Постанова № 62462546, 04.11.2016, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

04.11.2016

Справа № 642/5741/16-а

Провадження №2а/642/232/16

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

(скорочене провадження)

04 листопада 2016 року суддя Ленінського районного суду міста Харкова Скляренко С.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському (Холодногірському) районі м. Харкова про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду із адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Холодногірському районі м. Харкова, в якому просить: визнати незаконною відмову Управління Пенсійного фонду України в Холодногірському районі м. Харкова в перерахунку їй пенсії з 18.03.2016 року в порядку та розміру, встановленому ч. 1 ст. 37 Закону України від 09.07.2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, тобто в розмірі 50% від пенсії за віком, яку отримував її померлий чоловік ОСОБА_2 з врахуванням показника середньої заробітної плати на одну особу по Україні за 2009 рік 1650 грн. 43 коп., встановленому постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 03.06.2011 року; зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Холодногірському районі м. Харковаздійснити ОСОБА_1 з 18.03.2016 року перерахунок пенсії в порядку та розмірі, встановленому ч. 1 ст. 37 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто в розмірі 50% від пенсії за віком, яку отримував її померлий чоловік ОСОБА_2 з врахуванням показника середньої заробітної плати на одну особу по Україні за 2009 рік 1650 грн. 43 коп., встановленому постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 03.06.2011 року; зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Холодногірському районі м. Харкова виплатити ОСОБА_1 недоотриману з 18.03.2016 року в результаті незаконно здійсненого порахунку суму пенсії з врахуванням раніше виплачених з 18.03.2016 року на користь ОСОБА_1 сум.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що 05.03.2016 року помер її чоловік ОСОБА_2, який отримував пенсію відповідно до ст. ст.. 40, 42 Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування». При цьому враховувався показник заробітної плати в середньому на одну особу по Україні за 2009 рік 1650 грн. 43 коп., замість 1197,91 грн. за 2007 рік, що було встановлено постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 03 червня 2011 року. 18.03.2016 року вона звернулась до відповідача із заявою про перехід з одного виду пенсій на інший, а саме на пенсію по втраті годувальника. Однак за квітень 2016 року позивач отримала пенсію в розмірі 1820 грн., що жодним чином не співпадає з розміром пенсії у вигляді 50% від пенсії, яку отримував її чоловік. З метою зясування причини зменшення пенсії, вона 03 червня 2016 року звернулась до відповідача з вимогою про приведення розміру її пенсії у відповідність до вимог чинного законодавства. Листом відповідача від 01.07.2016 року №1118/К-14 їй було відмовлено в цьому.

Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Холодногірському районі м. Харкова у встановлений строк надав суду заперечення на адміністративний позов, якими просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та зазначив, що 18.03.2016 ОСОБА_1 переведено на пенсію у зв'язку з втратою годувальника згідно ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. У відповідності до ч. 2 ст. 14, ст. 255 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими для осіб, які беруть участь у справі і підлягають виконанню на території України. Рішення судів у справах щодо пенсійного забезпечення, що набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду в межах покладених судом зобов'язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством. Рішення суду мають особистий характер стосовно конкретних осіб. На підставі рішення суду чоловіку позивача було зроблено відповідний перерахунок пенсії, рішення суду виконано у повному обсязі. Таким чином, рішення суду, де позивач не виступав стороною по справі, не має відношення особисто до ОСОБА_1, а отже не може бути застосовано при призначенні/перерахунку її пенсії.

Згідно зі ст. 183-2 КАС України даний позов підлягає розгляду та вирішенню у порядку скороченого провадження. При цьому суд відзначає, що оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, то спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до компетенції адміністративних судів віднесена перевірка, чи вчинені дії суб'єктом владних повноважень на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

У відповідності до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно ч.1ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.

Судом встановлено, що позивачє пенсіонером, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Холодногірському районі м. Харкова, отримує пенсію.

Чоловік позивачки ОСОБА_2 помер 05 березня 2016 року. При житті він отримував пенсію з врахуванням ухваленої Ленінським районним судом м. Харкова постанови від 03.06.2011, якою було визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Ленінському (Холодногірському) районі м. Харкова у перерахунку пенсії ОСОБА_2 із застосуванням показника середньої зарплати працівників в середньому на одну особу в цілому по Україні за календарний день, який передує року перерахунку пенсії, тобто за 2009 рік в розмірі 1650 грн.43 коп.; зобовязано Управління Пенсійного фонду України в (Ленінському) Холодногірському районі м. Харкова здійснити з 01.01.2011 року перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_2 пенсії відповідно до ст. ст.. 40, 42 Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, а саме: за 2009 рік з урахуванням фактично отриманих сум. При цьому враховувався показник заробітної плати в середньому на одну особу по Україні за 2009 рік 1650 грн. 43 коп., замість 1197,91 грн. за 2007 рік.

