Ухвала суду № 62468416, 11.10.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

11 жовтня 2016 року

Справа № 808/3187/13-а

о 17 год. 03 хв.

м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Стрельнікової Н.В.

за участю секретаря Батигіна О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення по адміністративній справі

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна,

до відповідача 1: Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України,

відповідача 2: Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області

про: визнання бездіяльності протиправною та стягнення бюджетної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

17 серпня 2015 року додатковою постановою Запорізького окружного адміністративного суду по справі №808/3187/13-а задоволено заяву Публічного акціонерного товариства “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна” про ухвалення додаткового судового рішення, стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна” (код ЄДРПОУ 00186536) пеню у розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України від загальної суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 2 385 147,00 грн.

06 червня 2016 року на виконання додаткової постанови суду позивачу видано виконавчий лист.

06 вересня 2016 року до суду від Управління Державної казначейської служби у м.Запоріжжі Запорізької області надійшла заява про зміну способу і порядку виконання додаткової постанови від 17.08.2015, а саме заявник просить суд змінити порядок і спосіб виконання Додаткової постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 17.08.2015 по справі №808/3187/13-а зазначивши конкретну суму пені у розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України від загальної суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 2 385 147,00 грн.

В судове засідання представник заявника не з’явився, подав клопотання (вх. №28977 від 10.10.2016), яким просить розглянути заяву без його присутності. Вимоги заяви підтримує.

Заява мотивована тим, що Управління Державної казначейської служби у м. Запоріжжі Запорізької області не має можливості виконати вказане рішення оскільки у додатковій постанові від 17.08.2015 та у виконавчому листі виданому 06.06.2016 по справі №808/3187/13-а не зазначено конкретної суми, яка підлягає стягненню, тоді як органи казначейства не наділені повноваженнями щодо самостійного нарахування пені у розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечив. В обґрунтування заперечень зазначив, що визначення конкретної суми повинно визначатись контролюючим органом у взаємодії з органом Державної казначейської служби. Просить відмовити в задоволенні заяви.

Представник Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України проти задоволення заяви заперечив та зазначив, що методичними рекомендаціями ДФС не передбачено нарахування пені в інтегрованих картках платника податків, які є єдиним джерелом відомостей щодо розміру бюджетної заборгованості для формування довідки. Просить відмовити в задоволенні заяви.

За приписами ч. 2 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення, дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

17.08.2015 Запорізьким окружним адміністративним судом прийнято Додаткову постанову по справі №808/3187/13-а, якою стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М.Кузьміна» суму пені у розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України від загальної суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 2 385 147 грн.

Вказана постанова набрала законної сили 17.05.2016 та 06.06.2016 у справі виданий виконавчий лист.

29.06.2016 позивач звернувся до Управління Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області із заявою про виконання виконавчого листа щодо стягнення суми пені в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України від загальної суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 2 385 147 грн. (а.с.56 т.2).

У зв’язку з тим, що виконавчий лист не містить конкретної суми, яка підлягає стягненню, Управління Державної казначейської служби України звернулось до СДПІ із запитом від 30.06.2016 щодо визначення розміру залишку невідшкодованих з державного бюджету сум податку на додану вартість та/або пені, нарахованої за заборгованість бюджету з відшкодування такого податку на підставі виконавчого листа від 06.06.2016 по справі №808/3187/13-а.

СДПІ надано до Управління казначейської служби довідку про суму залишку невідшкодованого податку на додану вартість, що рахується в бюджетній заборгованості, яка встановлена рішенням суду по справі №808/3187/13-а, в якій зазначено, що залишок бюджетної заборгованості за звітний період станом на 05.07.2016 становить 0,00 грн. суми основної заборгованості; інформація щодо 120 відсотків облікової ставки НБУ пені від загальної суми бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 2385147 грн. відсутня.

Також, Управління казначейської служби зверталося до Запорізького окружного адміністративного суду з заявою про роз’яснення судового рішення, проте Ухвалою від 19.07.2016 Управлінню було відмовлено у роз’ясненні судового рішення.

16.08.2016 Управління казначейської служби звернулося до СДПІ з вимогою надати інформацію стосовно конкретної суми, яка підлягає стягненню з Державного бюджету по справі №808/3187/13-а (а.с. 64).

Листом від 25.08.2016 №3649/10/28-04-07-01-012 СДПІ повідомило, що відповідно до вимог п. 23 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 та п.3.2 Порядку взаємодії органів Державної фіскальної служби України та органів Державної казначейської служби України у процесі судового розгляду та виконання рішень суду про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та /або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, або стягнення митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.03.2016 №343, на адресу Управління було направлено довідку про суми залишку невідшкодованих податку на додану вартість та пені, які встановлені рішенням суду по ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім.Кузьміна» станом на 05.07.2016. Згідно з пп.200.23 ст. 200 Податкового кодексу України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Цим же Листом СДПІ звернуло увагу що у будь якому випадку пунктом 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено саме нарахування пені, але розрахунок в ручному режимі та перерахування такої пені з бюджету на розрахунок платника податку жодною нормою законодавства не передбачена. Також, повідомлено що Порядком ведення органами ДФС оперативного обліку податків, зборів, митних та інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не передбачено нарахування пені в інтегрованих картках платника податків, які є єдиним джерелом відомостей щодо розміру бюджетної заборгованості для формування довідки.

Звертаючись із заявою про зміну порядку і способу виконання судового рішення, заявник зазначає, що стягнення пені саме і було предметом розгляду справи (розрахунок суми пені був наявний в матеріалах справи) та змінивши спосіб виконання рішення, вказавши конкретну суму, яка підлягає стягненню не призведе до зміни резолютивної частини судового рішення.

Відповідно до ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на правовідносини, які виникли після його ухвалення.

Для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його виконання є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.

Зміна способу і порядку виконання рішення суду може відбутися шляхом заміни одного заходу примусового виконання судового рішення іншим або коли, при виконанні рішення адміністративного суду, яким присуджені певні речі або кошти, неможливо їх повернути за їх відсутності, що є підставою для звернення стягнення на грошові кошти тощо.

З матеріалів справи вбачається, що виконання Додаткової постанови суду від 17.08.2016 фактично можливе, проте у резолютивній частині вказаного рішення не зазначено конкретної суми пені, що підлягає стягненню.

Однак, по - перше зазначення такої суми не є фактично зміною порядку і способу виконання такого рішення, а по - друге передбачає за собою проведення дослідження та здійснення судом певних розрахунків, що неможливо зробити поза межами судового розгляду позову по суті.

Аналізуючи норми частини першої статті 263 КАС у системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, можна дійти висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовувалася необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що з огляду на вимоги ст.263 КАС України у суду відсутні правові підстави для задоволення заяви про зміну порядку і способу виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області вх. №25688 від 06 вересня 2016 року про зміну способу і порядку виконання судового рішення відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (у разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В. Стрельнікова