_4 Доктор ОСОБА_5 Карл-Хайц) застосовується виключно тими роботодавцями, які отримали дозвіл та на умовах визначених цими дозволами (посади генерального директора).

Положеннями Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" визнано право іноземців працювати на підприємствах, в установах і організаціях України або займатися іншою трудовою діяльністю на підставах і в порядку, встановлених для громадян України.

При цьому, чинним законодавством України не передбачено такої підстави для анулювання дозволу на застосування праці іноземців як встановлення факту праці іноземця в іншому підприємстві на підставі отриманого відповідним підприємством дозволу на застосування праці іноземців в даному підприємстві, оскільки пунктом 25 Порядку видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства встановлено вичерпний перелік підстав для анулювання дозволу.

Аналогічна позиція також була висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 11.11.2015р., винесеній за результатами розгляду касаційної скарги у справі №К/800/37452/15.

Також, відповідачем не наведено жодної обставини, яка може підтвердити факт застосування праці громадянина ОСОБА_4 Доктора ОСОБА_5 Карла-Хайца ТОВ «ОСОБА_6 Україна» на інших умовах, ніж ті, що зазначені у дозволі №3827 від 23.10.2015 року, або застосування такої праці на підставі вказаного дозволу іншим роботодавцем ніж ТОВ «ОСОБА_6 Україна», тому анулювання такого дозволу здійснено протиправно та в супереч вимогам чинного законодавства України.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ХайдельбергБетон Україна» до Дніпропетровського обласного центру зайнятості про визнання протиправним та скасування наказу в частині підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що на підставі ч.1 ст.94 КАС України, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1378,00грн., понесені позивачем, підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення цієї суми коштів з Дніпропетровського обласного центру зайнятості за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ХайдельбергБетон Україна» до Дніпропетровського обласного центру зайнятості про визнання протиправним та скасування наказу в частині задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 28.01.2016р. №18 в частині анулювання дозволу на застосування праці іноземця №3827 від 23.10.2015р., виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «ХайдельбергБетон Україна» на Др. ОСОБА_5 Карла-Хайнца (пункт 3.1 наказу).

Стягнути з Дніпропетровського обласного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 03490909) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_6 Україна» (код ЄДРПОУ 32311380) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1378,00грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_7