З 18 березня 2016 року позивача переведено на пенсію у зв'язку з втратою годувальника згідно ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, однак без врахування встановленого постановою суду показника заробітної плати за 2009 рік.

Позивач звернувся з письмовою заявою до відповідача з метою зясування причин.

Листом УПФУ в Холодногірському районі м. Харкова від 01.07.2016 року №1118/К-14 ОСОБА_1 повідомлено про те, що ч. 2 ст. 14, ст.. 255 КАС України визначено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обовязковими для осіб ,які беруть участь у справі і підлягають виконанню на всій території України, рішення судів у справах щодо пенсійного забезпечення, які набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України в межах покладених судом зобовязань, з урахуванням повноважень, наданих чинними законодавством, рішення суду має особистий характер, стосується конкретних осіб, ОСОБА_2 було здійснено перерахунок пенсії відповідно до вказаної вище постанови суду, а ОСОБА_1 не є стороною в зазначеній справі.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Відповідно до частини 3статті 22 Конституції Українипри прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 46 Конституції Українипередбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" «в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (статті 1, 3 Конституції України).

Зазначені конституційні положення розвинуті в розділі II Конституції України "Права, свободи та обов'язки людини і громадянина". Тим самим право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга статті 46 Основного Закону України) і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до яких громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

В своїх запереченнях відповідач зазначає, що 18.03.2016 року позивач звернувся до управління із заявою про перехід з одного виду пенсії на інший, а самена пенсію по втраті годувальника.

Пенсія в такому разі призначається у відповідності до ст.ст. 36,37 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Відповідно до ч. 3ст. 45 Закону України № 1058переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Разом з тим п. 2.3 постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" чітко визначено, що заробіток у такому випадку визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника, або за поданими додатково документами відповідно до вимогчастини першоїстатті 40 Закону.

Померлому годувальнику - ОСОБА_2 показник середньої заробітної плати до перерахунку застосовувався за 2007 р.в розмірі 1197,91 грн. При проведенні останнього перерахунку пенсії згідно з постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 03 червня 2011 року йому застосовувався показник середньої заробітної плати за 2009 р. 1650,43 грн. і розмір пенсії, яку він отримував, складав 4860,91 грн., що підтверджується розпорядженням №171375 від 25.07.2011 року.

Відповідачем при переведенні ОСОБА_1 з одного виду пенсії на інший (з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника) не були враховані показник та коефіцієнт, зазначені в постанові Ленінського районного суду м. Харкова від 03 червня 2016 року для перерахунку пенсії ОСОБА_2

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивачем обрано належний спосіб захисту порушеного права, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі витупала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 19, 22, 46, 58, 64 Конституції України, ст.. ст. 6-11, 69-71, 86, 94, 99, 158-163, 167,183-2, 186 КАС України, ст. ст.4,37,45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п. 2.3 постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському (Холодногірському) районі м. Харкова про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати незаконною відмову Управління Пенсійного фонду України в Холодногірському районі м. Харкова в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 18.03.2016 в порядку та розміру, встановленому ч. 1 ст. 37 Закону України від 09.07.2003 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, тобто в розмірі 50% від пенсії за віком, яку отримував її померлий чоловік ОСОБА_2 з врахуванням показника середньої заробітної плати на одну особу по Україні за 2009 рік 1650 грн. 43 коп., встановленому постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 03.06.2011.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Холодногірському районі м. Харковаздійснити ОСОБА_1 з 18.03.2016 року перерахунок пенсії в порядку та розмірі, встановленому ч. 1 ст. 37 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто в розмірі 50% від пенсії за віком, яку отримував її померлий чоловік ОСОБА_2 з врахуванням показника середньої заробітної плати на одну особу по Україні за 2009 рік 1650 грн. 43 коп., встановленому постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 03.06.2011.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Холодногірському районі м. Харкова виплатити ОСОБА_1 недоотриману з 18.03.2016 в результаті незаконно здійсненого порахунку суму пенсії з врахуванням раніше виплачених з 18.03.2016 на користь ОСОБА_1 сум.

Допустити до негайного виконання постанову в межах суми стягнення за один місяць відповідно до п.1 ч.1ст.256 КАС України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління Пенсійного фонду України в Холодногірському районі м. Харкова на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Харкова шляхом подачі скарги в десятиденний строк з дня отримання її копії.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С.О.Скляренко