Ухвала суду № 62468734, 04.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 316/2463/15-ц Головуючий у 1 - й інстанції: Цокол Л.І.

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/14596/2016 Доповідач - Ратнікова В.М.

У х в а л а

04 листопада 2016 року суддя Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва Ратнікова В.М., розглянувши апеляційну скаргу представника відповідача Кабінету Міністрів України Титаренко Катерини Олександрівни від 07 жовтня 2016 року на рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 червня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Держави України в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби про стягнення трьох відсотків річних, інфляційних втрат та відшкодування моральної шкоди в зв'язку з порушенням зобов'язання, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 14 червня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_4 до Держави України в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби про стягнення трьох відсотків річних, інфляційних втрат та відшкодування моральної шкоди в зв'язку з порушенням зобов'язання задоволено частково.

Відшкодовано ОСОБА_4 за рахунок коштів державного бюджету інфляційні втрати в розмірі 1 397,33 грн. та три відсотки річних в розмірі 896,12 грн..

В задоволенні решти вимог відмовлено.

Судові витрати віднесено на рахунок держави.

Копію рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 червня 2016 року супровідним листом від 06 липня 2016 року було направлено сторонам. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи, відповідачем Кабінетом Міністрів України дана копія отримана 18 липня 2016 року.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 29 липня 2016 року, тобто в межах передбаченого законодавством процесуального строку на апеляційне оскарження, представник відповідача Кабінету Міністрів України Титаренко Катерина Олександрівна подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 червня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Додатково до апеляційної скарги представником було також подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 12 серпня 2016 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача Кабінету Міністрів України Титаренко Катерини Олександрівни про відстрочення сплати судового збору та залишено апеляційну скаргу на рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 червня 2016 року без руху. Суму судового збору, що підлягає сплаті, визначено в розмірі 1339,80 грн..

31 серпня 2016 року до Апеляційного суду м. Києва від представника відповідача Кабінету Міністрів України ТитаренкоКатерини Олександрівни надійшло клопотання про продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги, викладених в ухвалі Апеляційного суду м. Києва від 12 серпня 2016 року, в обґрунтування якого вказано, що апелянтом було подано до Державної казначейської служби України документи на проведення сплати судового збору за рахунок коштів державного бюджету, проте оригінал квитанції до Кабінету Міністрів України ще не надійшов, що є підставою для продовження строків на усунення недоліків.

06 вересня 2016 року до Апеляційного суду м. Києва від представника відповідача Кабінету Міністрів України ТитаренкоКатерини Олександрівни, на виконання ухвали Апеляційного суду м. Києва від 12 серпня 2016 року, надійшло платіжне доручення на суму 606,32 грн., що є меншим розміром судового збору, ніж вказаний судом в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 09 вересня 2016 року, в зв'язку з неналежним виконанням апелянтом Кабінетом Міністрів України вимог ухвали Апеляційного суду м. Києва від 12 серпня 2016 року, апеляційну скаргу представника відповідача Кабінету Міністрів України Титаренко Катерини Олександрівни на рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 червня 2016 року визнано неподаною та повернуто.

07 жовтня 2016 року представником відповідача Кабінету Міністрів України Титаренко Катериною Олександрівною було повторно подано апеляційну скаргу на рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 червня 2016 року.

Також, одночасно зі скаргою, подано клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 червня 2016 року, як такого, що пропущений з поважних причин. В обґрунтування клопотання зазначено, що представником у передбачений законодавством десятиденний строк було подано апеляційну скаргу, яку ухвалою Апеляційного суду м. Києва залишено без руху в зв'язку з несплатою судового збору, та, в подальшому, повернуто через надання квитанції про сплату збору на суму меншу, ніж зазначена судом, а саме в розмірі 606,32 грн., а не 1339,80 грн.. Разом з тим, вирішуючи питання про сплату судового збору саме в розмірі 606,32 грн., апелянт керувався обставинами справи і положеннями Закону України «Про судовий збір». Так, як вбачається з матеріалів справи, позивачем ОСОБА_4 було заявлено позовні вимоги про стягнення грошових коштів на загальну суму 43 843,54 грн.. Відтак, один відсоток від ціни позову складає 438,43 грн., що є меншим від межі мінімального розміру судового збору, встановленої законодавством - 551,20 грн.. Таким чином, при поданні позову підлягала сплаті сума судового збору в розмірі 551,20 грн., а тому, виходячи з положень підпункту 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення становить 606,32 грн., які і були сплачені Кабінетом Міністрів України. Так як доплата судового збору вимагала додаткового часу на звернення до Державної казначейської служби України, повернення апеляційної скарги було передбаченим, а тому процесуальний строк на подачу апеляційної скарги повторно необхідно поновити.

