Постанова № 62462046, 06.09.2016, Старобільський районний суд Луганської області

06.09.2016

Справа 431/1989/16-а

Провадження 2-а/431/37/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

06 вересня 2016 року Старобільський районний суд

Луганської області

у складі: головуючого - судді Озерова В.О.,

при секретарі Дубініній О.О.,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старобільську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 Пенсійного фонду в Старобільському районі Луганської області про визнання протиправним рішення та зобовязання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_2 до ОСОБА_3 Пенсійного фонду в Старобільському районі Луганської області про визнання протиправним рішення та зобовязання вчинити певні дії.

В обґрунтування свого позову, позивач посилається на те, що він отримує пенсію з 08 грудня 2015 року. При нарахуванні та призначенні йому пенсії, не було враховано зарплату за період відрядження на роботу в ГДР, ФРГ. Ним були надані усі відповідні довідки про зарплату до 2000 року. 16 березня 2016 року до ОСОБА_3 пенсійного фонду України була подана заява про врахування для перерахунку розміру пенсії довідок про розмір заробітної плати до 2000 року. Він працював в радянській установі, а саме в Торгово-побутовому підприємстві № 715, що були установою СРСР. Відповідно до архівних довідок виданих Міністерством Оборони Російської Федерації і центрального архіву Міноборони РФ, він працював на посаді старшого товарознавця та начальника ТБП з травня 1987 року по серпень 1990 року, заробітна плата виплачувалась в радянських рублях і інвалютних рублях.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п. 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжні відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.

Відповідно до пункту 129 Міністрів СРСР від 03 серпня 1979 року № 590 «Про затвердження Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій» при визначенні середньомісячного заробітку робітників і службовців, які працювали в установах СРСР за кордоном або в міжнародних організаціях і схемою оплати праці яких передбачаються мінімальні і максимальні оклади в радянській валюті, враховується 200% максимального окладу по займаній посаді в радянській валюті. При цьому та частина заробітної плати, яка виплачується в іноземній валюті, не враховується.

Позивач вважає, що йому слід обчислити розмір пенсії з урахуванням в розрахунок 200% радянської валюти відповідно до п. 129 Міністрів СРСР від 03.08.1972 року № 590 «Про затвердження Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій», врахувавши дві частини заробітної плати, одержаної в карбованцях та інвалютних рублях за період з травня 1987 року по серпень 1990 року, та виплатити різницю між сплаченою та перерахованою пенсією.

Таким чином просив суд визнати дії ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області щодо прийняття рішення ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області від 30 березня 2016 року № 16/с-14, протиправними та зобовязати ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області обчислити йому розмір пенсії з урахуванням в розрахунок 200% радянської валюти відповідно до п. 129 Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590 «Про затвердження Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій», врахувавши дві частини заробітної плати, одержаної в карбованцях та інвалютних рублях за період з травня 1987 року по серпень 1990 року та виплатити йому різницю між сплаченою та перерахованою пенсією.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не зявився, надав суду заяву, в якій просив суд розглянути справу без його участі. Свої вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області ОСОБА_1 позовні вимоги позивача не визнала, вважала їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

16 березня 2016 року позивач звернувся до управління щодо проведення перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати за роботу за кордоном згідно наданої архівної довідки від 22 грудня 2014 року № 5/87270.

Частиною 1 статті 40 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Дана норма діяла до 1 січня 2016 року. З 15 квітня 2016 року, у звязку з ухваленням Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до статті 40 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» щодо порядку визначення заробітку для обчислення пенсії», особи, яким пенсія призначена, без врахування заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року, мають право звертатися за перерахунком пенсії з урахуванням заробітку за будь-які 60 календарних місяців.

Тобто ОСОБА_2 має право на перерахунок пенсії з урахуванням періоду роботи з 1987 року по 1990 рік.

