Рішення № 62467565, 31.10.2016, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

провадження № 2/243/3606/2016

справа № 243/7140/16-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2016 року

Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Ільяшевич О.В.,

при секретареві Хміль О.М.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі Словянського міськрайонного суду Донецької області (вул. Добровольського, 2, м. Словянськ Донецької області) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Український науково-дослідний інститут металургійного машинобудування» про стягнення індексації заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

31 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Словянського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача на його користь індексацію заробітної плати. В обґрунтування позову зазначив, щоу період з 01 лютого 1976 року по 10 вересня 2010 року він працював у ДП «УкрНДІметалургмаш». З 2010 року ДП «УкрНДІметалургмаш» припинило виплачувати працівникам заробітну плату. 10 вересня 2010 року позивач був звільнений з роботи. При його звільненні з підприємства, відповідач зобовязаний був провести з ним повний розрахунок, однак цього не зробив, мотивуючи це скрутним фінансовим становищем. Заборгованість по заробітній платі становила 10 122 грн. 56 коп., яку за рішенням Словянського міськрайонного суду від 22 березня 2011 року було стягнуто з ДП «УкрНДІметалургмаш» на користь позивача. Виконавчий лист за рішенням суду був своєчасно наданий у відділ державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції та взято на виконання. В березні 2016 року ліквідатор ДП «УкрНДІметалургмаш» ОСОБА_2 виплатив заборгованість по заробітній платі позивачу у повному обсязі у сумі 10 122 грн. 56 коп., а виплачувати індексацію заробітної плати арбітражний керуючий відмовляється. Посилаючись на положення статті 33 Закону України «Про оплату праці» та ст.1, ч.1 ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року, просив стягнути на його користь індексацію заробітної плати за період з 01 квітня 2011 року по 01 березня 2016 року, що становить 8 356 грн. 17 коп.

Слід зазначити, що при вирішенні питання про відкриття провадження у даній справі, судом не було порушено правил визначення юрисдикції щодо вирішення вказаної цивільної справи.

Так, правова позиція викладена в ухвалі ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 липня 2014 року зазначає, що справи про банкрутство боржника, порушені господарськими судами до 19 січня 2013 року не впливають на визначення юрисдикції справ про стягнення з боржника зарплати і їх слід розглядати в порядку цивільного судочинства.

Аналогічну думку містить інформаційний лист судової палати у цивільних справах ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ, про визначення юрисдикції спору про стягнення заробітної плати у разі банкрутства боржника від 07 травня 2013 року №709/0/4-13, у якому зазначено, що справи про банкрутство боржника порушені господарськими судами до 19 січня 2013 року, не впливають на визначення юрисдикції справ про стягнення з боржника зарплати і їх слід розглядати в порядку цивільного судочинства.

Відповідно ухвали Господарського суду Донецької області у справі №42/4б за заявою кредитора (заявника) УПФУ України в м. Словянську Донецької області до боржника ДП «УкрНДІметалургмаш», справа про банкрутство ДП «УкрНДІметалургмаш» було порушено 01 лютого 2011 року.

Позивач ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не зявився, подав до суду заяву з проханням розгляд справи проводити у його відсутності, на задоволенні позову наполягав, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не зявився, відомостей про причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у його відсутності від нього до суду не надходило.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки від відповідача не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, як то передбачає ст. 169 ЦПК України, з причин, які б могли бути визнані судом поважними, у суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, а тому, суд зі згоди позивача вирішує справу на підставі наявних у справі доказів у відповідності до ст. 224-228 ЦПК України.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню виходячи з таких встановлених у судовому засіданні обставин та відповідних їм норм чинного законодавства.

У судовому засіданні встановлено, що у період з 01 лютого 1976 року по 10 вересня 2010 року ОСОБА_1 працював у ДП «УкрНДІметалургмаш».

На час звільнення позивача з підприємства, відповідач мав перед ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 10 122 грн. 56 коп., яку за рішенням Словянського міськрайонного суду від 22 березня 2011 року було стягнуто з ДП «УкрНДІметалургмаш» на користь позивача (а.с. 7-8).

Як встановлено у судовому засіданні і не оспорюється сторонами, заборгованість по заробітній платі у сумі 10 122 грн. 56 коп., була виплачена позивачеві ДП «УкрНДІметалургмаш» у березні 2016 року.

Суд виходить з вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України відповідно яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості і кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач у судове засідання не зявився, не скористався своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надав належних доказів, які спростовують доводи позивача.

Аналізуючи встановлені у судовому засіданні обставини справи, суд приходить до такого висновку.

Процес знецінення грошей призводить до втрати їх купівельної спроможності. В результаті при наявності однієї і тієї ж суми купується менше товарів і послуг. Тому в кожній цивілізованій державі цей процес контролюється шляхом встановлених гарантій держави в сфері виробництваоплати праціпрацюючих громадян. Такою гарантією є індексація заробітної плати, що включає в себе заходи щодо підвищення реального її змісту.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення»визначено, що індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів та послуг; індекс споживчих цінпоказник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання; поріг індексаціївелична індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Статтею 2 цього Законупередбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривні на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці ( грошове забезпечення).

Закон України «Про оплату праці» визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання (далі - підприємства), а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати.

Саме цим законом визначені гарантії держави в сфері виробництваоплати праціпрацюючих громадян.

Статтею 33 Закону України «Про оплату праці», яка міститься у главі закону «Права працівника на оплату праці та їх захист» визначається, що у період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством

Право на своєчасне одержання винагороди за працю (ст. 43 Конституції України) захищається законом.

