Вирок № 62467608, 03.11.2016, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/1973/16-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2016 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого Гал Л. Л., при секретарі Адамчо К.С., з участю прокурора Ільїна В.С., захисника ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Берегове кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016070060000454 від 27.07.2016 року, яке поступило з обвинувальним актом, по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, в порядку ст. 89 КК України не судимого,

за ст. 332 ч. 2 КК України,

встановив:

ОСОБА_2 за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами сприяв незаконному переправленню через державний кордон України чотирьох громадян ОСОБА_3, а саме: Маніям Сутесан, ІНФОРМАЦІЯ_4, Катіркатаманат Кірупакаран, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, та Іяторай Васантараджа, ІНФОРМАЦІЯ_7, яких 26 липня 2016 року о 22:10 годин на невстановленому слідством транспортному засобі перевіз в с. Астей, Берегівського району, Закарпатської області, звідки з метою уникнення прикордонних нарядів, через поле перевів вказану групу осіб до державного кордону України з Угорщиною, тобто сприяв порадами та вказівками переправленню вказаних осіб через державний кордон. Однак поблизу 188 прикордонного знаку, що розташований в с. Астей, Берегівського району, ОСОБА_2 та четверо громадян ОСОБА_3 були виявлені та затримані військовослужбовцями Мукачівського прикордонного загону.

На думку суду обвинуваченого ОСОБА_2 слід визнати винним у кримінальному правопорушенні за ст. 332 ч. 2 КК України, як сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України порадами та вказівками, вчинене щодо кількох осіб та за попередньою змовою групою осіб.

Доказами на підтвердження встановлених обставин є наступне.

Так, обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину не визнав і показав, що 26 липня 2016 року приблизно о 22 годині він дійсно приїхав на таксі в с. Астей, Берегівського району, з метою незаконного перетину державного кордону України з Угорщиною, а в подальшому планував поїхати до інших країн Європи працювати. На виготовлення необхідних документів для перетину кордону він не мав коштів, а вдома він не може знайти таку роботу, щоб міг утримувати себе та свою сімю. Тому через Інтернет він вивчив на карті місцевість Берегівського району, зокрема місцевість біля кордону, щоб потім зорієнтуватися на місці і вирішив спробувати перетнути незаконно кордон. Вдома він нікому із членів сімї не повідомив про свої наміри, його сусід ОСОБА_5 дав йому номер телефона таксиста, якого він викликав, щоб поїхати до місця, де мав намір перетнути кордон. Приїхав він до ВПС «Лужанка» в с. Астей на таксі автомобілі марки «Фольксваген», сірого кольору, водія якого він не запамятав. Із таксі він вийшов біля ВПС «Лужанка», звідки пішим ходом попрямував до саду, який розташований біля відділу прикордонної служби, а звідти вийшов на поле та направився в сторону державного кордону. На середині поля його затримали прикордонник та звалили на землю. Як опинилися в тому ж місці четверо іноземців, де його затримали прикордонники, йому не відомо. До того часу він цих осіб не бачив, по полю він рухався сам. Його та вказаних чотирьох осіб затримали, оділи на них кайданки, посадили в автомобіль та відвезли до відділку. Його розпитували прикордонники куди він прямував, на що він відповідав, що хотів до Угорщини поїхати без документів. Самі ж прикордонники повідомили йому, що вказані особи є громадянами ОСОБА_3, також мали намір незаконно перетнути кордон та він пояснював, що перший раз їх бачить.

Не дивлячись на заперечення вини обвинуваченим, доказами на підтвердження встановлених судом обставин є наступне.

Так, оглядом місця події, під час якого був складений протокол від 26.07.2016 року, було встановлено, що до приміщення адміністративної будівлі відділу прикордонної служби «Лужанка» були доставлені пятеро осіб, четверо з яких були особами із смуглим кольором шкіри, розмовляли іноземною мовою та називали слово «Шрі-Ланка». Пята особа була вдягнена в камуфляжну форму, на пропозицію слідчого вказана особа представилась ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, мешканцем с. Кальник, вул. Ковпака, 11, Мукачівського району. Вказана особа добровільно видала вязану маску із проріззю для очей та мобільний телефон (а.с. 144-149).