Однак, надана ОСОБА_2 архівна довідка викликає сумніви, оскільки суми заробітної плати вказані у грошових одиницях «в рублях» (при працевлаштуванні закордоном!), також у довідках відсутня структура заробітної плати, а саме: чи то є посадовий оклад, чи то премія, надбавки тощо. Не менш важливим є і те, що у витязі з наказу, що доданий до архівної довідки від 22 грудня 2014 року № 5/87270, а саме «наказ від 06.06.1987 року № 90/л: ОСОБА_2, сл. СА, що прибув із СРСР по оргнабору з 06.06.87 року (дата так у тексті наказу) прийняти на посаду старшого товарознавця з оплатою праці 1130 рублів...» а у таблиці, яка міститься в даній архівній довідці, суми постійно змінюються: 1650,00 (червень-липень 1987 р.), 1655,00 (серпень-вересень 1987 р.), 1778,94, 1650,00, і т.д., тобто не зрозуміло, з чого складається дана сума, заробітної плати. До того ж, у розшифровці до архівної довідки від 22.12.2014 року № 5/87270 значиться: надбавка за роботу за кордоном ОСОБА_2 нараховувалась в іноземній валюті (марки ГДР, марки ФРГ), перерахунок якої в рублі ЦАМОРФ (архів, який видав довідки) не здійснює, тобто, достовірно не відомо у якій валюті обраховані у довідках суми заробітної платні.

Пунктом 129 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року № 590 закріплено (далі мовою оригіналу): «При определении среднемесячного заработка (пункты 121-126) рабочих и служащих, которые работали в учреждениях СССР за границей или в международных организациях и схемой оплаты труда которых предусматриваются минимальные и максимальные оклады в советской валюте, учитывается 200% максимального оклада по занимаемой должности (с установленными надбавками) в советской валюте. При этом, та часть заработной платы, которая выплачивается в иностранной валюте, не учитывается. При определении среднемесячного заработка (пункты 121-126) остальных рабочих и служащих, направленных из СССР на работу за границу, учитывается 100 процентов заработной платы, которую они получали до направления за границу, а наработавшим до направления за границу -100% оклада, установленного в СССР по должности, занимаемой за границей, или по другой аналогичной должности».

Розглянувши позовні вимоги, заслухавши заперечення представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що адміністративна позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений роботи те, що не передбачено законодавством, при цьому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 22 Конституції України гарантує конституційні права і свободи та зазначає неможливість їх скасування.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені владні управлінські функції у сфері пенсійного забезпечення.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно копії трудової книжки (а.с. 9-12) позивач з травня 1987 року по серпень 1990 року працював в ТПП № 715.

Згідно архівної довідки від 22 грудня 2014 року № 5/87270, за вказаний період позивачу була нарахована та сплачена заробітна плата обрахована в радянських карбованцях. Доказів на спростування вказаної довідки відповідачем суду не надано.

З огляду на наведене суд вважає, що доводи відповідача, про неможливість застосування вказаної архівної довідки, є такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства та доказам дослідженим по розглянутій справі.

З огляду на наведене, суд вважає відповідним та таким що відповідає діючому законодавству спосіб захисту обраний позивачем.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п. 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, ст. ст. 2, 3, 5, 6, 9, 158-163, 186 КАС України, суд

постановив:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 Пенсійного фонду в Старобільському районі Луганської області про визнання протиправним рішення та зобовязання вчинити певні дії- задовольнити в повному обсязі.

Визнати дії ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області щодо прийняття рішення ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області від 30 березня 2016 року № 16/с-14, протиправними.

Зобовязати ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області обчислити ОСОБА_2 розмір пенсії з урахуванням в розрахунок 200% радянської валюти відповідно до п. 129 Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590 «Про затвердження Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій», врахувавши дві частини заробітної плати, одержаної в карбованцях та інвалютних рублях за період з травня 1987 року по серпень 1990 року та виплатити ОСОБА_2 різницю між сплаченою та перерахованою пенсією.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Старобільський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк апеляційної скарги з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Озеров