Згідно із ч.6ст. 95 КЗпП Українизаробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженогопостановою КМУ від 17.07.2003 року за № 1078, індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.

Така ж підстава для проведення індексації зазначена устатті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», відповідно до якої, обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доході населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цьогоЗакону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті ( 101 відсоток ). Підвищення грошових доходів населення у звязку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-18/2013 від 15 жовтня 2013 року№ 9-рп/2013, визнано, що в аспекті конституційного звернення положеннячастини другої статті 233 Кодексу законів про працю Українислід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

За розясненнями п. 22. Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24 грудня 1999 року у справах, пов'язаних із вирішенням спорів про індексацію заробітної плати або компенсацію працівникам втрати її частини у зв'язку із затримкою її виплати, суди мають враховувати, що: індексація заробітної плати провадиться згідно зі ст. 33 Закону (108/95-ВР) в період між переглядами Верховною Радою України розміру мінімальної заробітної плати і здійснюється відповідно до Закону "Про індексацію грошових доходів населення" (1282-12) і тих положень Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 1998 р. N 663 (663-98-п) (з внесеними змінами та доповненнями), котрі йому відповідають, підприємством, установою чи організацією, які виплачують заробітну плату, при її нарахуванні починаючи з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, який перевищив 105 відсотків (величину порога індексації).

За наявності зазначених умов у тому ж порядку індексації підлягає присуджена за рішенням суду сума заробітної плати, якщо ці умови настали у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення. Наприклад, коли воно мало бути виконано до січня 1998 р., то він і є місяцем, з якого обчислюється (береться за 100 відсотків) величина порога індексації. Спір із цього приводу розглядається судом за заявою стягувача в позовному провадженні.

Виходячи із аналізу чинного законодавства та самої суті поняття індексації грошових доходів населення, слід дійти до висновку, що індексація заробітної плати - є гарантією держави в сфері виробництваоплати праціпрацюючих громадян, яка включає в себе заходи щодо підвищення реального її змісту, за якою держава шляхом встановлення імперативних норм(обовязковість індексації заробітної плати) гарантує працюючим громадянам що їх заробітна плата на момент її виплати не призведе до втрати їх купівельної спроможності.

Виходячи саме із такої правової природи індексації заробітної плати, у п. 22. Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24 грудня 1999 року, висловлена думка що індексації підлягає присуджена за рішенням суду сума заробітної плати, якщо ці умови настали у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення.

З огляду на викладене, враховуючи правову природу індексації заробітної плати як гарантії держави в сфері виробництваоплати праціпрацюючих громадян, яка включає в себе заходи щодо підвищення реального її змісту, слід дійти до висновку, що заробітна плата повинна бути виплачена установою чи організацією, які виплачують заробітну плату, при її нарахуванні починаючи з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, який перевищив величину порога індексації, визначену законом, також і звільненому працівникові у разі несвоєчасної її виплати.

Як встановлено у судовому засіданні заборгованість по заробітній платі у сумі 10 122 грн. 56 коп. в березні 2016 року позивачу була виплачена відповідачем, однак нарахування та виплата індексації не проведена.

Згідно із представленим позивачем розрахунком індексації, сума індексації за період з 01 квітня 2011 року по 01 березня 2016 року, становить 8 356 грн. 17 коп. виходячи із такого розрахунку.

Приріст індексу споживчих цін за період з 01 квітня 2011 року по 01 березня 2016 року (згідно меж заявлених та підтриманих позовних вимог) складає 82,55 %, тому розмір індексації зацей період складає 8356 грн. 17 коп. (10 122 грн. 56 коп. заборгованість по заробітній платі Х 82,55 % / 100% = 8 356 грн. 17 коп.).

Суд приймає до уваги, вказаний розрахунок індексації заробітної плати, оскільки він перевірений судом.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 про стягнення індексації заробітної плати підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на час звернення позивача до суду) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яку подано фізичною особою, ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

У звязку із наведеним, враховуючи, що позов задоволений повністю, суд приходить до висновку, що з відповідача в дохід держави підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94,95,2371КЗпП України, ст.ст.2,33 Закону України «Про оплату праці»,Законом України «Про індексацію грошових доходів населення»,ст.23 ЦК України, ст. ст.10,11,57,60,61,79,88,89,208,212-215, 224-228 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до державного підприємства «Український науково-дослідний інститут металургійного машинобудування» про стягнення індексації заробітної плати задовольнити у повному обсязі.

Стягнути із державного підприємства Український науково-дослідний інститут металургійного машинобудування «УкрНДІметалургмаш» (84102, Донецька область, м. Словянськ, вул. Карпінського, буд. 2-а) р/р №26002301660023 у філії відділення ПІБ м. Словянська, МФО 334561, ЄДРПОУ 04601736, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, індексацію заробітної плати за період з 01 квітня 2011 року по 01 березня 2016 року у сумі 8 356 (вісім тисяч триста пятдесят шість) грн. 17 коп.

Стягнути із державного підприємства Український науково-дослідний інститут металургійного машинобудування «УкрНДІметалургмаш» (84102, Донецька область, м. Словянськ, вул. Карпінського, буд. 2-а) р/р №26002301660023 у філії відділення ПІБ м. Словянська, МФО 334561, ЄДРПОУ 04601736, судовий збір у розмірі 551 (пятсот пятдесят одна) грн. 20 коп. у дохід держави.

До суду відповідачем може бути подана заява про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Словянський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення, а відповідачем, в такий же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Повний текст рішення виготовлений 03 листопада 2016 року.

Головуючий суддя: О.В. Ільяшевич