Протоколами предявлення особи для впізнання по фотографіям від 27.07.2016 року четверо громадян ОСОБА_3, а саме Маніям Сутесан, Катіркатаманат Кірупакаран, ОСОБА_4 та Іяторай Васантараджа впізнали по фотографії ОСОБА_2, як особу, яка від місця їх висадки із транспортного засобу, який привіз їх до державного кордону з Угорщиною, повинен був показати подальший напрямок для того, щоб вони незаконно потрапили на територію Євросоюзу (а.с. 66-81).

Протоколами проведення слідчих експериментів від 28.07.2016 року на території ВПС «Лужанка» четверо громадян ОСОБА_3: Маніям Сутесан, Катіркатаманат Кірупакаран, ОСОБА_4 та Іяторай Васантараджа показали, що рух вони почали від АЗС «ANP», який розташований по вул. Дружби Народів, в с. Астей, Берегівського району, після чого показали на місце неподалік від ВПС «Лужанка», а саме пройом між кущами, який веде до саду. Потім продовжували рух через сад, який вивів на польову дорогу. Звідти вони рухались спочатку вліво, дійшовши до напівзруйнованої будівлі, а звідти рухалися вправо в сторону державного кордону з Угорщиною. Після цього, свідки показали на місце де їх затримали працівник прикордонної служби (а.с. 83-106).

Протоколами проведення слідчих експериментів від 28.07.2016 року на території ВПС «Лужанка» свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 працівники держприкордонслужби, які несли службу в наряді 26.07.2016 року показали, що 26.07.2016 року вони знаходилися в адміністративній будівлі ВПС «Лужанка», звідки вибігли та попрямували в напрямку поля, де затримали пятеро осіб (а.с. 107-121).

Згідно відтвореного звукозапису в судовому засіданні свідок громадянин ОСОБА_3 Катіркатаманат Кірупакаран при допиті його в судовому засіданні слідчим суддею показав, що особа з якою їх, громадян ОСОБА_3, затримали 26.07.2016 року є особою, яка повинна була їх провести через державний кордон України з Угорщиною.

Суд не може врахувати як доказ звукозапис допиту в судовому засіданні слідчим суддею в порядку ст. 225 КПК України громадян ОСОБА_3 Маніям Сутесан, ОСОБА_4 та Іяторай Васантараджа, позаяк звукозапис є неякісним.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що влітку цього року він ніс службу у прикордонному наряді та приблизно о 22 годині поступило повідомлення про те, що невідомі особи знаходяться поблизу державного кордону. Він разом з іншими прикордонниками вирушили в сторону 187-188 прикордонного знаку, де були затримані четверо осіб - громадяни ОСОБА_3, а пята особа намагалася втекти, однак він побіг за ним та на відставі приблизно 10-15 метрів від інших, особисто затримав його. Чоловік, якого він затримав був у камуфляжній формі, а на голову була натягнута балаклава. Приїхав службовий автомобіль на місце затримання осіб та старший наряду зняв із затриманого балаклаву і всіх затриманих було доставлено до відділку прикордонної служби. У відділку затриманих осіб допитували працівники прикордонної служби, а потім вже працівники поліції. ОСОБА_2 пояснював, що він із м. Мукачево, також пояснював, що його та чотирьох іноземців підвіз автомобіль марки «ВАЗ 2109» до закинутої будівлі неподалік державного кордону та він отримав 200 доларів США від незнайомого хлопця за те, що проводив чотирьох іноземців.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 водій ВПС «Лужанка» показав, що 26.07.2016 року він ніс службу, коли поступило повідомлення про те, що неподалік 187 прикордонного знаку були помічені пятеро осіб, які направляються в сторону державного кордону. Приїхав на місце він побачив на землі чотирьох осіб несловянської зовнішності, і ще одну людину у камуфляжній формі, яка піднялася із землі і почала бігти, однак солдат ОСОБА_8 його наздогнав і затримав. Це був обвинувачений ОСОБА_2. Всіх затриманих було доставлено до відділку, де їх допитували.

Свідок ОСОБА_9 в суді показав, що влітку 2016 року приблизно о 22 годині ним та іншими прикордонниками ОСОБА_8 і ОСОБА_6 було затримано чотирьох нелегальних мігрантів та їх провідника, який був одягнутий у камуфляжну форму та чинив їм опір. В звязку з цим на нього одягли кайданки. Вказаною особою провідником був обвинувачений ОСОБА_2. Після того, у відділі прикордонної служби ОСОБА_2 визнав, що на пропозицію невідомих осіб за гроші намагався перевезти нелегальних мігрантів через кордон.

Так суд вважає, що показами свідків та дослідженими письмовими доказами підтверджується зв'язок обвинуваченого з іноземними громадянами, а саме сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України порадами та вказівками, вчинене щодо кількох осіб та за попередньою змовою групою осіб.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що покази обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що четверо осіб громадяни ОСОБА_3 зовсім випадково опинилися в тому ж місці, де він намагався самостійно незаконно перетнути державний кордон, дані ним з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Як зазначалось вище показами свідків ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 доведено, а також письмовими доказами підтверджується, що ОСОБА_2 разом приїхав із чотирма громадянами ОСОБА_3 до державного кордону, де в с. Астей поблизу ВПС «Лужанка» їх висадили із авто та слідуючи разом попередньо запланованого ОСОБА_10 маршруту останній сприяв незаконному переправленню цих осіб через державний кордон України порадами та вказівками.

По місцю проживання обвинуваченого характеризують негативно (а.с. 129).

Згідно довідки про склад сімї та пояснень обвинуваченого, він проживає із матірю, сестрою і братом (а.с 130). При цьому, обвинувачений ствердив, що всі вони зловживають спиртними напоями.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, за місцем проживання характеризується негативно,а також реалізуючи принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити основне покарання в межах санкції ст. 332 ч. 2 КК України.

Суд вважає, що таке покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.

Щодо додаткового покарання передбаченого ст. 332 ч. 2 КК України - позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, суд констатує наступне.

Згідно п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» відповідно до ст. 55 КК позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов'язане з посадою підсудного або із заняттям ним певною діяльністю.

Якщо додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов'язковим, то воно застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займалися діяльністю, з якими було пов'язано вчинення злочину. До інших осіб, які були співучасниками злочину, не пов'язаного з їх діяльністю чи займаною посадою, додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю не застосовується з наведенням у вироку відповідних мотивів.

Виходячи з вищенаведеного, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 на час вчинення злочину і по теперішній час ніде не працює, вчинення ним злочину не було пов'язане з його посадою або із заняттям ним певною діяльністю, тому додаткове покарання позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до нього не слід застосовувати.

Речові докази: оптичний носій інформації (диск) формату CD-R «VS» 700mb/80 min, який зберігається у матеріалах кримінального провадження, слід зберігати у матеріалах кримінального провадження (а.с. 136); журнал судового засідання Берегівського районного суду від 28.07.2016 року на пяти аркушах, який зберігається в матеріалах досудового розслідування у сторони обвинувачення, слід зберігати в матеріалах досудового розслідування у сторони обвинувачення (а.с. 137); мобільний телефон марки «SAMSUNG», білого кольору із сім-карткою оператора мобільного звязку «МТС» №0663504744, який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Берегівського ВП підлягає конфіскації, як засіб вчинення злочину (а.с. 141).

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України,

засудив:

ОСОБА_2 визнати винуватим у предявленому обвинуваченні за ст. 332 ч. 2 КК України та призначити йому покарання за ст. 332 ч. 2 КК України у вигляді пяти років позбавлення волі з конфіскацією мобільного телефону марки «SAMSUNG», білого кольору із сім-карткою оператора мобільного звязку «МТС» №0663504744, який визнаний речовим доказом.

Строк відбуття покарання обчислювати з 29 липня 2016 року, з моменту його затримання (а.с. 133-135).

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання ОСОБА_2 строк застосований до нього в межах даного кримінального провадження попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі за період з 29 липня 2016 року до 03 листопада 2016 року включно.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили.

Речові докази: оптичний носій інформації (диск) формату CD-R «VS» 700mb/80 min, який зберігається у матеріалах кримінального провадження - зберігати у матеріалах кримінального провадження (а.с. 136); журнал судового засідання Берегівського районного суду від 28.07.2016 року на пяти аркушах, який зберігається в матеріалах досудового розслідування у сторони обвинувачення - зберігати в матеріалах досудового розслідування у сторони обвинувачення (а.с. 137).

На вирок може бути подана апеляція через цей суд до апеляційного суду Закарпатської області протягом 30 діб з моменту його оголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Гал Л. Л.