Вивчивши клопотання представника відповідача Кабінету Міністрів України Титаренко Катерини Олександрівни про поновлення строку на подання апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що зазначені в клопотанні причини не є поважними, а у відкритті апеляційного провадження за цією апеляційною скаргою необхідно відмовити, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 73 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений законом, за клопотанням сторони у разі його пропущення з поважних причин.

З сукупного аналізу положень ст. 297 ЦПК України вбачається, що у випадку, якщо зазначені особою, що подала апеляційну скаргу, підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, представником відповідача Кабінету Міністрів України Титаренко Катериною Олександрівною було в межах передбаченого законом процесуального строку подано першу апеляційну скаргу на рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 червня 2016 року.

Зі змісту поданого клопотання про поновлення строку на подання другої апеляційної скарги від 07 жовтня 2016 року на рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 червня 2016 року вбачається, що перша апеляційна скарга від 29 липня 2016 року була повернута судом апеляційної інстанції безпідставно, так як апелянт сплатив суму судового збору у відповідності до положень Закону України «Про судовий збір». Водночас, суд апеляційної інстанції визначив суму судового збору, що підлягала сплаті, в більшому розмірі без наведення обґрунтувань такого розміру.

Разом з тим, такі доводи представника відповідача Кабінету Міністрів України Титаренко Катерини Олександрівни є підставою для оскарження ухвали Апеляційного суду м. Києва від 09 вересня 2016 року про повернення поданої у строк апеляційної скарги від 29 липня 2016 року в касаційному порядку, а не для поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги на рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 червня 2016 року повторно.

За таких обставин, оскільки наведені представником відповідача Кабінету Міністрів України Титаренко КатериноюОлександрівною причини пропуску строку на подання апеляційної скарги від 07 жовтня 2016 року, яка надійшла до суду першої інстанції за вхідним номером 100690, не можуть вважатися поважними, так як за своєю суттю стосуються незгоди апелянта з порядком вирішення питання про прийняття до провадження первісно поданої апеляційної скарги від 29 липня 2016 року, а не об'єктивно непереборних причин і дійсних труднощів, які унеможливили звернення з апеляційною скаргою у встановлений ст. 294 ЦПК України строк, вважаю, що в задоволенні клопотання про поновлення строку необхідно відмовити.

З огляду на таке та виходячи зі змісту ст. 297 ЦПК України, оскільки наведені представником апелянта причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника відповідача Кабінету Міністрів України Титаренко Катерини Олександрівни на рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 червня 2016 року, яка надійшла до Печерського районного суду м. Києва 07 жовтня 2016 року за вхідним номером 100690, необхідно відмовити.

Керуючись ст.73, ст. 297 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача Кабінету Міністрів України Титаренко Катерини Олександрівни про поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги (вхідний номер Печерського районного суду м. Києва № 100690 від 07 жовтня 2016 року) на рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 червня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Держави України в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби про стягнення трьох відсотків річних, інфляційних втрат та відшкодування моральної шкоди в зв'язку з порушенням зобов'язання.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника відповідача Кабінету Міністрів України Титаренко Катерини Олександрівни від 07 жовтня 2016 року (вхідний номер Печерського районного суду м. Києва № 100690) на рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 червня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Держави України в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби про стягнення трьох відсотків річних, інфляційних втрат та відшкодування моральної шкоди в зв'язку з порушенням зобов'язання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Суддя: