Постанова № 62468666, 18.10.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 жовтня 2016 р. № 820/4921/16

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Тітова О.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Костіної А.В.,

позивача - ОСОБА_1,

пр. відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_1 до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування вимоги і рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду до Харківської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, з позовною заявою, в якій просить суд:

- Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 31.08.2016 року №Ф-0003651304, винесену Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області.

- Визнати протиправним та скасувати рішення №0003661304 від 31.08.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, винесене Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржувані вимога про сплату боргу (недоїмки) від 31.08.2016 року №Ф-0003651304 та рішення №0003661304 від 31.08.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску прийняті з порушенням основних принципів адміністративного процесу та засад діяльності субєктів владних повноважень, передбачених ч.З ст.2 КАСУ, вимог чинного законодавства, що є підставою для визнання їх протиправними і скасування.

Позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримав у повному обсязі та просив задовольнити відповідно до заявлених вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Харківською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи, яка займається незалежною професійною діяльністю приватного нотаріуса ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2013р. по 31.12.2015р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2015р.

За результатами вищевказаної перевірки контролюючим органом складено акт від 30.08.2016 року №1272/20-23-13-04/НОМЕР_1 відповідно до висновків якого позивачем допущено ряд порушень зокрема п. 1 ч. 2 ст. 6, п.2 ч.1 ст.7, п.11 ст.8, ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-УІ, перевіркою донараховано єдиний внесок на загальну суму 52 984,77 гри., в тому числі: за 2013р. В сумі 18 506,55, за 2014р. в сумі 16 303,53 гри., за 2015р. в сумі 18174,68 грн.

На підставі вищезазначених висновків контролюючим органом прийняті: вимога про сплату боргу (недоїмки) від 31.08.2016 року №Ф-0003651304 щодо сплати суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів і пені на загальнообовязкове державне соціальне страхування в сумі 52 984,77 грн.; рішення №0003661304 від 31.08.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нараховано єдиного внеску у розмірі 6 223,80 грн.

Нормативно-правовим документом, що визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» ( надалі - Закон).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Виключно Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (п. 2 ст. 2 Закону).

Завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску (ст. 12 Закону ). Адміністрування єдиного соціального внеску включає в себе ідентифікацію, облік платників ЄСВ та об'єктів оподаткування, сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою ЄСВ відповідно до законодавства.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236 «Про Державну фіскальну службу України» Державна Фіскальна служба України (ДФС) здійснює адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів, єдиного внеску в порядку, встановленому законом.

Пунктом 1.1. ст.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями визначено, що цей кодекс регулює відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Разом з тим, відповідно до п. 1.3 ст.1 ПК України, даний кодекс не регулює погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

В статтях 9, 10 ПКУ встановлений повний перелік загальнодержавних та місцевих податків та зборів і в цьому переліку не має єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

Отже, сфера дії ПК України не поширюється на єдиний внесок, а спірні правовідносини регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»

Відповідно до пункту 2 статті 13 Закону (в редакції, чинній на момент проведення перевірки) органи доходів і зборів мають право: проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, у фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки.

Суд зазначає, що самозайнятих осіб в цьому переліку немає.

Відповідно до п.14.1.226 ст.14 ПКУ самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Таким чином, приватна нотаріальна діяльність не є підприємницькою (господарською) діяльністю, а приватний нотаріус не є фізичною особою - підприємцем.

Відповідно п. 3 ч.2 статті 6 Закону, платник єдиного внеску зобов'язаний: допускати посадових осіб органу доходів і зборів до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.

Перелік платників податку встановлений в статті 4 Закону 2464, до яких також відносяться особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності зазначені також інші платники податку.

Беручи до уваги приписи пункту 2 статті 13 Закону контролюючий орган, в силу приписів ст. 75 ПК України не повинен був перевіряти позивача з приводу додержання ним норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до ч.2 статті 9 Закону, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на нараховується єдиний внесок.

Як зазначено відповідачем у письмових запереченнях перевіркою встановлено, що первинними документами, відповідно до яких обліковуються суми, на які нараховується єдиний внесок, є книги обліку доходів та витрат, зареєстровані у Харківській ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області за №49/17-151 від 01.022011р. та №145/10/20-23-17-01 від 22.08.2014р., відомості нарахування та виплати заробітної плати, платіжні відомості; податкові декларації про майновий стан та доходи за 2013-2015рр.; відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів.

Перевіркою ведення обліку сум, на які нараховується єдиний внесок, встановлено: у книзі обліку доходів та витрат №145/10/20-23-17-01 від 22.08.2014р. за 2014р, 2015р. визначено розмір отриманих доходів від здійснення діяльності за рік, суми документально підтверджених витрат та суми чистого доходу також за рік.

При цьому, в акті перевірки не зазначено будь-яких претензій щодо ведення власне обліку первинних бухгалтерських документів.

Відповідно до п.3.3. розділу III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства доходів та зборів від 09.09.2013 № 455, для платників, зазначених у підпунктах З (крім фізичних осіб підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону у розмірі 34,7 відсотка суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доxоди фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Пункт 4.5. розділу IV вказаної інструкції передбачає, що обчислення сум єдиного внеску зазначеною категорією платників здійснюється на підставі даних річних податкових декларацій та отриманих від податкових органів відомостей про результати перевірок діяльності таких осіб, що призвели до збільшення або зменшення розміру доходу, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

Таким чином, сума доходу приватного нотаріуса, з якої розраховується єдиний внесок в графі «усього» таблиці З додатка 5 до Порядку № 454 має відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларацій яка подається фізичною особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, до органів доходів і зборів за результатами календарного року.

Цей висновок також підтверджується наказом Міністерства доходів та зборів від 09.09.2013 № 455 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», в якому зазначено: платники, визначені підпунктом 4 п. 2.1 розділу И Інструкції (фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно) сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 01 травня наступного року на підставі даних річної податкової декларації. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Згідно з п. 4 ст. 178 п.4 ПКУ фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність. Подають податкову декларацію за результатами звітного року, який відповідно до ст. 34 ПКУ є податковим періодом. Відповідно до ст. 46 ПКУ податкова декларація, розрахунок це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобовязання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Форма податкової декларації була затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 № 793, в якій в розділі IV «Доходи отриманні фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність» вказуються суми доходу, витрат та податку за себе для зазначених осіб за календарний рік без визначення середньомісячного чистого доходу.

Суд зазначає, що Законом України від 04.07.2013 № 406-УІІ було внесено зміни до Закону № 2464, відповідно до яких центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надає розяснення з питань застосування законодавства, про збір та ведення обліку єдиного внеску, а Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань взаємодіє в установленому законодавством порядку з центральним органом виконавчої влади.

На виконання вказаної норми Закону № 2464 було видано спільний лист Міністерства доходів та зборів України та Пенсійного фонду України від 27.12.2013 № 21052/5/99-99-17-03-0116; №36398/05.10, згідно з яким Міністерство доходів і зборів України та Пенсійний фонд України повідомляє, що консультації з питань ведення Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування, включаючи питання заповнення таблиць 5-9 Додатка 4. Всіх таблиць Додатка 5, Додатка 6 та Додатка 7 звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкові державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів та зборів від 09.09.2013 № 454 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загапьнообовязкове державне соціальне страхування», надають органи Пенсійного фонду України.

Відповідно до розяснення Пенсійного фонду України «Опис формату звіту щодо суми нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування органами Пенсійного фонду України відповідно до Порядку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1014/18309, враховуючи зміни постанови правління Пенсійного фонду № 18-1 від 23.06.2011, зміни постанови правління Пенсійного фонду № 24-1 від 10.12.2012» особи, які забезпечують себе роботою самостійно, тобто займаються незалежною професійною діяльністю, формують та подають звіт згідно з таблицею З додатка № 5 до Порядку. У графі 2 таблиці З Додатка № 5 «Сума доходу, заявлена в податковій декларації» відображаються в розрізі місяців суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності та задекларованого до органу податкової служби за результатами звітного року. При цьому слід зазначити, що у графі З таблиці З додатка № 5 зазначені особи самостійно визначають суму доходу у розрізі кожного місяця відповідного звітного року».

Посилання податкового органу на положення Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449 щодо необхідності ділення чистого оподатковуваного доходу (прибутку), зазначеного у податковій декларації, на кількість календарних місяців, протягом яких він отриманий (стор. 23 Акту), йде у розріз положенням частини 4 пункту 8 статті 9 Закону № 2464, яка визначає, що платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобовязані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що висновки акту перевірки позивача не відповідають дійсним обставинам справи, а відтак, прийняті за наслідками вимога про сплату боргу (недоїмки) від 31.08.2016 року №Ф-0003651304 та рішення №0003661304 від 31.08.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, підлягають скасуванню, оскільки позиція податкового органу побудована на застосуванні до правовідносин, що регулюють порядок нарахування та сплати єдиного соціального внеску самозайнятими особами, аналогії права, яке регулює порядок сплати єдиного соціального внеску фізичними особами-підприємцями, що само по собі суперечить приписам Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування».

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94,128, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_1 до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування вимоги і рішення задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 31.08.2016 року №Ф-0003651304, винесену Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області.

Визнати протиправним та скасувати рішення №0003661304 від 31.08.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, винесене Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (юридична адреса: пров. Академіка Підгорного, буд. 3, м. Харків, 61046, код ЄДРПОУ 39859695) на користь приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_1 (місце реєстрації: в'їзд Набережний, буд. 13, кв. 73, смт. Пісочин, Харківський район, Харківська область, 62416, ІПН НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 592,10 грн. (п'ятсот дев'яносто дві грн. 10 коп.).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 24 жовтня 2016 року.

СуддяТітов О.М.