Рішення № 62461167, 07.10.2016, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №206/418/16-ц

2/206/299/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2016 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Румянцева О.П.

при секретарі Бакум І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, треті особи: Комунальне підприємство «Житлове господарство Самарського району» Дніпропетровської міської ради та Головне управління ДМС України в Дніпропетровській області про визнання особи такою, що втрати право користування житловим приміщенням, та зустрічним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи: Комунальне підприємство «Житлове господарство Самарського району» Дніпропетровської міської ради та ОСОБА_4 про вселення, -

ВСТАНОВИВ:

26 січня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, треті особи: КП «ЖГ Самарського району» ДМР та Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що квартира АДРЕСА_1 знаходиться на балансі КП «ЖГ Самарського району» ДМР. Позивач зареєстрований за вищезазначеною адресою та є квартиронаймачем. В квартирі також зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Вищезазначені особи з 2000 року по теперішні час протягом 15 років не проживають у квартирі. Відповідачі є колишньою невісткою та племінником позивача відповідно. Комунальні платежі вони не сплачують, ремонт не проводять, тобто підстави для зберігання за ними житла відсутні. Позивач просив суд ухвалити рішення, яким усунути перешкоди у користуванні приміщенням, шляхом визнання відповідачів такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, а саме квартирою №6 в буд. №7 по вул. Кантемирівській в м. Дніпропетровську, що є підставою, для зняття їх з реєстраційного обліку за даною адресою.

27.01.2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_1, треті особи: КП «ЖГ Самарського району» ДМР та ОСОБА_4 про вселення. Свої позовні вимоги позивачі обґрунтували тим, що відповідач ОСОБА_1 є рідним дядьком позивача ОСОБА_3 та рідним братом колишнього чоловіка позивача ОСОБА_2 Спірна квартира АДРЕСА_2 (Кантемирівська) в м. Дніпропетровську була надана 25.08.1958 року батькові позивача ОСОБА_5 на сімю з 5-ти осіб на підставі ордеру №02-211. ОСОБА_2 вселилася в спірну квартиру та була в ній зареєстрована після реєстрації шлюбу зі своїм колишнім чоловіком ОСОБА_6. ОСОБА_3 народився в спірній квартирі. Станом на 2015 рік в спірній квартирі були зареєстровані наймач квартири ОСОБА_7, відповідач ОСОБА_1, та ОСОБА_2, ОСОБА_3, однак проживали тільки ОСОБА_7, ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_4, що в спірній квартирі не зареєстрована. Позивачі в квартирі не проживали, оскільки відповідачі перешкоджали проживанню в квартирі, ключі від вхідних дверей не надавали. 12.08.2015 року ОСОБА_7 померла та була знята з реєстраційного обліку в спірній квартирі. Позивач заперечує проти їх вселення в квартиру, у звязку з чим позивачі просили суд ухвалити рішення, яким вселити їх в квартиру АДРЕСА_3 (Кантемирівська) в м. Дніпропетровську.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити на підставі обставин, викладених у позовній заяві. Проти задоволення позовних вимог про вселення заперечувала.

Представник відповідача та відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, просили задовольнити позовні вимоги про вселення.

Представник третьої особи: КП «ЖГ Самарського району» ДМР в судове засідання не зявився, повідомлений належним чином, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій просив ухвалити рішення по справі відповідно до норм чинного законодавства.

Третя особа ОСОБА_4 та представник ГУ ДМС України в Дніпропетровській області в судове засідання не зявились, повідомлені належним чином, причина неявки суду не відома.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та допитавши свідків, суд приходить до висновку, що в задоволенні як первісних, так і зустрічних позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст.71 ЖК України за тимчасової відсутності наймача або членів його сімї за ними зберігається житлове приміщення протягом 6 місяців. В разі, якщо наймач або член його сімї з поважних причин були відсутні понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього, може бути продовжено наймодавцем, а у випадку виникнення спору судом. Житлове приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сімї понад шість місяців у встановлених випадках.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1. Також в зазначеній квартирі зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які є колишньою дружиною його брата та племінником відповідно, що підтверджується довідкою КП ЖГ «Самарського району» ДМР (т.1 а.с. 20).

Позивач ОСОБА_1 посилається на ті обставини, що відповідачі більше 15 років не проживають у квартирі, а тому їх необхідно визнати такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, крім того, відповідач ОСОБА_2 постійно проживає разом з сином за іншою адресою, а саме по вул. Чаплинській, б.54 в м. Дніпропетровську, та набули право власності на вищезазначене житло.

В своїй позовній заяві ОСОБА_2, ОСОБА_3 посилаються на ті обставини, що щодо порядку користування квартирою між ними постійно виникають спори, що періодично вирішувалися в судовому порядку.

Так, в матеріалах справи міститься низка копій судових рішень щодо спорів між сторонами по справі щодо виселення та визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме квартирою №6 в буд. №7 по вул. Кантемирівській в м. Дніпропетровську (а.с. 5-8).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що знайома з обома сторонам, їй відомо, що вони проживали у спірній квартирі, була свідком того, як ОСОБА_2 не пускали у квартиру. Після смерті ОСОБА_1 двері в квартиру були замінені.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що знайомий з обома сторонами, йому відомі ті обставини, що ОСОБА_2 не пускають проживати до квартири з її сином. Вони раніше проживали в маленькій кімнаті зараз там проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_4. Приблизно 2 роки тому двері в квартиру були замінені.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цією статтею. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як встановлено в судовому засіданні між сторонами по справі тривалий час існують неприязнені стосунки з приводу проживання та спільного користування квартирою №6 в буд. №7 по вул. Кантемирівській в м. Дніпропетровську, таким чином суд приходить до висновку, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не проживають у спірній квартирі з поважних причин, а саме через наявність конфлікту між ними та позивачем та третьою особою ОСОБА_4 Наявність тривалого конфлікту між сторонами встановлено також Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 30.12.2009 року, що набрало законної сили (т.2 а.с.7-8).

Наявність у відповідачів іншого житла не є підставою для визнання їх такими, що втратили право користування спірною квартирою.

Враховуючи викладені обставини суд не знаходить достатніх підстав для визнання відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування спірною квартирою.

Що стосується зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про вселення їх до спірної квартири, то в цій частині суд також вважає зазначені вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи із наступного.

Так, відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні не було надано належних доказів того, що вони намагалися вселитися у спірну квартиру, а позивачем ОСОБА_1 чиняться перешкоди у цьому, у звязку з чим суд також вважає за необхідне відмовити у задоволенні і зустрічних позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 71ЖК України, ст.ст. 4-8, 10, 11, 18, 57-61, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10 денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя О.П.Румянцев